Документ № 109142666

Справа № 991/1107/23

Провадження № 1-кс/991/1118/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000603 від 25.09.2020, відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Червона Знам`янка Кременчуцького району Полтавської області, українця, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, одружений, працює директором філії «Енергозбут» Акціонерного товариства «Українська залізниця», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Обставини, на які у клопотанні посилається детектив.

Слідчою групою детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000603 від 25.09.2020 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що тимчасово виконуючий обов`язки генерального директора ВП «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем, у порушення вимог ч. 2 ст. 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII, п. 4 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 499, п. 2.6 Регламенту організації та проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії на Товарній біржі «Українська енергетична біржа», затвердженим Біржовим комітетом ТБ «Українська енергетична біржа» протоколом № 553 від 20.06.2019, ст. 95 Цивільного кодексу України, статуту ДП «НАЕК «Енергоатом», затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 31.07.2020 № 476, Положення про організацію торгівельної діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» на ринку електричної енергії та ринку допоміжних послуг (ПЛ-Д.0.50.693-19) та Положення про відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» (ПЛ-П.50.10.167-18), з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Юнайтед Енерджі» та ТОВ «Д.Трейдінг», протиправно, всупереч інтересам ДП «НАЕК «Енергоатом» організував проведення 11.09.2020 аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами № EP-110920-11 на ТБ «Українська енергетична біржа» на неконкурентних та дискримінаційних засадах під час якого умисно забезпечив не прийняття зустрічних економічно вигідніших пропозицій ТОВ «Де Трейдинг», ПрАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «Ле Трейдінг Україна», ТОВ «Дніпросталь-Енерго» та ТОВ «Енерджікс» наслідком чого стала перемога в аукціоні ТОВ «Юнайтед Енерджі.

За результатами аукціону ОСОБА_5 підписав договір № 65-150-SD-20-00157 від 11.09.2020 за яким ДП «НАЕК «Енергоатом» в період з 01.10.2020 по 30.11.2020 у власність ТОВ «Юнайтед Енерджі» за заниженими цінами передано електричну енергію в обсязі 1 465 000 МВт.г за ціною 1 120,00 грн (без ПДВ) за 1 МВт.г, у зв`язку з чим ДП «НАЕК «Енергоатом» спричинено збитки у вигляді недоотриманих доходів в сумі 93 760 000, 00 грн, що більш ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та, відповідно до примітки 4 до ст. 364 КК України, є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

07.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України підтверджується зібраними та наданими на обґрунтування клопотання доказами.

Детектив зазначає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5, запобігання ризиками встановленим у ч.1 ст. 177 КПК України, виникла необхідність в обранні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

На обґрунтування необхідності застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, детектив посилається на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Детектив зазначає, що враховуючи викладені ризики та той факт, що підозрюваний, з огляду на його матеріальне становище, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, у тому числі за кордоном та враховуючи інші ризики, застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме особистого зобов`язання, особистої поруки, застави чи домашнього арешту, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

При застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу детектив просить визначити заставу в розмірі 14 904 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 40 002 336 грн. Вважає, що такий розмір застави є необхідним враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім того, детектив просить покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КК України, а саме: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду; повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України, у тому числі паспорт громадянина України для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 клопотання повністю підтримав з підстав, зазначених у ньому.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні надав письмове заперечення на клопотання, відповідно до якого зазначав, що підозра ґрунтується виключно на нічим не підтверджених припущеннях. Відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_5 використовував службове становище всупереч служби. Все, що інкримінується ОСОБА_5, це нібито вказівка про продаж електроенергії на аукціоні великими лотами. Крім того, не надано жодного доказу щодо можливої мети ОСОБА_5 забезпечити одержання неправомірної вигоди ТОВ «Юнайтед Енерджі» всупереч інтересам служби, враховуючи те, що характер аукціону не дає можливості передбачити хто його виграє, хто з учасників зробив ту або іншу пропозицію. Зазначав, що ВП «Енергоатом-Трейдинг» не може забезпечити придбання електроенергії будь-яким учасником аукціону за низькою ціною, оскільки яку б пропозицію учасника не було прийнято працівниками ВП «Енергоатом-Трейдинг», або яку пропозицію не зроблено ВП «Енергоатом-Трейдинг», в подальшому починається змагання між учасниками аукціону, яке забезпечує одержання Продавцем найвигіднішої ціни, при чому ВП «Енергоатом-Трейдинг» не може створити жодних перешкод для надання нових більш вигідних пропозицій. Відомості про хід аукціону в клопотанні та підозрі суттєво викривлені, оскільки не відображають значну кількість пропозицій, дії працівників ВП, які спрямовані на одержання максимально вигідної пропозиції, те, що працівники не можуть знати хто з учасників подав ту чи іншу пропозицію, яку суму гарантійного внеску сплатив, як довго була активною зустрічна пропозиція учасника, коли він зняв пропозицію, яка кількість зустрічних заявок та на який обсяг купівлі подані тощо. ВП «Енергоатом Трейдинг» при проведенні аукціону переслідував дві мети: перша - продаж всього обсягу електроенергії, друга - продаж всього обсягу електроенергії (а не однієї маленької партії) по найвищій ціні. Зробити прогноз про хід та результати аукціону у випадку початку реалізації електроенергії малими лотами неможливо. Першочерговою метою діяльності ВП є продаж максимального обсягу електроенергії та забезпечення у такий спосіб максимального прибутку. В основу доказів НАБУ та САП покладено викривлене розуміння мети та характеру діяльності ВП «Енергоатом-Трейдинг» на ринку електричної енергії - а саме в основу Акту внутрішньої ревізії ВП «Енергоатом-Трейдинг», який під впливом детективів НАБУ покладений в основу висновків Держаудитслужби за результатами ревізії фінансово- господарської діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом», які, в свою чергу, покладені в основу висновків товарознавчої та судово-економічної експертиз, на підставі яких підготовлено текст повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 . Більше того, після відсторонення ОСОБА_5 ДП «НАЕК «Енергоатом» і надалі проводив аукціони великими лотами. Щодо заявлених ризиків адвокат пояснив, що ризики, визначені ст. 177 КПК України, недостатньо обґрунтовані і нічим не підтверджуються, а розмір застави не відповідає меті застосування запобіжного заходу, є способом тиску на людину з метою позбавлення її волі до захисту своїх інтересів в рівному, змагальному процесі. Враховуючи викладене, захисник просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Захисник ОСОБА_7 повністю підтримав позицію адвоката ОСОБА_6, та вказував, що підозра є необґрунтованою, в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину. Щодо аукціону 11.09.2020 зазначав, що сама по собі процедура здійснення цього аукціону виключає будь-які маніпуляції з проведення аукціону та можливість попередньої змови, з метою надання якоїсь переваги тому чи іншому учаснику аукціону. У сторони обвинувачення немає жодного доказу, який би підтверджував змову ОСОБА_5 з будь-яким учасником аукціону. Стосовно висновків експертиз, зазначав, що є обґрунтовані підстави вважати, що вони необ`єктивні, оскільки у експертів відсутня кваліфікація у сфері енергетичного ринку. Стосовно наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, пояснив, що вже більше двох з половиною років йде досудове розслідування, ОСОБА_5 показує відмінну процесуальну поведінку, жодного разу з його боку не було порушень, кожен раз з`являвся за викликом до детектива, ОСОБА_5 неодноразово вказував, що готовий сприяти розкриттю злочину. Враховуючи викладене, а також те, що стороною обвинувачення не підтверджено жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_5 зазначав, що підозра є необґрунтованою. Щодо ризику переховування від слідства зазначив, що під час досудового розслідування, він жодного разу не переховувався від слідства, на всі виклики з`являвся до детектива, заявляв про свою готовність сприяти досудовому розслідуванню, немає жодних намірів не з`являтися або перешкоджати слідству. Стосовно можливості знищення речей зазначав, що він не працює в ВП «Енергоатом-Трейдинг» вже понад два роки, не має жодного доступу до документів. Також зазначав, що у 2022 році у нього проводився обшук у житловому приміщенні, проте ним було надано повне сприяння досудовому розслідуванню, надано доступ до його мобільних телефонів та техніки, не вчинено ніякого опору щоб приховувати якісь обставини. Крім того вказував, що детективом не доведено ризик незаконного впливу на свідків. Зазначав, що не має наміру впливати на свідків і ніколи цього не робив. Стосовно знищення інформації на телефоні та ноутбуці зазначав, що не можете знищити вказану інформацію, оскільки він вже її надав та відкрив стороні обвинувачення. Просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків.

