- Головуюча суддя (ВАКС): Федорак Л.М.
Справа № 991/450/23
Провадження 1-кс/991/453/23
У Х В А Л А
23.01.2023 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52016000000000081,
за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, підозрюваного ОСОБА_3,
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається 1.1. 20.01.2023 старший детектив Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 (далі - детектив, НАБУ) за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 (далі - САП, прокурор) звернувся із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави.
1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу, слідча суддя його частково задовольняє з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.9.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
2.10.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень;
-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам;
-обґрунтованість розміру застави;
-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.3.17.01.2023 у кримінальному провадженні № 52016000000000081 ОСОБА_3 повідомлено про підозру.
3.4.Сторона захисту не оспорювала порядок набуття ОСОБА_3 процесуального статусу підозрюваного, тому слідча суддя відповідно до засад змагальності та диспозитивності не перевірятиме такі обставини.
3.5. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, а саме: організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою; організації складання та видачі службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів; організації здійснення фінансових операцій з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, особами, які знали, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчинених організованою групою, в особливо великому розмірі.
3.6.Так, за змістом підозри за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_3, діючи всупереч державним інтересам у вигляді ефективного, раціонального та цілеспрямованого використання бюджетних коштів, отримання прибутку від діяльності державних підприємств - учасників концерну «Укроборонпром», що визначають обороноздатність, державну та економічну безпеку України, будучи службовою особою Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт» - державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт» (далі - ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»), обіймаючи у період з 12.03.2014 по 18.05.2015 керівні посади на вказаному суб`єкті господарювання державного сектора економіки, а з 02.07.2015 маючи повноваження на вчинення дій від імені компанії «FG TECHCAPITAL LTD», діючи умисно, як організатор у складі організованої групи за участі інших осіб, з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем, вчинив заволодіння чужим майном, а саме: коштами на загальну суму 2 343 321,84 доларів США (що еквівалентно 40 802 219,85 грн), сплаченими у період з 09.09.2014 по 04.11.2015 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» компанії «FG TECHCAPITAL LTD» на виконання зовнішньоекономічних угод, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та, згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України, є особливо великим розміром.
3.7.Також, відповідно до змісту оголошеної підозри за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 у період з липня 2014 року по березень 2015 року, діючи умисно, як організатор у складі організованої групи за участі інших осіб, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище, склали завідомо неправдиві офіційні документи у виді агентської угоди № STE-3-86-А-14 від 23.06.2014 та додаткової угоди № 1 від 27.06.2014 до вказаної агентської угоди (котрі містили завідомо неправдиві відомості про факт надання компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентських послуг для ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у рамках виконання контракту № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014), а також актів прийому-здачі наданих послуг № 1 від 05.09.2014, № 2 від 23.10.2014, № 3 від 26.11.2014, № 4 від 11.02.2015, № 5 від 06.03.2015 (котрі містили завідомо неправдиві відомості щодо виду, обсягу та вартості агентських послуг).
3.8.Окрім того, за підозрою ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, останній діючи умисно, як організатор у складі організованої групи за участі інших осіб, з корисливих мотивів, на виконання заздалегідь розробленого та узгодженого плану злочинної діяльності, будучи обізнаним, що грошові кошти на загальну суму 2 361 744,84 доларів США, одержані злочинним шляхом, організував здійснення іншими особами від імені компанії «FG TECHCAPITAL LTD» фінансових операцій з коштами на загальну суму 2 125 718,51 доларів США (що еквівалентно 39 304 831,93 грн) шляхом їх переказу на рахунки інших фізичних та юридичних осіб, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподаткованих мінімумів громадян та, згідно з п. 2 примітки до ст. 209 КК України, є особливо великим розміром.
