- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/1580/23
Провадження 1-кс/991/1606/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши заяву захисника ОСОБА_2, подану в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.2016 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42016000000000882 від 31.03.2016,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана заява захисника ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій він просив скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.2016 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42016000000000882 від 31.03.2016 та відмовити у задоволенні поданого клопотання у повному обсязі.
Дослідивши заяву захисника, слідчий суддя зазначає наступне.
Здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами регулюється Главою 34 КПК України.
Учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили (ст. 460 КПК України).
Згідно положень ст.463 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті.
Водночас системне, логічне й телеологічне тлумачення норм, що містяться в главі 34 КПК указує на те, що перегляду за нововиявленими обставинами підлягають не всі судові рішення, а лише ті, якими завершується розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції.
По-перше, на це вказує зміст ст. 459 КПК України, частина друга якої визначає, що слід вважати нововиявленими обставинами:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Логіка і мета цієї норми, з огляду на її зміст, вказують на те, що процедура перегляду за нововиявленими обставинами має застосовуватися до тих судових рішень, якими завершено кримінальне провадження по суті та які, власне, й породжують певні кримінально-правові наслідки або констатують відсутність підстав для настання таких наслідків (вирок, ухвала про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, судові рішення судів апеляційної та касаційної інстанції щодо таких рішень).
Такий висновок цілком узгоджується із загальним законодавчим підходом до регламентації різних процедур перегляду судових рішень. Наприклад, чинне кримінальне процесуальне законодавство гарантує право на апеляційне оскарження судових рішень, якими завершено розгляд кримінального провадження по суті, однак лише в деяких, дуже обмежених, випадках передбачає можливість окремого апеляційного оскарження ухвал суду, що постановляються під час підготовчого судового засідання чи судового розгляду кримінального провадження і якими розгляд цього провадження не завершується по суті.
Такий висновок ґрунтується на загально-правовому принципі остаточності судових рішень (res judicata), що знаходить відображення й у змісті відповідних положень інших процесуальних кодексів. Так, стаття 423 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що предметом перегляду за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яким закінчено розгляд справи. Аналогічні положення містяться в статті 320 Господарського процесуального кодексу України та статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
По-друге, на відміну від права на апеляційне оскарження, жодна норма КПК України не містить вказівки на можливість перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів.
Так, у главі 34 КПК йдеться лише про «суд», тоді як «слідчий суддя» взагалі не згадується.
Крім того, ст.260 КПК України передбачає, що право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, мають учасники судового провадження. При цьому відповідно до положень ст. 3 КПК, яка містить визначення основних термінів КПК, чітко розрізняє стадії досудового провадження і судового провадження (п.10 ч.1 ст.3 КПК України) і визначає судове провадження як кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п.24 ч.1 ст.3 КПК України).
При цьому відсутність можливості перегляду за нововиявленими обставинами рішень слідчих суддів, ухвалених під час досудового розслідування, цілком компенсується іншими процесуальними механізмами (наприклад, необхідністю періодично переглядати обґрунтованість подальшого застосування запобіжного заходу, можливість подати слідчому судді клопотання про скасування чи зміну такого заходу, можливістю апеляційного оскарження окремих ухвал слідчого судді, можливістю заявити заперечення щодо законності ухвал слідчого судді в підготовчому судовому засіданні чи на стадії судового розгляду тощо).
Вказані висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 522/14170/17, провадження № 51-1836кмо19.
Так, Верховний Суд у своїх висновках щодо застосування норм права зазначив наступне.
Положення ч.1 ст.459 КПК України слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції.
Перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді, а також рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал, кримінальним процесуальним законодавством не передбачений.
За врахуванням вищенаведеного, а також положень ст.19 Конституції України та ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя приходить до висновку, що заява захисника ОСОБА_2, подана в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 29.09.2016 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42016000000000882 від 31.03.2016, розгляду не підлягає, а тому її слід повернути особі, яка її подала, без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.9, 26,460-463, 309 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Заяву захисника ОСОБА_2, подану в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 29.09.2016 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42016000000000882 від 31.03.2016, повернути захиснику без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1