- Головуючий суддя (ВАКС): Коліуш О.Л.
Справа № 991/972/23
Провадження № 1-кс/991/983/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017 стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігів, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
03.02.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання старшого детектива НАБУ ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 .
Обставини, на які у клопотанні посилається детектив.
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017, у якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_9 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України в редакціях, чинних протягом 2015-2016 років, у випадку виникнення в суб`єкта господарювання від`ємного значення в різниці між сумами податкового зобов`язання та податкового кредиту в межах звітного періоду, у такого суб`єкта виникало право на бюджетне відшкодування такої суми на підставі його заяви та декларації про суми бюджетного відшкодування.
При цьому, згідно зі ст. 200 ПК України, після подання платником відповідної заяви, працівниками податкового органу за місцем обліку такого платника проводилася камеральна перевірка достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ та, у випадку необхідності - документальна позапланова виїзна перевірка.
Відповідно до ст. 200.12 ПК України (в редакції, чинній в період вчинення злочину) контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. За ст. 200.13 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Водночас, відповідно до п. 8 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 (далі - Порядок № 39), який був чинний до 01.04.2017, тобто в період вчинення кримінальних правопорушень, Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. За п. 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.
Таким чином, у 2015-2016 роках бюджетне відшкодування ПДВ платнику здійснювалося органами Державного казначейства на підставі висновку місцевого податкового органу та узагальнюючої інформації центрального органу державної податкової служби.
При цьому, переліченими нормативними актами у вказаний період чітко визначалися строки процедури бюджетного відшкодування ПДВ платникам.
Водночас під час досудового розслідування встановлено, що протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року з Державного бюджету України на користь низки товариств, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є ОСОБА_10, а саме - ТОВ «Європа Транс Лтд.», ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат» «Івано-Франківські Ковбаси», ТОВ «Імперово Фудз», ПАТ «Компанія Райз», ПАФ «Жуківська», СТОВ імені Духова, ТОВ «Батуринське», СТОВ «Промінь», ТОВ «Головеньківське Плюс», ТОВ «СП «Пуків Агро», СТОВ «Калина», СПОП «Березоволуцьке», ТОВ «Егрес-Агро», ТОВ «АПФ «Левада», ТОВ «Райз- Прикарпаття», ПОСП «Перемога», СТОВ імені Щорса, ТОВ «Спецагропроект», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», АТзОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Невгодівське», ТОВ «Великофоснянське», ТОВ «Райз-Полісся», ТОВ «Раківщинське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-MB», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Зорі Прикарпаття», ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», ТОВ «Елеватор Агро», сплачено 3 244 048 800 грн у якості відшкодування податку на додану вартість.
Зокрема, у серпні 2015 на користь товариств із зазначеного переліку відшкодовано 546 851 131 грн. Протягом грудня 2015 - лютого 2016 року на користь товариств із зазначеного переліку сплачено 2 697 197 715,16 грн.
ОСОБА_4, обіймаючи посаду Голови ДФС України, здійснював сприяння у здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ у вказаних розмірах, в обмін на отримання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди. При цьому, таке отримання неправомірної вигоди ОСОБА_4 здійснювалося за пособництва його радника на той час - ОСОБА_9, який з метою приховання природи отриманих коштів неправомірної вигоди залучив до таких перерахувань низку компаній-нерезидентів з ознаками фіктивності, а також надав можливість ОСОБА_4 використати підконтрольне йому товариство «Newline Leader Ltd» для зарахування частини суми неправомірної вигоди.
Відповідно до матеріалів досудового розслідування таке сприяння полягало у наданні незаконних переваг переліченим платникам податків шляхом першочергового включення відомостей про них до передбачених Порядком № 39 узагальнюючих інформацій ДФС, в порівнянні з іншими платниками.
Зокрема відомості про задекларовані вказаними платниками суми бюджетного відшкодування включалися до відповідних узагальнених інформацій, натомість відповідні відомості про інших платників до таких інформацій не включалися. Така ситуація виникала, в тому числі, через недотримання під час процедури бюджетного відшкодування ПДВ визначених Податковим кодексом та підзаконними актами строків. Відтак неодноразово право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в інших платників виникало раніше, ніж у перелічених товариств, але відшкодування їм не здійснювалося, а отже черговість такого відшкодування порушувалася.
Встановлено, що неправомірна вигода, відповідно до матеріалів досудового розслідування, сплачувалися шляхом перерахування з рахунків товариств-нерезидентів «ULF Trade AG» та «Avonex Limited», кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких також є ОСОБА_10, через рахунки компаній з ознаками фіктивності «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc», «Sanda Commerce Lip» на рахунки товариств-нерезидентів, контроль над діяльністю яких здійснювали ОСОБА_4 та наближені до нього особи, а саме - «RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited», «Newline Leader Ltd».
Таким чином, на виконання злочинних домовленостей із ОСОБА_10, протягом серпня 2015 року, ОСОБА_4 забезпечив здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь підконтрольних останньому товариств на загальну суму 546 851 131,17 грн., за що, за пособництва ОСОБА_9, отримав неправомірну вигоду в сумі 5 597 620 доларів США, шляхом зарахування вказаних коштів на рахунок підконтрольного йому товариства «RN Group Limited». Отримана сума неправомірної вигоди в розмірі 5 597 620 доларів США склала 123 205 440, 72 грн в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом надати зарахування таких коштів на рахунок «RN Group Limited».