3.9.Загалом, за обставинами, викладеними в повідомленій підозрі, директор ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» ОСОБА_3, після березня 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені), вирішив вчинити дії для особистого збагачення та збагачення інших осіб шляхом заволодіння чужим майном (а саме: коштами підприємств - комітентів, учасників зовнішньоекономічної діяльності, далі - чуже майно) внаслідок вчинення правочинів щодо купівлі-продажу товарів і надання агентських послуг за участю ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та інших контрольованих юридичних осіб, з подальшим здійсненням фінансових операцій з таким майном, одержаним злочинним шляхом, що, зокрема, передбачало укладення низки цивільно-правових договорів, мало супроводжуватися складанням та видачею завідомо неправдивих офіційних документів, штучним завищенням вартості продукції, а також удаваним наданням агентських послуг, що призводило до зростання витрат комітентів, за дорученням та за рахунок яких діяло ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», як комісіонер, що завдавало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам та суперечило положенням ч. 1 ст. 1014 Цивільного кодексу України щодо обов`язку комісіонера вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента. Для досягнення зазначеного, вирішив утворити стійке об`єднання осіб, підпорядкованих йому, як директору ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», залучивши до нього, зокрема, начальника Департаменту № 3, а також його заступників. Для виконання єдиного злочинного плану із заволодіння чужим майном було використано компанію «FG TECHCAPITAL LTD» з рахунком в естонському банку «Tallinn Business Bank, що була підконтрольна учасникам організованої групи, у т.ч. з правом розпорядження цим рахунком. Практично у той же період, за вказаних обставин, організатор, діючи умисно, доручив її учасникам вчинити дії з використанням службового становища, спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом укладення договору комісії, умови якого передбачали придбання ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» за дорученням ДП «Львівський радіоремонтний завод» механізованих мостів за завищеною ціною в компанії «FG TECHCAPITAL LTD», яка попередньо їх придбала у ТОВ «ТЕХНІК АРМ». Так, договір комісії № STE-3-134-Д/К-14 від 03.04.2014 та контракти № 06-06/14 від 25.06.2014, STE-3-80-К/КІ-14 від 10.04.2014 передбачали купівлю компанією «FG TECHCAPITAL LTD» механізованих мостів у ТОВ «ТЕХНІК АРМ» за ціною 20 000 доларів США за одиницю та подальший їх продаж ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (котре діяло за дорученням та за рахунок ДП «ЛРРЗ») за ціною 70 000 доларів США за одиницю. Отже, включивши до ланцюга розрахунків компанію «FG TECHCAPITAL LTD», учасники організованої групи заволоділи чужим майном у розмірі 281 577 доларів США, котрі надійшли на контрольований рахунок компанії «FG TECHCAPITAL LTD». Окрім того, упродовж 2014-2015 років компанія «FG TECHCAPITAL LTD», нібито, надала агентські послуги, включені до витрат за договором комісії № STE-3-115-Д/К-14 від 13.06.2014 між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та КП «НВК «ІСКРА» щодо вчинення зовнішньоекономічного контракту на експорт виробів спеціального призначення (2 радіолокаційних станцій 36Д6М1-1 та підготовки 2 груп спеціалістів). Поряд з цим, між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компанією «FG TECHCAPITAL LTD» було укладено агентську угоду, до якої внесено завідомо неправдиві відомості про надання вказаним нерезидентом агентських послуг на території Держави Ізраїль та Федеративної Республіки Нігерія з метою укладання (організації укладання) та подальшого виконання зовнішньоекономічних угод, до якої в подальшому було укладено додаткову угоду (№ 1 від 27.06.2014) із завідомо неправдивими відомостями про сприяння компанії «FG TECHCAPITAL LTD» в укладенні зовнішньоекономічного контракту № STE-3-66-К/КЕ від 26.06.2014. За нібито надані компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентські послуги, остання заволоділа коштами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» в сумі 2 061 744,84 доларів США. Водночас, за повідомленою підозрою компанія «FG TECHCAPITAL LTD» будь-яких послуг для ДП «Спецтехноекспорт» не надавала, а всі дії щодо укладення та виконання вказаним державним підприємством зовнішньоекономічних угод здійснювалися службовими особами ДП «Спецтехноекспорт». Загалом, у період з 09.09.2014 по 04.11.2015, відповідно до агентського договору № STE-3-86-A-14 та контракту № STE-3-80-K/KI-14 на рахунок компанії «FG TECHCAPITAL LTD», що відкритий в естонському банку, зараховано перекази від ДП «Спецтехноекспорт» на суму 2 343 321,84 доларів США, які в подальшому перераховувалися на рахунки інших товариств та фізичних осіб.
