- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
Справа № 991/382/23
Провадження № 1-кп/991/5/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
06 лютого 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про здійснення приводу обвинуваченої ОСОБА_8 та накладення на неї грошового стягнення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000309 від 18.02.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Маріуполя Донецької обл., яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
Судові засідання, призначені на 30.01.2023 та 03.02.2023, були відкладені у зв`язку з неприбуттям обвинуваченої за викликами.
У судове засідання, призначене на 06.02.2023 о 10 год 45 хв, обвинувачена ОСОБА_8 не з`явилась. Направила до суду клопотання, у якому просила визнати причини її неявки в це судове засідання поважними, відкласти судовий розгляд та призначити наступне судове засідання після 07.02.2023. На обґрунтування поважності причин неприбуття за викликом обвинувачена зазначила, що вона як народний депутат України 06-07.02.2023 братиме участь в черговому пленарному засіданні сесії Верховної Ради України, на якому вирішуватимуться важливі питання щодо функціонування держави в умовах воєнного стану.
Прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про здійснення приводу обвинуваченої ОСОБА_8 та накладення на неї грошового стягнення.
Обґрунтування клопотання
Прокурор мотивував клопотання тим, що обвинувачена ОСОБА_8 не прибула за викликом в судове засідання 06.02.2023, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин неприбуття не надала. Клопотання обвинуваченої не містить відомостей про час початку пленарного засідання Верховної Ради України 06.02.2023, що в свою чергу ставить під сумнів існування обставин, які об`єктивно унеможливлюють її з`явлення за судовим викликом.
На його переконання, неявка обвинуваченої в судове засідання є нічим іншим як спробою перешкодити проведенню судового розгляду в розумний строк.
З огляду на викладене, вважає, що існують підстави, передбачені ст. 139 КПК України, для визнання причин неявки ОСОБА_8 у судове засідання 06.02.2023 неповажними, здійснення її приводу в наступне судове засідання, а також накладення грошового стягнення у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зазначає, що одночасне застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження Кримінальним процесуальним кодексом України не заборонено.
На пропозицію суду надати актуальну адресу місця проживання обвинуваченої повідомив, що такою інформацією сторона обвинувачення не володіє, проте вважає, що ОСОБА_8 і досі проживає у квартирі, недекларування якої їй інкримінується.
Позиція сторони захисту
Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечили щодо задоволення клопотання, вважають його передчасним та необґрунтованим. Причини неприбуття обвинуваченої вважають поважними, адже, як відомо з відкритих джерел інформації, на пленарному засіданні Верховної Ради України, зокрема, вирішуватимуться питання про призначення нового Міністра оборони України, продовження строку дії воєнного стану в державі. Прокурор просить суд одночасно застосувати відносно їх підзахисної і привід, і грошове стягнення, що, на думку захисту, свідчить про намагання прокурора двічі покарати обвинувачену за нібито невиконання нею процесуального обов`язку.
Мотиви та висновки суду
За змістом п. 1 ч. 7 ст. 42, ч. 2 ст. 318, ч. 1 ст. 323 КПК України, обвинувачений, участь якого є обов`язковою під час судового розгляду, зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 131 КПК України визначено, що накладення грошового стягнення та привід є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, за невиконання процесуальних обов`язків (ч. 1 ст. 144 КПК України).
Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Привід може бути застосований, зокрема, до обвинуваченого (ч. 1, 3 ст. 140 КПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 139 КПК України якщо обвинувачений, який був у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення (від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у разі неприбуття на виклик суду). У випадку, встановленому ч. 1 цієї статті, до обвинуваченого може бути застосовано привід.
Аналогічна норма міститься й у ч. 3 ст. 146 КПК України та передбачає, що суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 КПК України суд, встановивши, що особа, яка зобов`язана з`явитися на виклик суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з`явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.
Враховуючи викладене, суд при вирішенні питання про застосування таких заходів кримінального провадження як накладення грошового стягнення на обвинуваченого та здійснення його приводу має встановити: (1) чи був обвинувачений викликаний у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, (2) чи наявні (відсутні) поважні причини неприбуття обвинуваченого на виклик, (3) чи повідомив обвинувачений суд про причини свого неприбуття; (4) чи може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні унормований главою 11 КПК України. Так, ч. 1, 2 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК України передбачено, що особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Як встановлено судом з матеріалів справи, виклик обвинуваченої ОСОБА_8 у судове засідання, призначене на 06.02.2023 о 10 год 45 хв, здійснений з дотриманням вимог ст. 135-137 КПК України, що підтверджується телефонограмою за вих. № 991/382/23/3353/2023 від 03.02.2023, складеною секретарем судового засідання.
У судове засідання, призначене на 06.02.2023 о 10 год. 45 хв, обвинувачена ОСОБА_8 не з`явилась, направила до суду клопотання про визнання причин її неявки в цей день за викликом поважними, відкладення судового розгляду та призначення наступного судового засідання після 07.02.2023. Клопотання мотивовано тим, що обвинувачена ОСОБА_8 як народний депутат України 06-07.02.2023 братиме участь в черговому пленарному засіданні Верховної Ради України, на якому вирішуватимуться важливі питання щодо функціонування держави в умовах воєнного стану.
Поважні причини неприбуття особи на виклик визначені ст. 138 КПК України. Так, до таких причин віднесено: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Кожна з цих обставин має бути належним чином обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Змагальність сторін, визначена ст. 22 КПК України, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Таке обстоювання полягає не лише в повідомленні суду своєї позиції та в її належній аргументації, а й у доведенні відповідними засобами доказування певних обставин чи фактів, на яких вона ґрунтується.
