Документ № 109259540

Дата засідання: 16/02/2023
Дата винесення рішення: 16/02/2023
Справа №: 991/972/23
Провадження №: 52017000000000717
Інстанція: АП ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (АП ВАКС) : Боднар С.Б.

Справа № 991/972/23

Провадження №11-сс/991/138/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції)

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

прокурора ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 лютого 2023 року, якою задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігів, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року,

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 лютого 2023 року задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 та продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 квітня 2023 року.

Одночасно підозрюваному визначено заставу у розмірі 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень та встановлено, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 покладено обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду;

- повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначено до 09 квітня 2023 року.

Розглянувши клопотання детектива слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. На його думку, встановлені під час застосування запобіжного заходу ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, що є достатньою підставою для продовження підозрюваному строку дії застосованого запобіжного заходу. Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження, які продовжують існувати, виключають об`єктивну можливість застосування відносно нього іншого більш м`якого запобіжного заходу. Крім того, слідчий суддя також дійшов переконання про доцільність залишення ОСОБА_5 застави у розмірі 523 205 685 гривень, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Не погодившись з указаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_8 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 лютого 2023 року та постановити нову, якою в задоволенні клопотання детектива відмовити.

Апеляційна скарга захисника обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з чим її необхідно скасувати з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

На думку захисника, матеріали клопотання детектива не містять доказів на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри, а також не доводять існування ризиків, достатніх для продовження йому строку тримання під вартою. Визначаючи розмір застави слідчий суддя, в порушення вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, не врахував обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу. Безпідставно встановивши виключний випадок при призначенні застави, слідчий суддя визначив її у не справедливому та непомірному для ОСОБА_5 розмірі.

Крім того, з апеляційною скаргою в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 до суду звернувся захисник ОСОБА_6, який також просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 лютого 2023 року та постановити нову, якою в задоволенні клопотання детектива відмовити.

Захисник стверджує, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки постановлена на підставі хибних висновків слідчого судді, які не ґрунтуються на матеріалах провадження. Слідчий суддя не взяв до уваги зміну стану здоров`я підозрюваного та необхідність надання йому спеціалізованої медичної допомоги. Очевидне та документально підтверджене погіршення стану здоров`я підозрюваного, що об`єктивно вимагає спеціалізованої медичної допомоги, є підставою для відмови у задоволенні клопотання детектива, оскільки подальше утримання ОСОБА_5 під вартою може призвести до непоправних наслідків, що жодним чином не відповідає завданням кримінального провадження. ОСОБА_5 потребує спеціалізованої медичної допомоги як лікаря-ендокринолога, який визначає та коректує курс постійної медикаментозної підтримки пацієнта, так і інших профільних фахівців, які надають спеціалізовану медичну допомогу з лікування супутніх захворювань, зокрема кардіологічного спектру. Визначений слідчим суддею розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави є завідомо непомірним для підозрюваного, що робить тримання під вартою безальтернативним запобіжним заходом для ОСОБА_5 .

Захисник просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки повний текст вказаної ухвали суду складено та оголошено лише 14 лютого 2023 року, у зв`язку з чим він не був обізнаний з мотивами її постановлення, що перешкодило подати апеляційну скаргу раніше.

В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції), його захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також прокурор ОСОБА_9 .

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України).

Згідно матеріалів провадження, оскаржувану ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду постановлено 09 лютого 2023 року за участі, у тому числі, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 . З апеляційною скаргою до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду захисник звернувся 15 лютого 2023 року, тобто після закінчення п`ятиденного строку на оскарження ухвали слідчого судді.

У випадку коли слідчий суддя постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. У разі необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, зазначене за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України. Указана позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18.

Таким чином, оскільки повний текст ухвали слідчого судді від 09 лютого 2023 року оголошено лише 14 лютого 2023 року колегія суддів доходить висновку про поважність причин пропуску захисником ОСОБА_6 строку на апеляційне оскарження указаної ухвали суду.

Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

За викладених обставин колегія суддів вважає за можливе поновити захиснику ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 лютого 2023 року, вважаючи його пропущеним з поважних причин.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного та його захисників, які підтримали подані апеляційні скарги та просили задовольнити їх у повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2022 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2022 року, до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Одночасно підозрюваному визначено заставу у розмірі 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень та покладено обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України. Строк дії ухвали визначено до 17 грудня 2022 року (том 1, а.с. 66-90).

08 грудня 2022 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року продовжено слідчим суддею Вищого антикорупційного суду до чотирьох місяців, тобто до 17 лютого 2023 року (том 9, а.с. 107-114).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2022 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2022 року, продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 лютого 2023 року. Визначено підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень та покладено обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України (том 9, а.с. 115-128).

02 лютого 2023 року підозрюваному ОСОБА_5 та його захисникам у порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 та надано доступ до матеріалів досудового розслідування (том 9, а.с. 137-141).

03 лютого 2023 року детектив ОСОБА_10 звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .

Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).

Отже, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Згідно матеріалів провадження, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року здійснюється за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.

У межах вказаного кримінального провадження, 17 жовтня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у проханні та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, для себе та третіх осіб неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданих їй влади та службового становища за попередньою змовою групою осіб (том 1, а.с. 16-47).

За версією сторони обвинувачення, протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року ОСОБА_5, обіймаючи посаду Голови ДФС України, в обмін на отримання неправомірної вигоди сприяв у здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість підконтрольним ОСОБА_12 товариствам, а саме: ТОВ «Європа Транс Лтд.», ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат» «Івано-Франківські Ковбаси», ТОВ «Імперово Фудз», ПАТ «Компанія Райз», ПАФ «Жуківська», СТОВ імені Духова, ТОВ «Батуринське», СТОВ «Промінь», ТОВ «Головеньківське Плюс», ТОВ «СП «Пуків Агро», СТОВ «Калина», СПОП «Березоволуцьке», ТОВ «Егрес-Агро», ТОВ «АПФ «Левада», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ПОСП «Перемога», СТОВ імені Щорса, ТОВ «Спецагропроект», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», АТзОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Невгодівське», ТОВ «Великофоснянське», ТОВ «Райз-Полісся», ТОВ «Раківщинське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-МВ», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Зорі Прикарпаття», ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», ТОВ «Елеватор Агро», на загальну суму 3 244 048 800, 33 грн.

Таке сприяння полягало у включенні відомостей про вищевказаних платників податків до узагальнюючих інформацій ДФС. Зокрема, відомості про задекларовані платниками суми бюджетного відшкодування включалися до відповідних узагальнених інформацій, натомість відповідні відомості про інших платників до таких інформацій не включалися. Таким чином, неодноразово право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в інших платників виникало, але відшкодування їм не здійснювалося.

Отримання неправомірної вигоди ОСОБА_5 здійснювалося за пособництва його радника - ОСОБА_11, який з метою приховання природи отриманих коштів неправомірної вигоди, залучив компанії-нерезидентів з ознаками фіктивності, а також надав можливість ОСОБА_5 використати підконтрольне йому товариство для зарахування частини суми неправомірної вигоди.

Так, кошти ймовірної неправомірної вигоди сплачувалися шляхом перерахування з рахунків товариств-нерезидентів «ULF Trade AG» та «Avonex Limited», бенефіціарним власником яких є ОСОБА_12, через рахунки компаній з ознаками фіктивності «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc», «Sanda Commerce Llp» на рахунки товариств-нерезидентів «RN Group Limited», фактично підконтрольного ОСОБА_5, «Lamagan Ventures Limited», підконтрольного тестю ОСОБА_5 - ОСОБА_13, та «Newline Leader Ltd», підконтрольного ОСОБА_11 . Загальна сума неправомірної вигоди склала 5 597 620 доларів США та 21 016 173,26 Євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів склало 722 723 650,99 грн.

