Документ № 109228804

Справа № 991/1143/23

Провадження № 1-кс/991/1154/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

16 лютого 2023 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_7.

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 22 вересня 2022 року за № 52022000000000276.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].

Підозрюваний ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, інша інформація у скарзі відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: старший детектив Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 (надалі - детектив НАБУ), прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 (надалі - прокурор САП);

Сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_2, захисник - адвокат ОСОБА_5 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року.

Зазначене питання вирішується за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_5 .

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

До слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру.

Свою скаргу адвокат обґрунтовує тим, що 26 жовтня 2022 року детективом НАБУ за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 22 вересня 2022 року за № 52022000000000276, ОСОБА_2 було вручено повідомлення про підозру від 26 жовтня 2022 року, відповідно до якої останній підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Захисник у своїй скарзі зазначає, що вказане повідомлення про підозру підлягає скасуванню, оскільки його було здійснено з порушенням положень ст. 276 КПК України, всупереч завдань кримінального провадження, зазначених в ст. 2 КПК України, внаслідок чого до ОСОБА_2 було застосовано неналежну правову процедуру.

Зі змісту скарги видно, що ОСОБА_2 було надіслано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення від 22 вересня 2022 року у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, складеної тим же детективом НАБУ.

Захисник звертає увагу, що проаналізувавши та співставивши тексти повідомлення про зміну підозри та повідомлення про підозру, можна побачити, що обидва повідомлення про підозру містять відомості щодо одного й того ж кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, тобто в них викладені одні й ті самі фактичні відомості про обставини кримінального правопорушення, з однією і тією ж правовою кваліфікацією, а опис дій ОСОБА_2 в обох повідомленнях про підозру просто скопійований без будь яких змін, зокрема:

- у повідомленні про зміну підозри та оскаржуваному повідомленні про підозру вказані одне й те саме прізвище та посада слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

- повідомлення про зміну підозри та оскаржуване повідомлення про підозру містять однаковий зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 ;

- повідомлення про зміну підозри та оскаржуване повідомлення про підозру містять однаковий фактичний виклад обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, відомих органу досудового розслідування на момент повідомлення про підозру, тобто, в обох повідомлення про підозру мова йде про одне й те саме діяння.

За версією слідства протиправні дії ОСОБА_2 полягають у зловживанні ним своїм службовим становищем (як посадової особи НКРЕКП, що відповідальна за розробку регуляторних актів), внаслідок чого було прийнято Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії в заздалегідь погодженій редакції, подальше застосування якого спричинило отримання групою компаній ДТЕК неправомірної вигоди.

Захисник зазначає, що єдиною відмінністю щодо фактичних обставин справи, викладених у підозрах, є те, що відповідно до повідомлення про зміну підозри у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року орган досудового розслідування досліджував питання зловживання службового становища ОСОБА_2 з метою одержання вигоди юридичними особами групи компаній ДТЕК протягом травня 2016 по грудень 2017 року, а відповідно до повідомлення про підозру року у кримінальному провадженні №52022000000000276 від 22 вересня 2022 року орган досудового розслідування, окрім зазначеного періоду (травень 2016 по грудень 2017 року) досліджував питання неправомірної вигоди групи компаній ДТЕК в період з січня 2018 по червень 2019 року, після того, як ОСОБА_2 звільнився з НКРЕКП.

Як видно з текстів обох підозр, вони стосуються сукупності одних і тих же конкретних фактичних обставин стосовно одного підозрюваного, в обох підозрах описане одне кримінальне правопорушення, яке не містить ознак ні продовжуваного правопорушення, ні повторюваності правопорушень. Тексти оскаржуваного повідомлення про підозру та повідомлення про зміну підозри складені щодо одного діяння, а інших дій чи бездіяльності, які б свідчили про вчинення ОСОБА_2 ще одного чи більше діянь, крім того, що описане в повідомленні про зміну підозри та в оскаржуваному повідомленні про підозру не має, а тому захисник приходить до висновку, що в даному випадку в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки продовжуваного правопорушення чи повторюваності правопорушень.

З огляду на викладене, захисник вважає, що органом досудового розслідування двічі пред`явлено підозру щодо одних і тих самих дій з однією і тією ж кваліфікацію, однак в різних кримінальних провадженнях, що свідчить про застосуванням до ОСОБА_2 неналежної правової процедури та порушення статей 2 та 276 КПК України, що є підставою для скасування повідомлення про підозру від 26 жовтня 2022 року.

Крім того, і в оскаржуваному повідомленні про підозру, і в повідомленні про зміну підозри, подія кримінального правопорушення та обставини, які можуть свідчити про винуватість ОСОБА_2 обмежуються лише періодом, коли останній працював в НКРЕКП (з вересня 2014 року по травень 2017 року), а всі фактичні дані, які обґрунтовують факти та обставини у кримінальному провадженні № 52022000000000276, зазначені у оскаржуваному повідомленні про підозру, були зібрані у іншому кримінальному провадженні № 52017000000000209, тобто до внесення до ЄРДР даних про кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 52022000000000276.

