Документ № 109053235

справа №991/647/23

провадження №1-кс/991/649/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«08» лютого 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детективів НАБУ ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника власника майна адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання детектива.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369 КК України, а саме щодо обставин можливого постачання товарів за рахунок державних коштів, виділених згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 липня 2022 року №602-р низкою суб`єктів господарювання по завищеним цінам; можливого висловлення службовими особами органу державної влади, які займають особливо відповідальне становище, прохання на отримання неправомірної вигоди; можливого надання неправомірної вигоди посадовим особам, які займають особливо відповідальне становище та її одержання останніми. За твердженням органу досудового розслідування, учасники організованої групи забезпечили формування комерційних пропозицій із штучно завищеними цінами на 25-30%, чим створили умови для подальшого виведення бюджетних коштів та спричинення тяжких наслідків для держави.

Так, в межах даного кримінального провадження досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7, діючи у складі організованої групи, діяльність якої спрямована на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, направлених на заволодіння бюджетними грошовими коштами шляхом здійснення поставок товарів по державним закупівлям за завідомо завищеними цінами, спільно з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими невстановленими на цей час особами надав неправомірну вигоду заступнику міністра Розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_10 в загальній сумі 400000 доларів США, що згідно з офіційно встановленим НБУ курсом станом на 21 січня 2023 року становило 14627440 грн, що є особливо великим розміром.

22 січня 2023 року о 09 год. 27 хв. ОСОБА_9 було затримано на міжнародному автомобільному пункті пропуску «Порубне», за адресою: вул. Головна, 130, с. Тереблеча, Чернівецького району, Чернівецької області. Під час такого затримання та проведення особистого обшуку ОСОБА_9 органом досудового розслідування були вилучені наступні речі: мобільний телефон IPhone, зеленого кольору та грошові кошти в сумі 9000 грн.

В клопотанні зазначено, що доступ до мобільного телефону IPhoneбув обмежениййого власникомта пов`язанийз подоланнямсистеми логічногозахисту увигляді паролю.Вилучення телефонуздійснено, зокрема, у зв`язку з можливою необхідністю проведення щодо нього експертного дослідження, а також у зв`язку з наявністю підстав вважати, що він містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відповідає ознакам речового доказу. Крім цього, в клопотанні зазначено, що у органу досудового розслідування існують підстави вважати, що вилучені у ОСОБА_9 речі могли бути використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.

За таких обставин та, враховуючи поведінку підозрюваних у цьому кримінальному провадженні в ході підготовки до вчинення злочину та їх затримання на місці його вчинення, зокрема стосовно ретельної конспірації домовленостей щодо надання неправомірної вигоди з метою приховання власної протиправної діяльності та уникнення кримінальної відповідальності, були наявні підстави вважати, що ОСОБА_9 може знищити, змінити або ж спотворити вказані вище речі, що знаходились у його володінні та є речовими доказами у кримінальному провадженні, мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки дозволять встановити факт вчинення кримінального правопорушення, осіб, які його вчинили, а також підтвердити розмір предмета злочину суми наданої неправомірної вигоди.

Метою арешту вилученого у ОСОБА_9 майна органом досудового розслідування визначено забезпечення його конфіскації як виду покарання та збереження доказів.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Детективи всудовому засіданніклопотання підтрималита просилийого задовольнитиз підстав,викладених уньому.Додатково зазначили,що оглядвилученого мобільноготелефону нимине проводивсячерез відсутністьсенсу,оскільки вилученау ОСОБА_9 модель IPhoneє однією з останніх та потребує призначення відразу експертизи, для якої органу досудового розслідування необхідний час протягом 1 місяця. На підтвердження обставин, викладених в клопотанні, детективи додатково надали протоколи НСРД від 18, 21 січня 2023 року.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти клопотання заперечував, просив відмовити у його задоволенні та повернути вилучене майно, оскільки ні в клопотанні, ні детективом в судовому засіданні не доведено, що це майно має якесь відношення до вчинених кримінальних правопорушень, що перевіряються у цьому кримінальному провадженні.

Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч.7ст.223 і ст.236 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, зокрема протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22січня 2023року, ОСОБА_9 затримано цьогоднянаміжнародному автомобільномупункті пропуску«Порубне»,за адресою:вул.Головна,130,с.Тереблеча,Чернівецького району,Чернівецької області на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.

Слід зазначити, що перевірка обґрунтованостітакого затриманнябула здійсненаслідчим суддеюв межахрозгляду клопотанняпро застосуваннядо ОСОБА_9 запобіжного заходуза відповідноюскаргою йогозахисника,за результатамичого слідчийсуддя дійшоввисновку,що, за встановлених обставин та наявних ризиків в момент затримання, воно було виправданим з боку детектива. Під час розгляду клопотання про арешт майна сторони не надали жодних додаткових відомостей, які б стали підставою для перегляду слідчим суддею встановленого ним факту правомірності затримання ОСОБА_9 (ухвала від 25 січня 2023 року, справа №991/522/23). Можливість посилання на висновки, які зроблені слідчим суддею в межах іншої справи, але в рамках одного провадження пояснюється тим, що визначений зборами суддів Вищого антикорупційного суду відповідний авторозподіл справ дозволяє слідчому судді повно та всебічно орієнтуватися у кримінальному провадженні і якщо учасники кримінального провадження не повідомляють про певні факти та не додають певні рішення, то, на моє переконання, це не свідчить про неможливість використання слідчим суддею отриманої інформації в межах цього провадження, але під час розгляду інших клопотань, які подані тією ж самою чи іншою стороною, і таке використання не призводить до порушення принципу диспозитивності (ч.3 ст.26 КПК України).

Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому ст.ст. 207, 208, 298-2 КПКУкраїни (ч.1ст.168КПК України).

При цьому, зі змісту з ч. 5 ст. 171 КПК України, не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна слідчий, прокурор повинні подати клопотання про його арешт, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Перевіряючи дотримання органом досудового розслідування визначеного ч.5 ст.171 КПК України строку, слідчий суддя зазначає, що 22 січня 2023 року є вихідним днем (неділя), а 23 січня 2023 року (понеділок) детектив направив до суду клопотання про арешт вилученого під час затримання майна, тобто з дотриманням визначеного законом порядку звернення з таким клопотанням.

Так, за даними вказаного протоколу затримання від 22 січня 2023 року, під час особистого обшуку ОСОБА_9 були виявлені та вилучені, зокрема: мобільний телефон IPhone зеленого кольору та грошові кошти в сумі 9000 грн.

Як зазначив в судовому засіданні детектив, огляд мобільного телефону спеціалістом не проводився, однак, враховуючи сукупність встановлених в ходів досудового розслідування ознак та обставин, а саме: факт спілкування ОСОБА_9 з фігурантами даного кримінального провадження, що підтверджується дослідженими в ході розгляду клопотання протоколами НСРД від 18, 21 січня 2023 року, його роль у вчиненні кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються органом досудового розслідування, належність ОСОБА_9 вилученого у нього мобільного телефону, відсутність можливості встановити ознаки цього обладнання, важливість даних, що можуть знаходитись у телефоні, у органу досудового розслідування виникла необхідність у його вилученні для проведення відповідного експертного дослідження.

Щодо вилучених у ОСОБА_9 грошових коштів, то, як зазначив детектив, дослідженні в судовому засіданні протоколи НСРД, зокрема від 21 січня 2023 року, дають підстави вважати, що вони можуть бути предметом вчинення кримінальних правопорушень, які перевіряються в межах цього кримінального провадження, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому постановою детектива від 22 січня 2023 року визнані речовим доказом. Також, як зазначив детектив, ці грошові кошти були вилученні безпосередньо у ОСОБА_9, а тому також можуть бути його власними грошовими коштами.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості (п.7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна та допускається з метою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.ч.1,2ст.170КПК України).

