- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/896/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/155/23
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
20 лютого 2023 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
підозрюваного ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 02 лютого 2023 року у кримінальному провадженні №52022000000000298
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі було розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з отриманою 15.02.2023 апеляційною скаргою, поданою захисником 07.02.2023 відповідно до п. 5-1 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу від 02.02.2023, постановлену у відповідності до ч. 1 ст. 176, ст. 182, ч. 1 ст. 194 КПК (т. 3 а. с. 113, 115-123, 134-149, 201).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчої судді від 02.02.2023 частково задоволено клопотання прокурора - застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) грн із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК.
3. Наведене рішення слідча суддя мотивувала тим, що: (1) у кримінальному провадженні №52022000000000298 здійснюється досудове розслідування яке стосується розслідування обставин пособництва, зокрема, ОСОБА_8 в одержанні неправомірної вигоди керівництвом та прокурорами Офісу Генерального прокурора та слідчими Головного слідчого управління Державної фіскальної служби України в остаточній сумі 300 000 доларів; (2) ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (3) в ході розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК; (4) застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам; (5) застава у визначеному розмірі не є завідомо непомірною для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку і запобігти встановленим ризикам.
ІІI. Вимоги та доводи апеляційної скарги
4. В апеляційній скарзі захисник просить оскаржуване рішення скасувати в частині покладення обов`язку носити електронний засіб контролю та обов`язок «не відлучатися без дозволу детектива, прокурора або суду за межі м. Києва» замінити на обов`язок «не відлучатися без дозволу детектива, прокурора або суду за межі території України».
4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) ризики, наявність яких установлена слідчою суддею, відсутні; (2) слідчою суддею не було у повному обсязі перевірено необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п. п. 2, 9 ч. 5 ст. 194 КПК, а тому їх було накладено безпідставно.
4.2. У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
5.1. Підозрюваний ОСОБА_8 із захисником ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 та просили її задовольнити з мотивів, наведених у ній.
5.2. Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив залишити ухвалу слідчої судді без змін, мотивуючи це правильністю встановлення слідчою суддею ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, та доцільністю покладення на ОСОБА_8 обов`язків, визначених у п. п. 2, 9 ч. 1 ст. 194 КПК.
V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали
6. Рішення суду повинно бути законне, обґрунтоване і вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).
6.1. Виходячи зі змісту положень ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі сторони захисту.
6.2. При вирішенні питання на які з доводів сторони захисту надати відповіді в ухвалі, апеляційний суд обов`язково враховує (1) обставини, наведені у ч. ч. 3, 4 ст. 132, ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК, котрі з`ясовуються слідчим суддею при обранні особі запобіжного заходу, (2) необхідність здійснення ретельної перевірки всіх доводів апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду, зокрема, відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч. 1 ст. 370 КПК (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19, абз. 9 п. 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №11-164сап21).
6.3. Ураховуючи вищенаведене, колегією суддів під час апеляційного розгляду в цьому судовому провадженні перевіряється чи відповідають фактичним обставинам кримінального провадження висновки слідчої судді щодо: (1) наявності ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК; (2) необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п. п. 2, 9 ч. 5 ст. 194 КПК.
VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
7. Під час надання оцінки висновкам слідчої судді апеляційний суд виходить із такого.
(§1) Щодо наявності/відсутності ризиків
8. В оскаржуваному рішенні слідча суддя дійшла висновку про наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК.
8.1. Сторона захисту вказала про відсутність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, мотивуючи свою позицію тим, що: (1) ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку; (2) оскільки ОСОБА_8 підпадає під категорію громадян, яким обмежено виїзд за межі України, тому він не може в будь-який момент залишити територію України; (3) ОСОБА_8 має стійкі соціальні зв`язки, оскільки має на утриманні малолітнього сина, батька, його дружина - вагітна, має постійне місце проживання у місті Києві, має громадські обов`язки перед людьми, з якими він працює, перебуває у постійній взаємодії, та яким допомагає під час своєї волонтерської діяльності; (4) всі докази, які стосуються цього кримінального провадження, вже зібрані, обвинувальний акт направлено до суду, що нівелює можливість будь-яким способом знищити або спотворити докази, що стосуються даного кримінального провадження; (5) відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_8 вчиняв тиск на будь-кого зі свідків у цьому кримінальному провадженні; (6) підозрюваний не зазначав про те, що має зв`язки серед працівників Національного антикорупційного бюро України або Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, а тим більше, що має який-небудь вплив на них; (7) врахування погашеної або знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у тому числі й при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим.
