- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорненька Д.С.
Справа № 991/6076/22
Провадження №11-сс/991/57/23
суддя 1 інст. ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2023 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
підозрюваного ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги прокурора та захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в кримінальному провадженні №42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року стосовно підозрюваного ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Артемівськ, Донецької області, який проживає у АДРЕСА_1, раніше не судимого, на час інкримінованого злочину був народним депутатом України,
за ч.5 ст.191 КК України,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2022 року клопотання детектива НАБ України про обрання запобіжного заходу в виді застави в сумі 744 300 грн задоволено частково: застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави - 396 960 грн з покладенням обов`язків: 1) прибувати до детективів, прокурорів, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) повідомляти детективів, прокурорів, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13 щодо обставин кримінального провадження № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року поза межами слідчих та процесуальних дій та здати на зберігання до відповідного органу державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України. Попереджено підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України. Строк дії ухвали в частині покладання обов`язків встановлено два місяці, до 26 лютого 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування. Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та набув статусу підозрюваного; наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема він може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків. Прокурором не доведено існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вплинути на його хід. Слідчий суддя прийшов до висновку, що оскільки жодній особі на дату введення воєнного стану про підозру не було повідомлено, тому з 24 лютого 2022 року строк досудового розслідування не зараховується до загальних строків, передбачених ст.219 КПК України. Отже, строк досудового розслідування на момент повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України не закінчився.
29 грудня 2022 року та 05 січня 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційна скарга прокурора та доповнення до неї відповідно, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2022 року, в яких він просив апеляційну скаргу задовольнити, судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 задовольнити повністю. Не оспорючи встановлені слідчим суддею обставини щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КПК України, та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, прокурор вважає, що ненадання належної оцінки доводам щодо відомостей про сімейний та матеріальний стан підозрюваного, а також не повне врахування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, спричинило невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи. ОСОБА_8 на праві власності належать: 1/2 житлового будинку в АДРЕСА_2 ; 1/2 земельної ділянки в АДРЕСА_2 ; гараж, машиномісце НОМЕР_1 в АДРЕСА_4; 2/3 квартири АДРЕСА_3 . Дружині ОСОБА_8 - ОСОБА_14 на праві власності належить 1/3 квартири АДРЕСА_3 . У володінні підозрюваного наявні готівкові кошти у сумі 30 000 дол США та у володінні його дружини наявні готівкові кошти у сумі 5000 дол США, 100000 грн. На праві власності належить автомобіль Toyota 2012 року та BMW X6 2015 року. Крім того, про належний майновий стан свідчить також розмір його витрат, пов`язаних з утриманням елітного майна. Розмір завданих ним збитків складає 700 280 грн. Отже, на його думку, враховуючи обставини кримінального провадження, зокрема: збитки, ризики та майновий стан підозрюваного, а також той факт, що він добровільно не повернув Управлінню справам Апарату Верховної Ради України неправомірно отримані ним грошові кошти, слідчий суддя невірно оцінив його майновий стан та його родини, а тому прийшов до помилкового висновку, що застава в розмірі 744 300 грн є непомірною, в тому числі, що застава у розмірі 396 960 грн забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
