- Головуюча суддя (ВАКС): Білоус І.О.
Справа № 991/1537/22
Провадження 1-кп/991/14/22
У Х В А Л А
Іменем України
27 січня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
Головуючої судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участі:
обвинуваченого ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001981 від 21 червня 2017 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Потсдам, Німеччина, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Лубни, Полтавської обл., який проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст клопотання та позиції учасників судового провадження
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна. Вимоги клопотання мотивовані тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа № 991/2624/21, провадження № 1-кс/991/2673/21) від 20 квітня 2021 року накладено арешт на майно на той час підозрюваного ОСОБА_5, зокрема квартиру АДРЕСА_3, однак така квартира була придбана ОСОБА_5 під час перебування у шлюбі із ОСОБА_8, а отже є їх спільною сумісною власністю. Натомість, ОСОБА_8 не була фігуранткою цього провадження, отже арешт на належну їй частину квартири АДРЕСА_3 накладено помилково без з`ясування фактичних обставин провадження.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали подане клопотання. Адвокат ОСОБА_6 додатково звернув увагу суду на положення договору купівлі-продажу вказаної квартири, у якому зазначено, що такий договір укладається за згоди дружини покупця - ОСОБА_8, а отже, на думку адвоката ОСОБА_6, слідчий суддя помилково не врахував, що ОСОБА_5 був лише титульним володільцем вказаної квартири, натомість квартира належала йому і його дружині на праві спільної сумісної власності.
Прокурор ОСОБА_9 надіслав до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що адвокат ОСОБА_6 подав клопотання в інтересах ОСОБА_8, однак не надав суду жодних доказів, які б підтвердили наявність у нього як у адвоката повноважень представляти її інтереси, у зв`язку з чим просив суд відмовити в задоволенні такого клопотання.
2.Оцінки та мотиви суду
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту та додані до нього документи, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про скасування арешту майна суд повинен перевірити наступні обставини: по-перше, чи звернувся із клопотанням про скасування арешту майна належний суб`єкт; по-друге, чи наявні підстави, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість скасування арешту майна - відсутність подальшої потреби в арешті або накладення арешту необґрунтовано.
Зі змісту доданих до клопотання документів убачається, що 29 січня 2016 року ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованого в реєстрі за № 55, придбав квартиру АДРЕСА_3 . Відповідно до п. 16 зазначеного Договору він укладений за згодою дружини покупця - ОСОБА_8, яка засвідчена нотаріально 29 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим № 54.
29 січня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_3, розмір частки 1.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Водночас, клопотання адвоката ОСОБА_6, подане в інтересах ОСОБА_8, оскільки стосується саме скасування арешту з її частки у спільному майні, а не з усього майна подружжя. До клопотання не надано жодних доказів, які б підтверджували повноваження адвоката ОСОБА_6 діяти в інтересах ОСОБА_8 . Не є представником ОСОБА_8 і обвинувачений ОСОБА_5, оскільки питання скасування арешту майна, ініційоване адвокатом ОСОБА_6, не стосується спільного майна подружжя, а подане виключно відносно ідеальної частки ОСОБА_8 у спільному майні.
Ураховуючи викладене, суд не досліджує питання наявності підстав, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість скасування арешту майна у зв`язку з тим, що клопотання про скасування арешту майна подала неуповноважена особа, а отже в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 174, 315, 369, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа № 991/2624/21, провадження № 1-кс/991/2673/21) від 20 квітня 2021 року, у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001981 від 21 червня 2017 року, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3