3.10.За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_3 був організатором злочинної групи, який її створив та керував нею, планував конкретні злочини і злочинну діяльність в цілому, визначав завдання учасників організованої групи та спрямовував їх зусилля на безпосереднє виконання злочинних дій, розподіляв обов`язки між залученими особами, давав їм доручення та, як організатор, вчиняв такі дії: (1) здійснював загальне керівництво діями інших учасників організованої групи, що полягало в об`єднанні дій та їх спрямування на вчинення злочинів; (2) розробляв детальні плани діяльності організованої групи та організації вчинення злочинів; (3) розподіляв обов`язки між учасниками організованої групи, із визначенням при цьому ролі та завдання кожного учасника; (4) спрямовував, об`єднував та координував зусилля членів організованої групи при підготовці та вчиненні злочинів, а також координував дії інших підлеглих йому осіб, які не були повідомлені про злочинні наміри членів організованої групи; (5) забезпечував функціонування стійкого об`єднання осіб для заняття злочинною діяльністю, з обов`язковим взаємозв`язком між діями всіх учасників організованої групи та упорядкуванням їх взаємодії; (6) використовував адміністративно-господарські функції директора ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» для вчинення правочинів від імені підприємства та підписання договорів і первинних документів, зокрема з завідомо неправдивими відомостями; (7) одержував від учасників організованої групи та інших підлеглих працівників інформацію про результати зовнішньоекономічної діяльності за участю ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та контрольованих юридичних осіб, а також про стан розрахунків за укладеними договорами; (8) забезпечував створення (придбання) юридичних осіб та відкриття ними поточних банківських рахунків, з метою їх використання у злочинній діяльності; (9) контролював діяльність юридичних осіб, залучених до штучного завищення вартості продукції та удаваного надання агентських послуг, зокрема розпоряджався коштами на їх рахунках; (10) визначав фінансові операції та правочини, які мали здійснюватися контрольованими юридичними особами з майном, одержаним внаслідок штучного завищення вартості продукції та удаваного надання агентських послуг; (11) розподіляв кошти, одержані внаслідок злочинної діяльності, між членами організованої групи у відповідності до вчинених ними дій.
3.11.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.12.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
3.13.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.14.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
3.15.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.16.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання на понад 500 аркушах, зокрема, документами господарських взаємовідносин ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» з компанією «FG TECHCAPITAL LTD» щодо постачання для потреб ДП «ЛРРЗ» механізованих мостів за завищеними цінами, попри ймовірну обізнаність учасників організованої групи, про можливість закупівлі такого обладнання за нижчою ціною безпосередньо в ТОВ «ТЕХНІК АРМ», у т.ч. відповідне листування щодо можливості та організації поставок, договір купівлі-продажу обладнання за завищеною ціною та акти приймання-передачі за ним; документальним оформленням надання агентських послуг компанією «FG TECHCAPITAL LTD» шляхом їх включення до вартості витрат за договором комісії між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та з КП «НВК «ІСКРА» щодо вчинення зовнішньоекономічного контракту, а також на підставі агентської угоди з ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компанією «FG TECHCAPITAL LTD» про надання відповідних послуг на території Держави Ізраїль та Федеративної Республіки Нігерія, поряд з доказами, що заперечують фактичну участь компанії «FG TECHCAPITAL LTD» як агента при просуванні послуг ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»; а також висновком економічної експертизи, що підтверджує наявність втрат у відповідному розмірі від інкримінованих діянь; поряд з документами, що підтверджують управління компанією «FG TECHCAPITAL LTD» учасниками організованої групи, зокрема, статутними документами та документами щодо управління учасниками організованої групи банківським рахунком «FG TECHCAPITAL LTD» в естонській банківській установі, а також щодо його обслуговування, руху коштів на ньому, що обґрунтовано можуть підтверджувати фактичне заволодіння чужим майном, а саме коштами, які у період з 09.09.2014 по 04.11.2015 надійшли на поточний рахунок компанії «FG TECHCAPITAL LTD» за названими договорами та подальше їх використання, а також протоколами допитів свідків, що обґрунтовано вказують на ймовірно умисне включення компанії «FG TECHCAPITAL LTD» до ланцюга взаємовідносин з постачання обладнання та удаваність надання агентських послуг, та висновком почеркознавчої експертизи, що вказує на можливу причетність ОСОБА_3 до ймовірного умисного внесення недостовірних відомостей до вищенаведених офіційних документів.