30 грудня 2022 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7, в яких він просив судове рішення скасувати та клопотання залишити без задоволення. На думку сторони захисту, ухвала слідчого судді є необгрунтованою та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог КПК України. Клопотання про застосування запобіжного заходу подано після спливу строків досудового розслідування кримінального провадження №42018000000002581, оскільки згідно з ухвали слідчого судді від 14 квітня 2021 року в справі №991/6982/21 кінцевою датою досудового розслідування є 22 квітня 2022 року включно. Станом на дату введення воєнного стану, у кримінальному провадженні №42018000000002581 вже були повідомлені підозри у вчиненні злочинів ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а тому ч.8 ст.615 КПК України не підлягає до застосовування. Подальше виділення матеріалів щодо кожного з них в окреме провадження ніяким чином не впливає та не змінює того юридичного факту, що підозри про вчинення злочину вже їм повідомлені саме у кримінальному провадженні №42018000000002581. Підозра ОСОБА_8 є необгрунтованою, оскільки придбана квартира відображена у деклараціях, факт її придбання ніхто ніколи не приховував. При поданні заяви на відшкодування компенсації на оренду житла ОСОБА_8 мав однозначне переконання у тому, що він не забезпечений житлом, придатним для постійного або тимчасового проживання. Об`єкт нерухомості, який є предметом купівлі-продажу, призначений для проживання у ньому, відноситься до об`єкта житлового фонду, але він не свідчить про придатність (технічний стан) квартири для проживання у ній на момент придбання. Квартира не була придатна для проживання, оскільки в ній були відсутні: каналізація, водовідведення, водопровід, електро збереження, оздоблення коридору, кухні, санвузлу та кімнат, що підтверджується експертною грошовою оцінкою. Тобто, ОСОБА_8 придбав квартиру без ремонту в новобудові, в стані «після будівельників». Ремонт розпочато з кінця 2015 року та укладення низки договорів, в тому числі оренди парко місць, договору підряду, обумовлено необхідністю приїзджати на квартиру для перевірки процесу ремонту. Відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України, протягом чотирьох років здійснення досудового розслідування жодних дій щодо переховування його підзахисний не вчиняв. Всі докази, які мають значення для встановлення обставин справи, є в матеріалах кримінального провадження та зберігаються в НАБ України та САП, оригінали у ВРУ, доступ до яких у всіх депутатів попереднього скликання відсутній, а з врахуванням воєнного стану такий доступ повністю відсутній. Крім того, в клопотанні не вказано на яких свідків ОСОБА_8 може здійснювати плив. Злочин, який за версією слідства мав місце, вже закінчено, тому ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, теж відсутній.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги з підстав, зазначених у ній, та заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 доводи, зазначені в поданій ним апеляційній скарзі, підтримав та просив скаргу задовольнити. У задоволенні апеляційної скарги прокурора просив відмовити.
Підозрюваний ОСОБА_8 підтримав захисника.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, слідчий суддя не дотримався в повній мірі зазначених вимог закону.
Так, з матеріалів судової справи вбачається, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України.
Відомості про можливе вчинення народним депутатом України VІІІ скликання ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування 09 квітня 2020 року за №52020000000000247.
10 квітня 2020 року постановою прокурора матеріали досудових розслідувань за
№52020000000000244 від 09 квітня 2020 року, №52020000000000245 від 09 квітня 2020 року; №52020000000000246 від 09 квітня 2020 року; №52020000000000247 від 09 квітня 2020 року та №42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року об`єднані в одне кримінальне провадження №42018000000002581 (т.1 а.с.20-21).
З ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 жовтня 2021 року вбачається, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000002581 продовжено до 22 квітня 2022 року включно (т.1, а.с.118-123).
Згідно з ч.8 ст.615 КПК України (в редакції Закону від 27 березня 2022 року, №2160-IX) у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України, строк від дати введення до дати скасування або закінчення відповідного стану або заходів не зараховується до загальних строків, передбачених ст.219 КПК України.
Постановою детектива НАБ України від 30 листопада 2022 року в кримінальному провадженні №42018000000002581 кваліфікацію злочину, який інкриміновано ОСОБА_8 змінено з ч.2 ст.364 КК України на ч.5 ст.191 КК України (т.1, а.с.124-131).
01 грудня 2022 року ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №42018000000002581 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України та 02 грудня 2022 року до Вищого антикорупційного суду подано клопотання про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
КПК України є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження. У випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади такого провадження, визначені положеннями ч.1 ст.7 КПК України (ч.6 ст.9 КПК).
Згідно зі ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Тобто, застосування заходів забезпечення кримінального провадження можливо лише в межах строків досудового розслідування.
