- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/500/23
Провадження 1-кп/991/9/23
У Х В А Л А
06 лютого 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянувши питання про здійснення приводу ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.01.2022 за № 52022000000000024, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчук Полтавської обл., громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000024 від 26.01.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366- 2 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.01.2023 призначено підготовче судове засідання.
Чергове судове засідання колегією суддів було призначено на 06.02.2023 о 08 год 00 хв. Водночас у вказану дату та час обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник у судове засідання не з`явилися. До початку судового засідання захисником подано до суду клопотання про його відкладення у зв`язку із неможливістю прибути до суду через перебування у відпустці.
У судовому засіданні прокурор наголосив, що неможливість захисника прибути у судове засідання не звільняє обвинуваченого від обов`язку з`явитися за викликом до суду. За таких обставин просив визнати причину неявки ОСОБА_6 неповажною та з огляду на відсутність підготовленого клопотання за власною ініціативною прийняти рішення про здійснення його приводу.
Оцінка та висновки суду щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 приводу
Дослідивши матеріали судової справи, заслухавши думку прокурора, колегія суддів дійшла таких висновків.
За змістом п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України та ч. 1 ст. 323 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України.
Положеннями кримінального процесуального закону привід віднесено до заходів забезпечення кримінального провадження (ч. 2 ст. 131 КПК України). Метою їх застосування згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України є досягнення дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 КПК України суд, встановивши, що особа, яка зобов`язана з`явитися на виклик суду, була викликана у встановленому КПК України порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з`явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.
З огляду на вищезазначені законодавчі положення при вирішенні питання про застосування приводу до обвинуваченого, суд зобов`язаний встановити чи був обвинувачений викликаний у встановленому КПК України порядку, чи є підтвердження здійснення такого виклику, чи наявні (відсутні) поважні причини неявки обвинуваченого, чи було повідомлено суд про поважні причини неявки за умови наявності таких.
Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні унормований ст. 135 КПК України. За змістом частини 1 вказаної норми особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Крім цього, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку, зокрема адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом (ч. 9 ст. 136 КПК України)
Як свідчать матеріали судової справи, виклик обвинуваченого ОСОБА_6 у судове засідання, призначене на 06.02.2023 о 08 год 00 хв, здійснювався по телефону. Додатково повістку про виклик у вказане судове засідання було скеровано на електронну адресу обвинуваченого.
Факт здійснення виклику обвинуваченого ОСОБА_6 у судове засідання, призначене на 06.02.2023 о 08 год 00 хв, підтверджується телефонограмою, складеною секретарем судового засідання.
Відповідно до змісту довідки про доставку електронного листа судову повістку ОСОБА_6 від 30.01.2023, якою останнього було викликано у вищевказане судове засідання, було доставлено до електронної скриньки адресата 30.01.2023.
З огляду на зазначене судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 викликаний у судове засідання, призначене на 06.02.2023 о 08 год 00 хв, у встановленому КПК України порядку, про що наявне відповідне підтвердження.
За змістом клопотання захисника обвинуваченого, сформованого в системі «Електронний суд» 05.02.2023, причина неявки ОСОБА_6 пов`язана з тим, що останній не може прибути за викликом до суду без захисника, оскільки хоче реалізувати своє право на захист. За таких обстави, враховуючи те, що попередньо судом встановлено факт виклику обвинуваченого ОСОБА_6 у судове засідання у встановленому КПК України порядку та факт його неявки у таке судове засідання, необхідно з`ясувати чи є причина його неявки поважною у розумінні кримінального процесуального закону.
Приписами ст. 138 КПК України визначено перелік обставин, які виправдовують неприбуття викликаної особи у судове засідання. До таких належать: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Таким чином КПК України не відносить неможливість захисника прибути у судове засідання до поважних причин неприбуття обвинуваченого. Неявка захисника не звільняє обвинуваченого від виконання покладеного на нього процесуального обов`язку прибути за викликом до суду. Порядок вирішення питання у разі неприбуття захисника у судове засідання унормований ст. 324 КПК України.
За таких обставин причина неприбуття обвинуваченого ОСОБА_6 на виклик до суду не може бути визнана поважною, а тому наявні підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Як попередньо зазначалося, ч. 1 ст. 323 КПК України уповноважує суд постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення. Враховуючи, що метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є досягнення дієвості такого провадження, зважаючи, що попереднє накладення на ОСОБА_6 грошового стягнення не досягло вищевказаної мети, суд вважає за можливе вирішити питання про застосування іншого заходу процесуального впливу на обвинуваченого.
Вирішуючи питання про застосування приводу до ОСОБА_6, колегія суддів враховує, що через неявку обвинуваченого з неповажних причин, участь якого у підготовчому судовому засіданні є обов`язковою, судом було відкладено судове засідання 30.01.2023. Незважаючи на те, що судом причини неявки ОСОБА_6 за викликом до суду були визнані неповажними та на останнього накладено грошове стягнення, обвинувачений у судове засідання, призначене 06.02.2023 знову не з`явився.
За змістом ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу. Однією із загальних засад кримінального провадження, яким повинні відповідати зміст та форма кримінального провадження, є розумність строків.
Відповідно до приписів ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.
З метою виконання вищевказаного завдання кримінального провадження та забезпечення проведення судового провадження у розумні строки, враховуючи те, що причини неявки обвинуваченого у судове засідання неодноразово визнавалися судом неповажними, а відсутність обвинуваченого перешкоджає проведенню підготовчого судового засідання, наявні підстави для примусового супроводження ОСОБА_6 (приводу) до суду з метою його участі у підготовчому судовому засіданні. При цьому здійснення приводу необхідно доручити Національному антикорупційному бюро України.
Керуючись статтями 139, 140, 142, 323, 369, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1, на 16 год 30 хв 08 лютого 2023 року до Вищого антикорупційного суду (вул. Хрещатик, 42 а, м. Київ) для участі у судовому засіданні.
Здійснення приводу доручити Національному антикорупційному бюро України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_7