3.17.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52016000000000081 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
3.18.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
3.19.А всі заперечення сторони захисту підозрюваного ОСОБА_3 з цього приводу вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.
Щодо наявності ризиків
3.20.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.21.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному ОСОБА_3 злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
3.22.Такі є особливо тяжкими та передбачають єдине основне покарання у виді позбавлення волі, зокрема, за ч. 5 ст. 191 КК України строком від 7 до 12 років, а за ч. 3 ст. 209 КК України - від 8 до 12 років. Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України. Крім того, обов`язковим додатковим покаранням за названими статтями закону про кримінальну відповідальність є конфіскація майна.
3.23.Існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна у сукупності з наступними обставинами.
3.24.Підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 34 т. 4/ та можливість покинути територію України. Хоча під час дії воєнного стану встановлені певні обмеження для вільного пересування чоловіків за кордон, усе ж законодавством передбачені виключення з цього правила. До того ж, слідча суддя не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3 з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у нього збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку підозрюваного та його місцезнаходження, а також Державний кордон у місцях активних бойових дій.
3.25.До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.
3.26.У цьому контексті слідча суддя не приймає покликання захисту на попередню належну процесуальну поведінку, адже з їх слів, така була зумовлена необхідністю довести свою непричетність до вчинення кримінальних правопорушень. Однак, на разі ОСОБА_3 повідомлено про підозру, а, отже, він притягається до кримінальної відповідальності, що посилює ймовірність переховування.
3.27.Наведені обставини є вагомими з огляду також обґрунтовані підстави вважати, що у володінні підозрюваного наявні значні майнові ресурси, що свідчить про достатність ресурсів для тривалого життя в умовах розшуку.
3.28.Так, у судовому засіданні ОСОБА_3 не заперечував достатню забезпеченість, пов`язуючи це з отриманим після смерті батька спадком. Дохід ОСОБА_3 з 1998 року по 2022 рік складає 7 125 052 грн, його дружини - ОСОБА_9, з якою він перебуває у шлюбі з 31.05.2014 /а.с. 36 т. 4/, складає 1 969 060 грн /а.с. 57 т. 4/, матері - ОСОБА_10 /а.с. 95 т. 6/ складає 2 899 548 грн /а.с. 58 т. 4/.
3.29.Окрім того, ОСОБА_3 на праві власності належить автомобіль BMW M5, 2018 р.в. /а.с. 49 т. 4/, який він придбав у 2018 році, як сам повідомив у судовому засіданні, за ціною близько 4 млн грн частково за кошти, отримані у спадок після смерті батька та частково від продажу іншого автомобіля. Також повідомив, що автомобіль BMW I3S, 2020 р.в. /а.с. 50 т. 4/, що належить його дружині - ОСОБА_9 /а.с. 36 т. 4/, придбаний у 2020 році за ціною близько 1 млн грн за рахунок отриманих нею дивідендів.
