Документ № 109234666

Cправа №991/510/23

Провадження №11-сс/991/122/23

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2023 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_6,

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

прокурорів ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 січня 2023 року щодо

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровськ, такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України,

у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023:

1. задоволено клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 ;

2. застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання (21.01.2023), тобто, до 21.03.2023 включно, в межах строку досудового розслідування;

3. визначено ОСОБА_6 заставу у розмірі 37 258 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 100 000 472 грн;

4. у випадку внесення застави покладено на підозрюваного строком на два місяці з моменту звільнення з-під варти, однак у межах строку досудового розслідування, обов`язки: прибувати до детектива (слідчого), у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду (слідчого судді) за першим викликом; не відлучатись з м. Києва без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; повідомляти детектива (слідчого), прокурора чи суд (слідчого суддю) про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з такими особами: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, Моралес ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, працівники ТОВ «Сучасні вантажівки», працівники ТОВ «ТК Спецзапчасть», працівники ТОВ «ТД «Бушляхмаш», працівники ТОВ «НВО «Екософт», працівники ТОВ «ЕПГ», працівники ТОВ «М.Б.», працівниками ТОВ «ТД «Комунальна техніка», працівники ТОВ «ВК «ВІВА», працівники ТОВ «ВЛІВ», а також будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України; носити електронний засіб контролю.

На вказану ухвалу захисники підозрюваного ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали апеляційні скарги, узагальнені доводи яких полягають у тому, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Захисники посилаються на такі обставини:

1. повідомлена ОСОБА_6 підозра за ч.3 ст.28 ч.4 ст.369 КК України є необґрунтованою. Матеріали не містять доказів його причетності до кримінального правопорушення, зокрема, у протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д) відображені фрагментарні, перекручені дані та відомості, що висвітлюють звичайні ділові зустрічі та переговори ОСОБА_6 ;

2. кваліфікація дій ОСОБА_54 та ОСОБА_6 за cт.368, 369 КК України сумнівна, адже до повноважень заступника Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України (далі - заступник Міністра) не входили дії щодо прийняття рішень про підписання договорів, зазначених у підозрі, відсутні докази надання ОСОБА_6 неправомірної вигоди, висловлення прохання надати, прийняття пропозиції чи отримання ОСОБА_55 від нього неправомірної вигоди, умислу на вчинення вказаних злочинів та визначення виду співучасті;

3. не доведеними є ризики, визначені ч.1 ст.177 КПК України;

3.1. ОСОБА_6 не переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, адже демонструє належну процесуальну поведінку, має міцні соціальні зв`язки, утримує дружину, трьох малолітніх дітей та батьків похилого віку, за час досудового розслідування неодноразово виїжджав за кордон, але повертався. Твердження щодо можливості втечі через неконтрольовані території, реалізації належного йому майна під час воєнного стану, використання коштів іноземної компанії ABRS Group надумані, а факти володіння частками СГД та нерухомим майном вказують на міцність його соціальних зв`язків. Запобігти цьому ризику можливо шляхом покладення певного процесуального обов`язку;

3.2. відсутні підстави вважати, що ОСОБА_6 впливатиме на ОСОБА_56 і ОСОБА_57, які також є підозрюваними та можуть відмовитися від надання показань. Показання свідків, зафіксовані або будуть зафіксовані протоколами, під час складання яких їх мають повідомити про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань чи відмову від надання таких. Факт не встановлення всіх членів організованої групи спростовується наявністю у детективів НАБУ можливості провести необхідні слідчі та процесуальні дії. Цей ризик можливо усунути шляхом зобов`язання ОСОБА_6 виконувати відповідні процесуальні обов`язки;

3.3. не підтверджено можливість знищити, сховати або спотворити будь-які речі і документи, що могли б мати значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, так як вже проведено невідкладні слідчі дії;

3.4. оскільки досудове розслідування триває майже півроку і у детективів були можливості встановити всі важливі обставини та зібрати необхідні докази, відсутній ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;

3.5. ризик вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення ґрунтується виключно на припущеннях;

4. слідчий суддя прийшов до необґрунтованого висновку про неможливість застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою;

5. визначений розмір застави є надмірним та необґрунтованим. ОСОБА_6 інкримінується надання неправомірної вигоди у сумі 400 000 доларів США (14 627 400 грн), що не відповідає заставі у розмірі 100 000 472,00 грн та суперечить п.11 ч.1 ст.178 КПК України. Також ОСОБА_6 не має відношення до ТОВ «ЕПГ» та перерахованих за договором про закупівлю товару №25/22/к грошей, частина яких є авансовим платежем, розміщеним на державному казначейському рахунку, що унеможливлює їхнє використання на інші від заявлених цілей.

Захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за адресою проживання: АДРЕСА_2, а захисник ОСОБА_8 - cкасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_6, його захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримали вимоги поданих апеляційних скарг, посилаючись на доводи, наведені у них.

Прокурори САП ОСОБА_9, ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечили вимоги апеляційних скарг захисників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6, його захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8, прокурорів САП ОСОБА_9, ОСОБА_10, перевіривши доводи апеляційних скарг захисників, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є необґрунтованими.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

23.09.2022 розпочате кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000081.

