Пошук

Документ № 108690177

  • Дата засідання: 01/02/2023
  • Дата винесення рішення: 01/02/2023
  • Справа №: 991/690/23
  • Провадження №: 52022000000000396
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Коліуш О.Л.

Справа № 991/690/23

Провадження № 1-кс/991/697/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000396 від 02.12.2022, відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця Республіки Молдова, Вулканештський район, село Етулія, який є депутатом Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює приватним підприємцем, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.01.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

Обставини, на які у клопотанні посилається детектив.

Слідчою групою детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000396 від 02.12.2022 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до рішення № 1 першої сесії 8 скликання Ренійської міської ради від 08.12.2020, ОСОБА_4 обрано депутатом Ренійської міської ради 8 скликання.

Згідно з п. 1 ст. 18 та п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 № 93-IV, депутат зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів, а також, як представник інтересів територіальної громади, здійснюючи свої повноваження, повинен дотримуватись правил депутатської етики, у тому числі не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи у корисливих цілях, не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов`язані зі здійсненням ними депутатських повноважень.

Статтями 2 та 3 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутат міської ради є представником інтересів територіальної громади міста чи його громад та зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування, наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

Пунктами а та ґ ч. 1 ст. 19 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV до повноважень міських рад у сфері землеустрою на території міст віднесено організацію та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності, вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Статтями 22 та 57 Закону України «Про землеустрій» передбачено повноваження міських рад приймати рішення про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, а також з приводу розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, зокрема, у разі формування земельної ділянки.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження міських рад у галузі земельних відносин, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України рішення органів місцевого самоврядування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення та формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Частиною 2 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з абз. 11 ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України організатором земельних торгів у разі укладення договору оренди земельної ділянки є особа, яка відповідно до закону може виступати орендодавцем такої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 136 Земельного кодексу України проведення земельних торгів щодо земельних ділянок або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються перелік земельних ділянок або прав на них (із зазначенням кадастрових номерів, площі та їх цільового призначення), які виставляються на земельні торги окремими лотами; стартова ціна лота; строк, інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування нею на земельних торгах, обмеження у використанні земельної ділянки тощо.

Частиною 2 ст. 137 Земельного кодексу України передбачено дискреційне повноваження організатора земельних торгів за власним бажанням оприлюднювати в електронних та друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення земельних торгів з документами та матеріалами на лот.

Згідно з п. а ч. 4 ст. 138 Земельного кодексу України земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі відсутності учасників або наявності тільки одного учасника (крім випадку, встановленого абзацом третім частини п`ятої цієї статті, за умови, що такий учасник у встановлений строк підписав протокол про проведення земельних торгів, договір за результатами проведення земельних торгів, сплатив належну суму за придбаний лот та суму витрат на підготовку лота до продажу).

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону питання регулювання земельних відносин вирішуються на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішенням першої сесії 8 скликання Ренійської міської ради від 08.12.2020 № 5-VIII ОСОБА_4 обраний головою постійної комісії з питань містобудування, архітектури, земельних відносин, охорони природи та історичного середовища Ренійської міської ради (далі - Комісія).

До компетенції Комісії, відповідно до п.п. 4 п. 4.4 Положення про постійні комісії Ренійської міської ради, затвердженого рішенням Ренійської міської ради № 5-VIII від 08.12.2020 (далі - Положення), входить попередній розгляд за дорученням ради або за власною ініціативою питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до розділу 2 Положення, голова постійної комісії здійснює безпосереднє керівництво діяльністю комісії та організовує її роботу, скликає і веде засідання комісії, визначає і розподіляє обов`язки між членами комісії, дає доручення членам комісії, відповідає за підготовку висновків і рекомендацій комісії, організовує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії.

Згідно з п. 3.1 Положення, основним завданням постійної комісії є розробка та попередній розгляд проектів рішень, що виносяться на розгляд ради, підготовка висновків з питань, які планується винести на розгляд ради.

П. п. 2 п. 3.4 Положення передбачено, що постійні комісії у відповідності зі своєю функціональною спрямованістю за дорученням ради, міського голови, секретаря ради або за власною ініціативою здійснюють контроль за виконанням рішень ради, виконавчого комітету.

