- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/6699/22
Провадження 1-кп/991/83/22
У Х В А Л А
31 січня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянувши питання про накладення грошового стягнення та здійснення приводу ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2021 за № 42021000000001839, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021000000001839 від 03.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.12.2022 призначено підготовче судове засідання.
Чергове судове засідання колегією суддів було призначено на 31.01.2023 о 09 год 30 хв. Водночас у вказану дату та час обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники у судове засідання не з`явилися. До початку судового засідання стороною захисту подано до суду клопотання про його відкладення у зв`язку із перебуванням ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні.
З огляду на неприбуття обвинуваченого у судове засідання прокурором порушено питання про накладення на ОСОБА_6 грошового стягнення та застосування до нього приводу.
Обґрунтовуючи позицію щодо застосування вищеназваних заходів забезпечення кримінального провадження, прокурор зауважив, що у відповіді, наданій на запит суду представником медичної установи, незважаючи на наявність відповідного питання, не зазначено про те, що наявне у ОСОБА_6 захворювання перешкоджає останньому тимчасово залишати медичний заклад з метою участі у судовому засіданні. Крім цього, звернув увагу на те, що судом попередньо причина неявки обвинуваченого до суду неодноразово визнавалася неповажною, що мало наслідком накладення на останнього грошового стягнення. Наголосив, що на теперішній час в жодному медичному документі немає відомостей про те, що хвороба ОСОБА_6 належить до категорії тяжких, відсутні в таких документах також і відомості, які б підтвердили неможливість останнього тимчасово залишати заклад охорони здоров`я з метою участі у судовому засіданні. За таких обставин прокурор просив визнати причину неявки обвинуваченого ОСОБА_6 на виклик до суду неповажною та накласти на нього грошове стягнення та застосування до нього привод.
Оцінка та висновки суду щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді приводу та накладення грошового стягнення
Дослідивши матеріали судової справи, заслухавши думку прокурора, колегія суддів дійшла таких висновків.
За змістом п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України та ч. 1 ст. 323 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України.
Положеннями кримінального процесуального закону привід та накладення грошового стягнення віднесені до заходів забезпечення кримінального провадження (ч. 2 ст. 131 КПК України). Метою їх застосування згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України є досягнення дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 КПК України суд, встановивши, що особа, яка зобов`язана з`явитися на виклик суду, була викликана у встановленому КПК України порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з`явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КПК України якщо обвинувачений, який був у встановленому КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення.
З огляду на вищезазначені законодавчі положення при вирішенні питання як про застосування приводу до обвинуваченого, так і накладення на нього грошового стягнення, суд зобов`язаний встановити чи був обвинувачений викликаний у встановленому КПК України порядку, чи є підтвердження здійснення такого виклику, чи наявні (відсутні) поважні причини неявки обвинуваченого, чи було повідомлено суд про поважні причини неявки за умови наявності таких.
Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні унормований ст. 135 КПК України. За змістом частини 1 вказаної норми особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Крім цього, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку, зокрема адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Як свідчать матеріали судової справи, обвинувачений ОСОБА_6 викликався у судове засідання, призначене на 31.01.2023 о 09 год 30 хв, шляхом скерування повістки на його електронну адресу, адресу його проживання та за місцем роботи, а саме до Верховної Ради України за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 5 (супровідний лист від 23.01.2023 № 991/6699/22/1856/2023).
Відповідно до змісту довідки про доставку електронного листа судову повістку ОСОБА_6 від 23.01.2023, якою останнього викликано у судове засідання, призначене на 31.01.2023 о 09 год 30 хв, доставлено до електронної скриньки адресата 23.01.2023.
Крім цього, як свідчить зміст Листа Апарату Верховної Ради України від 27.01.2023 за вих. № 07/10-2023/18568, лист Вищого антикорупційного суду від 10.01.2023 № 991/6699/22/1856/2023 щодо вручення повістки про виклик ОСОБА_6 був зареєстрований в ЄАС 24.01.2023 за вх. № 15253, а повістку про виклик передано народному депутату ОСОБА_6 через його персональну поштову скриньку 24.01.2023.