21.01.2023 у вказаному кримінальному провадженні за підозрою у вчиненні злочину, визначеного ч.4 ст.369 КК України, ОСОБА_6 було затримано.

22.01.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч.3 ст.28 ч.4 ст.369 КК України.

За версією органу досудового розслідування, влітку 2022 року, у невстановлений досудовим розслідуванням день, ОСОБА_6, діючи з прямим умислом і корисливим мотивом, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, направлених на заволодіння бюджетними грошовими коштами через здійснення поставок товарів по державних закупівлях за завідомо завищеними цінами, за участі працівників підконтрольних йому суб`єктів господарювання, шляхом надання неправомірної вигоди уповноваженим службовим особам держаних органів, установ та організацій, які в силу своїх посадових обов`язків мали можливість забезпечити досягнення вказаної злочинної мети, утворив і очолив організовану групу для вчинення кримінальних правопорушень протягом тривалого часу.

13.07.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на придбання резервного запасу обладнання та матеріалів для об`єктів тепло-, водопостачання та водовідведення з метою безперебійного надання комунальних послуг під час проходження опалювального сезону 2022/23 року» №602-р (далі - Розпорядження), відповідно до якого Міністерству розвитку громад та територій України виділено для ДІ «УкрНДІводоканалпроект» (далі - НДІ) грошові кошти державного бюджету в сумі 1 409 000 000 грн на придбання обладнання та матеріалів, а саме: мобільних установок очищення води, автоцистерн для перевезення питної води, дизельгенераторів, газогенераторів, дренажно-фекальних насосів, пересувних котелень та пально-мастильних матеріалів.

У липні-серпні 2022 року у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, а саме, на той час Першому заступнику Міністра, за забезпечення ним підписання договорів на виконання названого Розпорядження.

З серпня 2022 року, але не пізніше 12.08.2022, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на особисте надання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 вступив у позаслужбові відносини з названим заступником та з цією метою розпочав проводити з ним та підконтрольними ОСОБА_6 членами організованої групи приватні зустрічі для обговорення умов залучення підконтрольних ОСОБА_6 суб`єктів господарювання до постачання обладнання згідно з Розпорядженням.

У період із 12.08.2022 до 16.09.2022, за невстановлених слідством обставин, заступник Міністра висловив прохання ОСОБА_6 надати йому неправомірну вигоду в розмірі, яка буде становити 7-10 відсотків від суми укладених у майбутньому договорів про закупівлю товару між НДІ та підконтрольними ОСОБА_6 суб`єктами господарювання, за забезпечення заступником Міністра підписання прямих договорів по завищеній ціні.

У той же період часу, ОСОБА_6 погодився на таку пропозицію та пообіцяв надати неправомірну вигоду після надходження грошових коштів від НДІ на рахунки обумовлених суб`єктів господарювання.

У період серпня-вересня 2022 року для забезпечення реалізації злочинного умислу ОСОБА_6, перебуваючи у м. Києві, залучив до своєї злочинної діяльності інших осіб з числа членів очолюваної ним організованої групи, яким довів їх ролі у злочинному плані.

У серпні 2022 року було залучено до участі у постачанні обладнання для НДІ підконтрольне одному із учасників організованої групи ТОВ «ЕПГ» (ЄДРПОУ 43248615). ОСОБА_6 у цей же період часу залучив до укладення договорів про закупівлю товару з НДІ підконтрольні йому суб`єкти господарювання, а саме: ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БУДШЛЯХМАШ», ТОВ «М.Б.», ТОВ «ТЕХНО ТРЕЙН».

Далі, ОСОБА_6 у серпні 2022 року, перебуваючи у м. Києві, повідомив заступнику Міністра про необхідність укладення договорів саме з цими суб`єктами господарювання для можливості забезпечення реалізації злочинного плану.

Надалі, заступник Міністра, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, реалізовуючи злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, повідомив службовим особам НДІ перелік товариств, з якими необхідно укласти договори.

У серпні 2022 року один із учасників організованої групи, з метою створення уявлення дійсного порівняння ринкових цін інститутом, забезпечив подачу на електронний моніторинг цін, який проводився НДІ, пропозиції підконтрольними ОСОБА_6 суб`єктами підприємницької діяльності, в яких було вказано ціну вищу, ніж у юридичної особи, яка згідно з домовленостями мала здобути перемогу у закупівлі, чим створив умови для вчинення злочину.

17.11.2022 НДІ уклало договір про закупівлю товару №25/22/к з ТОВ «ЕПГ» на придбання пересувних котелень, на загальну суму 797 524 320 грн.

У період часу із 17.11.2022 по 31.12.2022 з рахунку НДІ на рахунок ТОВ «ЕПГ» на виконання умов договору №25/22/к були перераховані кошти у загальній сумі 261 729 678,80 грн, з яких 32 103 404 грн - розрахунок за поставлені котельні, а решта суми - авансовий платіж.

