- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/5573/22
Провадження 1-кп/991/20/23
У Х В А Л А
23 лютого 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретарів судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
цивільного позивача ОСОБА_7,
представника цивільного позивача ОСОБА_8,
захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
обвинуваченого ОСОБА_13,
представника цивільного відповідача ОСОБА_14,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні залу суду в м. Києві клопотання захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючих в інтересах ОСОБА_13, про закриття кримінального провадження, внесеного 27 жовтня 2020 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002168, за обвинуваченням:
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новогродівка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
В С Т А Н О В И В:
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 62020100000002168 від 27.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
13.12.2022 судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. У вказаному рішенні судом зроблено висновок про неможливість повідомлення про підозру померлій особі, що зумовлює і не настання правових наслідків у вигляді початку відліку строку досудового розслідування у провадженнях, де особі повідомлено про підозру. За таких обставин слідчим суддею не можуть продовжуватися строки досудового розслідування за правилами продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру. На підставі викладеного колегія суддів дійшла до висновку, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні почав відраховуватися з дати повідомлення про підозру ОСОБА_13 . Оскільки в подальшому він не продовжувався та досудове розслідування не зупинялося, то обвинувальний акт складено після закінчення строків досудового розслідування.
27.01.2023 колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду судове рішення від 13.12.2022 скасовано з огляду на приписи КПК України щодо відсутності інших можливостей у сторони обвинувачення окрім як оголошення про підозру померлій особі. За таких обставин провадження направлено до Вищого антикорупційного суду для нового розгляду обвинувального акта.
Під час підготовчого судового засідання захисниками обвинуваченого - адвокатами ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 подані до суду клопотання про закриття зазначеного кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме: у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України.
Доводи клопотань захисників
1. Захисник ОСОБА_9 у клопотанні посилається на ті обставини, що під час проведення досудового розслідування стороною обвинувачення вчинена процесуальна дія, не передбачена кримінальним процесуальним законодавством України, а саме: письмове повідомлення про підозру померлій особі вручено його матері. Таким чином, повідомлення про підозру ОСОБА_15 шляхом її вручення ОСОБА_16 є неправомірним та не повинно було тягти за собою жодних правових наслідків, навіть таких як початок строку досудового розслідування, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України. Захисник зазначає, що навіть якщо допустити правомірність повідомлення про підозру ОСОБА_15, то кримінальне провадження підлягало негайному закриттю, оскільки мати підозрюваного відмовилася від реабілітації померлого сина.
Крім того, захисник у клопотанні вказує на порушення під час досудового розслідування прав підозрюваних ОСОБА_15 та ОСОБА_13 . Так, на переконання захисника, порушення прав ОСОБА_15 мало місце у зв`язку з тим, що після набуття останнім статусу підозрюваного у кримінальному провадженні за вчинення особливо тяжкого злочину стороною обвинувачення не було залучено йому захисника, як того вимагає законодавець. Також у порушення приписів КПК України сторона захисту ОСОБА_15 не була присутня в суді під час розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строків досудового розслідування, що позбавило ОСОБА_15 права на захист в суді. Водночас продовження слідчим суддею строку досудового розслідування порушило права, свободи і інтереси підозрюваного ОСОБА_13, оскільки останній був позбавлений можливості судового контролю за його правами під час судового засідання з розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 62020100000002168.
З приводу закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні захисник вказує на ті обставини, що 15.08.2022 ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Після 15.08.2022 строки досудового розслідування більше не продовжувалися, досудове розслідування не зупинялося, а відтак, визначений законодавцем строк у два місяці сплинув 15.10.2022. Рішення сторони обвинувачення про завершення досудового розслідування прийнято 04.11.2022, тобто вже після закінчення строку досудового розслідування, як і складання обвинувального акта та направлення його до суду. З приводу рішення слідчого судді від 11.08.2022 про продовження строку досудового розслідування на 5 місяців зазначає, що в ньому говориться про відсутність підстав для продовження строку досудового розслідування кримінального провадження з метою повідомлення іншим особам про підозру у скоєнні злочинів.