Відповідно до п. 3.15 за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації та можуть готувати проекти рішень ради. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії.

Відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_4 як особа, що постійно здійснює функції представника місцевого самоврядування, а також обіймає постійно в органі місцевого самоврядування посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, є службовою особою.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII депутати місцевих рад, як особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього закону.

Згідно з положеннями ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Водночас, ОСОБА_4, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, в супереч обов`язку їх неухильного дотримання, діючи в порушення вказаних вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення умисно вчинив корисливий корупційний злочин за наступних обставин.

В кінці листопада 2022 року ОСОБА_8 з метою реалізації права на отримання в оренду земельної ділянки для здійснення господарської діяльності на території Ренійської територіальної громади через свою знайому ОСОБА_9 звернувся до Ренійського міського голови ОСОБА_7 з метою отримання відомостей про наявність на території міста Рені відповідної ділянки, яка могла б бути йому надана в оренду.

У подальшому, в період часу не пізніше 21.11.2022 (більш точний час та обставини досудовим розслідуванням не встановлені) у ОСОБА_7 виник умисел, направлений на одержання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди за забезпечення передачі йому в оренду земельної ділянки комунальної власності.

З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_7 в цей же період часу, перебуваючи у невстановленому місці та за невстановлених обставин вступив у попередню змову на вчинення злочину з ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_7 про те, що вони разом висловлять ОСОБА_8 прохання надати їм неправомірну вигоду в сумі 100 000 доларів США за вчинення ними з використанням влади та зумовленого посадами службового становища дій, спрямованих на забезпечення передачі ОСОБА_8 в оренду земельної ділянки комунальної власності, контактуватимуть з ОСОБА_8 з питань оренди та надання ним неправомірної вигоди та у подальшому отримають її.

Відповідно до рішення № 2 першої сесії 8 скликання Ренійської міської ради від 08.12.2020 ОСОБА_7 визначено Ренійським міським головою 8 скликання.

Статтею 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон) визначено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону сільський, селищний, міський голова, окрім іншого, забезпечує здійснення в межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, підписує рішення ради та її виконавчого комітету, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради, забезпечує підготовку на розгляд ради проектів рішень ради з інших питань, що належать до її відання, призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, забезпечує виконання рішень відповідної ради, її виконавчого комітету, є розпорядником бюджетних коштів, укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради, видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Частиною 4 цієї ж статті передбачено повноваження міського голови зупинити рішення міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття і внести на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень.

Відповідно до Регламенту роботи Ренійської міської ради, затвердженої рішенням другої сесії 8 скликання Ренійської міської ради № 18 від 24.12.2020, міський голова є головною посадовою особою Ренійської міської територіальної громади. Сесії ради скликаються міським головою. Протоколи сесій ради, прийняті нею рішення підписуються міським головою. Міський голова може в установленому Законом порядку зупинити дію рішень ради та її виконавчого комітету, організовує в межах визначених Законом роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, підписує рішення міської ради та її виконавчого комітету, здійснює керівництво апаратом ради та виконавчого комітету, вносить пропозиції та формує порядок денний сесії ради і головує на пленарних засіданнях ради, веде особистий прийом громадян, видає розпорядження в межах своєї компетенції, забезпечує виконання рішень міської ради, її виконавчого комітету.

Таким чином, ОСОБА_7, як особа, що постійно здійснює функції представника місцевого самоврядування, а також обіймає постійно в органі місцевого самоврядування посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України є службовою особою.

При цьому, як керівник органу місцевого самоврядування, ОСОБА_10, згідно з приміткою 2 ст. 368 КК України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Приблизно 20-21 листопада 2022 року ОСОБА_4, реалізовуючи спільний злочинний умисел, зателефонував ОСОБА_9 та зазначив, що для підбору земельної ділянки їй з ОСОБА_8 необхідно особисто приїхати до нього в м. Рені.

