- Головуюча суддя (ВАКС): Федорак Л.М.
Справа № 991/465/23
Провадження 1-кс/991/468/23
У Х В А Л А
23.01.2023 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52016000000000081,
за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дрезден Федеративної Республіки Німеччина, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_3,
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається 1.1. 20.01.2023 старший детектив Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 (далі - детектив, НАБУ) за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 (далі - САП, прокурор) звернувся із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави.
1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу, слідча суддя його частково задовольняє з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.9.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
2.10.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень;
-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам;
-обґрунтованість розміру застави;
-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.3.17.01.2023 у кримінальному провадженні № 52016000000000081 ОСОБА_3 повідомлено про підозру /а.с. 4-17 т. 4/.
3.4.Сторона захисту не оспорювала порядок набуття ОСОБА_3 процесуального статусу підозрюваного, тому слідча суддя відповідно до засад змагальності та диспозитивності не перевірятиме такі обставини.
3.5. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, а саме: заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою; складанні та видачі службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів; здійсненні фінансових операцій з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, особами, які знали, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчинених організованою групою, в особливо великому розмірі.
3.6.Так, за змістом підозри за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_3, діючи всупереч державним інтересам у вигляді ефективного, раціонального та цілеспрямованого використання бюджетних коштів, отримання прибутку від діяльності державних підприємств - учасників концерну «Укроборонпром», що визначають обороноздатність, державну та економічну безпеку України, будучи службовою особою Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт» - державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство «Спецтехноекспорт» (далі - ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»), обіймаючи посаду начальника Департаменту № 3, умисно, як співвиконавець у складі організованої групи за участю інших осіб, з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем, вчинив заволодіння чужим майном, а саме: коштами на загальну суму 2 343 321,84 доларів США (що еквівалентно 40 802 219,85 грн), сплаченими у період з 09.09.2014 по 04.11.2015 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» компанії «FG TECHCAPITAL LTD» на виконання зовнішньоекономічних угод, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та, згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України, є особливо великим розміром.
3.7.Також, відповідно до змісту повідомленої підозри за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 у період з липня 2014 року по березень 2015 року, разом із іншими особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, організованою групою, використовуючи службове становище, склали завідомо неправдиві офіційні документи у виді агентської угоди № STE-3-86-А-14 від 23.06.2014 та додаткової угоди № 1 від 27.06.2014 до вказаної агентської угоди (котрі містили завідомо неправдиві відомості про факт надання компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентських послуг для ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у рамках виконання контракту № STE-3-66-K/KE-14 від 26.06.2014), а також актів прийому-здачі наданих послуг № 1 від 05.09.2014, № 2 від 23.10.2014, № 3 від 26.11.2014, № 4 від 11.02.2015, № 5 від 06.03.2015 (котрі містили завідомо неправдиві відомості щодо виду, обсягу та вартості агентських послуг).
3.8.Окрім того, за підозрою ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, останній у складі організованої групи у період з 06.11.2014 по 06.11.2015, діючи умисно, з корисливих мотивів, на виконання заздалегідь розробленого та узгодженого плану злочинної діяльності, будучи обізнаним, що грошові кошти на загальну суму 2 361 744,84 доларів США одержані злочинним шляхом, здійснив від імені компанії «FG TECHCAPITAL LTD» фінансові операції з коштами на загальну суму 2 125 718,51 доларів США (що еквівалентно 39 304 831,93 грн) шляхом їх переказу на рахунки інших фізичних та юридичних осіб, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподаткованих мінімумів громадян та, згідно з п. 2 примітки до ст. 209 КК України, є особливо великим розміром.