16.01.2023, у денний час доби, ОСОБА_6 перебуваючи у м. Києві зустрівся із заступником Міністра та повідомив про те, що він готовий надати йому неправомірну вигоду у сумі 400 000 доларів США і запропонував умови передачі вказаних коштів з дотриманням конспірації для мінімізації ризику викриття їхньої злочинної діяльності. Останній повідомив ОСОБА_6 про необхідність пересилання коштів до м. Львів, де вони будуть отримані залученою ним довіреною особою.

Надалі, 18.01.2023 ОСОБА_6 надав вказівку одному із учасників організованої групи підготувати грошові кошти у сумі 500 000 доларів США, 400 000 з яких для надання заступнику Міністра як неправомірної вигоди, та з метою мінімізації ризику викриття їх незаконної діяльності доставити їх у визначене ним місце у м. Києві для подальшого переміщення до м. Львова.

Цього ж дня, один із учасників організованої групи, якому назване було довірено, перебуваючи у м. Києві, виконуючи злочинне розпорядження ОСОБА_6, доставив грошові кошти за названою ним адресою.

Після цього, ОСОБА_6 та невстановленими на цей час особами було забезпечено доставку грошових коштів у сумі 400 000 доларів США, призначених як неправомірна вигода заступнику Міністра до м. Львів.

У період з 16 до 17.01.2023 заступник Міністра, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди у особливо великому розмірі, залучив до своєї злочинної діяльності іншу особу, якій доручив отримати у м. Львів від узгоджених з ОСОБА_6 осіб неправомірну вигоду у сумі 400 000 доларів США, отже, залучив його до вчинення кримінального правопорушення.

20.01.2023 у денний час доби ОСОБА_6 зустрівся із заступником Міністра на вул. Прорізній у м. Києві. Під час зустрічі останній, шляхом написання інформації рукописним текстом на аркуші паперу, повідомив ОСОБА_6 про те, що неправомірну вигоду для нього у м. Львові отримає залучена ним особа, яка обізнана зі злочинним планом.

21.01.2023, близько 14 год 20 хв, така особа, перебуваючи у м. Львів, відповідно до відведеної їй заступником Міністра ролі прибула на територію АЗС «WOG», що по вул. В. Чорновола, 10, у м. Львів, де одержала для заступника Міністра неправомірну вигоду - грошові кошти у сумі 400 000 доларів США, доставка яких у м. Львів була попередньо організована ОСОБА_6 .

Надалі, така особа власним автомобілем перевезла вказані грошові кошти у квартиру АДРЕСА_3, де зберігала їх до подальших розпоряджень заступника Міністра.

Так, за описаних обставин ОСОБА_6, діючи у складі організованої групи, діяльність якої спрямована на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, направлених на заволодіння бюджетними грошовими коштами шляхом здійснення поставок товарів по державних закупівлях за завідомо завищеними цінами, спільно з іншими особами надав неправомірну вигоду заступнику Міністра у загальній сумі 400 000 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 21.01.2023 становило 14 627 440 грн, що відповідно до ч.1 примітки до ст.368 КК України є особливо великим розміром, оскільки у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

23.01.2023 старший детектив НАБУ за погодженням із прокурором САП звернувся із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 100 000 472 грн та покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків:

1. ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.4 ст.369 КК України;

2. існують підстави вважати, що наявні ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється;

3. інші більш м`які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не зможуть запобігти визначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 ;

4. застава у межах, передбачених ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, а тому заставу належить призначити у розмірі, про який просить прокурор. Такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками, передбаченими ч.5 ст.194 КПК України, забезпечуватиме його належну процесуальну поведінку та запобігатиме існуючим ризикам.

Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.

У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційних скарг захисників.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст.194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Однак воно висвітлене у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що підлягає застосуванню українськими судами.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).

Від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.4 ст.369 КК України, а саме: у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому організованою групою.

У протоколі за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи від 28.11.2022 зафіксовані, серед іншого, розмови ОСОБА_54 (колишній заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України) з ОСОБА_24 (колишній директор НДІ) та ОСОБА_23 (очолив НДІ після ОСОБА_24 ) щодо обставин, пов`язаних із укладенням договорів на придбанням пересувних котелень, зокрема, ОСОБА_24 не погоджувався укладати договори про закупівлю котелень з фірмами «прокладками», тобто з нульовим балансом, без працівників та виробництва. Про що він направляв ОСОБА_58 у «Вайбер» службову записку керівника юридичного сектору. Також ОСОБА_24 повідомляв ОСОБА_58, що працівники НДІ відмовляються співпрацювати з фірмами «прокладками», адже це, на їхню думку, незаконно. ОСОБА_59 зазначав, що цінова політика фірм, із якими планується укладення договорів є неприйнятною, адже вартість обладнання завищується ними у 2, а то й в 3 рази. Натомість ОСОБА_60 намагається переконати ОСОБА_24 у необхідності співпрацювати з товариствами, які мають постачати обладнання. Під час цих розмов ОСОБА_23 теж повідомляв ОСОБА_58 про те, що ціни завищені приблизно на 35 000 Євро. Також ОСОБА_60 зазначив, що він зустрічався з представниками фірм та просив, щоб ціни були ринковими (т.2 а.п.1-235).

