Пошук

Документ № 109259534

  • Дата засідання: 23/02/2023
  • Дата винесення рішення: 23/02/2023
  • Справа №: 991/3361/22
  • Провадження №: 12021000000000510
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.

Справа № 991/3361/22

Провадження 1-кп/991/53/22

УХВАЛА

23 лютого 2023 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 12021000000000510, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 368, частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 14 частиною 4 статті 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021000000000510, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2021, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 368, частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 14 частиною 4 статті 368 КК України.

1.1.У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_7 подав клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

1.2.Клопотання обґрунтовано тим, що стороною захисту в цьому кримінальному провадженні уже подавались клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв`язку з тим, що його складено, затверджено, та направлено на адресу суду за рамками строку досудового розслідування, фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладено неповно та суперечливо, а також, обвинувальний акт не вручено підозрюваному, а захиснику направлено обвинувальний акт з додатками поштою на початку вересня 2022 року.

1.3.Ухвалою від 19.12.2022 суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання. Захисник вважає, що висновки, викладені в ухвалі, не відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 17.11.2022 у справі № 560/5541/20.

1.4.Також з посиланням на постанову Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 161/7092/20 захисник зазначає, що недолучення до обвинувального акта розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта є безумовною підставою повернення такого обвинувального акта прокурору.

1.5.Крім того, вказує, що в матеріалах кримінального провадження відсутнє підтвердження отримання стороною захисту повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Сторона обвинувачення в порушення вимог статті 91 КПК України не довела, що надіслала обвинувальний акт ОСОБА_6, так як докази відправки обвинувального акта та повідомлень поставлені стороною захисту під сумнів, крім того, ці докази не вказані в реєстрі матеріалів та не розкривалися стороні захисту в порядку статті 290 КПК України.

1.6.Захисник вказує, що попередні висновки колегії суддів у цьому кримінальному провадженні під час розгляду клопотань захисту є незаконними/

1.7.Відтак просить повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні прокурору САП для усунення недоліків.

2.В судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1.Захисник ОСОБА_7 підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому. Додатково зауважив, що вручення обвинувального акта мало бути зафіксовано у відповідному протоколі.

2.2.Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Додатково повідомив, що телефон, на якому в нього був встановлений месенджер Whats App, був у нього вилучений під час обшуку, відтак жодних повідомлень сторони обвинувачення він не отримував.

2.3.Захисник ОСОБА_8 підтримав позицію свого колеги та просив задовольнити клопотання.

2.4.Прокурор проти задоволення клопотання заперечував з посиланням на те, що всі зазначені стороною захисту доводи вже були оцінені судом у цьому кримінальному провадженні. Крім того, зауважив, що обвинувальний акт додатково був вручений обвинуваченому безпосередньо в судовому засіданні.

3.Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.

3.1.Пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. На стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам статті 291 КПК України та чи не містить він положень, що суперечать одне одному.

3.2.В першу чергу, Суд зауважує, що питання повернення обвинувального акта прокурору у цьому кримінальному провадженні вже неодноразово розглядалось Судом.

3.3.Так, 30.11.2022 захисник ОСОБА_9 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв`язку з:

-надходженням обвинувального акта до суду поза межами досудового розслідування;

-неповноти та суперечності фактичних обставин кримінальних правопорушень;

-невручення обвинувального акта обвинуваченому;

-розбіжностей між обвинувальним актом, що міститься в матеріалах судової справи, та обвинувальним актом, який перебуває в розпорядженні сторони захисту.

3.4.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 30.11.2022 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

3.5.В подальшому клопотання про повернення обвинувального акта надійшло від обвинуваченого ОСОБА_6, який також зазначав про надходження обвинувального акта до суду поза межами досудового розслідування та невручення йому обвинувального акта. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.12.2022 у задоволенні цього клопотання також відмовлено.

3.6.Суд вкотре наголошує, що у відповідності до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Тому вони вважаються законними, доки не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Частиною 2 статті 392 КПК України визначено, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина 1 статті 129 Конституції України). Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

3.7.Отже, незгода сторони захисту з ухвалами Суду, постановленими за результатами попереднього розгляду аналогічних клопотань про повернення обвинувального акта, не може бути ні підставою для перегляду цієї ухвали, ні новою підставою для повернення обвинувального акта.