3.9.Загалом, за обставинами, викладеними в повідомленій підозрі, директор ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», після березня 2014 року (точні час, дата і місце невстановлені), вирішив вчинити дії для особистого збагачення та збагачення інших осіб шляхом заволодіння чужим майном (а саме: коштами підприємств - комітентів, учасників зовнішньоекономічної діяльності, далі - чуже майно) внаслідок вчинення правочинів щодо купівлі-продажу товарів і надання агентських послуг за участю ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та інших контрольованих юридичних осіб, з подальшим здійсненням фінансових операцій з таким майном, одержаним злочинним шляхом, що, зокрема, передбачало укладення низки цивільно-правових договорів, мало супроводжуватися складанням та видачею завідомо неправдивих офіційних документів, штучним завищенням вартості продукції, а також удаваним наданням агентських послуг, що призводило до зростання витрат комітентів, за дорученням та за рахунок яких діяло ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», як комісіонер, що завдавало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам та суперечило положенням ч. 1 ст. 1014 Цивільного кодексу України щодо обов`язку комісіонера вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента. Для досягнення зазначеного вирішив утворити стійке об`єднання осіб, підпорядкованих йому, як директору ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», залучивши до нього, зокрема, начальника Департаменту № 3 ОСОБА_3, а також його заступників. Для виконання єдиного злочинного плану із заволодіння чужим майном було використано компанію «FG TECHCAPITAL LTD» з рахунком в естонському банку «Tallinn Business Bank, що була підконтрольна учасникам організованої групи, у т.ч. з правом розпорядження цим рахунком. Практично у той же період, за вказаних обставин, організатор, діючи умисно, доручив її учасникам, зокрема, ОСОБА_3, вчинити дії, з використанням службового становища, спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом укладення договору комісії, умови якого передбачали придбання ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» за дорученням ДП «Львівськй радіоремонтний завод» механізованих мостів за завищеною ціною в компанії «FG TECHCAPITAL LTD», яка попередньо їх придбала у ТОВ «ТЕХНІК АРМ». Так, договір комісії № STE-3-134-Д/К-14 від 03.04.2014 та контракти № 06-06/14 від 25.06.2014, STE-3-80-К/КІ-14 від 10.04.2014 передбачали купівлю компанією «FG TECHCAPITAL LTD» механізованих мостів у ТОВ «ТЕХНІК АРМ» за ціною 20 000 доларів США за одиницю та подальший їх продаж ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (котре діяло за дорученням та за рахунок ДП «ЛРРЗ») за ціною 70 000 доларів США за одиницю. Отже, включивши до ланцюга розрахунків компанію «FG TECHCAPITAL LTD», учасники організованої групи, зокрема, ОСОБА_3, заволоділи чужим майном у розмірі 281 577 доларів США, котрі надійшли на контрольований рахунок компанії «FG TECHCAPITAL LTD». Окрім того, упродовж 2014-2015 років компанія «FG TECHCAPITAL LTD», нібито, надала агентські послуги, включені до витрат за договором комісії № STE-3-115-Д/К-14 від 13.06.2014 між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та КП «НВК «ІСКРА» щодо вчинення зовнішньоекономічного контракту на експорт виробів спеціального призначення (2 радіолокаційних станцій 36Д6М1-1 та підготовки 2 груп спеціалістів). Поряд з цим, між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компанією «FG TECHCAPITAL LTD» було укладено агентську угоду, до якої внесено завідомо неправдиві відомості про надання вказаним нерезидентом агентських послуг на території Держави Ізраїль та Федеративної Республіки Нігерія з метою укладання (організації укладання) та подальшого виконання зовнішньоекономічних угод, до якої в подальшому було укладено додаткову угоду (№ 1 від 27.06.2014) із завідомо неправдивими відомостями про сприяння компанії «FG TECHCAPITAL LTD» в укладенні зовнішньоекономічного контракту № STE-3-66-К/КЕ від 26.06.2014. За нібито надані компанією «FG TECHCAPITAL LTD» агентські послуги, остання заволоділа коштами ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» в сумі 2 061 744,84 доларів США. Водночас, компанія «FG TECHCAPITAL LTD» будь-яких послуг для ДП «Спецтехноекспорт» не надавала, а всі дії щодо укладення та виконання вказаним державним підприємством зовнішньоекономічних угод здійснювалися службовими особами ДП «Спецтехноекспорт». Загалом, у період з 09.09.2014 по 04.11.2015, відповідно до агентського договору № STE-3-86-A-14 та контракту № STE-3-80-K/KI-14 на рахунок компанії «FG TECHCAPITAL LTD», що відкритий в естонському банку зараховано перекази від ДП «Спецтехноекспорт» на суму 2 343 321,84 доларів США, які в подальшому перераховувалися на рахунки інших товариств та фізичних осіб.