2. Захисник ОСОБА_10 мотивує подане до суду клопотання про закриття кримінального провадження тим, що кримінальний процесуальний закон як не передбачав, так і не передбачає після внесення до нього змін необхідності повідомлення про підозру померлій особі. Тому вчинення стороною обвинувачення таких дій не може породжувати правових наслідків у вигляді початку строку досудового розслідування. Водночас захисник вказує на відсутність у прокурора ОСОБА_17 повноважень прокурора у кримінальному провадженні. Вказаний висновок захисник обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про Прокуратуру» та Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора Генеральний прокурор та в.о. Генерального прокурора не є керівниками органу прокуратури по відношенню до прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а тому не мали повноважень на призначення ОСОБА_17 прокурором у кримінальному провадженні № 62020100000002168. Таким чином, повідомлення померлій особі про підозру за погодженням з неуповноваженим на те прокурором не могло породити початку відліку строку досудового розслідування.
Також захисник посилається на незаконність ухвали слідчого судді від 11.08.2022 про продовження строку досудового розслідування, зазначаючи, що у клопотанні сторони обвинувачення не міститься жодної згадки про те, що підозрюваний ОСОБА_15 помер, а сама ухвала не містить посилань, які б пояснювали факт відсутності сторони захисту в судовому засіданні при продовженні строку досудового розслідування. Водночас слідчому судді було достеменно відомо про факт смерті ОСОБА_15, про відсутність у нього захисника та про заяву його матері з приводу небажання реабілітації померлого сина. Відсутність необхідності продовження досудового розслідування з метою реабілітації померлої особи є підставою для непродовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, що відповідає позиції Верховного суду України у справі № 710/466/16-к від 30.08.2022. Таким чином, рішення слідчого судді від 11.08.2022 не відповідає вимогам та приписам закону, отже, не може тягнути за собою певних юридичних наслідків, що таким рішенням встановлювалися.
Поряд з неведеним захисник вказує і на невиконання прокурором ОСОБА_17 передбачених законом вимог щодо закриття кримінального провадження у найкоротший строк після отримання заяви ОСОБА_16 щодо небажання реабілітації померлого сина. Так, неприйняття відповідного процесуального рішення у найкоротший строк, продовження проведення слідчих та процесуальних дій, а також звернення до слідчого судді з клопотанням про продовження досудового розслідування призвело до погіршення становища підозрюваного ОСОБА_13, оскільки він був позбавлений права на участь у вирішенні питання про продовження строку досудового розслідування на період після 15.10.2022.
Також в клопотанні захисник просив розглянути заперечення на ухвалу слідчого судді від 11.08.2022, подані до суду 09.12.2022. У відповідних запереченнях захисник зазначає про здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_15 як померлій особі, наявність в матеріалах провадження заяви матері останнього про відсутність у неї бажання щодо реабілітації сина, незалучення ОСОБА_15 захисника, відсутність захисника в суді з метою захисту прав та інтересів ОСОБА_15 під час продовження слідчим суддею строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168, неналежну, на думку захисника, оцінку слідчим суддею доводів сторони обвинувачення щодо необхідності та обсягу слідчих та процесуальних дій, які були зазначені в клопотанні про продовження строку досудового розслідування, як підстави для звернення до суду з відпвідним клопотанням. Враховуючи наведене та посилаючись на ч. 3 ст. 309 КПК України, захисник просить надати належну оцінку поданим запереченням на ухвалу слідчого судді та визначити фактичний початок перебігу строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
3. Захисник ОСОБА_11 у своєму клопотанні також посилається на відсутність у Кримінальному процесуальному кодексі України норми про можливість повідомлення про підозру померлій особі, оскільки така особа не може набути прав та обов`язків підозрюваного. Отже, повідомлення про підозру ОСОБА_15 є безпідставним, та останній такого статусу не набув. Також, на переконання захисника, про ненабуття статусу підозрюваного у ОСОБА_15 свідчить той факт, що з моменту вчинення відповідної процесуальної дії стороною обвинувачення не залучено захисника, як того вимагає законодавець, у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину. Разом з цим захисник вказує, що в матеріалах кримінального провадження міститься заява матері ОСОБА_15 - ОСОБА_16 від 14.06.2022, в якій вона зазначає про відсутність бажання на продовження кримінального провадження з метою реабілітації сина. Отже, у органу досудового розслідування не існувало правових підстав для продовження строків досудового розслідування у даному провадженні. Окрім цього, клопотання сторони обвинувачення з приводу продовження строків досудового розслідування розглянуто слідчим суддею без участі захисника ОСОБА_15 . Така процесуальна дія мала на меті виключно продовжити строки у справі, де, нібито, мається підозрюваний. Втім здійснено цю дію без участі підозрюваного та захисника. Поряд з вищезазначеним захисник вказує, що продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_15, жодним чином не продовжує строків досудового розслідування за фактом повідомлення про підозру ОСОБА_13 . Таким чином, оскільки після повідомлення його клієнту про підозру строки не зупинялися та не продовжувалися, то граничним для сторони обвинувачення був строк у два місяці з дати повідомлення ОСОБА_13 про підозру, який сплив 15.10.2022. Повідомлення про завершення досудового розслідування, складання та направлення до суду обвинувального акта було вчинено стороною обвинувачення після закінчення строків досудового розслідування, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю судом.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримав клопотання про закриття кримінального провадження та додатково наголосив на тому, що у зв`язку з прийняттям слідчим суддею рішення про продовженням строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 до 11.08.2022 ОСОБА_13 не мав можливості в подальшому прийняти участь у розгляді даного питання, а тому його права були обмежені. Також захисник вказав на зазначення слідчим суддею в ухвалі про продовження строку досудового розслідування, що повідомлення іншим особам про підозру не є підставою для продовження такого строку. Просив клопотання задовольнити та закрити кримінальне провадження.