При цьому, на виконання злочинних домовленостей із ОСОБА_10 протягом грудня 2015 - лютого 2016 року, ОСОБА_4 забезпечив здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь підконтрольних останньому товариств на загальну суму 2 697 197 669, 16 грн, за що отримав неправомірну вигоду в сумі 21 016 173, 26 Євро, шляхом зарахування вказаних коштів на рахунки підконтрольного його тестю - ОСОБА_11, товариства «Lamagan Ventures Limited» та підконтрольного його раднику - ОСОБА_9, товариства «Newline Leader ltd». Отримана сума неправомірної вигоди в розмірі 21 016 173,26 Євро склала 599 518 210,27 грн в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів на рахунки «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Leader ltd».
Загалом протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року ОСОБА_4 забезпечив здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь підконтрольних ОСОБА_10 товариств на загальну суму 3 244 048 800,33 грн. Загальна сума неправомірної вигоди, отримана на рахунки «RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Leader ltd» склала 5 597 620 доларів США та 21 016 173, 26 Євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів становило 722 723 650,99 грн, що, в свою чергу, є особливо великим розміром в розумінні п. 1 примітки до ст. 368 КК України (в редакції від 14.10.2014).
Таким чином, вказані дії кваліфіковані як прохання та одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище для себе та третіх осіб неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданої влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 4 ст. 368 КК України, а також як надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище та третій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище в інтересах того, хто надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за ч. 4 ст. 369 КК України.
17.10.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема, доказами, копії яких додані до клопотання.
Слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ухвалою від 18.10.2022 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.12.2022 та визначено розмір застави у розмірі 210885 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 523 205 685 гривень.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.12.2022 продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.02.2023 та визначено розмір застави у розмірі 210885 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 523 205 685 гривень.
Детектив зазначає, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою, а саме таких ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
Крім того, детектив зазначає, що на даний час заявлені ризики не зменшилися та виправдовують необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також у клопотанні зазначено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 26.10.2017 продовжено до чотирьох місяців, тобто до 17.02.2023.
02.02.2023 підозрюваному ОСОБА_4 та його захисникам в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Детектив зазначає, що на цей час загальний обсяг зібраних під час досудового розслідування доказів та інших матеріалів зазначеного кримінального провадження становить понад 170 (сто сімдесят) томів, з якими необхідно ознайомити підозрюваних та їх захисників, а строк запобіжного заходу відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу може бути продовжений в межах строків досудового розслідування. Також, необхідно скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які також необхідно вручити підозрюваним та їх захисникам.
Таким чином, прокурор у клопотанні просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на 60 днів та визначити йому заставу у розмірі 523 205 685 грн, а також у разі внесення застави покласти на підозрюваного відповідні обов`язки.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Прокурор ОСОБА_12 у судовому засіданні повністю підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Адвокат ОСОБА_7 просила долучити до матеріалів клопотання письмове заперечення на клопотання детектива. Додатково зазначала, що клопотання детектива є необґрунтованим, оскільки відсутні докази щодо обґрунтованої підозри. Вказувала, що сторона захисту заперечує щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4, враховуючи те, що стороною обвинувачення не надано будь-яких обґрунтованих доводів для його задоволення. Як зазначає сторона обвинувачення, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження, тобто стороною обвинувачення зібрано усі докази, які достатні для складання обвинувального акта, у зв`язку з чим виникає питання, яким чином на теперішній час перебування підзахисного під вартою зможе запобігти ризикам, на які посилається сторона обвинувачення. Вказувала, що повідомлення про підозру є необґрунтованим. Зі змісту ухвали слідчого судді від 16.12.2022 випливає, що матеріали кримінального провадження у своїй сукупності є достатніми для того, щоб дійти висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та можливу його причетність до вчинення інкримінованого йому правопорушення. При цьому слідчий суддя в своїй ухвалі помилково посилається на рішення Європейського суду з прав людини, оскільки вони стосуються затримання осіб за підозрою у злочині та порушення ст. 5 Конвенції, а не наявності достатніх доказів для повідомлення особі про підозру в розумінні ст. 276 КПК України. Разом з цим, з вказаних рішень вбачається, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, а не лише на наявності інформації, що може переконати об`єктивного спостерігача. Зазначає, що для повідомлення особі про підозру повинен бути наявним склад кримінального правопорушення, що підтверджується достатньою сукупністю достовірних, належних та допустимих доказів. Вважає, що усі протоколи огляду є очевидно недопустимими, так як вони отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, оскільки сторона обвинувачення отримувала тимчасовий доступ за ухвалами слідчих суддів, але надалі надає не завірені копії отриманих документів, а власноруч створені документи, яким дає назву «протокол огляду». Також вказувала, що приймаючи рішення про обґрунтованість повідомлення про підозру слідчий суддя виходив з недостовірних відомостей. Надані стороною обвинувачення докази не підтверджують обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_4, та не свідчать про надання саме ОСОБА_4 переваги певному колу підприємств, так і про те, що під головуванням підзахисного у ДФС України такі переваги надавалися будь-кому взагалі. Захисник зазначала, що не підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_4 і дані протоколи допитів свідків, зокрема свідка ОСОБА_13, оскільки вони не містять відомостей щодо обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. Слідчий суддя помилково дійшов висновку про доведеність обґрунтованості підозри, оскільки жоден свідок - працівник ДФС не вказує, та не