8.2. Прокурор заперечив проти доводів сторони захисту, зазначивши, що наявні ризики, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, що підтверджується: (1) суворістю передбаченого покарання за вчинення злочину; (2) міцністю соціальних зв`язків ОСОБА_8, зокрема з представниками правоохоронних органів та органів прокуратури, ураховуючи досвід його роботи; (3) не встановленням наразі всіх осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення; (4) під час проведення аудіоконтролю особи встановлено можливе вчинення інших кримінальних правопорушень.
8.3. За наслідками апеляційного перегляду зроблено висновок про доведеність існування ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, які були встановлені слідчою суддею.
8.4. Обґрунтовуючи свою позицію, колегія суддів враховує те, що, крім «обґрунтованої підозри», обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
8.5. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).
8.6. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).
8.7. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).
8.8. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
8.9. Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).
8.10. У ході застосування наведеного підходу судом апеляційної інстанції враховуються факти, встановлені зокрема в п. п. 3.25., 3.31.-3.33., 3.37.-3.39., 3.47, 3.54., 3.59., 3.60., 3.64. ухвали слідчої судді, які були переконливо продемонстровані в суді апеляційної інстанції.
8.11. Ураховуючи, що ОСОБА_8, будучи волонтером, має можливість залишити територію України, та існує висока ймовірність його притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років (може бути призначене за злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється), то наявний ризик його переховування від органу досудового розслідування та суду. При цьому здача паспорта для виїзду за кордон до органів влади мала місце після обрання запобіжного заходу.
8.12. Наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що: (1) ОСОБА_8, враховуючи досвід його роботи, має широке коло знайомих у правоохоронних органах та Офісі Генерального прокурора; (2) оскільки наразі не встановлені інші особи, залучені в процес надання та отримання неправомірної вигоди, тому існує ризик, що вони можуть спотворити, сховати або знищити документи, що мають значення для кримінального провадження.
8.13. Наявність ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується наявністю у ОСОБА_8 міцних зв`язків з представниками правоохоронних органів та органів прокуратури.
Також при визначенні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).
8.14. Ураховуючи, обізнаність ОСОБА_8 із способами та методами розслідування кримінальних правопорушень, враховуючи досвід його роботи у Печерському районному управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, а також досвід адвокатської діяльності та наявність зв`язків в правоохоронних органах, тому наявний ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
8.15. Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8, підтверджується його висловлюваннями, зафіксованими під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи, зафіксованої у протоколі від 04.10.2021 та вказаних у п. 3.64. ухвали слідчої судді від 02.02.2023.
8.16. Ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідча суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначила достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими нею доказами, існування встановлених ризиків підтвердилося. Адже, як вважає колегія суддів, в ухвалі від 02.02.2023 ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.
8.17. Однак вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_8 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, стороною захисту в ході апеляційного перегляду не було спростовано.
(§2) Щодо покладення обов`язків, передбачених п. п. 2, 9 ч. 5 ст. 194 КПК
9. Слідча суддя, постановляючи ухвалу про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, поклала на нього ряд обов`язків, зокрема, не відлучатися з м. Києва, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, а також носити електронний засіб контролю.
9.1. Проте сторона захисту зазначила, що: (1) заборона ОСОБА_8 без дозволу детектива, прокурора або суду відлучатися з м. Києва створює йому суттєві перешкоди у реалізації своїх професійних обов`язків, надмірно обмежує волонтерську діяльність і можливість піклуватися про членів своєї родини; (2) обов`язок носіння електронного засобу контролю порушує гарантії адвокатської діяльності, негативно впливає на ділову репутацію, честь і гідність підозрюваного та не відповідає меті застосування запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_8 виконує процесуальні обов`язки, покладені на нього.