Оцінка і мотиви слідчого судді.

З матеріалів клопотання вбачається, що детективами Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000603 від 25.09.2020 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

07.02.2023 Детективом Національного антикорупційного бюро України за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (зловживанні службовим становищем), тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Як убачається з розписки, що міститься в матеріалах справи, копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доданих до нього матеріалів була отримана підозрюваним з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Так, підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_5 міг вчинити вказане кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді і досліджених у судовому засіданні джерелах доказів. Такими джерелами доказів є, зокрема: копія протоколу огляду від 05.09.2022, відповідно до якого було проведено огляд файлів-звіту «Apple_iPhone_11_22-08-25_Report.ufdr», що був виготовлений під час проведення обшуку у приміщенні домоволодіння ОСОБА_14 (том 1 а.с. 162-249); копія протоколу огляду мережі інтернет (сайт ДП «НАЕК «Енергоатом») від 02.03.2021 з додатками, відповідно до якого проведено огляд статуту ДП «НАЕК «Енергоатом», затверджений наказом Міністерства енергетики України від 31.07.2020 № 476 (том 2 а.с. 1-26); копія положення про відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» (том 2 а.с. 34-50); копія договору № 77-150-08-19-00026 від 25.06.2019, укладеного між ТБ «Українська енергетична біржа» та ДП «НАЕК «Енергоатом» про організацію та проведення аукціонних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами (том 2 а.с. 51-54); копія наказу від 15.09.2020 № 1008-к т.в.о. про переведення ОСОБА_5 на посаду генерального директора ВП «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» та копія довіреності ДП «НАЕК «Енергоатом» від 07.09.2020 № 357/10 (том 2 а.с. 56-58); копія протоколу проведення електронного аукціону з продажу ДП «НАЕК «Енергоатом» за двосторонніми сторонами електричної енергії № EP-260820-11 з додатками (т. 2 а.с. 61-107); копія положення про організацію торгівельної діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» на ринку електричної енергії та ринку допоміжних послуг від 23.07.2019 з розпорядженням від 31.07.2019 та супровідним листом (том 2 а.с. 108-165); копія протоколу тимчасового доступу від 22.04.2021, відповідно до якого в ДП «НАЕК «Енергоатом» вилучено документи, зокрема, особова справа ОСОБА_5 (том 2 а.с. 166-240); копія протоколу огляду від 29.03.2021, відповідно до якого проведено огляд електронного листування працівників ВП «Енергоатом» Трейдинг» (том 3 а.с. 1-54); копія протоколу огляду від 23.03.2021, відповідно до якого було здійснено огляд сайту Товарна біржа «Українська енергетична біржа» (том 3 а.с. 55-57); копія листа Української енергетичної біржі від 12.04.2021 № 12/04373 про надання інформації з додатками (том 3 а.с. 58-71); копія листа ДП «НАЕК «Енергоатом» від 04.06.2021 № 01-8092310 з додатками (том 3 а.с. 72-75); копія протоколу огляду від 16-17.02.2021, відповідно до якого було оглянуто документи, вилучені під час обшуку ДП «НАЕК «Енергоатом» (том 3 а.с. 76-182); копія Акта 13.10.2021 № 05-21/3 планової виїзної ревізії Державної аудиторської служби України фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за період з 01.07.2018 по 30.06.2021 згідно з яким було виявлено порушення вимог законодавства, що призвело до втрат ВП «ЕАТ» фінансових ресурсів у вигляді неотриманого доходу від реалізації електроенергії за більш вигідною пропозицією, на суму 93 760 000,0 грн (без ПДВ ) (том 3 а.