При цьому,згідно забз.3ч.2ст.168КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Дослідивши обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_9, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, за відсутності об`єктивних (наявних на час розгляду) підстав для відступлення від своїх висновків, які були зроблені в ухвалі від 25 січня 2023 року (справа №991/522/23), слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування заходів забезпечення, зокрема, арешту майна.

Як зазначенов клопотанніта підтвердженодетективом всудому засіданні,метою арештумайна уданому кримінальномупровадженні єзабезпечення збереженняречових доказівта можливої конфіскації майна як виду покарання.

Так, детективи пояснили, що необхідність накладенняарешту на телефон з метою, зокрема забезпечення збереження його як речового доказу пов`язана зтим,що вінє засобомспілкування ОСОБА_9,який,як буловстановлено,підтримував такеспілкування зфігурантами кримінальногопровадження.Оскільки модельтелефону позбавляєможливості спеціалістаздійснити йогоогляд дляперевірки наявностіу ньомувідомостей щодопричетності ОСОБА_9 до розслідуванихкримінальних правопорушень,то черезвідсутність такогодоступу,це можебути забезпеченолише проведеннямвідповідної експертизи. Мету збереження грошових коштів як речового доказу, детективи обґрунтовують тим, що вони можуть бути набуті останнім кримінально протиправним шляхом.

З огляду на це, постановою детектива НАБУ від 22 січня 2023 року, мобільний телефон IPhone, зеленого кольору та грошові кошти в сумі 9000 грн визнано речовими доказами.

Стосовно мобільноготелефону ОСОБА_9 слід зазначити,що,виходячи з фактичних обставин кримінального провадження, встановлених в ході розгляду цього клопотання та які містяться в поданих і досліджених в судовому засіданні матеріалах, відсутність доступу до вилученого у ОСОБА_9 телефону, який є засобом спілкування останнього, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів на даному етапі виправдовує утримання органом досудового розслідування вилученого під час затримання ОСОБА_9 мобільного телефонудля перевіркинаявності вньому відомостей,що стосуютьсяцього кримінальногопровадження.

Процесуальні підстави для утримання органом досудового розслідування вказаного телефону є постанова детектива про визнання його речовим доказом (наявність якої на цьому етапі розслідування тільки констатується слідчим суддею та не надається їй оцінка в частині правомірності/можливості/доцільності віднесення вилученого майна до речових доказів) та необхідність проведення експертного дослідження.

Щодо вимоги детектива про накладення арешту з метою збереження речових доказів на грошові кошти, то, дослідивши матеріали клопотання та заслухавши думки учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до висновку, що така вимога в даному випадку є передчасною, оскільки детективом в судовому засіданні не доведено, а матеріали провадження не містять достатніх доказів, що саме ці грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Що стосуєтьсятакої метиарешту майнау даномукримінальному провадженні,як забезпечення його можливої конфіскації як виду покарання, слідчий суддя зазначає наступне.

З матеріалів клопотання, в межах даного кримінального провадження, 22 січня 2023 року ОСОБА_9 повідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.28ч.4ст.369 КК України.

Арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ст.170 КПК України).

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (ч.1 ст.59 КК України). Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Санкція ч.4 ст.369 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, на детектива покладається обов`язок при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна надати документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема, підозрюваним таким майном.

Як вбачається з протоколу затримання від 22 січня 2023 року, під час особистого обшуку у ОСОБА_9 були вилученні грошові кошти в національній валюті в сумі 9000 грн.

Враховуючи зазначене, пояснення учасників судового засідання та встановленні в ході розгляду клопотання обставини і дослідженні матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що грошові кошти в сумі 9000 грн, які були вилучені у ОСОБА_9 в ході його особистого обшуку, є його грошовими коштами, що також було підтверджено адвокатом останнього в судовому засіданні, а тому твердження детектива про належність підозрюваному ОСОБА_9 вказаних грошових коштів є переконливими (за відсутності в розпорядженні слідчого судді інших належних доказів (доводів), які б їх спростовували), в зв`язку з чим арешту з метою можливої конфіскації може підлягати таке майно, що не суперечитиме вимогам КПК України, є виправданим на цьому етапі розслідування та таким, що переслідує правомірну мету.