Захисник ОСОБА_10 підтримав клопотання про закриття провадження з огляду на закінчення строків досудового розслідування. Додав, що у зв`язку із наявними порушеннями законодавства, ухвалу слідчого судді від 11.08.2022 про продовження строку досудового розслідування не варто враховувати.
Захисник ОСОБА_11 надав пояснення з приводу того, що відповідно до приписів чинного кримінального процесуального законодавства рішення апеляційних інстанцій не є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи у суді. Також послався на не вирішення апеляційною палатою усіх питань, які захисниками ставилися в попередніх клопотаннях про закриття кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_13 та захисник ОСОБА_12 підтримали позицію захисників та просили закрити провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.
Прокурор ОСОБА_17 заперечував проти задоволення клопотань про закриття кримінального провадження. Надав пояснення з приводу того, що доводи сторони захисту здебільшого стосуються повідомлення про підозру особі, яка на час вчинення такої дії була померлою. Тобто доводи стосуються особи, яка не є учасником даного провадження у суді. Також прокурор зазначив, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду при скасуванні ухвали від 13.12.2022 надала оцінку посиланням захисників на повідомлення про підозру померлій особі і щодо питання про продовження строку досудового розслідування. Оскільки строк досудового розслідування був продовжений слідчим суддею, то сторона обвинувачення не мала можливості повторно звернутися до суду з відповідним клопотанням після повідомлення ОСОБА_13 про підозру з метою продовження строку досудового розслідування в межах існуючих строків. Також прокурор послався на практику Верховного суду України, якою визнано спроможнім повідомлення про підозру померлій особі та на обов`язковість рішень апеляційних інстанцій при новому розгляді справи.
Цивільний позивач ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту та підтримав позицію прокурора. Зазначив, що захисниками попередньо вже подавалися ідентичні клопотання про закриття кримінального провадження.
Представник цивільного позивача ОСОБА_8 підтримав позицію прокурора, просив відмовити у задоволенні клопотань сторони захисту.
Представник цивільного відповідача ОСОБА_14 заперечував проти закриття кримінального провадження.
Щодо фактичних обставин справи, встановлених із наявних у суду матеріалів.
27.10.2020 Головним слідчим управлінням Центрального апарату Державного бюро розслідувань внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002168.
09.12.2021 постановою виконувача обов`язків Генерального прокурора ОСОБА_18 здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 62020100000002168 доручено Національному антикорупційному бюро України.
Того ж дня постановою виконувача обов`язків Генерального прокурора визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні, до складу якої включено прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 та останнього визначено старшим групи прокурорів.
14.06.2022 детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детектиівів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_19 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_17 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 384, ч. 4 ст. 358 КК України. Вказане повідомлення про підозру 14.06.2022 вручено під розписку його матері ОСОБА_16 .
Того ж дня, тобто 14.06.2022, ОСОБА_16 написано заяву про відсутність бажання на продовження кримінального провадження з метою реабілітації померлого сина та відсутність заперечень щодо закриття провадження.
11.06.2022 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду за клопотанням сторони обвинувачення продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 до п`яти місяців, тобто до 14.11.2022.
15.08.2022 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_20 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
01.11.2022 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 прийнято процесуальне рішення у формі постанови про закриття кримінального провадження № 62020100000002168 в частині повідомленої ОСОБА_15 підозри щодо вчинення ним вищезазначених кримінальних правопорушень.
04.11.2022 ОСОБА_13 та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 та надано доступ до матеріалів кримінального провадження для ознайомлення. Ознайомлення тривало до 08.11.2022.