Таким чином, захисник вважає, що всі докази, які на думку органу досудового розслідування обґрунтовують вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2. ст. 364 КК України у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року, були здобуті в результаті реалізації процесуальних дій в іншому кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року, з яким провадження не об`єднувалися та не виділялись, що унеможливлює подальше використання цих доказів в кримінальному провадженні.

За таких обставин, оскаржуване повідомлення про підозру є незаконним та складене внаслідок зловживання органом досудового розслідування своїми посадовими обов`язками, оскільки зіставивши фактичні обставини, що викладені в обох повідомленнях про підозру, вбачається, що один і той самий детектив НАБУ склав в двох різних кримінальних провадженнях: № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року та № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року, два повідомлення про підозру ОСОБА_2 щодо одних і тих же дій з тією ж правовою кваліфікацією, що призвело до того, що до ОСОБА_2 не була застосована належна правова процедура, що в свою чергу призвело до подвоєння кримінальних проваджень та подвійного кримінального переслідування за одне й те саме діяння.

У зв`язку з викладеним, захисник ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій просить:

- процесуальне рішення Старшого детектива Другого відділу Детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_3, погоджене начальником п`ятого відділу управління процесуального керівництва спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, по кримінальному провадженню за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, про вручення ОСОБА_2 письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 26 жовтня 2022 року - скасувати;

- зобов`язати начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яким здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України або компетентну посадову особу, вчинити дії спрямовані на виключення з ЄРДР відомостей про оголошення підозри ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

На підтвердження зазначених обставини до скарги долучені копії повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 26 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення від 22 вересня 2022 року у кримінальному провадженні за № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року.

Під час розгляду скарги, слідчим суддею було встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, було вручене в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, а його зміст відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 вимоги скарги підтримала та просила її задовольнити з підстав зазначених у ній. Крім того, просила долучити до матеріалів скарги копію протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 16 січня 2023 року та копію та службову записку детектива НАБУ від 22 вересня 2022 року.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника та просив скаргу задовольнити.

Прокурор САП у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 є обґрунтованим, підтверджується наявністю достатніх доказів та здійснено відповідно до вимог КПК України.

Детектив НАБУ у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги, зазначив що повідомлення про підозру є обґрунтованим. Крім того, просив долучити до матеріалів скарги копії матеріалів, що обґрунтовують повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК Україїни.

Слідчий суддя дослідив скаргу адвоката ОСОБА_5 з доданими до неї матеріалами, заслухав думки учасників справи, а також дослідив надані ними матеріали.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України: «Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення».

Відповідно до вимог п. п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення»

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 279 КПК України: «У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор».

Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником».

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КК України: «Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за те саме кримінальне правопорушення більше одного разу».

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте, положення п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в їх системному зв`язку вказують на те, що під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді мають бути не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» та обґрунтованості підозри в цілому.

Разом з тим, положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду скарг, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя, з огляду на доводи та надані стороною обвинувачення матеріали, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, є обґрунтованою і підтверджується наявністю достатніх доказів.

Слідчий суддя погоджується з доводами сторони захисту стосовно того, що повідомлення ОСОБА_2 про зміну раніше повідомленої підозри від 22 вересня 2022 року у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року, є у більшій частині тотожним повідомленій підозрі від 26 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року.

Так, ОСОБА_2 підозрюється у зловживанні своїм службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичних осіб ГК ТЕС Групи компаній ДТЕК та групи компаній ІСU використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам у вигляді безпідставно сплачених споживачами електричної енергії грошових коштів. Разом з тим, із текстів повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про підозру від 26 жовтня 2022 року, а також з наданих у судовому засіданні пояснень представників сторони обвинувачення щодо їх версії вчинення кримінального правопорушення, його обставини, які інкриміновані та описані у повідомленій ОСОБА_2 підозрі у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року, стосуються іншого періоду у якому настали тяжкі наслідки на суму 20 046 529 378,39 гривень, а саме у період 2018 року та січень-червень 2019 року.

