- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/5499/22Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/30/23
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
06 лютого 2023 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
прокурора ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника підозрюваного ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_6 про відвід головуючому - судді ОСОБА_2 від участі у розгляді справи №991/5499/22,
В С Т А Н О В И Л А:
На розгляді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду знаходяться апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_12 - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, подані на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 щодо обрання підозрюваному ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_6 заявив відвід головуючому - судді ОСОБА_2 від участі у розгляді справи №991/5499/22.
Заявлений відвід захисник ОСОБА_6 з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ мотивував тим, що суддя ОСОБА_2 : (1) безпідставно відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_9 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції; (2) висловив окрему думку щодо незгоди із задоволенням клопотання захисника ОСОБА_7 про витребування та дослідження додатку до протоколу негласної слідчої (розшукової) дії; (3) вже сформував думку щодо цієї справи та прийняв рішення заздалегідь, зокрема внаслідок незадоволення політичною діяльністю ОСОБА_12 та упередженим ставленням до нього, оскільки до призначення суддею Вищого антикорупційного суду був адвокатом, громадським діячем та виступав експертом ряду громадських організацій, які відкрито критикували ОСОБА_12 та його діяльність; (4) перебуває у близьких дружніх стосунках з активістом Шабуніним, який тривалий час відкрито цькує ОСОБА_12 .
Заяву про відвід в судовому засіданні підтримали захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, а прокурор ОСОБА_11 просив відмовити у задоволенні заяви про відвід, зазначивши про її безпідставність, оскільки відсутні підстави, визначені ст. ст. 75-76 КПК, й незгода з процесуальними рішеннями у справі не може бути підставою для відводу.
Разом з цим, головуючий - суддя ОСОБА_2, використовуючи право, надане йому ч. 3 ст. 81 КПК, надав пояснення, згідно з якими: (1) він до того як стати суддею здійснював діяльність у сфері права, зокрема як адвокат, у рамках якої приймав участь як консультант з юридичних питань, в тому числі в проектах цілого ряду громадських організацій; (2) зазначена діяльність була позаполітичною та не стосувалася ОСОБА_12 ; (3) жодних політичних вподобань чи негативних відношень або упередженого ставлення до ОСОБА_12 у нього немає; (4) родинних чи дружніх відносин з громадським активістом Шабуніним не підтримує.
Заслухавши доводи особи, яка заявила відвід, позиції інших захисників та прокурора, дослідивши матеріали провадження та обговоривши їх у нарадчій кімнаті, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, наводиться у ч. 1 ст. 75 КПК. Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо наявні інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК).
Оскільки діюче законодавство не містить відкритого або ж закритого переліку обставин, які в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК можуть в тій чи іншій ситуації вважатися такими, що викликають сумнів у неупередженості судді, але будь-яке кримінальне провадження за своєю формою та змістом має відповідати загальним засадам, то при вирішенні заяви про відвід апеляційний суд застосовує принцип верховенства права (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 7 КПК).
У кримінальному провадженні саме з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ має застосовуватися принцип верховенства права (ч. 2 ст. 8 КПК).
Так, коли йдеться про «безсторонність», то зазвичай це означає відсутність упереджень…, існування яких може бути доведене у кілька способів (п. 37 рішення ЄСПЛ від 08.10.2020 у справі «Тесля проти України» / Teslya v. Ukraine, заява №52095/11).
Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями… У відповідності до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. п. 49, 50 рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» / Belukha v. Ukraine, заява №33949/02).
Із урахуванням наведеного, надаючи оцінку доводам заяв про відвід суддів, колегією суддів береться до уваги те, що: (1) використаний сполучник «та» у п. 49 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» між словами «суб`єктивним та об`єктивним критеріями» свідчить, що для встановлення факту упередженості необхідно встановлення обставин, які про неї свідчать, одночасно за об`єктивним та суб`єктивним критеріями; (2) постановлення процесуального рішення суддею-доповідачем не є такою обставиною, що виключає участь судді у кримінальному провадженні; (3) висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №761/16124/15-ц).
Згідно з п. 12 Висновок №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01 січня 2001 року незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
Із наведеного вбачається, що заява захисника ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_2 стосується, зокрема, (1) його незгоди з процесуальними рішеннями судді-доповідача і висловленням ним окремої думки, а також (2) попереднього досвіду головуючого щодо надання правової допомоги громадським організаціям в якості консультанта.
Застосувавши при вирішенні питання щодо відводу головуючого таку загальну засаду кримінального провадження як «верховенство права» у контексті розуміння її ЄСПЛ, колегія суддів дійшла висновку, що наведені захисником обставини самі по собі не викликають сумнівів у неупередженості та безсторонності судді ОСОБА_2 при вирішенні цієї справи, оскільки: (1) постановлення суддею-доповідачем ухвал, якими відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_9 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, а також висловлення ним окремої думки під час задоволення цього клопотання, а також клопотання захисника ОСОБА_7 про витребування та дослідження додатку до протоколу негласної слідчої (розшукової) дії, не є такими обставинами, що виключають участь судді у кримінальному провадженні; (2) судом не встановлено, що стосунки між ОСОБА_2, з одного боку, і ОСОБА_12 з іншого боку, за своєю природою та ступенем є такими, що можуть свідчити про небезсторонність цього судді при вирішенні даної справи, так як заява захисника ОСОБА_6 щодо наявності в головуючого дружніх відносин із ОСОБА_13 та політичної упередженості судді відносно ОСОБА_12 внаслідок здійснення попередньої професійної діяльності є припущеннями захисника, які нічим не підтверджуються, та не є обставинами, які викликають сумнів у неупередженості судді; (3) доказів, які б викликали сумніви у стороннього спостерігача в неупередженості судді у цьому кримінальному провадженні не надано і судом не встановлено. Також колегія суддів зауважує, що забороняється ототожнення адвоката з клієнтом (п. 16 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), через що попередній досвід головуючого, який був адвокатом, з надання консультаційних послуг громадським організаціям сам по собі не може вказувати на формування у нього упередженого ставлення до будь-яких осіб.
Отже, в ході розгляду заяви про відвід не встановлено одночасно за суб`єктивним та об`єктивним критеріями наявності підстав для відведення зазначеного судді від розгляду цієї справи. Тому, у задоволенні заявленого відводу слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 75, 81 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Заяву захисника підозрюваного ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_6 про відвід головуючому - судді ОСОБА_2 від участі у розгляді справи №991/5499/22 залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4