24.11.2022 ОСОБА_7 та ОСОБА_4 зустрілись з ОСОБА_8 в кабінеті Ренійського міського голови, який розташований за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 15, де приблизно о 14 год. 30 хв. на виконання спільного злочинного умислу ОСОБА_7 висловив ОСОБА_8 прохання надати йому та ОСОБА_4 неправомірну вигоду в сумі 100 000 доларів США за забезпечення передачі ОСОБА_8 в оренду земельної ділянки комунальної власності площею близько 2,5 Га, яка ще окремо не сформована, розташована навколо земельної ділянки з кадастровим номером 5124110100:02:001:0002.

При цьому ОСОБА_7 та ОСОБА_4 повідомили, що сума неправомірної вигоди не може бути зменшена і у випадку відмови ОСОБА_8 від надання неправомірної вигоди земельна ділянка буде передана в оренду іншій особі.

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 висловили ОСОБА_8 прохання надати їм неправомірну вигоду в сумі 100 000 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 24.11.2022 становило 3 656 860 грн, що відповідно до ч. 1 примітки до ст. 368 КК України є особливо великим розміром, оскільки в п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

19.12.2022 ОСОБА_7 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою групою осіб, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, зустрілися з ОСОБА_8 в кабінеті Ренійського міського голови за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 15.

Під час зустрічі, ОСОБА_7, усвідомлюючи протиправність своїх дій, запропонував ОСОБА_8 в подальшому під час земельних торгів створити собі штучну (удавану) конкуренцію, шляхом забезпечення участі на торгах двох підконтрольних йому суб`єктів господарювання, а якщо у ОСОБА_8 не має такої можливості, то ОСОБА_4 йому в цьому допоможе.

Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 наголосили, що 100 000 доларів США є платою за вчинення ними дій, спрямованих на сприяння ОСОБА_8 в отриманні в оренду земельної ділянки, а всі офіційні платежі необхідно сплачувати окремо.

09.01.2023 ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_7 злочинного умислу, зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що для початку процедури оформлення земельної ділянки ОСОБА_8 має надати їм половину від суми неправомірної вигоди, яку йому назвали під час попередніх зустрічей, тобто 50 000. доларів США. Також повідомив, що з метою створення удаваної конкуренції забезпечить участь у земельних торгах підконтрольного йому підприємства.

24.01.2023 приблизно о 15 год. 30 хв., ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, зустрівся з ОСОБА_8 в кабінеті Ренійського міського голови за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 15. Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомив, що він вже забезпечив позитивний результат розгляду очолюваною ним постійною комісією питання передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_8, а також, що дане питання винесене на розгляд сесії Ренійської міської ради. Крім того, вчергове відзначив, що з метою створення штучної конкуренції у земельних торгах прийме участь підконтрольне йому підприємство.

Після закінчення розмови, приблизно о 16 год. 20 хв. ОСОБА_4 з ОСОБА_8 залишили приміщення міської ради та сіли до розташованого поблизу адміністративної будівлі автомобілю Mazda державний номерний знак НОМЕР_1, де ОСОБА_4 нагадав про необхідність надання йому частини неправомірної вигоди в розмірі 50 000 доларів США.

Перебуваючи у вказаному місці, у вказаний час, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 на виконання спільного злочинного умислу ОСОБА_4 отримав у ОСОБА_8 для себе та ОСОБА_7 частину неправомірної вигоди в сумі 50 000 доларів США за забезпечення передачі ОСОБА_8 в оренду земельної ділянки комунальної власності площею близько 2,5 Га, яка ще окремо не сформована, розташована навколо земельної ділянки з кадастровим номером 5124110100:02:001:0002, на строк 49 років.

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 одержали від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 50 000 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 24.01.2023 становило 1 828 430 грн, що відповідно до ч. 1 примітки до ст. 368 КК України є особливо великим розміром, оскільки в п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у висловленні службовою особою за попередньою змовою групою осіб прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

25.01.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України підтверджується зібраними та наданими на обґрунтування клопотання доказами.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 запобігання ризиками встановленим у ч.1 ст. 177 КПК України, виникла необхідність в обранні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

На обґрунтування необхідності застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, детектив посилається на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, крім того ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Детектив зазначає, що встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, а також те, що основним є ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші більш м`які запобіжні заходи окрім тримання під вартою не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_4 .

При застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу детектив просить визначити заставу в розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 878 800 грн. Вважає, що такий розмір застави є необхідним враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім того, детектив просить покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;не відлучатися з м. Рені Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7 та свідками: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання детектива, вважав його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, у судовому засіданні уточнив щодо обов`язку «утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7 та свідками: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 » зазначивши, що в ініціалах ОСОБА_13 є помилка, правильними ініціали є « ОСОБА_23 », також правильним є прізвище свідка « ОСОБА_15 » замість « ОСОБА_16 ».

ЗахисникОСОБА_5 частково заперечувала проти задоволення клопотання. Заперечувала щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначила, що вони не можуть наразі стверджувати про необґрунтованість підозри. Щодо зазначених ризиків вказувала, що прокурор вказує про можливість вчинення вказаних ризиків, що не дає підстави стверджувати про те, що вони можуть бути. Щодо розміру застави у 700 прожиткових мінімумів захисник вважає, що він є надмірним та необґрунтованим, враховуючи дохід її підзахисного. Просить відмовити в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати більш м`який запобіжний захід, а також зменшити розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Оцінка і мотиви слідчого судді.

З матеріалів клопотання вбачається, що детективами Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000396 від 02.12.2022 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

25.01.2023 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4, відповідно до якого він підозрюється у висловленні службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

25.01.2023 прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_18 здійснено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Як убачається з розписки, що міститься в матеріалах справи, копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та доданих до нього матеріалів була отримана підозрюваним з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Так, підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_4 вчинив вказане кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді і досліджених у судовому засіданні джерелах доказів. Такими джерелами доказів є, зокрема: копія протоколу огляду офіційного сайту Ренійської міської ради від 19.01.2023 (а.с. 34-82); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 02.12.2022 з додатками (а.с. 83-96);копія протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 09.12.2022 з додатком (а.с. 97-105);копія протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 23.12.2022 (а.с. 106-110);копія протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 13.01.2023 (а.с. 111-115);копія протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 25.01.2023 (а.с.116-120); копія протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 26.12.2022, відповідно до якого було проведено аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 130-140); копія протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 16.01.2023, відповідно до якого було проведено зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за абонентським номером НОМЕР_2, що знаходиться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 141-150); копія протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 16.01.2023, відповідно до якого було проведено зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за абонентським номером НОМЕР_3, що знаходиться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 151-155); копія протоколу огляду грошових коштів від 24.01.2023 (а.с. 156-160);копія протоколу обшуку автомобіля марки Mazda, 6, д.н. НОМЕР_1 від 24.01.2023 (а.с. 161-170).

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини підтверджуються наданими фактичними даними, що містяться у матеріалах клопотання, досліджених у судовому засіданні, які у своїй сукупності переконують слідчого суддю у причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. Отже, доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, є однією з підстав для застосування запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування трьох ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, крім того ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Так, злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким корупційним злочином, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Крім того, слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_4 є уродженцем Республіки Молдова тамає діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 від 24.12.2021 строком дії до 24.12.2031, а також те, що ОСОБА_4 за останні 5 років близько 500 разів перетинав державний кордон України, в тому числі в 2023 році ОСОБА_4 три рази виїжджав на територію Республіки Молдова разом з ОСОБА_7 (підстава виїзду: супровід особи з інвалідністю).

Також слідчий суддя зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 зареєстрований і проживає в адміністративному прикордонному районі, що дає йому можливість здійснити перетин державного кордону між Україною і Республікою Молдова у спрощеному порядку за внутрішнім паспортом з відміткою органів внутрішніх справ про постійне проживання в населених пунктах цих районів, відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про пункти пропуску через українсько-молдовський державний кордон і спрощений пропуск громадян, які проживають у прикордонних районах від 11.03.1997.

На думку слідчого судді, вказані обставини розширюють можливості ОСОБА_4 щодо залишення території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності і можуть свідчити про наявність соціальних зав`язків та інших інтересів підозрюваного на території Республіки Молдова.