Відповідно до протоколів за результатами проведення НС(Р)Д - спостереження за особою у публічно доступних місцях від 08.11.2022, від 21.10.2022 органом досудового розслідування зафіксовані зустрічі ОСОБА_56 з ОСОБА_55 та ОСОБА_61 (т.2 а.п.236-244).

У протоколі за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи від 03.11.2022 зафіксоване спілкування ОСОБА_6, зокрема, з ОСОБА_62 та ОСОБА_11 з приводу державних закупівель. Серед іншого, ОСОБА_6 з ОСОБА_62 обговорюють видалення зайвої інформації, пов`язаної з держзакупівлею. ОСОБА_63 переповідає слова ОСОБА_54, якого вони називають « ОСОБА_64 » та « ОСОБА_65 », із приводу того, що на 15-те число жодної котельні не буде. Натомість ОСОБА_6 просить ОСОБА_56 повідомити ОСОБА_58, що котельні будуть через два місяці після того, як будуть укладені договори. Пізніше, на запитання ОСОБА_6 «що по ОСОБА_83?» ОСОБА_63 відповів, що він направив лист підготувати проєкт договору та пачку документів. Він також сказав, що « ОСОБА_66 » теж надсилає документи. Та вони спільно обговорюють те, чому ОСОБА_38 досі не уклав договір із НДІ (т.3 а.п.40-68).

Відповідно до протоколу за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи від 18.01.2023 зафіксовані, зокрема, телефонні розмови ОСОБА_56 з ОСОБА_55 з приводу укладення договору щодо закупівлі котелень. У розмові ОСОБА_63 просить здійснити обмін договорами, щоб запустити процес їх укладення. Для вирішення цього питання співрозмовники домовилися про зустріч у ОСОБА_54 (т.3 а.п.80-86).

Згідно з протоколом за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи від 18.01.2023 зафіксовано, окрім іншого, що ОСОБА_60 та ОСОБА_23 обговорюють процес узгодження умов проєкту договору з ТОВ «ЕПГ». Також зафіксована спільна телефонна розмова між ОСОБА_55, ОСОБА_23, ОСОБА_61 та ОСОБА_62, під час якої обговорюються ризики, пов`язані з тим, що авансові платежі здійснені НДІ на користь ТОВ «ЕПГ», а обладнання не поставлене. ОСОБА_23 переймається тим, що казначейство його «здасть» та пропонує, щоб ТОВ «ЕПГ» передало йому до 31.12.2022 обладнання, яке він у той самий день поверне товариству на зберігання. ОСОБА_63 та ОСОБА_38 щодо цього заперечили, покликаючись на існуючі ризики з їхнього боку. ОСОБА_38 також пообіцяв передати все обладнання у січні 2023 року (т.3 а.п.87-104).

У протоколі за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи від 18.01.2023 зафіксовано, зокрема, обговорення між ОСОБА_6 та ОСОБА_62 питань, ймовірно, пов`язаних із передачею ОСОБА_58 неправомірної вигоди у розмірі 8%, на користь цього свідчить їхня бесіда: ОСОБА_6 «Показуй 8», ОСОБА_63 «ОСОБА_64 показувати?», ОСОБА_6 «Так», ОСОБА_63 «Наших 8, правильно?», ОСОБА_6 «Його 8»… «Ми про наші взагалі не розмовляємо… Ти показуєш, що попередня оплата стільки-то там»… Окрім того, під час цих розмов, в контексті коштів для «ОСОБА_64», обговорюється питання коштів ОСОБА_67 . У протоколі також зафіксована телефонна розмова, у якій, вірогідно, ОСОБА_6 вимагає від ОСОБА_68 передачу частини коштів, одержаних як аванс від НДІ за котельні. Окрім цього, у протоколі міститься розмова, згідно з якою, ОСОБА_38 везе 500 (ймовірно 500 000 доларів США) і ОСОБА_6 дає вказівку ОСОБА_11 передати 400 (вірогідно 400 000 доларів США) у м. Львів. Також у протоколі зафіксовано обговорення ОСОБА_6 та ОСОБА_11 деталей передачі 400 000 доларів США у м. Львів. Зокрема, ОСОБА_11 повідомляє ОСОБА_6 номер телефону ( НОМЕР_1 ) особи у м. Львів, яка має отримати кошти для їхньої передачі ОСОБА_58 (т.3 а.п.105-124).

Відповідно до протоколу за результатами проведення НС(Р)Д - обстеження публічно недоступних місць від 21.01.2023 під час проведення НС(Р)Д було сфотографовано листування в мобільному телефоні ОСОБА_11 з абонентом, який підписаний як « ОСОБА_69 » (т.3 а.п.127-128).

Згідно з протоколом огляду речей від 22.01.2023, предметом якого був мобільний телефон ОСОБА_70, вилучений під час його затримання, у додатку «WhatsApp» виявлений абонент « ОСОБА_71 », НОМЕР_2 », з яким володілець акаунту спілкувався 21.01.2023 о 14 год 44 хв, про що є відповідне відображення в розділі «Дзвінки» (т.3 а.п.139-147).