З огляду на зазначене судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 викликаний у судове засідання, призначене на 31.01.2023 о 09 год 30 хв, у встановленому КПК України порядку. Крім цього, як свідчить зміст клопотання обвинуваченого від 30.01.2023 про відкладення судового засідання, зареєстрованого у Вищому антикорупційному суді за вх. № 3235/23-Вх, останній ознайомлений із змістом повістки від 23.01.2023, якою його викликано у судове засідання, призначене на 31.01.2023 о 09 год 30 хв.
За змістом вищевказаного клопотання про відкладення, як на підставу для своєї неявки у судове засідання та необхідності його відкладення, обвинувачений посилався на наявність у нього захворювання та перебування на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров`я.
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_6 повідомлено суд про причини своєї неявки у судове засідання у день судового засідання безпосередньо перед його проведенням 31.03.2023. У зв`язку з чим необхідним є встановлення судом чи є така причина поважною, і чи здійснено повідомлення завчасно у розумінні кримінального процесуального закону.
Приписами ст. 138 КПК України визначено перелік обставин, які виправдовують неприбуття викликаної особи. До таких належать: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Ґрунтуючись на вищезазначених законодавчих положеннях, враховуючи обставини, на які посилався обвинувачений ОСОБА_6, виправдовуючи свою неявку у судове засідання, необхідним є встановлення чи є наявне у обвинуваченого захворювання «тяжкою хворобою» у розумінні ст. 138 КПК України та чи мав ОСОБА_6 можливість, перебуваючи у закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням, тимчасово залишити його.
Діючий КПК України не містить визначення терміну «тяжка хвороба». За таких обставин вказане поняття належить до категорії оціночних.
У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини зверталася увага, що зміст оціночної ознаки має встановлюватися в контексті предмета і мети відповідної статті (п. 58 рішення ЄСПЛ у справі N 10/1987/133/184-187 «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1988 року). За таких обставин, враховуючи мету ст. 138 КПК України, якою визначено обставини, що об`єктивно перешкоджають (унеможливлюють) з`явлення особи на виклик, та, як наслідок, виправдовують її неявку, на переконання колегії судді, тяжкою у розумінні КПК України є хвороба, яка об`єктивно перешкоджала (унеможливлювала) з`явлення особи на виклик.
На користь вказаного висновку суду свідчить і зміст узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17. Так у ньому зазначено, що слідчим суддям необхідно враховувати, що однією з підстав зупинення досудового розслідування є тяжка хвороба підозрюваного, яка перешкоджає його участі в кримінальному провадженні, а тому сама лише наявність хвороби, навіть за умови її належного документального підтвердження, не може бути підставою для зупинення досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів, якими скасовуються постанови про зупинення досудового розслідування за тієї умови, що наявність хвороби не перешкоджала участі відповідної особи в кримінальному провадженні.
За таких обставин в контексті ст. 138 КПК України сама по собі хвороба обвинуваченого за умови, що вона об`єктивно не перешкоджала (унеможливлювала) його з`явлення на виклик до суду, не може бути поважною причиною неприбуття обвинуваченого на виклик.
У матеріалах судової справи наявні копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, які неодноразово долучалися обвинуваченим до клопотань про відкладення судового засідання. На підставі вказаних документів, колегією суддів встановлено діагноз ОСОБА_6, який містить відомості про основне та супутні захворювання.
Крім цього, обвинуваченим, на підтвердження поважності причини своєї неявки у судове засідання, до клопотання про відкладення судового засідання долучено довідку № 110 від 30.01.2023. За змістом вказаної довідки ОСОБА_6 продовжує стаціонарне лікування в терапевтичному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр Вінницької обласної Ради» (далі - КНП «ВОКВЕЦ ВОР»).
