Документ № 108690176

Справа № 991/691/23

Провадження № 1-кс/991/698/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000396 від 02.12.2022, відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Білгород-Дністровський, Одеської області, який працює Ренійським міським головою Ізмаїльського району Одеської області, інвалід І групи, одружений, має на утриманні малолітню дитину та матір, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.01.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 .

Обставини, на які у клопотанні посилається детектив.

Слідчою групою детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000396 від 02.12.2022 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України.

Відповідно до рішення № 2 першої сесії 8 скликання Ренійської міської ради від 08.12.2020 ОСОБА_4 визначено Ренійським міським головою 8 скликання.

Статтею 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон) визначено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Статтями 2 та 3 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 № 93-IV передбачено, що депутат міської ради є представником інтересів територіальної громади міста чи його громад та зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування, наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону сільський, селищний, міський голова, окрім іншого, забезпечує здійснення в межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, підписує рішення ради та її виконавчого комітету, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради, забезпечує підготовку на розгляд ради проектів рішень ради з інших питань, що належать до її відання, призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, забезпечує виконання рішень відповідної ради, її виконавчого комітету, є розпорядником бюджетних коштів, укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради, видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Пунктами а та ґ ч. 1 ст. 19 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV до повноважень міських рад у сфері землеустрою на території міст віднесено організацію та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності, вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Статтями 22 та 57 Закону України «Про землеустрій» передбачено повноваження міських рад приймати рішення про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, а також з приводу розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, зокрема, у разі формування земельної ділянки.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено повноваження міських рад у галузі земельних відносин, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України рішення органів місцевого самоврядування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення та формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Частиною 2 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з абз. 11 ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України організатором земельних торгів у разі укладення договору оренди земельної ділянки є особа, яка відповідно до закону може виступати орендодавцем такої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 136 Земельного кодексу України проведення земельних торгів щодо земельних ділянок або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються перелік земельних ділянок або прав на них (із зазначенням кадастрових номерів, площі та їх цільового призначення), які виставляються на земельні торги окремими лотами; стартова ціна лота; строк, інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування нею на земельних торгах, обмеження у використанні земельної ділянки тощо.

Ч. 2 ст. 137 Земельного кодексу України передбачено дискреційне повноваження організатора земельних торгів за власним бажанням оприлюднювати в електронних та друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення земельних торгів з документами та матеріалами на лот.

Згідно з п. а ч. 4 ст. 138 Земельного кодексу України земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі відсутності учасників або наявності тільки одного учасника (крім випадку, встановленого абзацом третім частини п`ятої цієї статті, за умови, що такий учасник у встановлений строк підписав протокол про проведення земельних торгів, договір за результатами проведення земельних торгів, сплатив належну суму за придбаний лот та суму витрат на підготовку лота до продажу).

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону питання регулювання земельних відносин вирішуються на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Частиною 4 цієї ж статті передбачено повноваження міського голови зупинити рішення міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття і внести на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень.

Відповідно до Регламенту роботи Ренійської міської ради, затвердженої рішенням другої сесії 8 скликання Ренійської міської ради № 18 від 24.12.2020, міський голова є головною посадовою особою Ренійської міської територіальної громади. Сесії ради скликаються міським головою. Протоколи сесій ради, прийняті нею рішення підписуються міським головою. Міський голова може в установленому Законом порядку зупинити дію рішень ради та її виконавчого комітету, організовує в межах визначених Законом роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, підписує рішення міської ради та її виконавчого комітету, здійснює керівництво апаратом ради та виконавчого комітету, вносить пропозиції та формує порядок денний сесії ради і головує на пленарних засіданнях ради, веде особистий прийом громадян, видає розпорядження в межах своєї компетенції, забезпечує виконання рішень міської ради, її виконавчого комітету.

Відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до примітки 2 ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є, в тому числі, керівники і заступники керівників органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Таким чином, Ренійський міський голова ОСОБА_4, як особа, що постійно здійснює функції представника місцевого самоврядування, а також обіймає постійно в органі місцевого самоврядування посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, є службовою особою.

При цьому, як керівник органу місцевого самоврядування, ОСОБА_8 є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII міські голови, як особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього закону.