3.30.До того ж, підозрюваному належать кредиторські вимоги у ПАТ «Діамантбанк» за договором банківського вкладу, а саме золота вагою 32,5 кг, що акцептовані у сумі 34 046 468 грн /а.с. 76-93 т. 6/. Також зазначив, що відповідне золото успадковане після смерті батька.
3.31.Водночас, за матір`ю підозрюваного /а.с. 95 т. 6/ 02.06.2016 зареєстровано автомобіль BMW Х5 /а.с. 51 т. 4/, який, як зазначив підозрюваний, він подарував матері, придбавши за 60-70 тис. доларів США, які в свою чергу отримав від продажу двох інших авто, придбаних за гроші батька.
3.32.Також, за матір`ю підозрюваного зареєстровано деяке нерухоме майно:
-01.06.2011 - квартира, загальною площею 138,3 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 54 т. 4/;
-22.07.2011 - гараж, загальною площею 15,5 кв. м., за адресою: АДРЕСА_3 /а.с. 53 (з) т. 4/;
-25.07.2011 - дачний будинок, загальною площею 393,4 кв. м., за адресою: АДРЕСА_4 /а.с. 53 (з) т. 4/;
-земельна ділянка, загальною площею 0,1039 га, яка розташована на АДРЕСА_5, кадастровий номер 800000000:90:390:0004 відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 01.07.2011 /а.с. 30-32 т. 6/;
-17.10.2014 - машиномісце № НОМЕР_1 загальною площею 36,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_6, гараж 3 /а.с. 52 т. 4/;
- 17.10.2014 - машиномісце № НОМЕР_2 загальною площею 27,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_6, гараж 1 /а.с. 52 (з) т. 4/;
-17.10.2014 - машиномісце № НОМЕР_3 загальною площею 26,7 кв. м., за адресою: АДРЕСА_7 /а.с. 52 (з) т. 4/;
-17.10.2014 - семикімнатна квартира, загальною площею 366,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 53 т. 4/.
3.33.Також, 17.04.2014 ОСОБА_3 став акціонером кіпрської компанії Ladonaco Limited, кількість належних йому акцій складала 1000, номінальною вартістю 1 євро кожна /а.с. 37, 38 т. 4/. Діяльність цієї компанії була пов`язана з інвестуванням у сферу охорони здоров`я та надання медичних послуг, зокрема, будівництвом пологового будинку /а.с. 40 (з) т. 4/, керуючим названої компанії станом на 31.03.2016 була дружина підозрюваного - ОСОБА_9 /а.с. 41 т. 4/. Згідно з анкетою цієї компанії, поданою до банківської установи 31.03.2016 плановий обсяг руху коштів по рахунку мав складати 3 000 000 євро /а.с. 41 т. 4/.
3.34.З огляду на розмір офіційних доходів підозрюваного, його дружини та матері, поряд з наведеними вище даними, слідча суддя вважає, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний користується значними грошовими ресурсами, які не відображаються в офіційних доходах.
3.35.У судовому засіданні підозрюваний стверджував, що все майно придбавалось за рахунок коштів, отриманих у спадок, пояснив, що походить із заможної сім`ї. Поряд з цим, не зміг назвати конкретну суму таких коштів та повідомив, що загалом усі кошти отримала його матір, розмір таких йому не відомий, а перехід права спадщини на них документально не оформлявся. А тому слідча суддя виходить із того, що достеменно встановити, якими саме фактично майновими ресурсами володіє підозрюваний, а також його дружина та матір не можливо.
3.36.У контексті зазначеного слідча суддя також бере до уваги, що підозрюваний, як він сам зазначив, з кінця вересня 2015 року проживає з сім`єю у дороговартісній семикімнатній квартирі у центрі Києва загальною площею 366,1 кв. м. / а.с. 53 т. 4/, яка була придбана його матір`ю за її власні кошти та надана його сім?ї в користування. Сама ж матір зі слів підозрюваного залишилась жити в заміському будинку, успадкованому від батька.