З метою з`ясування питання щодо дійсного перебування обвинуваченого на стаціонарному лікуванні, віднесення наявного у нього захворювання до категорії тяжких хвороб, а також можливості такого захворювання стати перешкодою для тимчасового залишення медичного закладу, судом було направлено запит до КНП «ВОКВЕЦ ВОР». Надана на вказаний запит відповідь від 25.01.2023 за № 92 не містить відомостей про те, що наявне у ОСОБА_6 захворювання є тяжким або перешкоджає тимчасово залишати медичний заклад.
З огляду на зазначене, причина неприбуття обвинуваченого на виклик до суду не може бути визнана поважною. Крім цього, стан здоров`я не перешкоджав обвинуваченому брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. За таких обставин наявні підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Як попередньо зазначалося, прокурором порушено перед судом питання про застосування до ОСОБА_6 як приводу, так і накладення на останнього грошового стягнення. Враховуючи, що метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є досягнення дієвості такого провадження, зважаючи, що попереднє неодноразове накладення на ОСОБА_6 грошового стягнення не досягло вищевказаної мети, суд не вважає за доцільне накладати на нього повторно грошове стягнення.
Вирішуючи питання про застосування приводу до ОСОБА_6, колегія суддів враховує, що через неявку обвинуваченого з посиланням на хворобу, участь якого у підготовчому судовому засіданні є обов`язковою, судом були відкладені судові засідання 23.12.2022, 03.01.2023, 16.01.2023, 19.01.2023, 23.01.2023. Незважаючи на те, що судом неодноразово причини неявки ОСОБА_6 за викликом до суду були визнані неповажними та на останнього накладено грошове стягнення, обвинувачений у судове засідання, призначене 31.01.2023 знову не з`явився.
За змістом ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу. Однією із загальних засад кримінального провадження, яким повинні відповідати зміст та форма кримінального провадження, є розумність строків.
Відповідно до приписів ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.
З метою виконання вищевказаного завдання кримінального провадження та забезпечення проведення судового провадження у розумні строки, враховуючи те, що причини неявки обвинуваченого у судове засідання неодноразово визнавалися судом неповажними, а відсутність обвинуваченого перешкоджає проведенню підготовчого судового засідання, наявні підстави для примусового супроводження ОСОБА_6 (приводу) до суду з метою його участі у підготовчому судовому засіданні. При цьому здійснення приводу необхідно доручити Національному антикорупційному бюро України.
Водночас враховуючи те, що обвинувачений перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у м. Вінниця, яке територіально віддалене від місця розташування Вищого антикорупційного суду у м. Києві, колегія суддів, з метою забезпечення оперативності судового провадження та дотримання розумності строків, вважає можливим проведення дистанційного судового засідання у режимі відеоконференції з приміщення суду у м. Вінниця. Судом у м. Вінниця, який територіально наближений до місця розташування КНП «ВОКВЕЦ ВОР», а також має технічну можливість для проведення відеоконференції з Вищим антикорупційним судом у дату та час наступного судового засідання, є Вінницький міський суду Вінницької області, який розташований за адресою: вул. Грушевського, 17, Вінниця, Вінницька область, 21000.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, указом Президента України № 64/2022 було введено воєнний стан. Наразі воєнний стан Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 був продовжений з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Таким чином на теперішній час на території України діє воєнний стан.
У п. 7 листа № 1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» Верховний Суд зазначив, якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів. З огляду на вказане, враховуючи вищевстановлені обставини, суд також вважає можливим здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_6 шляхом забезпечення його участі в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів.
Керуючись статтями 139, 140, 144, 323, 369, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання про накладення грошового стягнення на ОСОБА_6 .
Здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 на 12 год 45 хв 03 лютого 2023 року до Вінницького міського суду Вінницької області (вул. Грушевського, 17, Вінниця, Вінницька область, 21000) для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Вищим антикорупційним судом або шляхом забезпечення його участі в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів.
Здійснення приводу доручити Національному антикорупційному бюро України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_7