15.11.2022 у кримінальному провадженні № 62020100000002168 складено та затверджено обвинувальний акт, який надійшов до суду 16.11.2022.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотань про закриття кримінального провадження.
З приводу повноважень прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 у кримінальному провадженні
Дослідивши клопотання та надані стороною захисту додатки, заслухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частиною 1 статті 37 КПК України визначено, що прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Згідно з п. 9 ст. 3 КПК України керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» (Далі - Закону) у Генерального прокурора може бути перший заступник, заступник та заступник - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (пункти 2, 3 та 4-1).
Частина 5 статті 8 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що на правах самостійного структурного підрозділу в Офісі Генерального прокурора утворюється Спеціалізована антикорупційна прокуратура, на яку покладаються функції, зокрема, здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підпорядковується безпосередньо Генеральному прокурору (ч. 5 ст. 8-1 Закону) та може мати першого заступника і заступника (ч. 6 ст. 8-1 Закону).
Нормами пунктів 4, 5 частини 8 статті 8-1 Закону України «Про прокуратуру» закріплено, що заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визначає після початку досудового розслідування прокурора, який здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та групу прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів в особливо складному кримінальному провадженні, а також прокурора для керівництва такою групою.
З сукупного аналізу вищезгаданих норм Кримінального процесуального кодексу України та положень Закону України «Про прокуратуру» можливо дійти висновку, що повноваження із визначення прокурора та групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому здійснюється Національним антикорупційним бюро України, наділяється заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Водночас загальновідомим є той факт, що наказом Генерального прокурора № 2195ц від 21.08.2020 з посади заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури був звільнений ОСОБА_21 . Новий керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_20 призначений на посаду наказом Генерального прокурора із 28.07.2022.
Таким чином, в період з 22.08.2020 по 27.07.2022, коли було постановлено процесуальне рішення в.о. Генерального прокурора ОСОБА_18 (постанова від 09.12.2021) про включення ОСОБА_17 до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62020100000002168, не було особи, яка обіймала посаду заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Пункт 6 частини 1 статті 15 Закону України «Про прокуратуру» зазначає, що заступники керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за своєю посадою є заступниками керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора, тобто не належать до переліку керівників органів прокуратури, визначених пунктом 9 статті 3 КПК України. Таким чином, враховуючи вищенаведені положення Закону щодо статусу прокурора та приписи п. 9 ст. 3, ч. 1 ст. 37 КПК України, якими визначено, які посади прокурорів належать до керівника органу прокуратури та що рішення про визначення прокурора у кримінальному провадженні уповноважений приймати лише керівник органу прокуратури, вбачається, що перший заступник чи заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не є суб`єктом (керівником органу прокуратури), уповноваженим приймати рішення у відповідності до ст. 37 КПК України.
Посилання захисника на відсутність повноважень у Генерального прокурора та в.о. Генерального прокурора визначати прокурорів у кримінальному провадженні з посиланням на Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, якими передбачено, що у разі тимчасової відсутності заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури обов`язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виконує перший заступник або заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури згідно з наказом Генерального прокурора, а також на норми Закону України «Про прокуратуру», якими визначено особливості організації і діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, як на спеціальні норми закону відносно загальних статей Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Засада законності передбачає, що під час кримінального провадження прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
Разом з цим, частиною 3 статті 9 визначено, що закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. І при здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
Зважаючи на норми ст. 9 КПК України про те, що інші закони і нормативно-правові акти повинні відповідати цьому Кодексу, суд переконаний, що пункт 2.3 ст. 2 Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора та норми ст 8-1 Закону України «Про прокуратуру» не є спеціальними щодо правил Кримінального процесуального кодексу України і не можуть визначати порядок здійснення кримінального провадження чи повноважень прокурорів органів прокуратури у даних провадженнях.
Таким чином, оскільки на час винесення постанови про призначення ОСОБА_17 прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62020100000002168 не було особи, яка обіймала посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, то у відповідності до приписів КПК України відповідне рішення уповноважений був приймати керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор (в.о. Генерального прокурора). А тому колегія суддів дійшла висновку, що прокурор шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 включений до групи прокурорів у кримінальному провадженні уповноваженою особою, а отже, мав повноваження прокурора у справі.
Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи захисника з приводу недійсності повідомлення про підозру ОСОБА_15 через погодження такої процесуальної дії неуповноваженим прокурором, оскільки вони не відповідають обставинам, встановленим судом під час судового засідання.
