- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/392/23
Провадження 1-кп/991/6/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисників-адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта прокурору у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000242 від 05.09.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Прип`ять, Чорнобильського району, Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України,
В С Т А Н О В И В :
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт разом з додатками у кримінальному провадженні № 52022000000000242 від 05.09.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.
31.01.2023 ухвалою колегії суддів призначене підготовче судове засідання на 02.02.2023.
02.02.2023 у зв`язку з неявкою захисників обвинуваченого, підготовче судове засідання відкладене на 07.02.2023.
Окрім того, до суду надійшли клопотання від представників ЗМІ про здійснення трансляції судового засідання на YouTube канал та здійснення відеозапису судового засідання. Учасники судового провадження не заперечували проти проведення трансляції на YouTube канал та здійснення відеозапису. Із зазначених підстав, враховуючи думку учасників провадження, суд дозволив здійснення трансляції судового засідання на YouTube канал та здійснення відеозапису судового засідання.
В судовому засіданні 07.02.2023 захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_8 подав клопотання про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків.
Клопотання обґрунтоване тим, що обвинувальний акт складений з порушенням ч.2 ст.291 КПК України, оскільки не містить належним чином сформульованого обвинувачення. Захисником наголошено на тому, що стороні захисту незрозуміло які конкретні дії ОСОБА_6 зажадав від ОСОБА_11 в обмін на пропозицію неправомірної вигоди, а також що саме повинен був зробити ОСОБА_11 . Так, захисник зазначив, що на сторінці 10 в останньому абзаці обвинувального акта сторона обвинувачення визначила дії, за які ОСОБА_6 начебто запропонував Дніпровському міському голові неправомірну вигоду, які однак не узгоджуються із зазначеними на сторінці 11 в абзаці 2 обвинувального акта діями, які за пропозицією ОСОБА_6, ОСОБА_11 як міський голова, за отриману неправомірну вигоду повинен буде зробити. Таким чином стороні захисту незрозуміла суть висунутого обвинувачення, а саме: якщо міський голова м.Дніпро ОСОБА_11 за неправомірну вигоду повинен був сприяти укладенню між Європейським банком реконструкції та розвитку та структурами ОСОБА_6 контракту поза конкурсом, то як це сприяння співвідноситься з іншими діями, а саме: з включенням в робочу групу визначених ОСОБА_6 осіб; призначення радниками міського голови представників ОСОБА_6 ; підписання ОСОБА_11 листа-рекомендації на адресу Європейського банку реконструкції та розвитку.
Окрім того на 10-ій сторінці обвинувального акта зазначено, що міський голова м.Дніпро ОСОБА_11 повинен був вчинити, власне, не саме сприяння, але дії, направлені на сприяння в укладенні контракту. Тобто, як зауважив захисник, на сторінці 10 детектив і прокурор вживають правову категорію «сприяння» для позначення дії як елементу об`єктивної сторони складу злочину, натомість, на сторінці 11 юридичний термін «сприяння» стороною обвинувачення вживається для позначення мети, на яку цілеспрямовані дії. А мета - це факультативна ознака суб`єктивної сторони складу злочину.
Окрім того, на сторінці 11 абзацу 4 сторінки Розділу «Формулювання обвинувачення», детектив і прокурор вказали, що ОСОБА_11 згідно задумки ОСОБА_6 повинен був вчинити дії з використанням наданої Дніпровському міському голові влади чи з використанням службового становища. Однак згідно конструкції злочину, який передбачений ст.369 КК України, використання службового становища і використання влади для задоволення прохання потенційного хабародавця - це абсолютно різні правові явища. Як зазначив захисник встановлення факту «службова особа використала надану їй владу» чи «службова особа використала своє службове становище» має одне з вирішальних значень для кримінально-правової кваліфікації діяння і, відповідно, для побудови захисту особи. Водночас, при формулюванні обвинувачення прокурор між самостійними формами діяння службової особи «використання наданої влади» і «використання службового становища» вжив сполучник «чи». З чого випливає, що прокурор, щонайменше в тексті обвинувального акту, сам не визначився в питанні, чи міський голова ОСОБА_11 повинен був використати надану йому владу чи використати надані йому службові повноваження в обмін на пропозицію неправомірної вигоди з боку обвинуваченого ОСОБА_6 . За наведених обставин стороні захисту обвинуваченого ОСОБА_6 не зрозуміла суть пред`явленого обвинувачення. Натомість, відсутність у сторони захисту розуміння про перелік дій, які, на думку сторони обвинувачення, міський голова м.Дніпро ОСОБА_11 мав би вчинити на прохання ОСОБА_6, позбавляє захист визначити тип і вид кримінального правопорушення, яке ОСОБА_6 інкримінується.
За наведеного захисник просив повернути затверджений 17.01.2023 прокурором ОСОБА_5 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52022000000000242 від 05.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.369 КК України, прокурору для усунення недоліків.
Захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримали клопотання про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків, просили його задовольнити, наголошували на тому, що формулювання обвинувачення та наведені фактичні дані в своїй сукупності не дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, в свою чергу, не дає можливості зіставити фактичну складову обвинувачення з правовою кваліфікацією злочину, внаслідок чого порушуються права обвинуваченого, гарантовані ст. 42 КПК України, а саме: знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують та спосіб його вчинення, і залежно від цього здійснювати своє право на захист.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника щодо повернення обвинувального акта, вважав викладене формулювання обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 369 КК України, чітким та зрозумілим, зауважив, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні відповідає вимогам ст.291 КПК України, в ньому викладені обставини, які прокурор, вважає встановленими, а недоліки, на які посилаються захисники, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору відповідно до положень КПК України.
Заслухавши думки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та дослідивши матеріали кримінального провадження в межах, необхідних для розгляду клопотання, суд зазначає про наступне.
Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Вичерпний перелік вимог, які ставляться до обвинувального акта, наведений у ст.291 КПК України, згідно з якою, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3)анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Інші норми КПК України не містять вимог до змісту та форми обвинувального акта.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч.1 ст.9, ч.3 ст.26 КПК України).
Отже, із наведеного вище випливає, що з огляду на засади законності та диспозитивності, суд на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України вправі ухвалити рішення про повернення обвинувального акта лише за умови, що він не відповідає вимогам, встановленим ст.291 КПК України.
Тобто повернення обвинувального акта у підготовчому судовому засіданні можливе виключно з підстав невідповідності вимогам КПК України, для ухвалення такого рішення суд має встановити невідповідність форми чи змісту обвинувального акта положенням ст.291 КПК України.
Оскільки п.3 ч.3 ст.314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акта як право, а не обов`язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акта вимогам КПК України.
З метою недопущення порушення рівності сторін у кримінальному провадженні суд перевіряє обвинувальний акт та повертає його для доопрацювання прокурору тільки у разі встановлення таких обставин, без усунення яких даний акт неможливо призначити до розгляду.
Проаналізувавши викладені у клопотанні захисника ОСОБА_8, який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_6, недоліки обвинувального акта, суд приходить до наступних висновків.
Так, колегією суддів встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч.2 ст.291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які, як стверджує сторона обвинувачення, були вчинені ОСОБА_6, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
При цьому, як встановлено з його змісту, у обвинувальному акті міститься перелік діянь обвинуваченого, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованого йому кримінального правопорушення.
З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку про відповідність даного обвинувального акта вимогам чинного законодавства, а також про відсутність у ньому таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.
Водночас обвинувальний акт, який розглядається Вищим антикорупційним судом у кримінальному провадженні №52022000000000242 від 05.09.2022, є результатом діяльності груп детективів та прокурорів, які встановили фактичні обставини справи, зазначили про особу, яка за їх версією, вчинила правопорушення, узгодили з нормами кримінального закону її правову кваліфікацію та зробили інші дії, які вони вважали за необхідне, а тому посилання сторони захисту на відсутність обов`язкових елементів у обвинувальному акті, відомостей про фактичні обставини вчинення злочину, які свідчать про відсутність основних елементів його складу та події кримінального правопорушення, наявності неточностей, суперечливої та недостовірної інформації, неможливість зіставити фактичну складову обвинувачення з правовою кваліфікацією злочину, що порушує право на захист від звинувачень, можливо буде підтвердити або спростувати виключно під час дослідження доказів у ході судового розгляду.
Доведеність обвинувачення, яке досліджується під час судового розгляду, оцінюється судом вже в нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного судового рішення, тобто не може бути оцінене під час підготовчого судового провадження.
Крім того, процесуальний закон уповноважує сторону обвинувачення відображати у обвинувальному акті саме ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які вона вважає встановленими.
Сторона ж захисту під час судового розгляду зможе самостійно обстоювати правову позицію щодо невинуватості обвинуваченого та надати суду відповідні докази, як це передбачено правилами ст. 22 КПК України.
Суд зауважує, що сторона захисту у клопотанні фактично порушує питання про узгодженість фактичних обставин справи з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення та питання про обґрунтованість такої кваліфікації, що однак не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні.
У цьому контексті, колегія суддів звертає увагу на правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 по справі №273/1053/17, відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Посилання сторони захисту на відсутність розуміння переліку дій, які на думку сторони обвинувачення міський голова м.Дніпро ОСОБА_11 мав би вчинити на прохання ОСОБА_6, що унеможливлює визначення типу і виду кримінального правопорушення, яке ОСОБА_6 інкримінується, як на підставу повернення обвинувального акта, не можуть бути перевірені та оцінені колегією суддів на цій стадії кримінального процесу, а встановлення судом відсутності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення є підставою для ухвалення виправдувального вироку, а не повернення обвинувального акта прокурору (ч.1 ст. 373 КПК України).
Колегія суддів вважає, що повернення обвинувального акта прокурору із вказівкою на зміну кваліфікації призведе до порушення засад змагальності та може бути розцінене як втручання суду у формулювання висунутого прокурором обвинувачення чи як прояв обвинувального ухилу суду.
З огляду на викладене, зауваження захисників у цій частині не можуть бути прийняті до уваги при вирішенні питання про повернення обвинувального акта.
Щодо доводів сторони захисту про незрозумілість та неконкретність пред`явленого обвинувачення, то колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу на наступне.
За загальним правилом, визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину в обвинувальному акті належить до повноважень прокурора, разом з тим, зміст спосіб викладення вказаних обставин повинні давати можливість обвинуваченому в повному обсязі розуміти суть висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Так, про обізнаність обвинуваченого із суттю обвинувачення повинні свідчити не лише наявність в тексті обвинувального акта правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, а й описової частини обвинувального акта, в якій простою та зрозумілою для обвинуваченого мовою повинні зазначатися деталі вчинення злочину та інші обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Необхідність зазначати повну та детальну інформацію щодо пред`явленого особі обвинувачення є важливою передумовою забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
Колегія суддів вважає, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні вказаним вимогам відповідає, оскільки у достатній мірі інформує обвинуваченого як про причину обвинувачення, так і про його характер.
Неконкретизованість та незрозумілість викладу інших обставин вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину, на яку вказують захисники, на переконання колегії суддів, не має будь-якого негативного впливу на можливість реалізації обвинуваченим права на захист та не є підставою для повернення обвинувального акту.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що стороною захисту не наведено, а судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б слугувала беззаперечною підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.291, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта прокурору, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000242 від 05.09.2022 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3