3.37.Водночас, ОСОБА_3 у 2016 подарував матері дороговартісний автомобіль BMW X5. Сам же підозрюваний зазначив, що його мати фактично нікуди не виходить, лише за його вмовляннями. До того ж, станом на дату придбання цього авто, матері підозрюваного було 75 років /а.с. 51 т. 4/.
3.38.За таких обставин, слідча суддя при врахуванні майнового стану підозрюваного виходить не із офіційно зафіксованих доходів, а із наявних у власності підозрюваного, дружини активів. Адже такі набуті ними у шлюбі, а тому наявні вагомі підстави вважати, що на них поширюється режим спільної сумісної власності подружжя.
3.39.Окрім того, слідча суддя бере до уваги активи, зареєстровані на матір підозрюваного, адже з викладено вбачається, у тому числі, як повідомив підозрюваний, така матеріально забезпечує сім`ю підозрюваного. До того ж, і сам підозрюваний здійснював значні витрати на користь матері (подароване авто вартістю 60-70 тис. доларів США).
3.40.Також, відповідно до обставин, викладених у підозрі, ймовірне вчинення ОСОБА_3 особливо тяжких злочинів, пов`язане з використанням юридичної особи-нерезидента та належних їй рахунків, відкритих в іноземній банківській установі, що об`єктивно вказує на можливість збереження коштів за межами території України.
3.41.Отже, викладені обставини вказують на існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду. Такий не спростовується соціальними зв`язками підозрюваного, зокрема, зайняттям посади заступника голови правління ПрАТ «Страхові гарантії України», позитивною характеристикою /а.с. 94 т. 6/, наявністю сім`ї та на утриманні двох неповнолітніх дітей /а.с. 97, 98 т. 6/, відсутністю судимостей та притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні /а.с. 32 т. 4/.
3.42.Адже можливість бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна у сукупності з достатніми майновими ресурсами для перебування як його, так і сім`ї за межами території України нівелює міцність соціальних зв`язків на території України.
3.43.Водночас, на ризик продовження чи повторення протиправної поведінки підозрюваним прокурор не покликався, даних щодо стану його здоров`я слідчій судді не надано.
3.44.Поряд з цим, розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні у співучасті якого підозрюється ОСОБА_3 як організатор, становить 2 343 321,48 доларів США, що еквівалентно 40 802 219,85 грн.
3.45.Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні
3.46.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.47.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.48.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.49.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.50.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.51.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.52.Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
3.53.Водночас, ОСОБА_3 має значний досвід роботи у військово-технічній сфері, зокрема, в 2005-2015 роках працював в ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» /а.с. 224-232 т. 3/, окремі посадові особи якого були допитані як свідки в цьому кримінальному провадженні /а.с. 55-75 т. 3/ та зміст показань яких став відомим підозрюваному у зв`язку з розглядом цього клопотання. Хоч підозрюваний на разі і звільнений з цієї установи, проте у силу знайомства з цими особами має можливість спілкуватись, а так само впливати на них через інших осіб.
3.54.До того ж, під час обшуку житла ОСОБА_11 віднайдено його листування у 2019 році з ОСОБА_3, зі змісту якого встановлено, що ОСОБА_3 надіслав ОСОБА_11 проект пояснень адвокату для опитування працівників ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», за попередньо узгодженим списком, щодо його взаємовідносин з компанією «FG TECHCAPITAL LTD», після заповнення яких останній мав їх відредагувати та повернути варіант з правильними відповідями для підпису /а.с. 100 - 101 (з) т. 3/. Наведене переконує слідчу суддю у схильності підозрюваного впливати на показання інших осіб ймовірно з метою власного виправдання.