Щодо повідомлення про підозру ОСОБА_15 в редакції закону, чинній на момент вчинення відповідної процесуальної дії.
Пункт 5 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України в редакції закону, чинній на 14.06.2022, передбачав можливість закриття кримінального провадження в разі якщо підозрюваний, обвинувачений помер, крім випадків, коли провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Відповідно до ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Пунктом 3 частини 1 статті 276 КПК України визначена необхідність повідомлення про підозру у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином, на дату складання повідомлення про підозру ОСОБА_15 законодавцем чітко була встановлена вимога щодо повідомлення особі про підозру за наявності для цього достатніх доказів.
Разом з цим, вручення письмового повідомлення про підозру регулюється статтею 278 КПК України, яка передбачає, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Таким чином законодавцем чітко визначено способи повідомлення особі про підозру: або особисто, або у спосіб, передбачений для вручення повідомлень. Іншої можливості набути особою статусу підозрюваного кримінальним процесуальним законодавством передбачено не було.
Водночас одним з передбачених КПК України способом вручення повідомлень, а отже і повідомлення про підозру у випадку неможливості його вручення, є вручення такого повідомлення під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Враховуючи вищезазначені норми законодавства в своїй сукупності колегія суддів доходить до висновку, що станом на дату складання письмового повідомлення про підозру ОСОБА_15 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, враховуючи факт смерті останнього, сторона обвинувачення не мала інших шляхів ніж вручення такого повідомлення його матері для набуття особою статусу підозрюваного.
Правомочність вчинення стороною обвинувачення відповідних процесуальних дій, на переконання суду, підтверджується і тією обставиною, що у разі необхідності продовжити досудове розслідування з метою реабілітації померлого, обвинувальний акт стосовно такої особи повинен бути направлений до суду для розгляду справи по суті. Водночас неможливість повідомлення померлій особі про підозру позбавляє можливості набуття нею статусу підозрюваного, а це в свою чергу призводить до неможливості і звернення з обвинувальним актом до суду. Таким чином, повідомлення про підозру померлій особі не суперечить завданням та загальним засадам кримінального провадження.
На підставі наведеного суд відхиляє доводи сторони захисту щодо не набуття ОСОБА_15 14.06.2022 статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
Щодо порушення прав ОСОБА_15 та ОСОБА_13 під час продовження строку досудового розслідування.
Кримінальний процесуальний закон закріплює обов`язкову участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів з моменту набуття особою статусу підозрюваного у такому провадженні та щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи (ч. 1, п. 6 ч. 2 ст. 52 КПК України).
Так, з приводу порушення прав ОСОБА_15 з огляду на відсутність його захисника в судовому засіданні під час продовження слідчим суддею строку досудового розслідування суд зазначає, що хоча ч. 1 ст. 52 КПК України і встановлена обов`язкова участь захисника у особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину та п. 6 ч. 2 цієї ж статі передбачена обов`язкова участь захисника у кримінальному провадженні щодо реабілітації померлої особи, втім, як зазначає сама сторона захисту та судом встановлено із наявних матеріалів справи, мати підозрюваного ОСОБА_15 не наполягала на проведенні кримінального провадження з метою реабілітації сина. Таким чином, хоча ОСОБА_15 фактично і було повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні, втім останній у зв`язку зі смертю не мав набути прав на представництво захисту його прав та інтересів у зв`язку з відмовою ( ОСОБА_16 ) щодо реабілітації померлої особи. Враховуючи зазначене, колегія суддів переконана, що відсутність захисника померлого підозрюваного, у відношенні якого отримано відмову від його родича щодо реабілітації померлого, під час продовження слідчим суддею строку досудового розслідування кримінального провадження, жодним чином не звужувало та не порушувало прав такого підозрюваного.
Водночас суд звертає особливу увагу на ті обставини, що до суду не надходило жодних заяв про порушення прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_15 на стадії досудового розслідування від особи, яка могла б бажати реабілітації останнього. Про вказані порушення прав зазначають лише адвокати, які не є захисниками ОСОБА_15 .
З приводу порушення прав підозрюваного ОСОБА_13 шляхом продовження слідчим суддею строку досудового розслідування суд зазначає, що на момент прийняття відповідного процесуального рішення ОСОБА_13 не набув процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, а тому порушити визначені цим статусом права було неможливо.
Щодо закінчення строку досудового розслідування.
Пунктом 5 частини 1 статті 3 КПК України визначено поняття досудового розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців.