існує в матеріалах справи інших доказів, що, використовуючи своє службове становище, ОСОБА_4 надавав незаконні вказівки щодо черги з повернення ПДВ. Стороною обвинувачення не доведено хоча б фіктивність операцій між компаніями, які зазначені в повідомленні про підозру як такі, через які надавалась та отримувалась неправомірна вигода. Крім того адвокат зазначала, що взагалі не доведені стороною обвинувачення та відсутні ризики переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду та перешкоджання ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином. Ризику впливу на свідків можливо запобігти шляхом покладення на підозрювану особу ухвалою слідчого судді обов`язку утримуватися від спілкування з певним переліком свідків щодо обставин викладених у повідомленні про підозру. Щодо розміру застави вказувала, що визначений розмір застави у 210 885 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 523 205 685 грн, є завідомо непомірним для їх підзахисного, оскільки, визначаючи розмір застави, було враховано відомості щодо майнового стану підозрюваного, виходячи виключно з переліку майна, встановленого з застарілої, неактуальної та не перевіреної інформації, яка не відповідає сьогоденню. Органом досудового розслідування не встановлено та не надано доказів вартості наявного у підозрюваного та його сім`ї майна на момент набуття та на час обрання запобіжного заходу. Не враховано та не досліджено статус такого майна, інформацію про право на майно, можливість ним розпоряджатись. Також не перевірено та не надано слідчому судді докази наявних у ОСОБА_4 та його сім`ї готівкових та безготівкових заощаджень. Вказувала, що у ОСОБА_4 відсутня будь-яка можливість продати своє майно задля того, щоб внести кошти у розмірі 210 885 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 523 205 685 грн. Вважає, що матеріалами клопотання взагалі не доведено недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому домашній арешт як різновид запобіжного заходу є достатнім, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Адвокат ОСОБА_6 зазначав, що приймаючи рішення слідчий суддя буде виходити з двох обставин: наявність обґрунтованої підозри та встановлені ризики. Нічим не доводиться, що підприємства ОСОБА_10 раніше, ніж їхня черга, отримували відшкодування ПДВ, окрім того певні підприємства, на думку сторони обвинувачення, отримували з певною затримкою. У сторони захисту є в наявності документи, які підтверджують правомірність правочину і спростовують те, що це могло бути операцією з надання неправомірної вигоди. Сторона обвинувачення стверджує, що всі розрахунки були фіктивними та є наданням неправомірної вигоди, однак вказане не збігається з обставинами справи. Усі докази сторони обвинувачення сфальсифіковані, протоколи допитів свідків відрізняються від фактичних обставин справи. Сторона захисту отримала тимчасовий доступ до документів Державної митної служби України з яких з`ясувала, що ці компанії посередники поставляли на територію України товар, який розмитнювався і за який сплачувалося мито, що свідчить про те, що ці підприємства не є фіктивними. Щодо ризиків зазначав, що вони не доведені стороною обвинувачення. Щодо майнового стану особи зазначив, що сторона обвинувачення надала перелік майна ОСОБА_4, однак не зробивши його оцінку. Майно, яке належить підзахисному, становить декілька мільйонів гривень. У зв`язку з викладеним захисник просив відмовити у задоволенні клопотання детектива.
Адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання детектива. Просив долучити до матеріалів клопотання медичні документи та зазначав, що ОСОБА_4 продовжує потребувати спеціалізованої медичної допомоги як лікаря-ендокринолога, який визначає та коректує курс постійної медикаментозної підтримки пацієнта, так і інших профільних фахівців, які надають спеціалізовану медичну допомогу з лікування супутніх захворювань, зокрема кардіологічного спектру. Погіршення стану здоров`я ОСОБА_4 є очевидним та потребує детального вивчення та надання правової оцінки доцільності його подальшого утримання в умовах слідчого ізолятора. Також захисник зазначав, що визначений слідчим суддею розмір застави не відповідає обставинам кримінального провадження та є завідомо непомірним для підозрюваного. Завідомо непомірний розмір застави робить тримання під вартою безальтернативним запобіжним заходом для ОСОБА_4, що підтверджується перебуванням в слідчому ізоляторі вже понад 2,5 місяці. Враховуючи вказані обставини, просив відмовити у задоволенні клопотання детектива.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою відмовити. Подав до суду письмове заперечення на клопотання, відповідно до якого зазначав, що дії детективів НАБУ порушують його законні права і свободи, і є нічим іншим, як намаганням сфабрикувати відносно нього ще одну кримінальну справу, яка ґрунтується виключно на припущеннях і не має жодного допустимого та належного доказу про вчинення ним кримінального правопорушення. Вказував, що слідчим та прокурором повинно бути доведеним наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину та вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Повідомлення про підозру від 17.10.2022 та заявлене клопотання про продовження строку тримання його під вартою ґрунтуються виключно на припущеннях, не мають жодного доказу, які б свідчили про встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, а також і події самого правопорушення. В матеріалах кримінального провадження відсутні конкретні фактичні дані та інформація, які підтверджують його причетність до інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Крім загальних тверджень, що за своїм змістом є вимислами, доказів, які б підтверджували сам факт вчинення кримінального правопорушення, в матеріалах справи не міститься. Стороною обвинувачення не наведено даних про те, які саме дії свідчили про наявність такої складової частини об`єктивної сторони злочину як прийняття пропозиції неправомірної вигоди, прохання надати неправомірну вигоду, отримання неправомірної вигоди, для кого неправомірна призначалась вигода, які саме дії, що були ним вчинені, свідчать про використання влади чи службового становища. Вказував, що ані в підозрі, ані в клопотанні не вказується, якими конкретними доказами підтверджуються висновки щодо досягнення домовленостей між ним та ОСОБА_10 . Сторона обвинувачення не має в своєму розпорядженні таких доказів, а тому подібні висновки є безпідставними. Також зазначав, що у органу досудового розслідування не має доказів надходження грошових коштів на банківські рахунки компанії, однак слідством безпідставно надається правова оцінка цим грошовим коштам, і взаємозв`язку між ним та цими коштами. Вважає, що клопотання про продовження строку тримання його під вартою не підлягає задоволенню з огляду на необґрунтованість пред`явленої йому підозри та відсутності вагомих доказів вчинення ним кримінального правопорушення.