У протоколі обшуку від 21.01.2022 зазначено, що під час обшуку в квартирі АДРЕСА_3, у якій проживає ОСОБА_72, виявлені, зокрема, кошти в сумі 400 100 доларів США (т.3 а.п.148-169).

Відповідно до протоколу огляду речей від 22.01.2023 у мобільному телефоні «Apple iPhone А2483», вилученому у ОСОБА_73 під час його затримання виявлено: (1) фотографію від 10.11.2022 о 10 год 41 хв, яка збережена із застосунку «WhatsApp», на якій зображений лист НДІ №488/1-ВД від 09.11.2022, адресований В.о. Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_84, щодо проведеного аналізу комерційних пропозицій та обрання контрагентів, серед яких зазначено ТОВ «ЕПГ»; (2) фотографію від 12.08.2022 о 14 год 33 хв, виконану за допомогою телефону, яка має назву «Організації.docх» з реквізитами, а саме: назва організації, адреса, контактні дані, технічні умови таких організацій: ТОВ «Гефест Д», ТОВ «ЕПГ» та ТОВ «Еко тепло трейд». Реквізити ТОВ «ЕПГ» виділені червоним. У додатку телефону «Калькулятор», в полі вводу виявлено число «403 000» (т.3 а.п.175-184).

У протоколі за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтролю особи від 21.01.2023 зафіксовано, що ОСОБА_63 говорить ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_6 всі їхні гроші хоче виштовхнути в Швейцарію (ABRS Group). Також ОСОБА_63 повідомляє, що спілкувався з міністром, той сказав, що потрібно повертати гроші. У іншій розмові, зафіксованій у цьому ж протоколі, ОСОБА_63 повідомляє, що приніс договір із ABRS, по якому пропонує виставити рахунок, щоб спробувати виштовхнути кошти. Між ОСОБА_62 та ОСОБА_11 відбувались розмови про візити міністра до голови казначейства щодо авансових платежів та їхнє повернення, а також щодо підписаного договору з ABRS та виставлення рахунку (т.4 а.п.90-99).

Згідно з протоколом за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтролю особи від 21.01.2023 ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_74 : «…Там ти по ОСОБА_64 будь уважним скрізь. Там по ним заходи проводять «мусора», зрозумів, по цій історії. Мені вже зателефонували», «Кажуть: ми ж там побачили, що хороший хлопець один є, з цим». На це ОСОБА_63 відповів: «Угу. Що я там, потрібно зараз почистити». У протоколі також зафіксована розмова: ОСОБА_63 «… ОСОБА_85 значить я зараз буду викликати», ОСОБА_6 «ОСОБА_85 потрібно, так. ОСОБА_64 дивись, ключовий напрямок», ОСОБА_63 «Він сьогодні почав, так, він щось почав морозитись. Може з цього приводу». Також, відповідно до протоколу, ОСОБА_6 пропонував ОСОБА_74 оформити його у системі «Шлях», щоб той міг вільно виїжджати за межі України (т.4 а.п.100-108).

Згідно з витягом з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) від 23.01.2023 №49201558 ОСОБА_75 та ОСОБА_60 є взаємопов`язаними особами (т.4 а.п.109-110).

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для виправдання подальшого розслідування з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри, колегія суддів вважає, що з огляду на надані стороною обвинувачення докази, у слідчого судді були підстави для висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.28 ч.4 ст.369 КК України.

Цей висновок, на думку колегії суддів, достатньо мотивований та відповідає положенням КПК України, а доводи апеляційних скарг сторони захисту про те, що повідомлена ОСОБА_6 підозра за ч.3 ст.28 ч.4 ст.369 КК України - необґрунтована, є безпідставними.

Зокрема, неспроможне твердження в апеляційних скаргах захисників про сумнівність кваліфікації дій ОСОБА_54 та ОСОБА_6 за cт.368, 369 КК України з посилання на те, що до повноважень заступника Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України не входили дії щодо прийняття рішень про підписання договорів, зазначених у підозрі, відсутні докази надання ОСОБА_6 неправомірної вигоди, висловлення прохання надати, прийняття пропозиції чи отримання ОСОБА_55 від нього неправомірної вигоди, умислу на вчинення вказаних злочинів та визначення виду співучасті.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_60 підозрюється саме у використанні службового становища задля забезпечення підписання прямих договорів по завищеній ціні, попри те, що безпосереднє підписання таких договорів не входило до його повноважень.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 №5 відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

А тому, оскільки судова практика відносить до об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.368 КК України, не лише ті діяння, які безпосередньо входять до кола службових повноважень особи, а й такі, які вона хоча й не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу, помилковими є твердження в апеляційних скаргах захисників про сумнівність кваліфікації дій ОСОБА_54, оскільки прийняття рішень про підписання договорів, зазначених у підозрі, не входять до кола його службових повноважень.

Відповідно до ст.26 КК України співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб`єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення.

