- Головуючий суддя (ВАКС): Коліуш О.Л.
Справа № 991/523/23
Провадження № 1-кс/991/523/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігів, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України та ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, а також за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
24.01.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну останньому запобіжного заходу на запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.
Клопотання захисник обґрунтовує таким. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2022 було частково задоволено клопотання про застосування запобіжного заходу, та постановлено застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 210 885 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень. Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 визначено до 17.12.2022.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.12.2022 було продовжено підозрюваному ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13.02.2023.
Розмір застави, яку може бути внесено за ОСОБА_4 залишено без змін, а саме 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень.
Захисник у клопотанні зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4, підлягає зміні з наступних підстав.
15.12.2022, він, як захисник ОСОБА_4, звернувся до детектива НАБУ ОСОБА_8 з клопотанням утриматись від звернення до слідчого судді з клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 . Своє клопотання обґрунтовував тим, що детективу достеменно відомо з матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №52017000000000218 від 31.03.2017, у 2017 році ОСОБА_4 переніс оперативне втручання з видалення щитоподібної залози під час лікування раку щитоподібної залози 1 стадії 2 клінічної групи, що вимагає подальшого амбулаторного нагляду, прийому ліків та корекції лікування.
Також, ще в 2017 році у ОСОБА_4 виявлено гіпертонічну хворобу 2 ступнею, стеатогепатит, стеатоз печінки, фіброз печінки та інші супутні захворювання.
Відповідно до виписки від 13.06.2018 у ОСОБА_4 діагностовано неалкогольний стеатогепатит змішаного генезу, дисфункція жовчного міхура, сечокам`яна хвороба, артеріальна гіпертензія 2 ступеня. Проте, детектив не тільки не надав відповіді на його клопотання як захисника, але й умисно приховав від слідчого судді інформацію про стан здоров`я підозрюваного під час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою, тобто перешкодив суду оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, в т.ч. і стан здоров`я підозрюваного, про який йому було достеменно відомою Відповідно до виписки з медичної документації стаціонарного хворого від 22.06.2020 року в ОСОБА_4 діагностовано основне захворювання: неалкогольний стеатогепатит, та супутні захворювання: подагра, ідіопатична, подагричний артрит, поліартрит, активність II ст., гіпертонічна хвороба II ст., 3 ст. ризик 4., папіллярний рак щитоподібної залози І ст. II кл. гр. тиреоідектомія 2017р.
Відповідно до консультативного висновку лікаря-ендокринолога від 24.10.2022 ОСОБА_4 встановлено діагноз папілярний рак щитоподібної залози, стан після хірургічного лікування та радіойодотерапії, гіпотиреоз в стадії медкомпенсації.
Після оперативного втручання з видалення щитоподібної залози ОСОБА_4 призначений прийом гормонів. Вид та дозування повинні бути підібрані індивідуально для кожного хворого у спеціалізованих медичних закладах, які спеціалізуються на лікуванні папілярного раку (раку щитоподібної залози). Відсутність належного лікування може призвести до розростання ракових пухлин і перекидання їх на інші органи. Зазвичай, хворі у який видалена щитоподібна залоза повинні бути під постійним контролем лікарів. У разі ненадання кваліфікованої медичної допомоги та вчасного виявлення метастаз, такому хворому загрожують тяжкі наслідки.
Надані документи підтверджують, що, не зважаючи на перенесену операцію з видалення щитоподібної залози в рамках лікування раку щитоподібної залози в 2017 році, ОСОБА_4 продовжує потребувати спеціалізованої медичної допомоги як лікаря-ендокринолога, який визначає та коректує курс постійної медикаментозної підтримки пацієнта, так і інших профільних фахівців, які надають спеціалізовану медичну допомогу з лікування супутніх захворювань, зокрема, кардіологічного спектру.
З моменту поміщення ОСОБА_4 до слідчого ізолятора, він позбавлений можливості отримувати необхідну спеціалізовану медичну допомогу, що одразу ж позначилось на стану його здоров`я.
Так, ОСОБА_4 неодноразово звертався до медико-санітарної частини зі скаргами на погіршення стану здоров`я та отримував певне медичне втручання, яке, однак, є недостатнім з огляду на комплекс проблем зі здоров`ям, які вимагають спеціалізованого лікування.
30.12.2022, з метою підтвердження стану здоров`я ОСОБА_4 він звернувся до ДУ «Київський слідчий ізолятор» з адвокатським запитом, в якому повідомив, що з огляду на виявлені у ОСОБА_4 захворювання, з моменту поміщення ОСОБА_4 до слідчого ізолятора, він позбавлений можливості отримувати необхідну спеціалізовану медичну допомогу, що могло позначилось на стану його здоров`я.