Сторона обвинувачення стверджує, що наведені у повідомленнях про підозру ОСОБА_2 у двох кримінальних провадженнях дії об`єднані єдиним умислом, але охоплюють різні проміжки часу, що на думку слідчого судді та з огляду на вимоги ч. 2 ст. 32 КК України відповідає ознакам продовжуваного злочину і виключає повторність кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя вважає, що штучне розділення продовжуваного кримінального правопорушення, яке є єдиним цілим, оскільки охоплене єдиним умислом, на два окремих повідомлення про підозру одній особі не відповідає вимогам ч. 2 ст. 32 КК України і не сприяє досягненню завдань кримінального провадження, встановлених ст. 2 КПК України. Разом з тим, на думку слідчого судді, зазначена обставина не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного повідомлення про підозру, оскільки не впливає на його зміст, обґрунтованість, доказовість та порядок його вручення, тобто не порушує вимоги ст. ст. 276-278 КПК України. Крім того, слідчий суддя зазначає, що з огляду на вимоги п. 1-1 ч. 2 ст. 307 КПК України, у даному випадку ним не може бути постановлена ухвала про часткове скасування повідомлення про підозру, тобто про скасування повідомлення про підозру щодо частини продовжуваного кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що у зазначених кримінальних провадженнях ОСОБА_2 за версією органу досудового розслідування підозрюється у вчиненні продовжуваного злочину, який був розподілений в окремі кримінальні провадження за ознаками різних часових проміжків, слідчий суддя приходить до висновку, що принцип «non bis in idem», а також вимоги ст. 61 Конституції України у даному випадку порушені не були.

Також не є підставою для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_2, посилання сторони захисту на те, що тяжкі наслідки державним та громадським інтересам, у вигляді безпідставно сплачених грошових коштів споживачами електричної енергії упродовж 2018 року та в період з січня по червень 2019 року, настали після звільнення ОСОБА_2 з посади члена НКРЕКП, оскільки як було зазначено вище останній підозрюється у вчиненні продовжуваного злочину, який охоплювався єдиним умислом, тяжкі наслідки якого настали після звільнення підозрюваного.

Не заслуговують на увагу також доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів, отриманих в межах іншого кримінального провадження, до внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному проваджені за № 52022000000000276 з огляду на таке.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 жовтня 2022 року у кримінальному проваджені за № 52022000000000276 було надано тимчасовий доступ до оригіналів матеріалів досудового розслідування за № 52022000000000278, яке в свою чергу було виділено з кримінального провадження за № 52017000000000209. Слідчий суддя звертає увагу на те, що кримінальне процесуальне законодавство не містить будь-яких заборон щодо надання тимчасового доступу до матеріалів досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні, а тому використання матеріалів досудового розслідування, які були отримані в межах іншого кримінального провадження, та які на теперішній час знаходяться у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 не суперечить вимогам КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що докази, які були отримані у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 на підставі ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів з іншого кримінального провадження, є доказами, які отримані органом досудового розслідування з дотриманням вимог норм кримінального процесуального закону та без порушення належної правової процедури.

Слідчий суддя також вважає нерелевантним посилання захисника на постанову колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 26 січня 2021 року (справа № 127/25394/18), оскільки, у даному випадку, в основу обвинувачення було покладено докази, здобуті в результаті проведення слідчих дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо іншої особи.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 52017000000000209 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яка, як було встановлено раніше, у більшій частині є тотожною повідомленій підозрі від 26 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні за № 52022000000000276, проте стосуються іншого періоду часу. Крім того, дане рішення не містить у собі будь-яких висновків щодо застосування норм права, а тому не може враховуватися слідчим суддею при застосуванні таких норм права.

Крім того, хоча стороною захисту і не оскаржується процедура вручення письмового повідомлення про підозру, а також його зміст, слідчий суддя, з огляду на наявні у клопотанні матеріали, вважає, що сторона обвинувачення повідомила ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення з дотриманням вимог ст. ст. 276-278 КПК України, а тому у даному випадку належна правова процедура порушена не була.

Враховуючи те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, які б спростовували причетність ОСОБА_2 до вчинення зазначеного в повідомленні про підозру кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру складено відповідно до вимог Глави 22 КПК України та скасуванню не підлягає.

Зазначена у скарзі вимога захисника ОСОБА_5 наступного змісту: «Зобов`язати начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яким здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22.09.2022 року за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України або компетентну посадову особу, вчинити дії спрямовані на виключення з ЄДР відомостей про оголошення підозри ОСОБА_2 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України», не належить до рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, можливість оскарження яких під час досудового розслідування передбачена п. п. 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України, у зв`язку з чим не може бути предметом судового контролю слідчого судді Вищого антикорупційного суду, а тому у цій частині провадження необхідно закрити.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 276, 277, 278, 303, 307, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що скарга адвоката ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_5, поданої в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, якою оскаржується повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 26 жовтня 2022 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року - відмовити.

У частині вимоги скарги захисника ОСОБА_5 : «Зобов`язати начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яким здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22.09.2022 року за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України або компетентну посадову особу, вчинити дії спрямовані на виключення з ЄДР відомостей про оголошення підозри ОСОБА_2 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України» - провадження закрити.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 27 лютого 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1