9.2. Прокурор, заперечуючи проти доводів сторони захисту, вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги частині наведених доводів, ураховуючи наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
9.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів не знаходить підстав для зміни обов`язку, який стосується отримання дозволу на залишення населеного пункту проживання, а також вважає за можливе скасувати обов`язок носити електронний засіб контролю.
9.4. У ході перевірки вказаного доводу суд апеляційної інстанції враховує те, що відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК слідчий суддя, суд має право покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
9.5. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, зокрема не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду (п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК).
9.6. Тобто обов`язки не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду та носити електронний засіб контролю є важливими елементами механізму забезпечення контролю за виконанням обов`язків, передбачених відповідним запобіжним заходом та запобіганню ризикам, визначених зокрема п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК.
9.7. Застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії (ч. 1 ст. 195 КПК).
9.7.1. Електронні засоби контролю можуть застосовуватися, зокрема слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов`язок (п. 1 ч. 2 ст. 195 КПК).
9.7.2. Метою застосування електронних засобів контролю є забезпечення виконання зобов`язань, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого ухвалою слідчого судді, суду, про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі (ч. 4 Розділу І Порядку застосування електронних засобів контролю, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2017 №480).
9.7.3. Не допускається застосування електронних засобів контролю, які суттєво порушують нормальний уклад життя особи, спричиняють значні незручності у їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров`я особи, яка їх використовує (ч. 4 ст. 195 КПК).
9.8. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів враховує те, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід, який не пов`язаний із триманням під вартою та наявний ризик переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та/або суду.
9.8.1. Щодо покладення на ОСОБА_8 обов`язку не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду колегія суддів також бере до уваги те, що (1) даний обов`язок здатен забезпечити ефективний контроль за переміщенням підозрюваного на території м. Києва; (2) ОСОБА_8 має право у разі необхідності звернутися до слідчого, прокурора або суду за дозволом на виїзд за межі м. Києва; (3) стороною захисту не доведено, що ОСОБА_8 є єдиним, хто може піклуватися про ОСОБА_10 ; (4) стороною захисту не надано доказів, що ОСОБА_8 надає адвокатські послуги у справах, під час розгляду яких він має необхідність виїжджати за межі м. Києва; (5) покладення даного обов`язку не перешкодить здійснювати ОСОБА_8 волонтерську діяльність на території м. Києва та у разі необхідності звернутися до відповідних органів з метою отримання дозволу для виїзду за його межі.
9.8.2. Щодо обов`язку носити електронний засіб контролю колегія суддів враховує те, що (1) його застосування здатне забезпечити ефективний контроль за дотриманням підозрюваним обов`язку не відлучатись із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; (2) в разі отримання ОСОБА_8 дозволу на виїзд за межі м. Києва, електронний засіб контролю дозволить відслідкувати переміщення підозрюваного поза його межами; (3) ОСОБА_8 не навів доказів того, що покладення обов`язку носити електронний засіб контролю порушує його нормальний уклад життя, спричинить значні незручності у його носінні чи може становити небезпеку для його життя та здоров`я; (4) носіння електронного засобу контролю не перешкоджатиме адвокатській діяльності підозрюваного, на що покликалася сторона захисту в суді першої інстанції, оскільки засіб контролю фіксує тільки пересування підозрюваного, що необхідно для запобігання встановленим ризикам, однак не фіксує змісту його комунікацій.
9.9. Таким чином, Апеляційна палата вважає, що слідча суддя дійшла правильного висновку про необхідність покладення на підозрюваного обов`язку не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, а також обов`язку носити електронний засіб контролю.
(§3) Висновки
10. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
10.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).
10.2. Із огляду на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчої судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 115, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 02 лютого 2023 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4