Оцінка і мотиви слідчого судді.
З матеріалів клопотання вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
17.10.2022 детективом Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_14 було повідомлено про підозру ОСОБА_4, відповідно до якого він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто в проханні та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище для себе та третіх осіб неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні особливо тяжкого умисного корупційного кримінального правопорушення (злочину) у сфері службової діяльності.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2022 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 визначено до 17.12.2022. Також визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 210885 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2022 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 до чотирьох місяців, тобто до 17.02.2023.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.12.2022 продовжено стосовно підозрюваного ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13.02.2023. Визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень, а також, у разі внесення застави покладено на підозрюваного відповідні обов`язки.
Як встановлено під час розгляду клопотання, 02.02.2023 підозрюваному ОСОБА_4 та його захисникам в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).
Частиною 5 ст. 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Отже, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.
Щодо обґрунтованості підозри.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Так, підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_4 вчинив вказане кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді і досліджених джерелах доказів. Такими джерелами доказів є, зокрема: копія протоколу в тимчасового доступу до речей і документів від 31.05.2021 з додатками, які містять, зокрема, копії розпорядження Прем`єр - міністра України від 05.05.2015 № 424-р Про призначення ОСОБА_4 . Головою Державної фіскальної служби України; наказу Голови ДФС України від 06.05.2015 № 338, згідно якого ОСОБА_4 підпорядковувалися, зокрема, департамент методологічної роботи з питань оподаткування, координаційно-моніторинговий департамент, департамент податкового та митного аудиту; наказу Голови ДФС України від 23.03.2016 № 238, згідно якого ОСОБА_4 підпорядковувалися, зокрема, департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем, департамент податків і зборів з юридичних осіб; наказу Голови ДФС України від 06.07.2015 № 1959-о Про зарахування радником Голови ДФС України на громадських засадах ОСОБА_9 ( том 1 а.с. 91-109); копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 03.08.2020, які перебувають у кабінеті Міністрів України, зокрема, з додатком у виді копії розпорядження від 31.01.2018 № 35-р Про звільнення ОСОБА_4 з посади Голови ДФС України (том 1 а.с. 123-125); копія протоколу огляду документів від 31.01.2022, відповідно до якого оглянуто реєстраційну справу ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» (ЄДРПОУ 03755495), з якої вбачається пов`язаність ОСОБА_4 з компанією Altis Investment Management Ltd. (був першим директором з 2009 року та акціонером компанії); компанія RN Group Limited (в особі директора ОСОБА_4 ) 08.08.2014 надала дозвіл призначити директора ТОВ «Розважівське агропромислове підприємство» (секретарем загальних зборів учасників ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» зазначено ОСОБА_15 ), а 03.03.2017 подано відомості про те, що кінцевим бенефіціарним власником товариства є ОСОБА_9 (том 1 а.с. 134-139); копії протоколів огляду від 09.09.2021 та 01.11.2021, відповідно до яких встановлено відомості з ЄДРПОУ про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, які одержували відшкодування ПДВ протягом 2015-2016 роках, контроль над діяльністю яких, здійснювався ОСОБА_10 (том 1 а.с. 140-150); копія протоколу огляду документів від 06.08.2020, відповідно до якого оглянуто реєстраційну справу ТОВ «Станіславська торгова компанія», з якої встановлено, що 08.09.2010 ОСОБА_16 була призначена на посаду директора товариства (том 1 а.с. 151-155); копія протоколу огляду документів від 16.10.2020, відповідно до якого оглянуто реєстраційні справи ТОВ «Європа Транс ЛТД» та ТОВ «Імперово Фудз», з яких встановлено, що 03.03.2014 ОСОБА_17 (директор Ukrlandfarming PLC) обрана секретарем зборів товариства ТОВ «Європа Транс ЛТД»; а ОСОБА_18 17.01.2013, будучи членом наглядової ради ПАТ «Авангард», приймала рішення щодо повноважень директора ТОВ «Імперово Фудз» (том 1 а.