с. 199-210); копія висновку експерта Львівського НДІСЕ за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 4180-Е від 12.12.2022, відповідно до якого сумарна ціна на електричну енергію зустрічних пропозицій: на 300 лотів, поданої 11.09.2021 о 12:04:38.236 ТОВ «Де Трейдинг» (учасник 190711), на 200 лотів, поданої 11.09.2020 о 12:09:08.824 ПрАТ «Полтавський ГЗК» (учасник 200603), на 100 лотів, поданої 11.09.2020 о 12:13:48.959 ТОВ «Ле Трейдинг Україна» (учасник 200102), на 100 лотів, поданої 11.09.2020 о 12:27:14.743 ТОВ «Дніпросталь-Енерго» (учасник 190674), на 300 лотів, поданої 11.09.2020 о 12:37:18.357 ТОВ «Енерджікс» (учасник 190763), що склалася в ході проведення аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами №ЕР-110920-11 на ТБ «Українська енергетична біржа» є вигіднішою для ВП «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» в порівнянні з ціною, що склалася при укладенні угоди 11.09.2020 о 12:37:47 на пакет з 1000 лотів з ТОВ «Юнайтеж Енерджі» (учасник 190754 (том 3 а.с. 211-222); копія висновку експерта Львівського НДІСЕ №4420-Е від 30.01.2023 за результатами проведення судової економічної експертизи, відповідно до якого встановлено, що висновки Акта від 13.10.2021 № 05-21/3 планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за період з 01.07.2018 по 30.06.2021 щодо порушення вимог п.2 ст. З Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII, п. 4 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 499, та п. 2.6 Регламенту організації та проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії на ТБ «Українська енергетична біржа», порушуючи принципи добросовісної конкуренції, рівності прав на купівлю електричної енергії та недискримінаційної участі в ринку електричної енергії, в результаті неакцептування більш вигідніших по ціні пропозицій, призвело до втрат ВП «ЕАТ» фінансових ресурсів у вигляді неотриманого доходу від реалізації електроенергії за більш вигідною пропозицією, на суму 93 760 000,0 грн (без ПДВ), документально підтверджуються (том 3 а.с. 223-249); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 17.06.2021 (том 4 а.с. 1-15); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 21.04.2021 (том 4 а.с. 16-22); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 29.04.2021 (том 4 а.с. 23-28); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_18 від 11.05.2021 (том 4 а.с. 29-35); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_19 від 21.05.2021 (том 4 а.с. 36-41); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_20 від 29.04.2021 (том 4 а.с. 42-50); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_21 від 06.07.2021 (том 4 а.с. 51-56); копії Листів ТОВ «Еру Трейдінг» від 24.05.2021 № 1/01-2807, ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» від 14.05.2021 № 821/Ю2 та від 25.07.2022 № 10/17, ТОВ «Де Трейдінг» від 22.04.2021 № 05.0/00258, ПАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» від 23.04.2021 № 4641/4216, ТОВ «Ле Трейдінг Україна» від 29.04.2021 № 290, ТОВ «Дніпросталь-Енерго» від 22.04.2021 № 96, ТОВ «Енерджікс» від 23.06.2021 № 589, ТОВ «Євроенерготрейд» від 20.07.2022 № 519-07/22, ТОВ «ОНК-ГРУП» від 19.07.2022, відповідно до яких вказані компанії приймали участь в аукціоні з продажу електричної енергії від 11.09.2020 та подавали зустрічні пропозиції на купівлі лотів, які не були прийняті ДП «НАЕК «Енергоатом» (том 4 а.