Згідно з положеннями ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Водночас, ОСОБА_4, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів в супереч обов`язку їх неухильного дотримання, діючи в порушення вказаних вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, умисно вчинив корисливий корупційний злочин за наступних обставин.

В кінці листопада 2022 року ОСОБА_9 з метою реалізації права на отримання в оренду земельної ділянки для здійснення господарської діяльності на території Ренійської територіальної громади через свою знайому ОСОБА_10 звернувся до Ренійського міського голови ОСОБА_4 з метою отримання відомостей про наявність на території міста Рені відповідної ділянки, яка могла б бути йому надана в оренду.

У подальшому, в період часу не пізніше 21.11.2022 (більш точний час та обставини досудовим розслідуванням не встановлені) у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на одержання від ОСОБА_9 неправомірної вигоди за забезпечення передачі йому в оренду земельної ділянки комунальної власності.

З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 в цей же період часу, перебуваючи у невстановленому місці та за невстановлених обставин вступив у попередню змову на вчинення злочину з депутатом та головою постійної комісії з питань містобудування, архітектури, земельних відносин, охорони природи та історичного середовища Ренійської міської ради ОСОБА_7 та домовився з ним про те, що вони разом висловлять ОСОБА_9 прохання надати їм неправомірну вигоду в сумі 100 000 доларів США за вчинення ними з використанням влади та зумовленого посадами службового становища дій, спрямованих на забезпечення передачі ОСОБА_9 в оренду земельної ділянки комунальної власності, контактуватимуть з ОСОБА_9 з питань оренди та надання ним неправомірної вигоди та у подальшому отримають її.

Відповідно до рішення № 1 першої сесії 8 скликання Ренійської міської ради від 08.12.2020 ОСОБА_7 обрано депутатом Ренійської міської ради 8 скликання.

Рішенням першої сесії 8 скликання Ренійської міської ради від 08.12.2020 № 5-VIII ОСОБА_7 обраний головою постійної комісії з питань містобудування, архітектури, земельних відносин, охорони природи та історичного середовища Ренійської міської ради (далі - Комісія).

До компетенції Комісії, відповідно до п.п. 4 п. 4.4 Положення про постійні комісії Ренійської міської ради, затвердженого рішенням Ренійської міської ради № 5-VIII від 08.12.2020 (далі - Положення), входить попередній розгляд за дорученням ради або за власною ініціативою питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до Р. 2 Положення, голова постійної комісії здійснює безпосереднє керівництво діяльністю комісії та організовує її роботу, скликає і веде засідання комісії, визначає і розподіляє обов`язки між членами комісії, дає доручення членам комісії, відповідає за підготовку висновків і рекомендацій комісії, організовує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії.

Згідно з п. 3.1 Положення, основним завданням постійної комісії є розробка та попередній розгляд проектів рішень, що виносяться на розгляд ради, підготовка висновків з питань, які планується винести на розгляд ради.

П.п. 2 п. 3.4 Положення передбачено, що постійні комісії у відповідності зі своєю функціональною спрямованістю за дорученням ради, міського голови, секретаря ради або за власною ініціативою здійснюють контроль за виконанням рішень ради, виконавчого комітету.

Відповідно до п. 3.15 за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації та можуть готувати проекти рішень ради. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії.

Таким чином, ОСОБА_7, як особа, що постійно здійснює функції представника місцевого самоврядування, а також обіймає постійно в органі місцевого самоврядування посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України є службовою особою.

Приблизно 20-21 листопада 2022 року ОСОБА_7, реалізовуючи спільний злочинний умисел, зателефонував ОСОБА_10 та зазначив, що для підбору земельної ділянки їй з ОСОБА_9 необхідно особисто приїхати до нього в м. Рені.

24.11.2022 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зустрілись з ОСОБА_9 в кабінеті Ренійського міського голови, який розташований за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 15, де приблизно о 14 год 30 хв на виконання спільного злочинного умислу ОСОБА_4 висловив ОСОБА_9 прохання надати йому та ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 100 000 доларів США за забезпечення передачі ОСОБА_9 в оренду земельної ділянки комунальної власності площею близько 2,5 Га, яка ще окремо не сформована, розташована навколо земельної ділянки з кадастровим номером 5124110100:02:001:0002.