с. 156-172); копія листа Мінекономіки від 22.09.2022 № 2205-20/66327-05 щодо отримання документів стосовно ОСОБА_19, який займав посаду Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з 17.03.2020 по 18.05.2021; крім того останній в період з 04.2013 по 10.2017 працював заступником генерального директора ТОВ «Райз-Максимко», а з 11.2017 по 03.2020 - заступником генерального директора ТОВ «Управлінське товариства «УЛФ» (том 1 а.с. 173-174); копії протоколів огляду від 12.08.2021 та від 22.09.2021, відповідно до яких оглянуто інформацію, яка міститься в АС «Податковий блок», а саме декларацій з ПДВ та заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад, грудень 2014 року, січень-березень, травень, червень, серпень-грудень 2015 року, подані підконтрольними ОСОБА_20 суб`єктами господарювання (том 2 а.с. 1-49); копії протоколів огляду документів від 17.05.2021, 23.06.2021, 08.07.2021, 04.08.2021, 05.08.2021, відповідно до яких проведено огляд документів вилучених під час тимчасових доступів у ГУ ДПС в Івано-Франківській області, в м. Києві, в Житомирській області, в Полтавській області, в Черкаській області, в Чернігівській області, а також Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, які створенні податковими органами областей на підставі ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках (затвердженого Наказом ДПА України від 03.02.2011 № 68/23) та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (затвердженого Постановою КМУ від 17.01.2011 № 39), у яких зафіксовані обставини відшкодування ПДВ щодо юридичних осіб, у тому числі підконтрольних ОСОБА_20, які перебувають на обліку у відповідних податкових органах, а також інформацію, отриману детективом Національного бюро на запит від Державної казначейської служби України щодо суб`єктів господарювання, яким здійснено відшкодування ПДВ у липні, серпні, грудні 2015 року та січні-березні 2016 року (том 2 а.с. 50-203); копія протоколу огляду речей від 03.11.2022, відповідно до якого оглянуто інформацію з резервних копій телефонів ОСОБА_11, вилучених за місцем знаходження офісу останнього, та виявлено його спілкування в період вчинення злочину з ОСОБА_21 та представниками банку Швейцарської конфедерації де були відкритті рахунки компанії «LAMAGAN VENTURES LIMITED» (том 2 а.с. 204-217); копія протоколу огляду речей від 09.11.2022, відповідно до якого оглянуто інформації з мобільного телефону ОСОБА_11, вилученого за місцем проживання останнього, та виявлено його спілкування в період вчинення злочину з ОСОБА_21 в томи числі в період надходження грошових коштів на рахунки компанії «LAMAGAN VENTURES LIMITED», а також спілкування з іншими особами (том 2 а.с. 218-267); копія протоколу огляду документів від 16.08.2021 з додатками, відповідно до якого оглянуто листи та узагальнену інформацію, вилучені під тимчасового доступу в Державній казначейській службі України, стосовно відшкодування ПДВ, що надійшли до Державної казначейської служби України від ДФС в період з 01.01.2015 по 03.03.2017 (том 3 а.с. 1-147); копія протоколу огляду документів від 22.06.2021 з додатками, відповідно до якого оглянуто документи, вилучені в ході тимчасового доступу в Державній податковій службі України та передбачених Порядком формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках (затвердженого Наказом ДПА України від 03.02.2011 № 68/23) (том 3 а.с. 148-173); копію листа Міністерства фінансів України від 25.02.2021 №35020-12-7/6770, яким отримано копію листа ДФС від 07.09.2015 № 2353/4/99-99-20-01-02-13 щодо збільшення суми ресурсу бюджетного відшкодування ПДВ на вересень 2015 року з відповідним зменшенням у листопаді-грудні 2015 року рівними частими (том 3 а.с. 175-181); копія протоколу тимчасового доступу до документів від 04.11.2021, отриманих в Міністерстві фінансів України, під час якого вилучено лист ДФС від 25.12.2015 №3459/4/99-99-20-01-02-13 щодо підтвердження можливості додаткового відшкодування ПДВ у межах перевиконання індикативних показників (том 3 а.с. 182-185); копія листа ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві від 02.08.2021 № 05-06.2-10/10889, яким надано інформацію про відшкодування ПДВ згідно висновків, сформованих територіальними органами ДПС на користь окремих платників за період 01.01.2015 по 31.12.2016 (том 3 а.с. 186-192); копія листа Державної казначейської служби України від 24.11.2021 № 11-06- 06/24588, яким надано інформацію про бюджетне відшкодування ПДВ запитуваним суб`єктам господарювання за період з 01.01.2015 по 01.06.2016, надану ГУ Державної казначейської служби України в областях та м. Києві (том 3 а.с. 193-202); копії протоколів огляду від 06.09.2021, 26.03.2020, 03.02.2020, відповідно до яких оглянуто документи, вилучені під час здійснення тимчасових доступів у банківських установах, що містять інформації про перерахування грошових коштів у 2015-2016 роках юридичними особами, а також відомості щодо джерел походження таких коштів, якими були бюджетні відшкодування ПДВ (том 3 а.