Згідно із ч.3 ст.28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» від 23.12.2005 №13 стійкість організованої групи та злочинної організації полягає в їх здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім (наприклад, невизнання авторитету або наказів керівника, намагання окремих членів об`єднання відокремитись чи вийти з нього), так і зовнішнім (недотримання правил безпеки щодо дій правоохоронних органів, діяльність конкурентів по злочинному середовищу тощо). На здатність об`єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. Ознаками зовнішньої стійкості злочинної організації можуть бути встановлення корупційних зв`язків в органах влади, наявність каналів обміну інформацією щодо діяльності конкурентів по злочинному середовищу, створення нелегальних (тіньових) страхових фондів та визначення порядку їх наповнення й використання тощо.

На думку колегії суддів, у матеріалах НС(Р)Д, долучених до клопотання, чітко прослідковується наявність у діях підозрюваних ознак об`єднаності єдиним планом, із розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи. Зокрема, відповідно до протоколів за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_6 обговорював з ОСОБА_62 розмір неправомірної вигоди та давав вказівку ОСОБА_11 щодо передачі неправомірної вигоди.

Оскільки на цій стадії встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку встановлення вини конкретної особи, а також, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, покликання апеляційних скарг на те, що відсутні докази надання ОСОБА_6 неправомірної вигоди, умислу на вчинення вказаного злочину, є передчасними.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя дійшов до висновку про наявність ризиків того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, викладеної у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.06.2001, суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Так, щодо ризику переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду слідчим суддею враховано: кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, що відповідно до положень ст.12 КК України є тяжким злочином, неможливість застосування пільгових інститутів кримінального права, те, що обмеження для перетину державного кордону військовозобов`язаних чоловіків згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 не поширюються на підозрюваного, адже він має трьох неповнолітніх дітей, наявність у нього паспорту громадянина України для виїзду за кордон, ймовірну можливість нелегального перетину кордону ОСОБА_6 з метою покинути територію України, наявність соціальних зв`язків за кордоном, зокрема, у Швейцарській Конфедерації, майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї, що свідчить про достатність ресурсів, зокрема, й не відображених у офіційних доходах, для його тривалого життя в умовах розшуку.

Під час проведення НС(Р)Д 13.12.2022 зафіксовано розмову ОСОБА_56 з ОСОБА_11, у ході якої вони обговорювали виведення коштів з України до Швейцарії, а саме на рахунки підприємства ABRS Group, яке, як вважає орган досудового розслідування, контролюють ОСОБА_6 та ОСОБА_76 . Тому доводи апеляційних скарг про надуманість твердження щодо використання коштів іноземної компанії ABRS Group, помилкові.

Також колегія суддів не виключає можливості нелегального перетину кордону підозрюваним або його виїзд на тимчасово окуповану територію України, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією російської федерації проти України, у ОСОБА_6 збільшуються можливості для ухилення від органів досудового розслідування та суду. Відтак, помилковим є посилання захисників на те, що твердження щодо можливості втечі ОСОБА_6 через неконтрольовані території - надумане.

Окрім цього, за рахунок реалізації майна, яке перебуває у власності ОСОБА_6, він зможе переховуватись від органу досудового розслідування у тому числі і за кордоном.

Тому правильним є висновок слідчого судді про те, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідчий суддя урахував установлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, механізм оцінки таких доказів під час судового розгляду, те, що відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на ОСОБА_6 як на особу, що могла вчинити злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою, що на цій стадії кримінального провадження існує потреба у допиті великої кількості свідків з огляду на обставини повідомленої підозри, а тому є ймовірним ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді, а також, оскільки наразі досудове розслідування продовжується, триває проведення слідчих дій, збір доказів і встановлення інших осіб, зокрема, учасників, ймовірно, організованої ОСОБА_6 групи, він може впливати на зміст їхніх показань. Крім того, частина вірогідних свідків, з огляду на обставини провадження, можуть бути працівниками підконтрольних ОСОБА_77 підприємств, що вказує на наявність в нього важелів впливу на таких осіб. До того ж, у межах досудового розслідування здійснюється перевірка обставин імовірного вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, а тому ОСОБА_6 може впливати на причетних до цього осіб з метою уникнення притягнення до відповідальності за іншими діяннями, а так само і встановлених уже наразі співучасників, які, за версією сторони обвинувачення, ймовірно, вчиняли кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.369 КК України, у співучасті з підозрюваним.

Доводи апеляційних скарг про те, що відсутні підстави вважати, що ОСОБА_6 впливатиме на ОСОБА_56 і ОСОБА_57, які також є підозрюваними та можуть відмовитися від надання показань, помилкові, оскільки він може це вчинити з метою узгодження підозрюваними їхніх дій та показань, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1, 2 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що чинним кримінальним процесуальним законом закріплено засаду безпосередності дослідження показань, речей і документів, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційних скарг про те, що показання свідків, зафіксовані або будуть зафіксовані протоколами, під час складання яких їх мають повідомити про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань чи відмову від надання таких, тому відсутній ризик впливу на свідків.

За таких обставин слідчий суддя прийшов до правильного висновку про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_6 на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

При цьому, так як досудове слідство у провадженні триває, з метою дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки, покладення на нього слідчим суддею лише обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, є недостатнім.