При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_7 повідомили, що сума неправомірної вигоди не може бути зменшена і у випадку відмови ОСОБА_9 від надання неправомірної вигоди земельна ділянка буде передана в оренду іншій особі.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 висловили ОСОБА_9 прохання надати їм неправомірну вигоду в сумі 100 000 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 24.11.2022 становило 3 656 860 грн, що відповідно до ч. 1 примітки до ст. 368 КК України є особливо великим розміром, оскільки в п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

19.12.2022 ОСОБА_4 та ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою групою осіб, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, зустрілися з ОСОБА_9 в кабінеті Ренійського міського голови за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 15.

Під час зустрічі, ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправність своїх дій, запропонував ОСОБА_9 в подальшому під час земельних торгів створити собі штучну (удавану) конкуренцію, шляхом забезпечення участі на торгах двох підконтрольних йому суб`єктів господарювання, а якщо у ОСОБА_9 не має такої можливості, то ОСОБА_7 йому в цьому допоможе.

Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 наголосили, що 100 000 доларів США є платою за вчинення ними дій, спрямованих на сприяння ОСОБА_9 в отриманні в оренду земельної ділянки, а всі офіційні платежі необхідно сплачувати окремо.

09.01.2023 ОСОБА_7, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_4 злочинного умислу, зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що для початку процедури оформлення земельної ділянки ОСОБА_9 має надати їм половину від суми неправомірної вигоди, яку йому назвали під час попередніх зустрічей, тобто 50 000 доларів США. Також повідомив, що з метою створення удаваної конкуренції забезпечить участь у земельних торгах підконтрольного йому підприємства.

24.01.2023 приблизно о 15 год 30 хв, ОСОБА_7, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, зустрівся з ОСОБА_9 в кабінеті Ренійського міського голови за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 15. Під час зустрічі ОСОБА_7 повідомив, що він вже забезпечив позитивний результат розгляду очолюваною ним постійною комісією питання передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_9, а також, що дане питання винесене на розгляд сесії Ренійської міської ради. Крім того, вчергове відзначив, що з метою створення штучної конкуренції у земельних торгах прийме участь підконтрольне йому підприємство.

Після закінчення розмови, приблизно о 16 год 20 хв ОСОБА_7 з ОСОБА_9 залишили приміщення міської ради та сіли до розташованого поблизу адміністративної будівлі автомобілю Mazda державний номерний знак НОМЕР_1, де ОСОБА_7 нагадав про необхідність надання йому частини неправомірної вигоди в розмірі 50 000 доларів США.

Перебуваючи у вказаному місці, у вказаний час, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 на виконання спільного злочинного умислу ОСОБА_7 отримав у ОСОБА_9 для себе та ОСОБА_4 частину неправомірної вигоди в сумі 50 000 доларів США за забезпечення передачі ОСОБА_9 в оренду земельної ділянки комунальної власності площею близько 2,5 Га, яка ще окремо не сформована, розташована навколо земельної ділянки з кадастровим номером 5124110100:02:001:0002, на строк 49 років.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 одержали від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 50 000 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 24.01.2023 становило 1 828 430 грн, що відповідно до ч. 1 примітки до ст.368 КК України є особливо великим розміром, оскільки в п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у висловленні службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

25.01.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України підтверджується зібраними та наданими на обґрунтування клопотання доказами.

На думку детектива, вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний має групу інвалідності, а стан його здоров`я потребує спеціальних умов проживання, а також за необхідності медичної допомоги, також встановлено, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки в місці його постійного проживання, а також одружений та має малолітню дитину 2020 року народження.

Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4, запобігання ризиками встановленим у ч.1 ст. 177 КПК України, виникла необхідність в обранні йому запобіжного заходу у вигляді застави.

На обґрунтування необхідності застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, детектив посилається на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, крім того ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу детектив просить визначити заставу в розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 878 800 грн. Вважає, що такий розмір застави є необхідним, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного.