с. 203-267); копія протоколу огляду від 22.12.2021 з додатками, відповідно до якого було оглянуто матеріали, що надійшли від компетентних органів Швейцарської Конфедерації (том 4 а.с. 1-80); копія протоколу огляду від 24.10.2018 документів, що надійшли від компетентних органів Латвійської Республіки з додатками (том 4 а.с. 81-132); копія протоколу огляду документів від 01.02.2019, отриманих від компетентних органів Латвійської Республіки з додатками (том 4 а.с. 133-239); копія протоколу огляду від 04.02.2022 інформації, отриманої від компетентних органів Латвійської Республіки з додатками (том 4 а.с. 240-262); копія протоколу огляду від 29.12.2021 матеріалів, що надійшли від компетентних органів Швейцарської Конфедерації з додатками (том 5 а.с. 1-61); копія протоколу огляду документів від 30.10.2018, що надійшли від компетентних органів Британських Віргінських Островів, щодо реєстрації та діяльності товариства «RN Group Limited», щодо уповноважених осіб цього товариства, якими в різний час були ОСОБА_22 та ОСОБА_23 з додатками (том 5 а.с. 62-79); копія протоколу огляду від 01.02.2019 інформації, наявної в мережі Інтернет, щодо діяльності компанії «Lamagan Ventures Limited» з додатками (том 5 а.с. 80-100); копія протоколу огляду документів від 29.09.2022, отриманих від компетентних органів Британських Віргінських Островів з додатками (том 5 а.с. 101-125); копія протоколу огляду документів від 13.01.2022, відповідно до якого було оглянуто матеріали, отримані в результаті тимчасових доступів; відповідей на запити про міжнародну правову допомогу від компетентних органів Латвійської Республіки та Швейцарської Конфедерації; Державної казначейської служби України на запити НАБУ (том 5 а.с. 126-144); протоколів огляду від 17.11.2020 та 22.10.2021 відомостей, отриманих в порядку тимчасового доступу до документів провайдерів мобільного зв`язку, у яких зафіксовано телефонні з`єднання за період 2015-2016 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ОСОБА_19, за номером телефону ОСОБА_9 здійснювалися з`єднання шляхом переадресації, у тому числі на номер телефону, який належить ОСОБА_24 ; між ОСОБА_4 та ОСОБА_10, ОСОБА_19 (том 5 а.с. 145-171); копія протоколів огляду речей від 12.05.2021 та 29.11.2021, вилучених під час обшуку з додатками (том 5 а.с. 172-197); копія протоколів огляду речей від 11.05.2021 та 04.06.2021, а саме записника, вилученого під час обшуку за місцем роботи ОСОБА_9, під час огляду якого виявлено, що у ньому містяться записи про відвідування ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_19, а також записи стосовно ОСОБА_26 та ОСОБА_27 (том 5 а.с. 198-227); копія протоколу про результати здійснення НСРД від 06.02.2019 стосовно ОСОБА_28 (том 6 а.с. 1-25); копія протоколу про результати здійснення НСРД від 06.02.2019 стосовно ОСОБА_29 (том 6 а.с. 26-64); копія протоколу про результати здійснення НСРД від 16.04.2019 стосовно ОСОБА_30 (том 6 а.с. 65-104); копія протоколу про результати здійснення НСРД від 30.11.2021 стосовно ОСОБА_15 (том 6 а.с. 105-160); копія протоколу про результати здійснення НСРД від 30.11.2021 стосовно ОСОБА_11 (том 6 а.с. 161-202); копія протоколу про результати здійснення НСРД від 09.11.2021 стосовно ОСОБА_25 (том 6 а.с. 203-242); копія протоколів огляду від 06.03.2019 та 12.03.2019 речей та документів, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_29 (том 7 а.с. 1-25); копія протоколу огляду від 06.07.2020, відповідно до якого було оглянуто вилучені під час тимчасового доступу від 22.06.2020 речі і документи, зокрема інформація з телефону ОСОБА_16, вилученого під час обшуку від 11.11.2019 (том 7 а.с. 26-250); копії протоколів допиту свідка ОСОБА_31 від 03.11.2021, свідка ОСОБА_29 від 14.03.2019 та від 25.03.2019, свідка ОСОБА_30 від 26.03.2019, свідка ОСОБА_32 від 03.12.2018, свідка ОСОБА_33 від 26.03.2019, свідка ОСОБА_34 від 03.08.2020, свідка ОСОБА_35 від 28.12.2020 та 09.12.2021, свідка ОСОБА_36 від 11.11.2021, свідка ОСОБА_37 від 16.12.2021, свідка ОСОБА_38 від 23.09.2021, свідка ОСОБА_39 від 23.12.2021, свідка ОСОБА_40 від 12.10.2021, свідка ОСОБА_41 від 15.10.2021 (том 8 а.с. 1-118); копія протоколу огляду документів від 23.02.2022, наданих під час допиту свідками - представниками товариств реального сектору економіки та комунальних підприємств, які мали затримки у відшкодуванні ПДВ протягом 2015-2016 років і скаржилися у податкові органи, Раду бізнес-омбудсмена та суди (том 8 а.с. 119-166); копія протоколу допиту свідка, до якого застосовані заходи безпеки, ОСОБА_13 від 22.10.2018, яка повідомила, у тому числі, що після надання неправомірної вигоди на рахунки компанії нерезидента в швейцарському банку, попередньо узгодженої із ОСОБА_9, платнику було відшкодовано ПДВ (том 8 а.с. 167-172).