Водночас,оскільки детективомв судовомузасіданні недоведено,що мобільнийтелефон IPhoneзеленого кольоруможе бути об`єктом можливої конфіскації, як виду покарання (невід`ємна частина життя людини у 21 столітті, швидке втрачання у ціні, витрати на можливу реалізацію державою мобільних пристроїв через 3-5 років судового розгляду перевищать можливу їх користь тощо), слідчий суддя вважає, що за таких обставин, необхідності у накладенні арешту на зазначений телефон за цією підставою немає.

Підсумовуючи та враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку, ступінь тяжкості, а також обставини щодо необхідності призначення відповідної експертизи вилученого майна, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, а томувиправдовує саметакий ступіньвтручання управа тасвободи. Отже, на думку слідчого судді, таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності окремої особи, оскільки досягнення мети збереження речових доказів в межах цього кримінального провадження та забезпечення можливої конфіскації як виду покарання підозрюваному ОСОБА_9 не є можливим у інший спосіб, окрім як застосуванням такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. З огляду на характер кримінального правопорушення, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника/власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для них з огляду на обставини справи.

Слідчий суддя акцентує увагу учасників, що після проведення експертизи та за наявності факту неправомірності подальшого утримання майна органом досудового розслідування власник майна має право поставити перед слідчим суддею питання про його повернення.

Врахувавши правову підставу арешту майна (відповідні положення ст. 170 КПК України); можливість досягнення заявленої детективом мети збереження речовихдоказів (мобільнийтелефон)та забезпечення конфіскації майна ОСОБА_9 як виду покарання (9000 грн), через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна; встановлення обставин, що підтверджують факт можливого вчинення кримінального правопорушення; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; обставини кримінального провадження, з яких, серед іншого, вбачається відсутність негативних наслідків такого арешту майна для третіх осіб, слідчий суддя приходить до висновку, що, з метою виконання завдань цього кримінального провадження на даному етапі досудового розслідування вилучене під час затримання ОСОБА_9 майно стосується обставин, які перевіряються у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року, його вилучення відбулося правомірно, а подальше його утримання потребує «легалізації» (встановлення правової визначеності щодо нього) з боку слідчого судді шляхом накладення на нього арешту.

Дана ухвала прийнята в розвиток і з урахуванням положень та встановлених обставин в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 25 січня 2023 року, справа №991/522/23.

Стосовно порушення строків розгляду цього клопотання слідчим суддею, то необхідно зазначити, що вказана обставина не спричинила будь-яких негативних (невідворотних) наслідків для жодного з учасників цього провадження та була спричинена, в тому числі заявленням 25 січня 2023 року органом досудового розслідування 10 відводів слідчому судді від розгляду кримінального провадження №52022000000000280 в цілому. Інформацію про результат розгляду останнього відводу слідчий суддя отримав о 12 годині 52 хвилини 27 січня 2023 року (п`ятниця) і саме з цього часу усі визначені процесуальні строки розпочали свій перебіг. Для розуміння ситуації, тільки за 25 січня 2023 року в рамках провадження №52022000000000280 слідчий суддя отримав 34 клопотання, абсолютна більшість з яких мала терміновий характер.

Повний текст ухвали був виготовлений та внесений до Єдиного державного реєстру судових рішень із запізненням через віроломну війну рф в Україні і запровадження воєнного стану (повітряні тривоги, відсутність світла, комендантська година тощо) та вимушеним пошуком слідчим суддею балансу між потребами проведення невідкладних слідчих дій у різних кримінальних провадженнях, можливостями її оскарження (наявність відповідних запитів від АП Вищого антикорупційного суду) та пов`язаною з цим потребою у найпріоритетнішому виготовленні повного тексту рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 22січня 2023року підчас затримання ОСОБА_9, а саме:

-мобільний телефон IPhone, зеленого кольору;

-грошові кошти в сумі 9000 грн;

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити детективу та іншим учасникам кримінального провадження.

Слідчий суддя ОСОБА_11