Частиною 5 статті 219 КПК України встановлено, зокрема, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Водночас якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування неможливо закінчити у двохмісячний строк, такий строк може бути продовжений, зокрема, слідим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора до шести місяців (п. 2 ч. 3 ст. 294 КПК України).
Як встановлено із наданих стороною захисту матеріалів та зазначено вище 14.06.2022 під час досудового розслідування кримінального провадження № 62020100000002168 ОСОБА_15 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 384, ч. 4 ст. 358КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.08.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 продовжено до п`яти місяців, тобто до 14.11.2022.
15.08.2022 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України повідомлено ОСОБА_13 .
04.11.2022 ОСОБА_13 та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження для ознайомлення. Ознайомлення тривало до 08.11.2022.
15.11.2022 у кримінальному провадженні № 62020100000002168 складено та затверджено обвинувальний акт, який скеровано до Вищого антикорупційного суду. До суду обвинувальний акт надійшов 16.11.2022.
Враховуючи вищезазначене, оскільки після повідомлення про підозру ОСОБА_15 слідчим суддею строки досудового розслідування були продовжені до 14.11.2022 та в межах продовжених строків повідомлено про підозру ОСОБА_13, а також останньому та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування до граничної дати визначеної слідчим суддею в ухвалі від 11.08.2022, колегія суддів зазначає, що твердження сторони захисту про закінчення строків досудового розслідування не ґрунтуються на фактичних матеріалах провадження, а тому відхиляє їх.
З приводу доводів захисників, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчим суддею продовжені виключно у відношенні підозрюваного ОСОБА_15, суд зазначає, що приписами кримінального процесуального законодавства встановлено строки досудового розслідування для кримінального провадження в цілому, а не для кожної конкретної особи у даному провадженні. А тому продовження строку досудового розслідування до 14.11.2022 у кримінальному провадженні, в якому першочергово повідомлено про підозру ОСОБА_15, автоматично встановило відповідний граничний строк досудового розслідування і для підозрюваного ОСОБА_13, а отже не потребувало окремого продовження таких строків для останнього.
Щодо закриття кримінального провадження у відношенні ОСОБА_15 .
Як було зазначено вище, п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України встановлена необхідність закриття кримінального провадження у разі якщо підозрюваний, обвинувачений помер, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Приписами ст. 283 КПК України не передбачено конкретного строку, протягом якого прокурор повинен прийняти рішення про закриття кримінального провадження. Законодавцем у відповідній статті наголошено на тому, що прокурор відповідне рішення повинен прийняти у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру.
Разом з цим, відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Таким чином, рішенню прокурора щодо закриття кримінального провадження повинно передувати проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження в розумні строки.
В той же час відсутність чітко визначеного законодавством строку, протягом якого прокурор повинен прийняти рішення про закриття кримінального провадження, корелюється з приписами ст. 36 КПК України, відповідно до якої прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Враховуючи наведе, колегією суддів відхиляються доводи сторони захисту з приводу не прийняття прокурором рішення про закриття кримінального провадження одразу після заяви ОСОБА_16, що призвело до погіршення становища підозрюваного ОСОБА_13 .
Щодо надання оцінки ухвалі слідчого судді про продовження строку досудового розслідування та визначення фактичного початку перебігу строку у даному кримінальному провадженні.
Колегією суддів при вирішенні питання щодо закриття кримінального провадження надано вичерпну оцінку доводам захисників з приводу повідомлення про підозру померлій особі, не залучення до провадження захисника підозрюваному ОСОБА_15, відсутності захисника останнього в суді під час проводження строку досудового розслідування, наявності заяви матері ОСОБА_15 про небажання вчинення дій з метою реабілітації сина, а тому повторне надання оцінки таким доводам є безпідставним. Водночас з приводу неналежної оцінки слідчим суддею доводів сторони обвинувачення щодо необхідності та обсягу слідчих та процесуальних дій, які були підставою для звернення до суду з клопотанням про продовження строку досудового розслідування, колегія суддів зазначає, що це є оціночним поняттям та кожною окремою особою може сприйматися по-різному. А тому це не може вказувати на не відповідність ухвали слідчого судді приписам законодавства.
Підсумовуючи вищезазначене колегія суддів доходить висновку, що в судовому засіданні не встановлено факту закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168. За таких обставин підстав для задоволення клопотань захисників судом не вбачається, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 219, 284, 314, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження № 62020100000002168 від 27.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження № 62020100000002168 від 27.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження № 62020100000002168 від 27.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3