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини підтверджуються наданими фактичними даними, що містяться у матеріалах клопотання, досліджених у судовому засіданні, які у своїй сукупності переконують слідчого суддю у ймовірному сприянні ОСОБА_4 як Головою ДФС України у здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість підконтрольним ОСОБА_10 суб`єктам господарювання шляхом включення відомостей про них до узагальнюючих інформацій ДФС в обмін на отримання неправомірної вигоди на рахунки компаній-нерезидентів, контроль над діяльністю яких здійснював ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_11 .
Слідчий суддя відхиляє доводи захисту щодо недоведеності стороною обвинувачення всіх елементів складу інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, у зв`язку з тим, що на цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі доданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
При цьому, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Щодо посилання сторони захисту на те, що всі докази, подані стороною обвинувачення на обґрунтування підозри, є недостовірними та сфальсифікованими, що свідчить про їх очевидну недопустимість, слідчий суддя зазначає, що враховуючи норми ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ст. 94 КПК України, визнання недопустимими доказів слідчим суддею на стадії досудового розслідування можливе лише у випадках, коли: такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини та їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням стадії досудового розслідування.
При цьому, під час розгляду вказаного клопотання стороною захисту не доведено, а слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про очевидну недопустимість поданих стороною обвинувачення доказів, зокрема і протоколів огляду.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.
В обґрунтування клопотання детектив посилається на продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, а також ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Як убачається з ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2022 та від 16.12.2022 про застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4, стороною обвинувачення було доведено наявність трьох ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Вирішуючи питання щодо продовження існування у цьому кримінальному провадженні вказаних ризиків, слідчий суддя виходить з такого.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Так, злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким корупційним злочином, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Крім того, слідчим суддею враховується наявність кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, яке перебуває в провадженні Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя враховує те, що відповідно до Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та № 65/2022 в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. Поряд з цим, відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, мають право безперешкодного перетину кордону під час воєнного стану.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 є батьком трьох неповнолітніх дітей, що може бути підставою його безперешкодного перетину державного кордону та підтверджується відомостями, відповідно до яких ОСОБА_4 під час дії правового режиму воєнного стану безперешкодно п`ять разів перетинав кордон України з 19.04.2022 до 19.09.2022.
На думку слідчого судді, вказана обставина розширює можливості ОСОБА_4 щодо залишення території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Також слідчий суддя враховує, що 05.05.2021 ОСОБА_4 звертався до Держави Ізраїль з проханням отримання візи репатріанта, в якій зазначив усіх членів своєї родини - дружину та трьох малолітніх дітей, які згідно з відомостями про перетин державного кордону України, 19.02.2022 авіасполученням Київ-Тель-Авів перетнули державний кордон України. Вказані обставини, на думку слідчого судді, можуть свідчити про реальний характер намірів підозрюваного залишити територію України.
Погоджуючись із існуванням реальної можливості здійснення з боку ОСОБА_4 переховування, слідчий суддя також враховує відомості про майновий стан підозрюваного та його родини, а саме належність йому та його дружині на праві власності значної кількості рухомого та нерухомого майна, наявності значної кількості готівкових коштів, коштовностей (картин, прикрас, годинників).
Слідчим суддею враховуються доводи сторони захисту щодо відсутності у підозрюваного та його дружини права власності на певні об`єкти нерухомого майна, однак інші активи, які перебувають у розпорядженні ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_42, вказують на наявність достатніх фінансових, матеріальних та інших ресурсів для можливості перебування за кордоном.
Отже, такі відомості, у своїй сукупності дають достатні підстави для переконання, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду як на території України, так і шляхом виїзду за її межі.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Також наявні підстави вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує отримані під час досудового розслідування відомості про те, що після виклику свідка ОСОБА_43 до прокурора, свідок зв`язувався з підозрюваним ОСОБА_4 через його брата, а також повідомляв про питання, які були поставлені свідку прокурором; також ОСОБА_4 пересилав ОСОБА_11 файл, який містить тексти показань ОСОБА_42, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 .
Також, під час досудового розслідування було допитано чинних та колишніх працівників податкових органів, які працювали у підпорядкуванні ОСОБА_4, коли останній займав посаду у ДФС України, а також які є близькими родичами та друзями підозрюваного.
Крім того, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні, а також те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження прокурора, що існування ризику незаконного впливу на свідків на момент розгляду цього клопотання не зменшилося.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Обґрунтовуючи вказаний ризик, детектив у клопотанні посилається на те, що обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_4 та інших співучасників під час вчинення злочину. Крім того, посилається на можливі спроби підозрюваного ОСОБА_4, враховуючи його стійкі ділові та дружні зв`язки з представниками правоохоронних органів, органів державної влади, перешкодити проведенню досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Разом з тим, під час розгляду клопотання встановлено, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершено і воно перебуває на стадії ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, що свідчить про відсутність можливого впливу підозрюваного на проведення досудового розслідування.
Крім того, ані прокурором в судовому засіданні, ані детективом в клопотанні не зазначено та не доведено, чим саме підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, не конкретизовано способів та можливих наслідків такого перешкоджання.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що детективом не доведено існування обставин, які б зумовлювали продовження існування цього ризику.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає не доведеним існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Вирішуючи клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, майновий та сімейний стан, а саме те, що він, раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а також міцність соціальних зв`язків підозрюваного.