Крім того, детектив просить покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;не відлучатися з м. Рені Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7 та свідками: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що сторона захисту частково заперечує про задоволення клопотання. Захисник зазначила, що ризики, про які зазначає сторона обвинувачення, не доведені та не підтверджені об`єктивними доказами. Щодо ризику переховування підозрюваного прокурором зазначено тільки про можливості підозрюваного, та не вказано про реальні дії, які б свідчили про намір підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Підозрюваний ОСОБА_4 не має наміру переховуватися, він зацікавлений у об`єктивному розслідуванні кримінального провадження. Що стосується можливості впливати на свідків та іншого підозрюваного, то захисник зазначила, що прокурор зазначає тільки про можливість такого впливу, і вона не заперечує, що така можливість у підозрюваного є, але у нього немає наміру це робити. Що стосується ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то прокурор зазначає про припущення, які не підтверджені належними доказами. Що стосується розміру застави, захисник вважає, що вона є надмірною. Річний дохід ОСОБА_4 500 000 - 600 000 гривень, розмір застави, який просить прокурор, дорівнює трирічному доходу ОСОБА_4 . На утримані підозрюваного є малолітня дитина та мати пенсіонерка, а ОСОБА_4 є інвалідом. Захисник вважає, що розмір застави у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатньою для виконання обов`язків підозрюваним. Щодо підозри зазначила, що ОСОБА_4 розуміє в чому він підозрюється, однак вона не може говорити за свого клієнта, чи визнає він вину. Вони будуть захищатися від підозри, але говорити про її необґрунтованість вони, наразі, не можуть. Крім того, зазначила, що вони не заперечують проти покладення на підозрюваного обов`язків, про які просив прокурор.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Оцінка і мотиви слідчого судді.

З матеріалів клопотання вбачається, що детективами Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000396 від 02.12.2022 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

25.01.2023 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4, відповідно до якого він підозрюється у висловленні службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

25.01.2023 прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 здійснено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Як убачається з розписки, що міститься в матеріалах справи, копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та доданих до нього матеріалів була отримана підозрюваним з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Так, підставами для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є відомості, які містяться в наданих слідчому судді і досліджених у судовому засіданні джерелах доказів. Такими джерелами доказів є, зокрема: копія протоколу огляду офіційного сайту Ренійської міської ради від 19.01.2023 (а.с. 33-81); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 02.12.2022 з додатками (а.с. 82-95);копія протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 09.12.2022 з додатком (а.с. 96-104);копія протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 23.12.2022 (а.с. 105-109);копія протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 13.01.2023 (а.с. 110-114);копія протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 25.01.2023 (а.с.115-119); копія протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 26.12.2022, відповідно до якого було проведено аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 129-139); копія протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 16.01.2023, відповідно до якого було проведено зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за абонентським номером НОМЕР_2, що знаходиться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 140-149); копія протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 16.01.2023, відповідно до якого було проведено зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за абонентським номером НОМЕР_3, що знаходиться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 150-154); копія протоколу огляду грошових коштів від 24.01.2023 (а.с. 155-159);копія протоколу обшуку автомобіля марки Mazda, 6, д.н. НОМЕР_1 від 24.01.2023 (а.с. 160-166).

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини підтверджуються наданими фактичними даними, що містяться у матеріалах клопотання, досліджених у судовому засіданні, які у своїй сукупності переконують слідчого суддю у причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. Отже, доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, є однією з підстав для застосування запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування трьох ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, крім того ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Слід зазначити, що наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення, може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Так, злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким корупційним злочином, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Також відповідно до Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та № 65/2022 в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. Поряд з цим, ОСОБА_4 має І групу інвалідності, що дозволяє йому залишити територію України в умовах воєнного стану.

Крім того, слідчий суддя враховує наявність у підозрюваного ОСОБА_4 двох діючих паспортів громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 від 28.02.2013 строком дії до 28.02.2023 та НОМЕР_6 від 10.07.2017 строком дії до 10.07.2027, а також те, що ОСОБА_4 за останні 5 років більше 60 разів перетинав державний кордон України, в тому числі в 2023 році чотири рази виїжджав на територію Республіка Молдова.

Також слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_4 зареєстрований і проживає в адміністративному прикордонному районі, що дає йому можливість здійснити перетин державного кордону між Україною і Республікою Молдова у спрощеному порядку - за внутрішнім паспортом з відміткою органів внутрішніх справ про постійне проживання в населених пунктах цих районів, відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про пункти пропуску через українсько-молдовський державний кордон і спрощений пропуск громадян, які проживають у прикордонних районах від 11.03.1997.