3.55.Покликання сторони захисту ОСОБА_3 з цього приводу на те, що це стосувалось іншого кримінального провадження у якому його адвокат, відповідно до наданих йому повноважень мав право опитувати осіб за їх згодою, таким чином збираючи докази його невинуватості слідча суддя оцінює критично. Безспірно захисник у кримінальному праві має право відбирати пояснення в осіб за їх згодою, що передбачено ч. 8 ст. 95 КПК України. Однак, зі змісту листування встановлено, що як список осіб, так і надані ними пояснення мали відповідно узгоджуватись та редагуватись ОСОБА_3 . Метою таких дій, на переконання слідчої судді, з високою ймовірністю було створення образу законності названих взаємовідносин з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
3.56.Слідча суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання, а також узгодження позиції із іншими підозрюваними.
3.57.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати доведеним ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
3.58.Водночас, слідча суддя не враховує доводи прокурора про те, що ОСОБА_3 спілкувався з ОСОБА_11 у 2022 році у період їх виклику до НАБУ, оскільки доказів, які б підтверджували виклики у відповідні періоди, не надано.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
3.59.Слідча суддя вважає доведеним ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Адже, під час огляду його мобільного телефону детективи виявили факти спілкування підозрюваного з іншою невідомою особою щодо обставин досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні, пов`язаному з діяльністю ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт». Під час спілкування ОСОБА_3 попереджався про можливий обшук його житла та повідомлення про підозру, а також йому вказувалося на необхідність використання спеціального програмного забезпечення для обміну інформацією /а.с. 139 (з) - 141 т. 3/. Отже, підозрюваний має коло знайомих, що володіють інформацією з обмеженим доступом, адже відповідна інформація є таємницею досудового розслідування, і у законний спосіб отримати таку інформацію неможливо. Користуючись, зокрема, таким знайомством, підозрюваний може і за його допомогою перешкоджати цьому кримінальному провадженню.
Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж застава для запобігання ризикам
3.60.Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведеного в цій ухвалі, можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави.
3.61.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, особиста порука та зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
3.62.Домашній арешт, хоч і полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби, проте в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим. Адже лише обмежує пересування особи, що з усіх встановлених слідчою суддею ризиків може усунути лише ризик переховування. Натомість, порушення цього запобіжного заходу може зумовити тільки ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.
3.63.Особиста порука та особисте зобов`язання тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Щодо розміру застави
3.64.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:
-обставини кримінального правопорушення;
-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;
-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;
-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;
-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
3.65.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
3.66.Водночас, обвинувачений, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
3.67.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.
3.68.Слідча суддя переконана, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваного. Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється як організатор вчинення особливо тяжких економічних злочинів, зокрема заволодінні державними коштами організованою групою шляхом купівлі обладнання у підконтрольної учасникам організованої групи компанії - нерезидента за завідомо завищеними цінами у більш ніж 3 рази, укладання з останньою удаваних агентських угод та в подальшій легалізації незаконно отриманих від цього коштів, що ймовірно призвели до завдання шкоди у розмірі 2 343 321,48 доларів США, що еквівалентно 40 802 219,85 грн. Зазначений злочин, за умови його доведеності, має особливу суспільну небезпеку в умовах економічної нестабільності України у 2014, 2015 роках, що ймовірно призвело до втрат бюджету держави в особливо великих розмірах.
3.69.Завдана шкода, з-поміж іншого, обумовлює необхідність призначення застави у розмірі, відповідному сумі завданих кримінальними правопорушеннями збитків, відповідно до ролі підозрюваного у злочині, що йому інкримінується, як організатора.
3.70.Разом з цим, слідча суддя враховує майновий стан підозрюваного, що в цілому наведений у цій ухвалі, який є значним.
