- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Панкулич В.І.
Справа № 991/5608/22
Провадження №11-сс/991/132/23
УХВАЛА
08 лютого 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
адвоката ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000030 від 01.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а саме, прийняття пропозиції службовими особами Одеської національної академії харчових технологій від представників групи компаній «Будова» отримання неправомірної вигоди в розмірі 200 000 доларів США (еквівалент 300 квадратних метрів квартир) та квартири загальною площею 900 квадратних метрів в об`єкті будівництва за право забудови земельної ділянки державної форми власності, по вул. Канатна, 112 в м. Одесі, що перебуває у постійному користуванні академії, після підписання та погодження в Міністерстві освіти та науки України інвестиційного договору.
Матеріали кримінального провадження містять ознаки того, що ОСОБА_8, будучи проректором Одеської національної академії харчових технологій, забезпечував комунікацію з представниками групи компаній «Будова» стосовно підготовки проєкту інвестиційного договору, готував його техніко-економічне обґрунтування.
Станом на 21 листопада 2018 року у групі компаній «Будова» за ОСОБА_8 заброньовані: квартира № 1/92 та два машино-місця №№ 1/84, АДРЕСА_1 .
Споживче товариство «Будова-Фінанс», що входить до групи компаній «Будова» та ОСОБА_7, з якою спільно проживає ОСОБА_8, уклали 30 червня 2020 року договори №1/192-БФ, № 1/84/М-БФ, № 1/96/М-БФ асоційованого членства в споживчому товаристві про внесення частки та отримання після здачі будинку в експлуатацію вказаних квартири та машино-місць.
Згідно довідок № 637, 638, 639 від 22 грудня 2021 року пайові внески станом на зазначену дату сплачені в повному обсязі.
Відповідно до актів приймання-передачі нерухомого майна від 22 грудня 2021 року квартира АДРЕСА_1 від забудовника передані у власність ОСОБА_7 .
Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 14 листопада 2022 року право власності на зазначені вище об`єкти нерухомості належить ОСОБА_7 .
За версією органу досудового розслідування квартира та машино-місця могли бути отримані ОСОБА_8 як неправомірна вигода за здійснення обумовлених з представниками групи компаній «Будова» дій щодо сприяння забудови земельної ділянки по АДРЕСА_3, а саме за підготовку та укладення інвестиційного договору.
Постановою детектива від 11 листопада 2022 року об`єкти нерухомості визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
З метою збереження речових доказів та їх спеціальної конфіскації прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт нерухомого майна.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2022 року клопотання прокурора задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5, шляхом заборони їх відчуження.
Ухвала мотивована тим, що вказані об`єкти нерухомого майна відповідають процесуальному статусу речових доказів та можуть бути предметом спеціальної конфіскації.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.
Вказує, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання про арешт майна, не вжив належних заходів для повідомлення його власника, чим порушив право на захист.
Зазначає, що прокурор, звертаючись до слідчого судді з клопотанням, належним чином не обґрунтував підстави та мету накладення арешту на об`єкти нерухомого майна. ОСОБА_7 не є учасником кримінального провадження, набула права власності на квартиру та два машино-місця по АДРЕСА_5 законним шляхом. Посилання слідчого судді на ту обставину, що арештоване майно є об`єктом кримінально протиправних дій не відповідає дійсності.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки власник майна не брав участі у розгляді клопотання про арешт майна, про наявність оскаржуваної ухвали дізнався лише 03.02.2023, апеляційну скаргу подав 06.02.2023.
Будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, у зв`язку з чим, колегією суддів з урахуванням думки інших учасників провадження ухвалено здійснювати апеляційний розгляд скарги без її участі.
Адвокат ОСОБА_6 підтримав в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги, прокурор заперечив проти її задоволення, учасники надали пояснення в обґрунтування своїх вимог і заперечень.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваної ухвали в силі, а апеляційної скарги - без задоволення з таких підстав.
У клопотанні до апеляційної скарги адвокат просив поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, про винесення якого за його твердженням, ОСОБА_7 дізналася з Реєстру прав власності на нерухоме майно лише 03.02.2023.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Беручи до уваги вимоги п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, які встановлюють п`ятиденний строк для подання скарги на ухвалу слідчого судді та відсутність у матеріалах провадження відомостей про отримання ОСОБА_7 копії оскаржуваного судового рішення, колегія суддів не вважає пропущеним строк на апеляційне оскарження, а тому підстави для розгляду клопотання про поновлення такого строку відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації.
З метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами, серед іншого, є предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно з ч.4 ст.170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та його спеціальну конфіскацію; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Накладаючи арешт на квартиру АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5, слідчий суддя виходив з того, що вони є речовими доказами у даному кримінальному провадженні та можуть підлягати спеціальній конфіскації, оскільки за версією органу досудового розслідування були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом, зокрема, отримані проректором Одеської національної академії харчових технологій ОСОБА_8, з реєстрацією права власності на близьку особу ОСОБА_7, в якості неправомірної вигоди від представників групи компаній «Будова» за вчинення в інтересах неї дій щодо забудови земельної ділянки державної форми власності, яка перебуває у постійному користуванні академії.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю рішення слідчого судді.
Доводи адвоката про те, що ОСОБА_7 правомірно набула право власності на об`єкти нерухомості, сплативши за них особисті кошти, колегія суддів оцінює критично.
Під час апеляційного розгляду на запитання головуючого про набуття ОСОБА_7 арештованого майна адвокат не зміг пояснити, яку суму грошових коштів, коли і в який спосіб вона внесла на придбання квартири, машино-місць, не повідомив про наявність відповідних документів на підтвердження вказаних обставин та не надав їх суду.
Посилання в апеляційній скарзі адвокатом на те, що ОСОБА_7 не є стороною кримінального провадження безпідставні, оскільки арешт з метою збереження речових доказів може бути накладено на майно будь-якої особи.
Розгляд клопотання про арешт майна у відсутність його власника не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення іншого.
Керуючись ст.ст. 170-173, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000030 від 01.02.2022 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3