с. 57-77); копії листів ТОВ «Хмельницькенергозбут» від 17.08.2022 № 0401-945, ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» від 18.08.2022 № 73, ТОВ «Ренталгаз» від 05.09.2022 № 22-09/135, ТОВ «Укр Газ Ресурс» від 18.08.2022 № 1505/ю2, ТОВ «МЗ «Дніпросталь» від 22.08.2022 № 200, ТОВ «Українська торгова енергетична компанія» від 31.08.2022 № 426, ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» від 22.08.2022 № 2779, ПрАТ «Українська іноваційно-фінансова компанія» від 18.08.2022 № 108/0/12-22, ТОВ «Тернопільелектропостач» від 22.08.2022 № 1332/10, ТОВ «Смарт Трейд Енерджі» від 18.08.2022 № 502, ТОВ «Нова енергетична компанія» від 18.08.2022 № 18-08-2022-Е-1, ТОВ «Південь Енерго Збут» від 22.08.2022 № 2208/1.2-1, ТОВ «Павер Інжиніринг» від 22.08.2022 № 371, ПП «Альтерхол» від 30.08.2022 № 22/32-01, ТОВ «Енера Вінниця» від 22.08.2022 № 1.2.13-5785, ТОВ «Дніпросталь-Енерго» від 05.09.2022 № 505, ТОВ «Де Трейдинг» від 18.08.2020 № 05.0/00337, ТОВ «Енера Чернігів» від 22.08.2022 № 07.1/2635, ТОВ «Енера Суми» від 18.08.2022 № 7/3359, ТОВ «Енергогазрезерв» від 22.08.2022 № 134, ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» від 29.09.2022 № 772-ю/г, відповідно до яких вказані компанії придбали електроенергію у ТОВ «Юнайтед Енерджі» у період з 01.10.2020 по 30.11.2020 (том 4 а.с. 78-117); копія протоколу огляду від 09.03.2021, відповідно до якого проведено огляд Єдиного реєстру податкових накладних, держателем якого є Державна фіскальна служба України (том 4 а.с. 118-167); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_22 від 19.10.2020 (том 4 а.с. 168-179); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_23 від 17.05.2022 (том 4 а.с. 180-189); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 25.05.2022 (том 4 а.с. 190-198); копія протокол огляду від 23.03.2021, відповідно до якого було оглянуто зовнішній накопичувач Transcend StoreJet TS2TSJ25M3G 2TB, з якого вбачається листування ОСОБА_24 зі ОСОБА_5 (том 4 а.с. 199-228); копія протоколу огляду від 19.01.2023, відповідно до якого оглянуто службовий комп`ютер ОСОБА_9, на якому виявлено скрін-шоти зображення екрану мобільного телефону зі спілкуванням ОСОБА_9 та ОСОБА_5 в месенджері «Телеграм» (том 5 а.с. 1-33); копія протоколом огляду від 25.05.2022, відповідно до якого проведено огляд допису, розміщеного у соціальні мережі «Facebook» головою комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу ОСОБА_25 (том 5 а.с. 34-39); копія листа ДП «НАЕК «Енергоатом» від 16.02.2021 № 01-2000/14 (том 5 а.с. 40-41); копія листа ТБ «Українська енергетична біржа» від 12.07.2021 № 12/07-740 з додатками про хід та результати аукціону № ЕР-100920-12 (том 5 а.с. 42-52); копія листа ТБ «Українська енергетична біржа» від 13.06.2022 № 13/06-554 з додатками про хід та результати аукціону № ЕР-240720-173 (том 5 а.с. 53-71); копія протоколу про результати проведення негласних слідчих-розшукових дій від 22.01.2021 відносно ОСОБА_9 (том 5 а.с. 72-97); копія листа ДП «НАЕК «Енергоатом» від 18.07.2022 № 01-9062/50 з додатками (том 5 а.с. 98-103); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 17.12.2020 (том 5 а.с. 104-108); копія протоколу огляду відеозапису допиту свідка ОСОБА_9 від 17.12.2020 (том 5 а.с. 109-125); копія протоколу огляду від 12.01.2023, відповідно до якого проведено огляд вмісту мобільного телефону ОСОБА_5 (том 6 а.с. 1-234).