3.10.Відповідно до повідомленої підозри, ОСОБА_3 як співвиконавець у складі організованої групи, вчиняв такі дії: (1) підпорядковувався організатору та в повному обсязі виконував його доручення щодо вчинення визначених останнім дій; (2) використовуючи службове становище, здійснював маркетингові дослідження регіональних ринків для віднайдення постачальників, одержувачів продукції та послуг за зовнішньоекономічними договорами та повідомляв інших учасників організованої групи про можливість залучення контрольованих юридичних осіб до таких договорів; (3) діючи від імені ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», проводив переговори з інопартнерами та підприємствами оборонно-промислового комплексу, готували зовнішньоекономічні договори та первинні документи щодо їх виконання; (4) забезпечував участь контрольованих юридичних осіб у правочинах, котрі передбачали штучне завищення вартості продукції та удаване наданням агентських послуг; (5) вживав заходів для своєчасних розрахунків за договорами, укладеними за участю ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та контрольованих юридичних осіб; (6) складав договори та інші первинні документи від імені контрольованих юридичних осіб щодо вчинення правочинів, зокрема з завідомо неправдивими відомостями щодо надання агентських послуг.
3.11.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.12.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
3.13.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.14.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
3.15.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.16.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання на понад 500 аркушах, зокрема, документами господарських взаємовідносин ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» з компанією «FG TECHCAPITAL LTD» щодо постачання для потреб ДП «ЛРРЗ» механізованих мостів за завищеними цінами, попри ймовірну обізнаність учасників організованої групи, зокрема, ОСОБА_3 про можливість закупівлі такого обладнання за нижчою ціною безпосередньо в ТОВ «ТЕХНІК АРМ», у т.ч. відповідне листування щодо можливості та організації поставок, договір купівлі-продажу обладнання за завищеною ціною та акти приймання-передачі за ним; документальним оформленням надання агентських послуг компанією «FG TECHCAPITAL LTD» шляхом їх включення до вартості витрат за договором комісії між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та з КП «НВК «ІСКРА» щодо вчинення зовнішньоекономічного контракту, а також на підставі агентської угоди з ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компанією «FG TECHCAPITAL LTD» про надання відповідних послуг на території Держави Ізраїль та Федеративної Республіки Нігерія, поряд з доказами, що заперечують фактичну участь компанії «FG TECHCAPITAL LTD» як агента при просуванні послуг ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»; а також висновком економічної експертизи, що підтверджує наявність втрат у відповідному розмірі від інкримінованих діянь; поряд з документами, що підтверджують управління компанією «FG TECHCAPITAL LTD» учасниками організованої групи, зокрема, статутними документами та документами щодо управління учасниками організованої групи банківським рахунком «FG TECHCAPITAL LTD» в естонській банківській установі, а також щодо його обслуговування, руху коштів на ньому, що обґрунтовано можуть підтверджувати фактичне заволодіння чужим майном, а саме коштами, які у період з 09.09.2014 по 04.11.2015 надійшли на поточний рахунок компанії «FG TECHCAPITAL LTD» за названими договорами та подальше їх використання, а також протоколами допитів свідків, що обґрунтовано вказують на ймовірно умисне включення компанії «FG TECHCAPITAL LTD» до ланцюга взаємовідносин з постачання обладнання та удаваність надання агентських послуг, та висновком почеркознавчої експертизи, що вказує на можливу причетність ОСОБА_3 до ймовірного умисного внесення недостовірних відомостей до вищенаведених офіційних документів.
3.17.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52016000000000081 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
3.18.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
3.19.А всі заперечення сторони захисту підозрюваного ОСОБА_3 з цього приводу вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.
Щодо наявності ризиків
3.20.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.21.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному ОСОБА_3 злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
3.22.Такі є особливо тяжкими та передбачають єдине основне покарання у виді позбавлення волі, зокрема, за ч. 5 ст. 191 КК України строком від 7 до 12 років, а за ч. 3 ст. 209 КК України - від 8 до 12 років. Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України. Крім того, обов`язковим додатковим покаранням за названими статтями кримінального закону є конфіскація майна.
3.23.Існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна у сукупності з наступними обставинами.