Приймаючи до уваги ризики, які продовжують існувати, конкретні обставини провадження та наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, який є особливо тяжким та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу. Застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, про який просила сторона захисту, на думку слідчого судді, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на належному виконанні підозрюваним процесуальних обов`язків.
Крім того, слідчий суддя не враховує посилання сторони захисту на неможливість подальшого перебування підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, у зв`язку з погіршенням його стану здоров`я, пов`язаний з хронічними хворобами, виходячи з такого.
Як убачається із доданих до клопотання стороною захисту копій медичних документів, вони підтверджують стан здоров`я підозрюваного станом на 2017-2020 роки і не містять відомостей про необхідність надання ОСОБА_4 спеціалізованої медичної допомоги. Також стороною захисту додано копію консультативного висновку лікаря-ендокринолога від 24.10.2022 який також не містить рекомендацій лікаря щодо необхідності надання підозрюваному спеціалізованої медичної допомоги.
Більше того, стороною захисту на їх адвокатський запит надано довідку Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області Київська міська медична частина, відповідно до якої ОСОБА_4 за час перебування в установі звертався за медичною допомогою до лікаря невропатолога, ОСОБА_4 встановлено відповідний діагноз та рекомендовано симптоматичне лікування. Також встановлено, що стан здоров`я підозрюваного стабільний, задовільний та відповідає перебігу наявних хронічних захворювань.
До того ж, адвокатом ОСОБА_5 в судовому засіданні надано рекомендації лікарів-фахівців, отримані на його запит щодо стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 . Відповідно до вказаних рекомендацій, фахівці зазначають про можливе погіршення стану здоров`я підозрюваного під час тримання його під вартою.
Разом з тим, зі змісту вказаних рекомендацій категорично не випливає неможливість отримання ОСОБА_4 відповідної медичної допомоги в умовах медичної частини ДУ «Київський слідчий ізолятор» та у порядку, передбаченому низкою нормативно-правових актів щодо надання медичної допомоги особам, узятим під варту, зокрема Законом України «Про попереднє ув`язнення», Правилами внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5, Порядком взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженим наказом Міністерством охорони здоров`я України від 10.02.2012 № 239/5/104, Порядкомнадання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, затвердженим постановою КМУ від 21.11.2012 № 1122 та ін.
Будь-яких інших документів, які б підтверджували неможливість подальшого утримання ОСОБА_4 в умовах слідчого ізолятора, стороною захисту не надано.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що на теперішній час, стороною захисту не доведено неможливість перебування ОСОБА_4 під вартою у зв`язку зі станом здоров`я.
Враховуючи викладене, слідчий суддя при визначенні строку тримання під вартою, керуючись ч. 1 ст. 197 КПК України, вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09.04.2023.
Щодо розміру застави.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Абзац другий цієї частини статті допускає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Крім того, під час визначення розміру застави слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. На думку слідчого судді, факт існування обґрунтованої підозри у вчиненні корупційного злочину головою ДФС України, підриває авторитет та довіру суспільства до органів державної влади і місцевого самоврядування.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових коштів у обвинуваченого.
Отже, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, а також особу ОСОБА_4, розмір ймовірно одержаної неправомірної вигоди, відомості про майновий та соціальний стан підозрюваного, опосередковану пов`язаність із юридичними особами, які заволоділи майном внаслідок злочину, який розслідується в цьому кримінальному провадженні,слідчий суддя дійшов висновку, що застава в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Розмір застави розраховується із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2023 становить 2 684 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»).
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зауважити, що недоведення стороною обвинувачення ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з боку підозрюваного, жодним чином не впливає на розмір застави, оскільки необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4, з урахуванням його особи, доведених ризиків, обставин та тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, свідчить про необхідність визначення застави саме у розмірі, який був визначений як під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу, так і під час його наступного продовження, та який був підтверджений рішеннями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду відповідно до ухвал від 17.11.2022 та від 23.12.2022.
Сторона захисту зазначає, що розмір застави, про який просить детектив, а саме 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень, є непомірним для підозрюваного. Крім того, на обґрунтування своє позиції надає опис майнового стану родини підозрюваного та зазначає, що сукупна вартість майна за найвищою оцінкою, без урахування його амортизації, становить 8 924 926, 5 грн. Однак, зазначена сукупна вартість вказаного майна не підтверджена належними доказами.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що розмір застави в 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень, про визначення якого просить сторона обвинувачення, буде співмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами. Такий розмір застави, на думку слідчого судді, буде відповідати вимогам, передбаченим ч. 5 ст. 182, ст. 178, 182 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваного.
Щодо покладення на підозрюваного обов`язків.
Відповідно до правил ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду; повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_19 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Тому строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановлюється слідчим суддею до 09.04.2023.
За таких обставин, клопотання детектива підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193-197, 199, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 квітня 2023 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1, призначення платежу: Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду;
- повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_19 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 09 квітня 2023 року.
Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захисникам, прокурору негайно після її оголошення для відома та направити керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 14.02.2023.
Слідчий суддя ОСОБА_1