- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/6810/22
Провадження 1-кп/991/89/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення грошового стягнення на ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань за №52022000000000043 від 14.02.2022,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт разом з додатками у кримінальному провадженні №52022000000000043 від 14.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03.01.2023 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №52022000000000043 від 14.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України на 12.01.2023 на 13год. 00хв., в яке викликано учасників судового провадження.
12.01.2023 підготовче судове засідання відкладене на 02.02.2023 на 10 год. 30хв. за клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, у зв`язку з неможливістю з`явлення її до суду через зайнятість в іншому судовому процесі (у справі №344/2364/19).
31.01.2023 обвинувачений ОСОБА_6 надіслав до суду засобами електронного зв`язку клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 02.02.2023 на 10год. 30хв., у зв`язку з підтвердженою у нього хворобою СОVID 19.
01.02.2023 захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 до суду засобами електронного зв`язку подане клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 02.02.2023, на іншу календарну дату, у зв`язку з неможливістю з`явлення захисника до суду на вказаний час, через зайнятість адвоката в іншому судовому процесі, а саме у справі №344/2364/19.
02.02.2023 в судове засідання обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 не з`явились.
З огляду на неприбуття обвинуваченого у судове засідання прокурором ОСОБА_5 порушено питання про накладення на обвинуваченого ОСОБА_6 грошового стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за неявку без поважних причин до суду. Своє клопотання обґрунтував тим, що обвинувачений ОСОБА_6 не надав документів, які б підтверджували поважність його неявки в дане судове засідання, зауважив, що відповідно до положень п.5 ч.1 ст.138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад. Однак обвинувачений ОСОБА_6 не надав інформації чи він перебуває на лікарняному чи в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням, натомість до свого клопотання про відкладення судового засідання ним додано лише результат позитивного тесту на СОVID 19. Прокурор вважає, що надані обвинуваченим документи не свідчать про поважність його неявки до суду. Більше того, обвинуваченим не надано доказів неможливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в той час як в минулому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 приймав участь дистанційно, за допомогою відеоконференцзв`язку. З огляду на вказане прокурором заявлене клопотання у відповідності до ст.139 КПК України та наголошено, що причина неприбуття обвинуваченого на виклик до суду є неповажною, а тому наявні підстави для накладення на нього грошового стягнення.
Прокурор уточнив, що на даний час ним ставиться питання про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_6 за неявку без поважних причин до суду, питання про привід обвинуваченого в порядку ст.323 КПК України, ним не ставиться.
Стосовно клопотання захисника про відкладення судового розгляду, прокурор зауважив, що захисником вже вдруге подається клопотання про відкладення розгляду, в той же час до клопотання не додано доказів на підтвердження поважності причин, а лише зауважено про участь в іншому судовому процесі. За такого, прокурор вважав за необхідне перевірити поважність причин неявки в судові засідання захисника та у разі ненадання захистом підтвердження поважності неявки, вирішити питання щодо її відповідальності, а у випадку третього нез`явлення до суду - вирішити питання про призначення обвинуваченому захисника.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали судової справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
За змістом п.1 ч.7 ст.42 КПК України та ч.1 ст.323 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України.
Положеннями кримінального процесуального закону накладення грошового стягнення віднесене до заходів забезпечення кримінального провадження (ч.2 ст.131 КПК України). Метою застосування, яких згідно із ч.1 ст.131 КПК України, є досягнення дієвості кримінального провадження.
Згідно із ч.1 ст.139 КПК України якщо обвинувачений, який був у встановленому КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення.
З огляду на вищезазначені законодавчі положення при вирішенні питання про накладення на обвинувачення грошового стягнення, суд зобов`язаний встановити чи був обвинувачений викликаний у встановленому КПК України порядку, чи є підтвердження здійснення такого виклику, чи наявні (відсутні) поважні причини неявки обвинуваченого, чи було повідомлено суд про поважні причини неявки за умови наявності таких.
Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні унормований ст.135 КПК України. За змістом частини 1 вказаної норми особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Крім цього, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку, зокрема адміністрації за місцем її роботи (ч.2 ст.135 КПК України).
Згідно із ч.1 ст.136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Як свідчать матеріали судової справи, обвинувачений ОСОБА_6 був присутнім в попередньому підготовчому судовому засіданні 12.01.2023 в режимі відеоконференцзв`язку та відповідно ознайомлений про відкладення судового засідання на 02.02.2023. Окрім того, секретарем судового засідання було здійснено виклик обвинуваченого ОСОБА_6 в судове засідання на вказану дату засобами мобільного зв`язку, про що складено телефонограму від 12.01.2023.
До того ж, зі змісту клопотань обвинуваченого від 24.01.2023 та 31.01.2023 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через районні суди м.Одеси та клопотання від 31.01.2023 про відкладення судового засідання, вбачається, що ОСОБА_6 обізнаний із датою та часом судового засідання, призначеного на 02.02.2023 на 10 год. 30 хв., однак не з`явився у нього.
З огляду на зазначене судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 викликаний у судове засідання, призначене на 02.02.2023 на 10год. 30хв., у встановленому КПК України порядку, що стверджується матеріалами судової справи.
За змістом вищевказаного клопотання обвинуваченого про відкладення, як на підставу для своєї неявки у судове засідання та необхідності його відкладення, обвинувачений послався на наявність у нього позитивного результату тесту на СОVID 19, надіслав до суду копію результату імунохроматографічного дослідження (СІТО ТЕSТ) № 55 від 31.01.2023.