3.24.Так, незважаючи на введення на території України правового режиму воєнного стану, підозрюваний має право виїзду за кордон як особа з інвалідністю /а.с. 30 т. 6/ на підставі п. 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57. Враховуючи наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 20 т. 4/, підозрюваний має підстави та можливість безперешкодно покинути територію України. До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, у т.ч. соціальне, матеріальне забезпечення.
3.25.До того ж, слідча суддя враховує й те, що дружина підозрюваного - ОСОБА_7 /а.с. 21, 22 т. 4/ є засновницею словацької компанії «MILLTEK ENGINEERING s.r.o.», а також разом з підозрюваним входить до переліку її керівників, інформація про що є відкритою (https://www.orsr.sk/vypis.asp?ID=379522&SID=3&P=0&lan=en). Зазначене, в сукупності з тим, що підозрюваний тричі перетинав україно-словацький кордон протягом жовтня-листопада 2022 року, як в`їжджаючи на територію України через Словацьку Республіку, так і навпаки, вказує на ймовірність наявності стійких бізнес-зав`язків на території останньої, що підсилює ризик переховування підозрюваного /а.с. 36 т. 4/.
3.26.До того ж, матеріальний стан самого підозрюваного, на переконання слідчої судді, свідчить про достатність ресурсів для тривалого життя підозрюваного в умовах розшуку, з огляду на таке.
3.27.У період з 2004 по 2022 роки дохід ОСОБА_3 склав 3 876 473 грн, а дохід його дружини - 1 564 536 грн, як такий, що отриманий від податкових агентів та 10 470 732 грн - отриманий від підприємницької діяльності /а.с. 32 т. 4/. З 2018 року підозрюваний є пенсіонером, та з того часу отримав пенсії на суму 611 731,32 грн /а.с. 32 т. 6/.
3.28.Поряд з цим, відповідно до матеріалів клопотання у власності підозрюваного перебуває нерухоме та рухоме майно, зокрема:
- автомобіль Nissan Serena, 1999 р.в., набутий 23.08.2006;
-автомобіль Volkswagen Passat, 2011 р.в., набутий 26.01.2016;
- автомобіль Toyota Land Cruiser 200, 2011 р.в., набутий 19.08.2017;
- автомобіль УРАЛ 4320, 1987 р.в., набутий 03.08.2019;
-автомобіль УРАЛ 4320, 1991 р.в., набутий 23.02.2022;
-автомобіль Opel Vivaro, 2004 р.в., набутий 07.06.2022 /а.с. 26-31 т. 4/.
3.29.Також, дружині ОСОБА_3 - ОСОБА_7, з якою підозрюваний перебуває в шлюбі з 04.06.2005, на праві власності належить:
-господарські будівлі і споруди загальною площею 462 кв. м. за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, набуті 10.07.2013;
-домоволодіння з двох житлових будинків загальною площею 233,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2, набуте 19.09.2014;
-земельна ділянка загальною площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровано право власності 19.09.2014;
-житловий будинок загальною площею 1635,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2, набутий 18.03.2015;
-земельна ділянка загальною площею 0,2203 га за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер 601244448251, кадастровий номер 4825183201:01:003:0212, зареєстровано право власності 18.03.2015;
-автомобіль Mercedes-Benz GL 350 CDI, набутий 27.07.2017;
-автомобіль Mercedes-Benz GLS 350 (номерний знак НОМЕР_1 ), набутий 07.12.2019;
-автомобіль Mercedes-Benz GLS 350 (номерний знак НОМЕР_2 ), набутий 19.11.2019;
-квартира загальною площею 71,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3, набута 14.10.2022 /а.с. 23-25, 33-35 т. 4/.
3.30.З огляду на розмір офіційних доходів підозрюваного та його дружини, поряд з кількістю рухомого і нерухомого майна у власності, слідча суддя вважає, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний та його дружина користуються значними грошовими ресурсами, які не відображаються в офіційних доходах. А тому при врахуванні майнового стану підозрюваного виходить не із офіційно зафіксованих доходів, а із наявних у власності подружжя зареєстрованих активів. Адже такі набуті ними у шлюбів, а тому наявні вагомі підстави вважати, що на них поширюється режим спільної сумісної власності подружжя.