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини підтверджуються наданими фактичними даними, що містяться у матеріалах клопотання, досліджених у судовому засіданні, які у своїй сукупності переконують слідчого суддю у причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. Отже, доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, є однією з підстав для застосування запобіжного заходу.

Враховуючи заперечення сторони захисту щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі доданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

При цьому, правильність кваліфікації дій підозрюваного, умислу, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Щодо необґрунтованості висновків експертиз, які використовувались для обґрунтування розміру збитків, слідчий суддя зазначає, що враховуючи норми ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ст. 94 КПК України, слідчий суддя на стадії досудового розслідування може визнати очевидно недопустимими докази лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини та їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням стадії досудового розслідування.

Однак, стороною захисту питання щодо очевидної недопустимості доказів, в тому числі висновків експертиз, під час розгляду вказаного клопотання не ставилось.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Так, злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, є тяжким корупційним злочином, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Погоджуючись із існуванням реальної можливості здійснення з боку ОСОБА_5 переховування, слідчий суддя також враховує дані про його майновий стан, а саме те, що в період 2020-2022 років ОСОБА_5 отримав сукупний дохід в розмірі 3 532 332 гривень, має у власності два автомобілі Mazda 6, 2016 року випуску, AUDI Q7 2015 року випуску.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, та обставини, встановлені під час його розгляду, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду як на території України, так і шляхом виїзду за її межі.

Ризик знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи вказаний ризик, сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_5 має реальну можливість безпосередньо чи через інших осіб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення як особисто, так і доручити відповідні дії членам злочинної організації чи стороннім особам.

При цьому детективом у клопотанні, а прокурором у судовому засіданні не обґрунтовано, які саме документи і речові докази можуть бути знищені, сховані або спотворені підозрюваним, а також те, що вказані речі і документи можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, не наведено фактичних даних щодо можливих чи існуючих конкретних дій підозрюваного, направлених на знищення, переховування, або спотворення будь-якої із речей чи документів.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає не доведеним існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування цього ризику.

ОСОБА_5 може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, враховуючи його стійкі ділові та службові стосунки, які ним набуті у період роботи керівником ВП «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом», враховуючи те, що свідками є, зокрема, працівники ВП «Енергоатом -Трейдінг» ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Як убачається з протоколу за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій, ОСОБА_5 надавав свідку ОСОБА_9, яка була його підлеглою, вказівки щодо її дій під час допиту, що свідчить про здійснення на неї впливу зі сторони ОСОБА_5 .

Крім того, зі спілкування ОСОБА_5 з ОСОБА_14 вбачається, що ОСОБА_5 скеровує останньому резюме працівника ВП «Енергоатом-Трейдинг» ОСОБА_11, який безпосередньо брав участь в аукціоні 11.09.2020, та є свідком у цьому кримінальному провадженні, що свідчить про те, що ОСОБА_5 вживаються заходи для пошуку для ОСОБА_11 іншого місця роботи.

Також з матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 підтримує спілкування з ОСОБА_14, який є свідком у цьому кримінальному провадженні та директором ТОВ «Юнайтед Енерджі», характер їх спілкування свідчить про те, що вони перебувають між собою у дружніх відносинах та систематично спілкуються з питань, пов`язаних з діяльністю ринку електричної енергії, що свідчить про можливість впливу на нього ОСОБА_5, з метою надання ОСОБА_14 показань, які можуть бути спрямовані на уникнення ОСОБА_5 кримінальної відповідальності.

До того ж, слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що досудове розслідування триває і є необхідність у встановленні та допиті інших свідків, проведенні додаткових допитів вже встановлених свідків, у тому числі можливих одночасних допитів свідків та підозрюваного.