На думку прокурора ОСОБА_5 надані обвинуваченим документи не свідчать про поважність причин неявки до суду, в розумінні положень ст.138 КПК України, оскільки не містять інформації про те, чи перебуває ОСОБА_6 на лікарняному, чи в закладі охорони здоров`я, у зв`язку з лікуванням, а тому не є підтвердженням неможливості участі обвинуваченого в судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції. За такого вважав, що наявні підстави для накладення грошового стягнення на обвинуваченого, у зв`язку з його неявкою до суду без поважних причин.
З аналізу ст.139 КПК України вбачається, що грошове стягнення накладається зокрема на обвинуваченого, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний та який відповідно не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття.
Враховуючи, що ОСОБА_6 повідомлено суд про причини своєї неявки у судове засідання, призначене на 02.02.2023, за такого необхідним є встановлення судом чи є така причина поважною.
Приписами ст.138 КПК України визначено перелік обставин, які виправдовують неприбуття викликаної, в тому числі судом, особи, у судове засідання. До таких належать: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Ґрунтуючись на вищезазначених законодавчих положеннях, враховуючи обставини, на які посилався обвинувачений ОСОБА_6 виправдовуючи свою неявку у судове засідання, необхідним є встановлення чи є наявне у обвинуваченого захворювання «тяжкою хворобою» у розумінні ст.138 КПК України та чи мав ОСОБА_6 можливість, перебуваючи у закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням, тимчасово залишити його.
Діючий КПК України не містить визначення терміну «тяжка хвороба». Відсутнє таке поняття і в медицині. За таких обставин вказане поняття належить до категорії оціночних.
У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини зверталася увага, що зміст оціночної ознаки має встановлюватися в контексті предмета і мети відповідної статті (п. 58 рішення ЄСПЛ у справі № 10/1987/133/184-187 «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1988 року). За таких обставин, враховуючи мету ст.138 КПК України, якою визначено обставини, що об`єктивно перешкоджають (унеможливлюють) з`явлення особи на виклик, та, як наслідок, виправдовують її неявку, на переконання колегії судді, тяжкою у розумінні КПК України є хвороба, яка об`єктивно перешкоджала (унеможливлювала) з`явлення особи на виклик.
На користь вказаного висновку суду свідчить і зміст узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17. Так у ньому зазначено, що слідчим суддям необхідно враховувати, що однією з підстав зупинення досудового розслідування є тяжка хвороба підозрюваного, яка перешкоджає його участі в кримінальному провадженні, а тому сама лише наявність хвороби, навіть за умови її належного документального підтвердження, не може бути підставою для зупинення досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів, якими скасовуються постанови про зупинення досудового розслідування за тієї умови, що наявність хвороби не перешкоджала участі відповідної особи в кримінальному провадженні.
За таких обставин в контексті ст.138 КПК України сама по собі хвороба обвинуваченого, за умови, що вона об`єктивно не перешкоджала (унеможливлювала) його з`явлення на виклик до суду, не може бути поважною причиною неприбуття обвинуваченого на виклик.
Зі змісту копії результату імунохроматографічного дослідження (СІТО ТЕSТ) №55 від 31.01.2023, долученої обвинуваченим до клопотання від 31.01.2023 про відкладення судового засідання, вбачається позитивний результат тесту на СОVID 19 ОСОБА_6 станом на 31.01.2023.
Вказане захворювання має різні ступені тяжкості перебігу: від легкого (безсимптомного) до вкрай тяжкого, поєднаного із супутніми хворобами.
Натомість обвинуваченим надано інформацію про наявність в нього підтвердженого позитивного тесту COVID-19, однак не надано інформації чи перебуває він на лікарняному, чи знаходиться він закладі охорони здоров`я на лікуванні та в той же час не зазначено ступінь тяжкості перебігу COVID-19.
За таких обставин суд позбавлений можливості встановити чи перешкоджає наявне у обвинуваченого захворювання (ступінь його тяжкості) виконувати процесуальні обов`язки, зумовлені статусом обвинуваченого.
З наданих обвинуваченим доказів неможливо встановити чи стан здоров`я перешкоджав обвинуваченому прийняти участь у судовому засіданні, в тому числі дистанційно, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів (у разі необхідності дотримання самоізоляції).
Варто додати, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1423 від 23.12.2022, внесено зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338 «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації», постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19), на території України продовжено дію карантину до 30 квітня 2023 року.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч.1 ст. 22 КПК України).
В матеоіалах справи на даний час відсутні документи, які дають підстави для висновку, що обвинувачений не з`явився до суду без поважних причин.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність прокурором факту неявки обвинуваченого до суду без поважних причин, що може слугувати підставою для накладення грошового стягнення, тому підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 положень ч.1 ст.139 КПК України на даний час відсутні.
Колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити обвинуваченому право приймати участь у судових засіданнях дистанційно, в тому числі з використанням власних технічних засобів.
В той же час варто додати, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому були роз`яснені його обов`язки і наслідки їх невиконання. Обвинувачений та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Колегія суддів зауважує, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу (ч.10 ст.182 КПК України).
Окрім того, слід роз`яснити обвинуваченому, що положеннями ч.1 ст.323 КПК України встановлено наслідки неприбуття обвинуваченого. Так, зокрема, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.138-139, 144-146, 314-315, 372 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №52022000000000043 від 14.02.2022, відмовити.
Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №52022000000000043 від 14.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України відкласти на 23 лютого 2023 року на 10 годину 00 хвилин, яке відбудеться у приміщенні Вищого антикорупційного суду (м.Київ, вул.Хрещатик, 42-а).
Викликати учасників судового провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3