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст.219 КК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому ст.615 КПК України, до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згідно з ч.6 ст.219 КПК України загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому ст.217 КПК України, визначається: 1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим; 2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.
Статтею 294 КПК України визначено загальні положення продовження строку досудового розслідування.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу слідчий суддя має перевірити чи подано клопотання в межах строку досудового розслідування, оскільки згідно ч.2 ст.113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК України строк також міститься у ст.116 КПК України.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді, що в кримінальному провадженні №42018000000002581 станом на дату введення воєнного стану жодній особі про підозру не було повідомлено, а тому з 24 лютого 2022 року строк досудового розслідування не зараховується до загальних строків, передбачених ст.219 КПК України, та що строк досудового розслідування на момент повідомлення про підозру ОСОБА_8 не закінчився, з таких підстав.
17 грудня 2019 року в кримінальному провадженні №42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_15 у вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (т.3 а.с.99-101 зворот). 01 грудня 2022 року в цьому ж кримінальному провадженні сторона обвинувачення вручила повідомлення про підозру ОСОБА_8 (т.2 а.с.265-276).
Відповідно до відомостей, які містяться в АСДС КП «Д-3» Вищого антикорупційного суду 12 березня 2020 року в кримінальному провадженні №42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_20 у вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (справа №991/2333/20); 18 травня 2020 року в кримінальному провадженні №42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_19 у вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (справа №991/3913/20); 14 травня 2020 року в кримінальному провадженні №42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_18 у вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (справа №991/3851/20).
Таким чином, у кримінальному провадженні №42018000000002581 станом на дату введення воєнного стану в Україні вже було повідомлено про підозру ОСОБА_15, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_18, а тому з 22 квітня 2022 року строки досудового розслідування мали б продовжуватися.
Доводи прокурора про відсутність необхідності продовжувати строки досудового розслідування кримінального провадження №42018000000002581, оскільки з нього було виділено матеріали стосовно ОСОБА_15 в інше провадження, є не обгрунтованими, так як наявність вказаних обставин не свідчить про не набуття ОСОБА_15, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_18 статусу підозрюваних саме в кримінальному провадженні №42018000000002581 та не є підставою для невиконання вимог ст.294 КПК України на підставі ч.8 ст.615 КПК України. На думку колегії суддів, виділення матеріалів мало місце в зв`язку з наявністю доказів для складання та направлення в подальшому стосновно них обвинувальних актів. Разом з тим, це не спростовує доводи захисника, що станом на 24 лютого 2022 року в даному кримінальному провадженні вже була вручена підозра іншим особам. Тому колегія суддів вважає, що ч.8 ст.615 КПК України не підлягає застосуванню у даній справі, та строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000002581 мав продовжуватися. Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду відповідно до постанови від 14 вересня 2021 року (справа №264/7347/20), що факт виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень, які знайшли окрему кримінально-правову кваліфікацію і повідомлення про підозру у їх вчиненні не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося.
Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги захисника такими, що знайшли своє підтвердження, так як невиконання вимог ст.219, 294 КПК України виключає набуття ОСОБА_8 процесуального статусу підозрюваного. Слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки в кримінальному провадженні строк досудового розслідування, який за матеріалами справи закінчився 22 квітня 2022 року, продовжений у встановленому порядку КПК України не був, повідомлення про підозру ОСОБА_8 вручено 01 грудня 2022 року, тобто після закінчення строків досудового розслідування, а тому клопотання, подане поза межами строку досудового розслідування, виключає можливість його розгляду по суті, у тому числі, його задоволення. У зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
Оцінку іншим доводам апеляційних скарг прокурора та сторони захисту щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд не надає, оскільки вважає, що провадження за клопотанням підлгає закриттю.
Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Відповідно до ст.411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо, в тому числі висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Керуючись ст.116, 131, 132, 176, 177, 182, 194, 219, 309 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2022 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою провадження за клопотанням детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та підлягає оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 3 місяців.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4