Щодо ризику знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя взяв до уваги, що ОСОБА_6, ймовірно, будучи організатором у складі організованої групи, у ході своєї діяльності координував відносини між її членами, погоджував спільні дії, давав вказівки іншому вірогідному співучаснику знищити, видалити те, що може їх викрити. До того ж, із матеріалів клопотання встановлено, що підозрюваний використовував саме технічні засоби передачі інформації для комунікації з іншими можливими співучасниками з приводу ймовірно вчинюваного злочину, які могли зберегти на собі сліди такої комунікації. Доступ до акаунтів у месенджерах, хмарних сервісах, поштових скриньках тощо здійснюється з різних засобів зв`язку, що може бути використано підозрюваним для знищення наявних у них відомостей щодо спілкування між учасниками вірогідного скоєння кримінального правопорушення, тобто, знищення важливих для кримінального провадження доказів. Водночас, не всі втрачені у такому разі дані можуть бути відновлені шляхом застосування спеціального програмного забезпечення.

Посилання апеляційних скарг на те, що не підтверджено можливість підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-які речі і документи, що могли б мати значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки вже проведено невідкладні слідчі дії, не обґрунтовані.

Відповідно до ч.1 ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Згідно з положеннями КПК України слідчі (розшукові) дії не обмежуються проведенням лише невідкладних дій.

Таким чином, слід дійти висновку, що відсутні підстави вважати, що органом досудового розслідування вчинено всі необхідні слідчі дії для отримання доказів і вичерпані можливості їх отримати, тобто можуть існувати докази, які не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування і до яких може існувати можливість віддаленого доступу.

Із огляду на це обґрунтованим є висновок слідчого судді про те, що існує ризик знищення, приховування чи спотворення підозрюваним будь-яких речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин цього провадження.

Вирішуючи питання щодо доведеності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя взяв до уваги наявність у ОСОБА_6 широкого кола зв`язків серед представників органів державної влади, а також те, що на разі досудове розслідування триває та органом досудового розслідування встановлюється коло усіх причетних осіб до вчинення кримінального правопорушення. Тому ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності може вживати заходів для перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема, узгоджувати свої дії та процесуальну поведінку з іншими на теперішній час не встановленими членами організованої групи, у т.ч. використовувати для цих цілей зв`язки з особами, які наділені певними владними повноваженнями.

Покликання апеляційних скарг захисників на те, що, оскільки досудове розслідування триває вже майже півроку і у детективів були можливості встановити всі важливі обставини та зібрати необхідні докази, то відсутній ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, безпідставні, адже матеріалами клопотання стверджується, що у межах цього кримінального провадження здійснюється слідство за іншими епізодами, до яких може бути причетний ОСОБА_6 . Тому з метою приховання таких діянь він зможе вживати заходів для перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема, узгоджувати свої дії та процесуальну поведінку з іншими на теперішній час не встановленими членами організованої групи, використовувати для цих цілей набуті зв`язки.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчого судді про наявність зазначеного вище ризику.

Слідчий суддя також прийшов до висновку щодо існування ризику, визначеного п.5 ч.1 ст.177 КПК України, адже є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний мав намір кошти, отримані на підставі договору №25/22/к від НДІ ймовірно за завищеними цінами, перерахувати на рахунок вірогідно підконтрольної йому компанії ABRS Group, що може мати ознаки злочину, передбаченого ст.209 КК України, а також для підозрюваного в цілому може бути прийнятним використання протизаконного способу поведінки, що полягає у наданні неправомірної вигоди для вирішення бізнес-питань і отримання, як наслідок, доходу, він може вдатись до вчинення інших кримінальних правопорушень в майбутньому, враховуючи, що ОСОБА_6 надав вказівку перевести в готівку кошти у розмірі половини від двох відсотків від загальної суми, яку ТОВ «Техно Трейн» отримало у межах укладених договорів з підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій, та передати в якості неправомірної вигоди, що призначалась для службових осіб, які сприяли укладанню цього договору, та становила 69 000 доларів США. Так, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_78 надав вказівки кому потрібно передати неправомірну вигоду, щодо порядку її передачі, місця і часу, що було виконано іншою особою 30.12.2022.

Зазначений висновок підтверджується матеріалами НС(Р)Д, тому довід апеляційних скарг про те, що ризик вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення ґрунтується виключно на припущеннях, визнається колегією суддів неспроможним.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає безпідставними посилання в апеляційних скаргах захисників на те, що не доведеними є ризики, визначені ч.1 ст.177 КПК України.

Оскільки встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України, та наявність вищенаведених ризиків, слідчий суддя обґрунтовано прийшов до переконання про необхідність застосування до нього запобіжного заходу.

Відповідно до приписів ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Обираючи запобіжний захід ОСОБА_6 слідчий суддя врахував вагомість наданих детективом та прокурором доказів на підтвердження вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованому злочині, дані про особу ОСОБА_6, його вік, репутацію, стан здоров`я, майновий стан, наявність постійного місця роботи у ТОВ «Техно Трейн» та прийшов до правильного висновку, що до ОСОБА_6 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також обґрунтованим є висновок слідчого судді, що застосування щодо ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації встановлених ризиків.