3.31.Поряд із цим, слідча суддя зазначає, що не встановлює такий факт, а встановлює лише обґрунтовану ймовірність відповідних обставин для перевірки існування ризику, передбаченого ст. 177 КПК України. Адже вирішення питання належності майна до спільної сумісної власності є спором про право цивільне, та відповідно до засади диспозитивності та положень КПК України, які визначають питання, які належить з`ясувати слідчій судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не належать до компетенції слідчого судді.
3.32.Окрім того, слідча суддя критично оцінює додану підозрюваним копію нотаріально посвідченої його заяви від 16.01.2023 про те, що нерухоме майно належить його дружині на праві особистої приватної власності. Адже з огляду на дату складення такої заяви, є достатні підстави вважати, що необхідність складення такої заяви пов`язана виключно із проведенням обшуку за місцем його проживання 22.09.2022 у цьому кримінальному провадженні. До того ж, вона жодним чином не спростовує твердження про те, що подружжя підозрюваного користується значними грошовими ресурсами.
3.33.Також, слідча суддя оцінюючи міцність соціальних зав`язків підозрюваного, бере до уваги, що, як він сам зазначив, ніде не працює, пенсіонер, проживає спільно з дружиною у Київській області. Доказів існування у нього утриманців, а також щодо його репутації не надано. Також, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні не притягується /а.с. 19 т. 4/, на ризик продовження чи повторення протиправної поведінки прокурор не покликався.
3.34.Поряд з цим, розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні у співучасті якого підозрюється ОСОБА_3, становить 2 343 321,48 доларів США, що еквівалентно 40 802 219,85 грн.
3.35.Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
3.36.Зазначене не спростовується покликаннями сторони захисту на вік, а також захворювання підозрюваного, перенесене у 2016 році, яке хоч і потребує подальших обстежень /а.с. 31 т. 6/, однак не спростовує самих вищевстановлених обставин, адже підозрюваний очевидно може вільно самостійно пересуватись. До того ж, хоч підозрюваний зазначив, що у зв`язку із таким понесено серйозні витрати, які продовжуються і наразі, поряд з цим, після 2016 року подружжя продовжувало придбавати цінні рухомі речі, що зазначено у пунктах 3.28.-3.29. цієї ухвали.
3.37.Так само, покликання сторони захисту підозрюваного ОСОБА_3 на знищення внаслідок військової агресії з боку російської федерації більшої частини нерухомості його сім`ї не спростовує того, що, як уже зазначала слідча суддя, подружжя підозрюваного користується значними грошовими ресурсами, які не відображаються в офіційних доходах. А тому таке знищення майна не може переконливо підтверджувати, що подружжя втратило суттєві ресурси, які були у їхньому розпорядженні.
3.38.На переконання слідчої судді наведений ризик не нівелюється попередньою належною процесуальною поведінкою, адже зі слів сторони захисту, така була зумовлена необхідністю довести свою непричетність до вчинення кримінальних правопорушень. Однак, на разі ОСОБА_3 повідомлено про підозру, а, отже, він притягається до кримінальної відповідальності, що посилює ймовірність переховування.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні
3.39.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.40.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.41.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.42.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.43.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.44.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.45.Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
3.46.Як зазначив прокурор, ОСОБА_3 має значний досвід роботи у військово-технічній сфері, зокрема з 26.12.2005 по 26.04.2018 працював в ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» /а.с. 233, 239 т. 3/, окремі посадові особи якого були допитані як свідки в цьому кримінальному провадженні /а.с. 55-59, 60-75 т. 3/ та зміст показань яких став відомим підозрюваному у зв`язку з розглядом цього клопотання. Хоч підозрюваний на разі і звільнений з цієї установи, проте у силу знайомства з цими особами має можливість спілкуватись, а так само впливати на них через інших осіб.
3.47.Слідча суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання, а також узгодження позиції із іншими підозрюваними.
3.48.Поряд з цим, слідча суддя не враховує доводи прокурора про листування підозрюваного у 2019 році з ОСОБА_8 як підтвердження надання згоди ОСОБА_3 на сприяння у частині узгодження показань інших осіб з приводу взаємовідносин ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» з компанією «FG TECHCAPITAL LTD», адже із змісту листування вбачається, що ОСОБА_3 на таке прохання не відповів, і лише через декілька місяців надіслав повідомлення, що в чомусь відмовляє, однак зазначив про готовність надати будь-яку допомогу /а.с. 101 т. 3/.