3.71.Поряд з цим, як уже зазначала слідча суддя, офіційні доходи підозрюваного та його дружини, а також і матері не відповідають кількості та якості придбаного ними майна. А покликання на те, що такі сформовані за рахунок отриманого після смерті батька підозрюваного спадку, який вже вичерпано, є інформацією, яку не можливо перевірити, а тому слідча суддя їх оцінює критично. Отже, слідча суддя виходить із того, що наявні у їхньому володінні майнові активи вказують на значний рівень майнового забезпечення.
3.72.Так, як встановлено із моменту набуття майна, певна його частина набута після смерті батька підозрюваного та з підстав спадкування, як про це відображено у реєстрі нерухомості.
3.73.Поряд з цим, також частина майна набута підозрюваним, його дружиною та матір`ю після початку ймовірного вчинення злочинів, що інкримінуються підозрюваному. Зокрема, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном із використанням компанії «FG TECHCAPITAL LTD», яка за обставин ймовірного вчинення такого правопорушення 11.09.2014 отримала платіж 25 290,26 доларів США, згодом 29.10.2014 - 1 001 245,27 доларів США /а.с. 223-228 т. 2/ з наступною ймовірною легалізацією майна.
3.74.Так, мати підозрюваного 17.10.2014 набула у власність в м. Київ: 3 машиномісця загальною площею 36,2 кв. м., 27,1 кв. м., 26,7 кв. м. та квартиру, загальною площею 366,1 кв. м.
3.75.Підозрюваний покликався, що його мати набула майнові права на це майно як інвестор ще у 2013 році, тобто до інкримінованих слідством подій, надавши на підтвердження цього копії договорів про участь у будівництві нерухомості /а.с. 41-75 т. 6/. Однак, за умовами останніх майнові права на ці об?єкти нерухомості могли бути набуті лише після їх повної оплати, поряд з цим, доказів щодо часу внесення такої захист не надав. Отже, твердження про набуття у власність цього майна саме у 2013 році не є безумовно істинним.
3.76.Так само автомобілі набуті підозрюваним, його дружиною та матір`ю уже після 2014 року, також внесено підозрюваним на депозит золото. Щодо останнього підозрюваний зазначав про належність цього золота своєму батькові, проте з змісту відповідних сертифікатів про це не вбачається та не доводить того, що саме останнє внесено підозрюваним на депозит.
3.77.Разом з цим, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
3.78.З огляду на викладене, слідча суддя переконана, що застава у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути визначена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3, покладених на нього обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.79.Водночас, розмір застави, запропонований прокурором може бути завідомо непомірним для підозрюваного, не співвідноситься із встановленими слідчою суддею ризиками, в тому числі, з урахуванням того, що прокурор не довів того, що ОСОБА_3 спілкувався з ОСОБА_11 у 2022 році, що збігалось з періодом їх виклику до НАБУ.
3.80.З урахуванням наведеного, розмір застави, на переконання слідчої судді, має дорівнювати 7 455 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» становить 20 009 220 грн. (2 684 х 7 455 = 20 009 220 грн).
3.81.На переконання слідчої судді, такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_3 та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
3.1.Оскільки встановлено існування двох ризиків і слідчою суддею вирішено застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, то на останнього слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, з огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини оголошеної підозри, а саме: (1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; (2) не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.
3.2.Свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну підозрюваний зобов`язаний здати на зберігання за місцем реєстрації до відповідного територіального відділення Державної міграційної служби України.
3.3.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини оголошеної підозри, зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України), однак, у будь-якому разі у межах строку досудового розслідування.
3.4.Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.5.З огляду на здійснення досудового розслідування НАБУ, контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків необхідно покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
3.6.Отже, слідча суддя дійшла висновку про часткове задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 194-196, 372 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Клопотання детектива, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до ОСОБА_3 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7 455 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 009 220 грн. (двадцять мільйонів дев`ять тисяч двісті двадцять гривень).
Підозрюваний ОСОБА_3 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_4, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору та слідчому судді. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 з 23.01.2023 строком на два місяці такі обов`язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1