Отже, такі відомості, у своїй сукупності дають достатні підстави для переконання, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду як на території України, так і шляхом виїзду за її межі.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, та обставини, встановлені під час його розгляду, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування цього ризику.

Підозрюваний ОСОБА_4 є Ренійським міським головою, в силу займаної посади може особисто або опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, зокрема на начальника відділу земельних відносин та екологічних питань виконкому Ренійської міської ради ОСОБА_15 та співробітника вказаного відділу ОСОБА_12, які на виконання вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_7 консультували ОСОБА_9 з питання процедури оформлення земельної ділянки. ОСОБА_4 може вчиняти дії з метою впливу на таких осіб для надання ними спотворених показань чи відмови від дачі показань, що в подальшому виключить можливість отримання органом досудового розслідування правдивих і повних показань під час досудового розслідування, та, можливо, судового розгляду.

Крім того, на думку слідчого судді, враховуючи стійкі службові стосунки підозрюваного ОСОБА_4 з підозрюваним ОСОБА_7, вони можуть під час спілкування узгоджувати свої показання щодо обставин скоєння інкримінованого кримінального правопорушення, що в подальшому вплине на встановлення істини у справі.

При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, стороною обвинувачення обґрунтовано, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання органу досудового розслідування достовірних показань щодо його участі у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Доводячи наявність вказаного ризику, детектив у клопотанні посилається на те, що з кінця 2020 року по теперішній час ОСОБА_4 обіймає посаду Ренійського міського голови, за рахунок чого набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином для уникнення кримінальної відповідальності. При цьому, обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності вказаного ризику, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв`язку з чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає не доведеним існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, а саме те, що він, раніше не судимий, одружений, інвалід першої групи, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_4 та матір похилого віку ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Отже, на цьому етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, та двох доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Більш м`якими запобіжними заходами у порівнянні із заставою є особиста порука та особисте зобов`язання. Але з урахуванням встановлених обставин, характеру справи, існуючих ризиків на теперішній час застосування більш м`яких запобіжних заходів, як-то особистого зобов`язання чи особистої поруки (з урахуванням відсутності потенційних поручителів) не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, оскільки ризик звернення застави у дохід держави буде більш ефективним в даному випадку стримуючим фактором від вчинення ОСОБА_4 позапроцесуальних дій та неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Оскільки прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1,3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, відповідно до частини п`ятої цієї статті, застосовує до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, яка на даному етапі кримінального провадження може запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, та покладає на нього обов`язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором у судовому засіданні.

Щодо розміру застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Абзац другий цієї частини статті допускає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Крім того, під час визначення розміру застави слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. На думку слідчого судді, факт існування обґрунтованої підозри у вчиненні корупційного злочину міським головою, підриває авторитет та довіру суспільства до органів державної влади і місцевого самоврядування.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, ураховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, а також особу ОСОБА_4, відомості про майновий та соціальний стан підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Розмір застави розраховується із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2023 становить 2 684 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»).

Однак, слідчий суддя вважає, що розмір застави 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 878 800 грн), про визначення якого просить сторона обвинувачення, буде неспівмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами. Водночас внесення застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 342 000 гривень, на думку слідчого судді, здатне забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.Такий розмір застави, на думку слідчого судді, буде відповідати вимогам, передбаченим ч. 5 ст. 182, ст. 178, 182 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваного.

Щодо покладення на підозрюваного обов`язків.

Відповідно до правил ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, суду; не відлучатися з м. Рені Одеської області без дозволу детектива, прокурора, суду; повідомляти детектива, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7 та свідками ОСОБА_15 та ОСОБА_12 ; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Тому строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановлюється слідчим суддею до 25.03.2023, але в межах строку досудового розслідування.

За таких обставин, клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 132, 177, 178, 182, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 342 000 (один мільйон триста сорок дві тисячі) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, суду;

2) не відлучатися з м. Рені Одеської області без дозволу детектива, прокурора, суду;

3) повідомляти детектива, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7 та свідками ОСОБА_15 та ОСОБА_12 ;

5) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановити до 25 березня 2023 року.

Застава у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий розрахунковий рахунок: Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_5, призначення платежу: Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, слідчому судді. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 31.01.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_1