Зі слів ОСОБА_4 він неодноразово звертався за медичною допомогою до медико-санітарної частини ДУ «Київський слідчий ізолятор».
З огляду на це, з метою належного представництва та захисту інтересів ОСОБА_4 виникла необхідність в отриманні інформації, яка є у розпорядженні ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Також вказував, що визначений слідчим суддею розмір застави не відповідає обставинам кримінального провадження та суперечить вимогам чинного законодавства України.
Застава повинна бути обрана в такому розмірі, аби забезпечити попередження можливої протиправної поведінки підозрюваного або перешкодити її виникненню та запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України, під загрозою застосування фінансових санкцій.
Натомість судом запропоновано внесення застави в рекордному для України розмірі, який не доступний ні підозрюваному, ні членам його родини, ні будь-якій особі в Україні. Завідомо непомірний розмір застави робить тримання під вартою безальтернативним запобіжним заходом для ОСОБА_4, що підтверджується його перебуванням в слідчому ізоляторі вже понад 2,5 місяці.
Вказував, що слідчий суддя визначив ОСОБА_4 як альтернативний запобіжний захід заставу в розмірі 210 885 прожиткових мінімумів, тобто в розмірі, що у 702 рази перевищує максимальний розмір застави, визначений КПК України для осіб, що підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Таким чином, стан здоров`я ОСОБА_4 не дозволяє його подальше утримання в умовах слідчого ізолятору без ризику суттєвого погіршення його здоров`я через відсутності доступу до спеціалізованої медичної допомоги.
З огляду на те, що стан здоров`я ОСОБА_4 не вивчався судом при обранні запобіжного заходу, дана обставина є достатньою самостійною підставою для зміни запобіжного заходу.
У зв`язку з чим, просив змінити запобіжний захід на інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, який зможе не тільки забезпечити досягнення завдань кримінального процесу, але й попередити непоправну шкоду для здоров`я підозрюваного.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 клопотання про зміну запобіжного заходу підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Крім того, адвокат додатково зазначав та просив змінити ОСОБА_4 запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт, з покладенням на підозрюваного відповідних обов`язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника про зміну запобіжного заходу, просив змінити запобіжний захід на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, у зв`язку із необхідністю проходження медичного обстеження, оскільки він має багато захворювань. Також зазначав, що розмір застави визначений ухвалою слідчого судді у розмірі 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень, є непомірним для нього.
Прокурор заперечував проти задоволення вказаного клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначав, що клопотання є неконкретизоване, в частині того, що не зрозуміло який саме запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою має застосувати слідчий суддя. Також вказував, що стороною захисту не надано жодних аргументів, якщо в разі застосування цілодобового домашнього арешту, яким самим чином буде надаватися медична допомога, яка необхідна підозрюваному для подолання його проблем зі здоров`ям. Вказував, що слідчим суддею під час продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було враховано, зокрема те, що документи, які додаються захисником є документами 2016-2017 років. Документи за жовтень 2022 року, датовані вже після повідомлення про підозру, тобто підозрюваний ОСОБА_4 протягом 2022 року перебуваючи на території України, тривалий час не звертався до будь-яких медичних закладів з приводу стану свого здоров`я, а звернувся лише після повідомлення йому про підозру, що на думку сторони обвинувачення, є способом уникнення можливого застосування запобіжного заходу, який є справедливим і співмірним до тих обставин, які інкриміновані підозрюваному. Щодо рекордного рівня застави, яка застосована до підозрюваного, зазначав, що мова йде про рекордний розмір неправомірної вигоди, який інкриміновано підозрюваному та фактично майновий стан, про який зазначала сторона обвинувачення у клопотанні про застосування запобіжного заходу.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, на які посилається захисник, обґрунтовуючи доводи клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Водночас відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Вирішуючи зазначене клопотання, слідчий суддя виходить із загальних засад кримінального процесу та керується загальними правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З матеріалів клопотання вбачається, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, а також за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
17.10.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в проханні та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданих їй влади та службового становища за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2022 до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено до 17.12.2022. Крім того, визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 210885 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили та прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.12.2022 продовжено підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13.02.2023. Визначено підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили та прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Наявність обґрунтованої підозри та ризиків кримінального провадження перевірялися слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 та при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу.
Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
В обґрунтування зміни запобіжного заходу захисник посилається на стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4, який не дозволяє його подальше утримання в умовах слідчого ізолятора без ризику суттєвого погіршення його здоров`я через відсутність доступу до спеціалізованої медичної допомоги. На підтвердження вказаних обставин захисник надає копії медичних документів, які підтверджують стан здоров`я підозрюваного.