Із огляду на вищенаведене неспроможними є доводи апеляційних скарг про те, що слідчий суддя прийшов до безпідставного висновку про неможливість застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому положеннями ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, обставини кримінального правопорушення, суму неправомірної вигоди - 400 000 доларів США (14 627 440 грн), факт перерахунку на ймовірно підконтрольні йому товариства грошових коштів у сумі 261 729 678,80 грн, із яких 32 103 404 грн - розрахунок за поставлені котельні, а решта - попередня оплата за договором про закупівлю товару №25/22/к, обставини та суспільну небезпеку інкримінованого злочину, зокрема, в умовах війни, що ведеться російською федерацією проти України, адже кошти для здійснення відповідних закупівель були виділені з резервного фонду державного бюджету з метою придбання резервного запасу обладнання та матеріалів для об`єктів тепло-, водопостачання та водовідведення для безперебійного надання комунальних послуг під час проходження опалювального сезону 2022/23 року, а також уникнення епідеміологічної та гуманітарної катастрофи під час воєнного стану, майновий стан підозрюваного, роль підозрюваного у ймовірному злочині.

Із огляду на це слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що розмір застави ОСОБА_6 повинен бути більшим за передбачений п.2 ч.4 ст.182 КПК України та має дорівнювати 37 258 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 100 000 472 грн, оскільки такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного і разом з покладеними на нього обов`язками забезпечуватиме його належну процесуальну поведінку та запобігатиме існуючим ризикам.

Доводи апеляційних скарг про те, що визначений розмір застави є надмірним та необґрунтованим, адже ОСОБА_6 інкримінується надання неправомірної вигоди у сумі 400 000 доларів США (14 627 400 грн), що не відповідає заставі у розмірі 100 000 472,00 грн та суперечить п.11 ч.1 ст.178 КПК України, він не має відношення до ТОВ «ЕПГ» та перерахованих за договором про закупівлю товару №25/22/к грошей, частина яких є авансовим платежем, розміщеним на державному казначейському рахунку, що унеможливлює їх використання на інші від заявлених цілей, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, встановлені обставини кримінального провадження не виключають можливість доступу ОСОБА_6 до коштів, які ТОВ «ЕПГ» одержало від НДІ за котельні, в загальній сумі 261 729 678,80 грн.

Тому немає підстав для висновку, що слідчим суддею необґрунтовано визначено заставу без врахування матеріального стану підозрюваного у завідомо непомірному розмірі.

Долучені у судовому засіданні захисником ОСОБА_7 копії довідок-підтвердження статусу платника податків ТОВ «ТЕХНО ТРЕЙН», ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ПАБЛІК ТРАНСПОРТ», копії вимог про повернення частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» копії договорів купівлі-продажу від 24.02.2014 №245, №246 та витяги з Реєстру речових прав на майно №181791157, №18179652 не спростовують висновку слідчого судді щодо майнового стану підозрюваного.

Так, довідки-підтвердження статусу платника податків ТОВ «ТЕХНО ТРЕЙН», ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ПАБЛІК ТРАНСПОРТ» не містять необхідних реквізитів, зокрема, дати та реєстраційного номера, а тому не можуть братися до уваги.

Із копій вимог про повернення частки в статутному капіталі вбачається, що ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82 18.01.2023 направили ОСОБА_6 вимоги про розірвання договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 20.11.2019 та повернення вказаних часток у статутному капіталі ТОВ «ВКФ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ».

Разом з тим, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч.1 ст.167 ГК України).

Згідно зі ст.21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Відповідно до положень ст.190, 334 ЦК України корпоративні права є майном, а тому право власності виникає з моменту передання таких прав.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що, оскільки ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82 не оспорюють передання корпоративних прав ОСОБА_6, він із 20.11.2019 є власником часток у статутному капіталі ТОВ «ВКФ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», а саме лише направлення вимог про повернення частки в статутному капіталі та про розірвання договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладених 20.11.2019, не може стверджувати неоплатність вказаних договорів і наявність у підозрюваного боргових зобов`язань.

Із копій договорів купівлі-продажу від 24.02.2014 №245, №246 та витягів з Реєстру речових прав на майно №181791157, №18179652 вбачається, що ОСОБА_6 продав нежитлові приміщення площею 70,7 кв.м та площею 800,2 кв.м в АДРЕСА_4 . Проте це не спростовує висновку щодо майнового стану підозрюваного.

Відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованих 23.01.2023 та долучених до клопотання органом досудового розслідування, ОСОБА_6 є власником двох нежитлових приміщень в АДРЕСА_4 загальною площею 70,7 кв.м кожне.

Таким чином, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 800 кв.м слідчим суддею не досліджувався і до висновку щодо майнового стану підозрюваного стосунку не має.

А тому, оскільки слідчим суддею брались до уваги відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 23.01.2023, колегія суддів вважає, що за відсутності додаткових доказів їх не можуть спростовувати витяги з Реєстру речових прав на майно за 2014 рік, тобто відомості майже дев`ятирічної давності.

Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 січня 2023 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4