3.49.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки існує ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж застава для запобігання ризикам
3.50.Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведеного в цій ухвалі, можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави.
3.51.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, особиста порука та зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
3.52.Домашній арешт, хоч і полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби, проте в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим. Адже його порушення може зумовити лише ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу. Ураховуючи стан здоров`я підозрюваного, з огляду на необхідність періодичного лікування та проходження обстеження, застосування цілодобового домашнього арешту, з огляду на обмеження його у пересуванні, є недоцільним. Натомість, домашній арешт у певний період доби, за встановлених можливостей переховування підозрюваного, на переконання слідчої судді, не здатний запобігти встановленим ризикам.
3.53.Особиста порука та особисте зобов`язання тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Щодо розміру застави
3.54.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:
-обставини кримінального правопорушення;
-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;
-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;
-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;
-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
3.55.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
3.56.Водночас, обвинувачений, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
3.57.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.
3.58.Слідча суддя переконана, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваного. Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжких економічних злочинів, зокрема, у заволодінні державними коштами у складі організованої групи шляхом купівлі обладнання у підконтрольної учасникам організованої групи компанії - нерезидента за завідомо завищеними цінами у більш ніж 3 рази, укладання з останньою удаваних агентських угод та в подальшій легалізації незаконно отриманих від цього коштів, що ймовірно призвели до завдання шкоди у розмірі 2 343 321,48 доларів США, що еквівалентно 40 802 219,85 грн. Зазначений злочин, за умови його доведеності, має особливу суспільну небезпеку в умовах економічної нестабільності України у 2014, 2015 роках, що ймовірно призвело до втрат бюджету держави в особливо великих розмірах.
3.59.Завдана шкода, з-поміж іншого, обумовлює необхідність призначення застави у розмірі, відповідному сумі завданих ймовірними кримінальними правопорушеннями збитків, відповідно до ролі підозрюваного у злочині, що йому інкримінується.
3.60.Разом з цим, слідча суддя враховує майновий стан підозрюваного, про що уже зазначалось у цій ухвалі, та який є значним.
3.61.Водночас, захисник у засіданні стверджував, що з 2018 року підозрюваний не працює та отримує лише пенсію, сума якої у період 2018-2022 років загалом склала 611 731,32 грн /а.с. 32 т. 6/, що підтвердив документально. Слідча суддя також бере до уваги доходи дружини підозрюваного, з якою він спільно проживає.
3.62.Поряд з цим, як уже зазначала слідча суддя, офіційні доходи підозрюваного та його дружини за останні роки не відповідають кількості та якості придбаного ними майна.
3.63.Так, значна його частина набута після початку ймовірного вчинення злочинів, що інкримінуються підозрюваному. Зокрема, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном із використанням компанії «FG TECHCAPITAL LTD», яка за обставин ймовірного вчинення такого правопорушення 11.09.2014 отримала платіж 25 290,26 дол США, згодом 29.10.2014 - 1 001 245,27 дол США /а.с. 223-228 т. 2/ з наступною ймовірною легалізацією майна.
3.64.Поряд з цим, підозрюваний набув у власність 5 автомобілів: зокрема, Volkswagen Passat 2011 р.в., Toyota Land Cruiser 200 2011 р.в., УРАЛ 4320 1987 р.в., УРАЛ 4320 1991 р.в., Opel Vivaro 2004 р.в. /а.с. 27-31 т. 4/. Його дружина набула у власність домоволодіння з двох житлових будинків (заг. площа 233,1 кв. м.), житловий будинок (заг. площа 1635,5 кв. м.), а також 2 земельні ділянки (заг. площа 0,25 га, 0,2203 га). Окрім того, отримала в подарунок квартиру у м. Києві, загальною площею 71,6 кв. м. Також, дружина підозрюваного придбала дороговартісне рухоме майно, зокрема у 2017 році автомобіль Mercedes-Benz GL 350 CDI 2013 р.в., а в 2019 році 2 автомобілі Mercedes-Benz GLS 350 2017 р.в. та 2019 р.в.