Однак, як убачається із доданих до клопотання стороною захисту копій медичних документів, вони підтверджують стан здоров`я підозрюваного станом на 2018-2020 роки і не містять відомостей про необхідність надання ОСОБА_4 спеціалізованої медичної допомоги. Також стороною захисту додано копію консультативного висновку лікаря-ендокринолога, датованого 24.10.2022, тобто вже після повідомлення про підозру ОСОБА_4, і який не містить рекомендацій лікаря щодо необхідності надання підозрюваному спеціалізованої медичної допомоги.
Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про те, що погіршення стану здоров`я ОСОБА_4 є очевидним та потребує детального вивчення та надання правової оцінки доцільності його подальшого утримання в умовах слідчого ізолятора, враховуючи те, що захисником на підтвердження вказаних обставин не надано жодного належного медичного документа.
До того ж, вказані обставини, на які посилається сторона захисту, вже досліджувалися та були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Як вбачається з ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2022 та 16.12.2022 про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 та продовження строку тримання під вартою, стороною обвинувачення було доведено наявність трьох ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя визнала такий ризик існуючим і зазначив, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, досвід його перетину, у тому числі під час дії правового режиму воєнного стану (з 19.04.2022 до 19.09.2022), а також досвід проживання за кордоном, зокрема, навчання в одному із лондонських університетів у період 2002-2003 роки.
Слідчий суддя погоджується з імовірністю існування такого ризику на даний час, оскільки цей ризик є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Також слідчий суддя вважає, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків, враховуючи встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також продовжує існувати ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджання ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином, який обумовлюється, серед іншого, наявністю у ОСОБА_4 стійких ділових та дружніх зв`язків з народними депутатами України, з представниками правоохоронних органів, органів державної влади, що мають можливість впливати на викривлення важливих даних для кримінального провадження шляхом погроз, тиску на учасників, сторін кримінального провадження.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що встановлені ухвалами слідчого судді від 31.10.2022 та 16.12.2022 ризики, а саме переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду та незаконний вплив на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не втратили свою актуальність та продовжують існувати, а стороною захисту не надано доказів на їх спростування.
Крім того, сторона захисту посилається на те, що визначений слідчим суддею ОСОБА_4 розмір застави не відповідає обставинам кримінального провадження та суперечить вимогам чинного законодавства України, є завідомо непомірним та робить тримання під вартою безальтернативним запобіжним заходом для ОСОБА_4 .
Разом з цим слідчим суддею встановлено, що під час визначення розміру застави підозрюваному, слідчий суддя, виходив з обставин інкримінованого кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4, який є особливо тяжким корупційним злочином, розміру ймовірно одержаної неправомірної вигоди, а також вагомість встановлених ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а тому дійшла висновку, що має місце виключний випадок, передбачений ч. 5 ст. 182 КПК України, а тому наявні підстави вийти за межі максимально встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України розміру застави.
Також слідчим суддею, під час розгляду клопотання було враховано майновий стан підозрюваного, членів його родини, опосередковану пов`язаність із юридичними особами, які заволоділи майном внаслідок злочину, який розслідується в цьому кримінальному провадженні.
При цьому слідчий суддя зазначає, що стороною захисту не наведено обґрунтованих доводів та не надано доказів, які б вказували на те, що визначений слідчим суддею розмір застави ОСОБА_4 є для нього непомірним.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність нових обставин, які б давали підстави для зміни підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.
Щодо порядку оскарження ухвали слідчого судді про зміну запобіжного заходу слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до положень ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 309 КПК України передбачено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
При цьому, ухвала слідчого судді про зміну запобіжного заходу не входить до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Разом з цим, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Першої судової палати ККС ВС від 17.05.2021 (справа № 335/9520/19, провадження № 51-2755км20), сторони кримінального провадження мають право оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді про зміну підозрюваному обраного запобіжного заходу у випадку, якщо застосування такого запобіжного заходу або відмова в його застосуванні підлягають апеляційному оскарженню відповідно до ч. 1 ст. 309 КПК.
Враховуючи викладене, а також те, що стороною захисту під час судового засідання було уточнено своє клопотання, відповідно до якого сторона захисту просила змінити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, ухвала про застосування якого або відмову у його застосуванні підлягає апеляційному оскарженню відповідно до ч. 1 ст. 309 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що ця ухвала підлягає апеляційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 201, 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складений 30.01.2023.
Слідчий суддя ОСОБА_1