Погоджуючись із існуванням реальної можливості здійснення з боку ОСОБА_4 переховування, слідчий суддя також враховує дані про його майновий стан, а саме те, що в 2021 році ОСОБА_4 отримав сукупний дохід в розмірі 800 331,3 гривень, в 2022 році ОСОБА_19 отримав дохід в розмірі 725 400 гривень; ОСОБА_4 має у власності: земельну ділянку площею 0,0609 га, житловий будинок загальною площею 184,3 кв.м, придбані 22.12.2022, земельна ділянка площею 1,1302 га (для розміщення та експлуатації будівель), квартиру в м. Рені загальною площею 53,5 кв.м; відповідно до реєстраційних карток транспортних засобів, ОСОБА_4 володіє автомобілем TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску та фургоном Mercedes-Benz 814 D, 1996 року випуску.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, та обставини, встановлені під час його розгляду, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду як на території України, так і шляхом виїзду за її межі.

Ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_4 є депутатом Ренійської міської ради - головою постійної комісії з питань містобудування, архітектури, земельних відносин, охорони природи та історичного середовища, в силу займаної посади може особисто або опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, зокрема на начальника відділу земельних відносин та екологічних питань виконкому Ренійської міської ради ОСОБА_20 та співробітника вказаного відділу ОСОБА_21, які на виконання вказівок ОСОБА_7 та ОСОБА_4 консультували ОСОБА_8 з питання процедури оформлення земельної ділянки.

Крім того, на думку слідчого судді, враховуючи стійкі службові стосунки підозрюваного ОСОБА_7 з підозрюваним ОСОБА_4, вони можуть під час спілкування узгоджувати свої показання щодо обставин скоєння інкримінованого кримінального правопорушення, що в подальшому вплине на встановлення істини у справі.

При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, стороною обвинувачення обґрунтовано, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання органу досудового розслідування достовірних показань щодо його участі у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Детективом у клопотанні зазначено, що у період з кінця 2020 року по теперішній час ОСОБА_4 обіймає посаду депутата Ренійської міської ради - голови постійної комісії з питань містобудування, архітектури, земельних відносин, охорони природи та історичного середовища, за рахунок чого набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, ухилятися від виконання покладених на нього обов`язків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином для уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому, обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності вказаного ризику, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв`язку з чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає не доведеним існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, а саме те, що він, раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Отже, на цьому етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, та двох доведених ризиках, відомості щодо особи підозрюваного, застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. (частина 1 статті 183 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із триманням під вартою, є особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт.

З урахуванням встановлених обставин, характеру справи, існуючих ризиків, на теперішній час застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде більш ефективним щодо інших запобіжних заходів, від вчинення ОСОБА_4 позапроцесуальних дій та неналежної процесуальної поведінки.

Оскільки прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1,3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, відповідно до частини п`ятої цієї статті, застосовує до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на даному етапі кримінального провадження може запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Щодо розміру застави.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Абзац другий цієї частини статті допускає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Крім того, під час визначення розміру застави слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. На думку слідчого судді, факт існування обґрунтованої підозри у вчиненні корупційного злочину депутатом районної ради, підриває авторитет та довіру суспільства до органів державної влади і місцевого самоврядування.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, ураховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, а також особу ОСОБА_4, відомості про майновий та соціальний стан підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Розмір застави розраховується із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2023 становить 2 684 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»).

Слідчий суддя вважає, що розмір застави 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 878 800 грн), про визначення якого просить сторона обвинувачення, буде співмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами. Такий розмір застави, на думку слідчого судді, буде відповідати вимогам, передбаченим ч. 5 ст. 182, ст. 178, 182 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваного.

Щодо покладення на підозрюваного обов`язків.

Відповідно до правил ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, суду; не відлучатися з м. Рені Одеської області без дозволу детектива, прокурора, суду; повідомляти детектива, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7 та свідками ОСОБА_20 та ОСОБА_21 ; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Тому строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановлюється слідчим суддею до 25.03.2023, але в межах строку досудового розслідування.

За таких обставин, клопотання детектива підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 березня 2023 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 878 800 грн (один мільйон вісімсот сімдесят вісім тисяч вісімсот), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_5, призначення платежу: Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, суду;

2) не відлучатися з м. Рені Одеської області без дозволу детектива, прокурора, суду;

3) повідомляти детектива, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7 та свідками ОСОБА_20 та ОСОБА_21 ;

5) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 25 березня 2023 року.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, або детективів, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали визначити до 24 березня 2023 року.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 31.01.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_1