При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, стороною обвинувачення обґрунтовано, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання органу досудового розслідування достовірних показань щодо його участі у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Посилаючись на вказаний ризик, детектив зазначає, що існує значний і реальний ризик перешкоджання належному здійсненню кримінального провадження шляхом впливу на його учасників, зокрема, на працівників суду, прокуратури, органу досудового розслідування, враховуючи обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, які свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_5 під час вчинення злочину, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами. Також існування вказаного ризику, на думку детектива, пов`язане з наявністю у ОСОБА_5 широкого колу знайомств, зокрема, з Міністром енергетики України.

Разом з цим, обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності вказаного ризику, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

Крім того, ані прокурором в судовому засіданні, ані детективом в клопотанні не зазначено та не доведено, чим саме підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, не конкретизовано можливих способів та можливих наслідків такого перешкоджання, а наявність широкого кола знайомств, на думку слідчого судді, не може свідчити про існування цього ризику, у зв`язку з чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає не доведеним існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено існування вказаного ризику з огляду на обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення та поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .

Як убачається з протоколу огляду мобільного телефону, ОСОБА_5 систематично веде переписку з ОСОБА_14, зокрема, щодо своєї діяльності на новому місці роботи та налагодженні контролю з управління філією «Енергозбут» АТ «Українська залізниця» та щодо отримання ним інсайдерської інформації з ДП «НАЕК «Енергоатом» про проведення аукціонів. Таке листування ОСОБА_5 може свідчити про продовження спільних умисних дій з ОСОБА_14 .

При цьому, прокурором у судовому у засіданні не доведено ризику продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5, з огляду на те, що на цей час ОСОБА_5 не є працівником ВП «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом».

Отже, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, а саме те, що він, раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання, має двоє малолітніх дітей ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає не з ним, та ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка знаходиться на його утриманні.

Отже, на цьому етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та трьох доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

У клопотанні детектив просив засотувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з правом внесеннязастави у розмірі 14904 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 40 002 336 грн, і вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, є недостатнім, посилаючись на доводи, викладені у клопотанні.

Оцінюючи обґрунтованість вказаних доводів сторони обвинувачення, слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Детектив у клопотанні та прокурор під час його розгляду як на підстави неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу посилаються на наявність зазначених у клопотанні ризиків, на матеріальний стан ОСОБА_5 та суворість можливого покарання за вчинення злочину, який йому інкримінується.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що встановлені під час розгляду клопотання обставини свідчать про інше.

Так, слідчим суддею враховується, що стороною обвинувачення із заявлених ризиків не доведено існування таких ризиків, як ризик знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Слідчим суддею також враховуються відомості про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, його майновий стан. Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний одружений, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце роботи та місце проживання. На думку слідчого судді, вказані факти свідчать про міцні соціальні зв`язки підозрюваного. Також під час розгляду клопотання встановлено відсутність порушень процесуальних обов`язків з боку підозрюваного, що може свідчити про його належну процесуальну поведінку. Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні не доведено, що на теперішній час більш м`який запобіжний захід не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із триманням під вартою, за ступенем суворості є домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання.

Слідчий суддя вважає, що, з урахуванням наведених вище обставин, на даному етапі кримінального провадження більш ефективним щодо інших запобіжних заходів, з метою запобігання вчиненню ОСОБА_5 позапроцесуальних дій та неналежної процесуальної поведінки, буде домашній арешт.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 16.04.2023, заборонивши йому залишати житло, у період доби з 20:00 години до 07:00 години.

Щодо покладення на підозрюваного обов`язків.

Відповідно до правил ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду; повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України, у тому числі паспорт громадянина України для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Тому строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановлюється слідчим суддею до 16.04.2023, але в межах строку досудового розслідування.

За таких обставин, клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 16.04.2023, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 (що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882601:01:016:0791), с. Гнідин Бориспільського району Київської області, у період доби з 20:00 години до 07:00 години.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду;

3) повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;

4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14

5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України, у тому числі паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

6) носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного визначити до 16 квітня 2023 року, але в межах строку досудового розслідування.

Здійснення контролю за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків доручити прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Ухвалу для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити детектива і прокурора.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захисникам.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 21.02.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_1