Суть доводів клопотання обвинуваченої ОСОБА_8 зводиться до того, що вона не має можливості прибути за судовим викликом, у зв`язку з існуванням обставин, які об`єктивно унеможливлюють її явку - участь у пленарному засіданні сесії Верховної Ради України. Тобто обвинувачена стверджує про наявність поважної причини неприбуття на виклик, передбаченої п. 8 ч. 1 ст. 138 КПК України.
Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» передбачено, що Верховна Рада України проводить свою роботу сесійно. Сесії є чергові та позачергові. Відкриття сесії Верховної Ради України оголошується головуючим на пленарному засіданні на початку її першого пленарного засідання, закриття - по завершенні останнього пленарного засідання.
Пункт 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про статус народного депутата України» передбачає, що народний депутат, серед іншого, зобов`язаний бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано.
Відкриття восьмої сесії Верховної Ради України дев`ятого скликання оголошено головуючим на пленарному засіданні 06.09.2022, що підтверджується протоколом пленарного засідання восьмої сесії Верховної Ради України дев`ятого скликання від 06.09.2022 № 1, який опубліковано на офіційному вебпорталі парламенту України.
Постановою Верховної Ради України «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев`ятого скликання під час проведення восьмої сесії в умовах дії воєнного стану» від 06.09.2022 № 2558-IX, зокрема, встановлено, що: (1) Верховна Рада України дев`ятого скликання під час проведення восьмої сесії працює у режимі одного пленарного засідання, що триває до дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, але не пізніше ніж до початку наступної чергової сесії Верховної Ради України дев`ятого скликання; (2) Голова Верховної Ради України (Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України, який виконує обов`язки Голови Верховної Ради України) оголошує перерву у триваючому пленарному засіданні Верховної Ради України, визначає час і місце його продовження.
ОСОБА_8 як народний депутат України повинна бути обізнаною про час і місце продовження пленарного засідання 06.02.2023. Однак, клопотання обвинуваченої не містить такої інформації. У судовому засіданні захисники також не повідомили суду цих даних.
За відсутності відомостей про час продовження пленарного засідання восьмої сесії Верховної Ради України дев`ятого скликання 06.02.2023 суд позбавлений можливості встановити наявність обставин, що об`єктивно унеможливлювали прибуття ОСОБА_8 за судовим викликом в цей день на 10 год 45 хв.
Отже, захистом не надано доказів, які б підтверджували існування поважних причин неприбуття обвинуваченої ОСОБА_8 за викликом суду. Відповідно й відсутні докази належного виконання нею обов`язку, передбаченого п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України.
Оскільки ОСОБА_8 не довела суду неможливість явки в судове засідання 06.02.2023 о 10 год 45 хв, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до обвинуваченої визначених ст. 323 КПК України заходів забезпечення кримінального провадження, пов`язаних із неприбуттям особи за викликом у судове засідання без поважних причин.
Процесуальна поведінка ОСОБА_8 перешкоджає проведенню судового розгляду в розумні строки, а тому, з метою виконання завдань кримінального провадження, суд вважає за необхідне накласти на обвинувачену грошове стягнення у межах, встановлених абз. 3 ч. 1 ст. 139 КПК України, а саме 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий розмір грошового стягнення буде співмірним допущеному порушенню процесуального обов`язку.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлений у розмірі 2 684,00 грн. Таким чином, 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 342,00 (одну тисячу триста сорок дві) грн.
Щодо клопотання прокурора про здійснення приводу обвинуваченої в наступне судове засідання суд зазначає таке.
Твердження захисників про неможливість одночасного застосування до обвинуваченого приводу та накладення на нього грошового стягнення суперечать положенням кримінального процесуального законодавства. Так, ч. 1, 2 ст. 139, ч. 1 ст. 323 КПК України передбачають право суду застосувати до обвинуваченого, який без поважних причин не прибув за викликом, привід та/або накласти на нього грошове стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
Суд зауважує, що привід та накладення грошового стягнення за своєю суттю не є покаранням за невиконання певного процесуального обов`язку, а є заходами, які застосовуються судом з метою забезпечити прибуття обвинуваченого в судове засідання та спонукати до належного виконання ним процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження є правом, а не обов`язком суду (ч. 2 ст. 139, ч. 1 ст. 144, ч. 1 ст. 323 КПК України).
Суд вважає, що на даний час достатньо дієвими заходами до забезпечення прибуття обвинуваченої до суду є застосування до неї таких заходів забезпечення кримінального провадження як накладення грошового стягнення та здійснення повторного виклику в наступне судове засідання. А тому в задоволенні клопотання прокурора про здійснення приводу обвинуваченої ОСОБА_8 наразі слід відмовити.
За таких обставин клопотання прокурора про здійснення приводу обвинуваченої ОСОБА_8 та накладення на неї грошового стягнення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 42, 138-140, 142, 144, 146, 323, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про здійснення приводу обвинуваченої ОСОБА_8 та накладення на неї грошового стягнення задовольнити частково.
Накласти на обвинувачену ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Маріуполя Донецької обл., яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, грошове стягнення у розмірі 0,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 342,00 (одну тисячу триста сорок дві) грн.
Роз`яснити обвинуваченій, що відповідно до ч. 1 ст. 147 КПК України особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
У задоволенні клопотання в частині здійснення приводу обвинуваченої ОСОБА_8 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3