3.65.Водночас, у 2017 році дохід дружини підозрюваного від зайняття підприємницькою діяльністю задекларовано у сумі 1 320 000 грн, а як фізичної особи - у сумі 21 120, що разом складає 1 341 120 грн. У 2019 році дохід від зайняття підприємницькою задекларовано у сумі 1 477 828 грн, а як фізичної особи - 42 500 грн, що разом складає 1 520 328 грн /а.с. 32 т. 4/.
3.66.У 2017 році дохід обвинуваченого склав 594 522 грн. У 2019 році підозрюваний, з його слів, отримував лише пенсію у сумі 106 389 грн.
3.67.На переконання слідчої судді офіційний дохід подружжя у ці роки, та і в період до них, загалом не покриває витрати на придбання вищепереліченого майна, що підтверджує наявність у них доходу, що не відображається в офіційних даних.
3.68.До того ж, в судовому засіданні сторона захисту стверджувала, що у 2016 році підозрюваний переніс дві операції, протягом 2017-2018 років лікувався від тяжкої хвороби, що потребувало значних витрат. Слідча суддя враховує наявність інвалідності у підозрюваного, а також загальний стан його здоров`я. Проте, враховуючи ці обставини, та набуття подружжям у цей же період трьох автомобілів, а у подальшому іще трьох, а також потреби забезпечення гідного існування та обслуговування їх майна, їхній офіційний дохід є, вочевидь, не співмірним набутому майну за ці роки.
3.69.Крім того, як зазначалось, дружина підозрюваного є засновником іноземного товариства, а тому, може мати певні активи за кордоном, що не відображаються у податковому обліку в Україні.
3.70.Заперечуючи наявність у нього необхідних для внесення застави статків, підозрюваний стверджував, що усе зареєстроване за його дружиною нерухоме майно є її особистою приватною власністю. На підтвердження цього, захисник долучив копію нотаріально завіреної заяви, що підписана підозрюваним /а.с. 34 т. 6/.
3.71.Однак, наявність цього документу не скасовує презумпції режиму спільної сумісної власності майна подружжя. Позаяк законом встановлені процедури визначення, виділу часток у спільній сумісній власності, її поділу, укладання правочинів щодо виділених часток, шлюбного договору (ч. 1, 3 ст. 368 ЦК України, статті 57, 60-71, 73 СК України). Водночас, у кожному з випадків це здійснюється за волевиявлення обох з подружжя.
3.72.Вказаним спростовується позиція захисту щодо необхідності ігнорування майнового стану дружини підозрюваного при визначенні розміру застави.
3.73.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
3.74.З огляду на викладене, слідча суддя переконана, що застава у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути визначена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3, покладених на нього обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.75.Водночас, розмір застави, запропонований прокурором може бути завідомо непомірним для підозрюваного, адже не співвідноситься із встановленими слідчою суддею ризиками, в тому числі, з урахуванням того, що прокурор не довів, що ОСОБА_3 погодився на прохання ОСОБА_8 посприяти в узгодженні показань інших осіб з приводу взаємовідносин ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» з компанією «FG TECHCAPITAL LTD».
3.76.З урахуванням наведеного, розмір застави, на переконання слідчої судді, має дорівнювати 3 730 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» становить 10 011 320 грн (2 684 х 3 730 = 10 011 320 грн).
3.77.На переконання слідчої судді, такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_3 та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
3.78.Оскільки встановлено існування двох ризиків і слідчою суддею вирішено застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, то на останнього слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, з огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини повідомленої підозри, а саме: (1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; (2) не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду (обов`язок запитувати дозвіл виникає у випадку виїзду за межі Київської області); (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.
3.79.Свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну підозрюваний зобов`язаний здати на зберігання за місцем реєстрації до відповідного територіального відділення Державної міграційної служби України.
3.80.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини повідомленої підозри, зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України), однак, у будь-якому разі у межах строку досудового розслідування.
3.81.Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.82.З огляду на здійснення досудового розслідування НАБУ, контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків необхідно покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
3.83.Отже, слідча суддя дійшла висновку про часткове задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 194-196, 372 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Клопотання детектива, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до ОСОБА_3 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 730 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 011 320 грн (десять мільйонів одинадцять тисяч триста двадцять гривень).
Підозрюваний ОСОБА_3 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_3, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору та слідчому судді. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 з 23.01.2023 строком на два місяці такі обов`язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1