3.8.Єдиним новим аргументом, висунутим захисником ОСОБА_7 в заявленому клопотанні, є необхідність складання прокурором протоколу про вручення обвинувального акта підозрюваному та його захисникам. З цього приводу Суд зазначає, що протокол у кримінальному провадженні є процесуальним документом, в якому закріплюються хід та результати проведення процесуальної дії. Протокол складається у випадках, передбачених цим Кодексом (стаття 104 КПК України).

3.9.Кримінальний процесуальний закон не вимагає фіксування протоколом кожної процесуальної дії. А приписи статей 290 і 291 КПК України не містять такої обов`язкової вимоги, як складання протоколу про повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування і вручення обвинувального акта підозрюваному та його захисникам,

3.10.Разом з тим, матеріали справи свідчать, що у зв`язку з неприбуттям підозрюваних на виклик 37.08.2022 вручення обвинувального акта здійснювалось всіма можливими способами:

-протокол вручення підозрюваному копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, відповідно до якого у телефонній розмові о 09 год 58 хв ОСОБА_6 повідомив, що не прибув за викликом через хворобу, відмовившись повідомляти місце свого перебування. Отримавши за допомогою додатків для обміну повідомленнями WhatsАpp та Viber копію обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_6 перестав відповідати на дзвінки (том 1, а.с. 39-53);

-супровідний лист про направлення ОСОБА_6 за адресою його місця проживання: АДРЕСА_1 копії обвинувального акта та реєстру досудового розслідування та відповідний фіскальний чек ДП «Укрпошта» (том 1, а.с. 54, 53а);

-супровідний лист про направлення ОСОБА_6 за відомою адресою його проживання: АДРЕСА_2 копії обвинувального акта та реєстру досудового розслідування та відповідний фіскальний чек ДП «Укрпошта» (том 1, а.с. 59-60);

-супровідний лист від 29.08.2022 № 0431-142/15099 щодо направлення на адресу ОСББ «Сирецький бояр» копії обвинувального акта та реєстру досудового розслідування для вручення ОСОБА_6 (том 1, а.с. 61);

3.11.Додані до обвинувального акта документи щодо вручення підозрюваному копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування очевидно не є матеріалами досудового розслідування, оскільки вони не є зібраними під час досудового розслідування доказами, достатніми для складання обвинувального акта, відкриття яких вимагає стаття 290 КПК України. Ці документи сформовані суттєво пізніше завершення досудового розслідування і підтверджують ретельність дій сторони обвинувачення при виконанні вимог, пов`язаних із його закінченням. Сукупність цих матеріалів по своїй суті замінює передбачену пунктом 2 частини 4 статті 291 КПК України розписку підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування, і об`єктивно не може бути відображена в реєстрі матеріалів досудового розслідування, який формується до моменту вручення підозрюваному копії обвинувального акта. До цього слід додати, що аналогічні висновки Суду викладені в раніше постановлених ухвалах про відмову у задоволенні клопотань сторони захисту про повернення обвинувального акта від 30.11.2022 і 19.12.2022.

3.12.Вилучення у підозрюваного телефону не свідчить про неможливість листування з ним в месенджерах, оскільки вони не «прив`язані» технічно до відповідного пристрою; їх особливістю є зберігання інформації у хмарних сервісах і можливість входу і здійснення комунікації з власного аккаунту з будь-якого технічного засобу (комп`ютера, іншого телефону, планшету тощо). В умовах підтвердження направлення обвинувального акту як за допомогою відповідних месенджерів, так і іншими способами (як це має місце в цій справі), твердження обвинуваченого про вилучення телефону в контексті неотримання обвинувального акта не сприймається Судом.

4.З урахуванням викладеного, обставини, на які наголошує захисник, не можуть зумовлювати повернення обвинувального акту прокурору. Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 291, 314, 376 КПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

3.Повний текст ухвали оголошений 27.02.2023.

Головуючий суддя ОСОБА_10

Судді:

ОСОБА_11