Дослідивши матеріали провадження слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та можливу причетність підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин. Такого висновку слідчий суддя дійшов на підставі безпосередньо досліджених у ході розгляду клопотання матеріалів провадження у їх сукупності, зокрема:

-протоколу від 31.05.2021, складеного за результатом тимчасового доступу до речей і документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 52017000000000523 від 28.07.2017, до якого додано копії: розпорядження Прем`єр - міністра України від 05.05.2015 № 424-р Про призначення ОСОБА_5 . Головою Державної фіскальної служби України; наказу Голови ДФС України від 06.05.2015 № 338, згідно якого ОСОБА_5 підпорядковувалися, зокрема, департамент методологічної роботи з питань оподаткування, координаційно-моніторинговий департамент, департамент податкового та митного аудиту; наказу Голови ДФС України від 23.03.2016 № 238, згідно якого ОСОБА_5 підпорядковувалися, зокрема, департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем, департамент податків і зборів з юридичних осіб; наказу Голови ДФС України від 06.07.2015 № 1959-о Про зарахування радником Голови ДФС України на громадських засадах ОСОБА_11 ;

-протоколу від 03.08.2020, складеного за результатом тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у кабінеті Міністрів України, з додатком у виді копії розпорядження від 31.01.2018 № 35-р Про звільнення ОСОБА_5 з посади Голови ДФС України;

-протоколу огляду документів від 31.01.2022 - реєстраційної справи ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство», згідно якого: товариство зареєстроване 04.08.2009; 13.04.2011 компанія Altis Investment Management Ltd, директором та акціонером якої був ОСОБА_5, придбала частку у статутному капіталі товариства у розмірі 100 %; 08.08.2014 учасник товариства компанія RN Group Limited (в особі директора ОСОБА_5 ) надала дозвіл призначити директора ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» (секретарем загальних зборів учасників товариства зазначено ОСОБА_14 ; 03.03.2017 подано відомості про те, що кінцевим бенефіціарним власником товариства є ОСОБА_11 ;

-протоколу огляду від 09.09.2021 відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого встановлено, що, зокрема, у період з 01.07.2015 до 18.02.2016 ОСОБА_12 був кінцевим бенефіціарним власником таких суб`єктів господарювання: СТОВ імені Щорса, ТОВ «Невгодівське», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», ТОВ «Батуринське», СПОП «Березоволуцьке», ТОВ «Головеньківське Плюс», СТОВ імені Духова, ТОВ «Егрес-Агро», ТОВ «Європа Транс Лтд», ПАФ «Жуківська», ТОВ «Імперово Фудз», СТОВ «Калина», ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат» «Івано-Франківські Ковбаси», ТОВ «АПФ «Левада», СТОВ «Промінь», ТОВ «СП «Пуків Агро», ТОВ «Райз-Полісся», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ПАТ «Компанія Райз», ПрАТ «Райз-Максимко», ТОВ «Український Дистрибуційний Центр», ПОСП «Перемога», ТОВ «Спецагропроект», АТОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-МВ», ТОВ «Раківщинське», ТОВ «Великофоснянське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», ТОВ «Зорі Прикарпаття», ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», ТОВ «Агрофірма «Надія», ТОВ «Станіславська торгова компанія», ТОВ «Вікторія Агроекспо», ТОВ «Олімпекс Агро», ТОВ «Розтоцьке»;

-протоколу огляду документів від 06.08.2020, складеного за результатом огляду реєстраційної справи ТОВ «Станіславська торгова компанія», згідно якого 08.09.2010 ОСОБА_15 призначена на посаду директора товариства;

-протоколу огляду документів від 16.10.2020, складеного за результатом огляду реєстраційних справ, зокрема ТОВ «Європа Транс ЛТД» та ТОВ «Імперово Фудз», згідно якого встановлено, що з 03.03.2014 одним із засновників ТОВ «Європа Транс ЛТД» стало Ukrlandfarming PLC, засновником якого з часткою 94.99% станом на 28.02.2014 була компанія AVONEX LIMITED, а станом на 19.02.2013 директорами цієї компанії були ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 03.06.2015 кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Європа Транс ЛТД» зареєстровано ОСОБА_12 . Також встановлено, що ТОВ «Імперово Фудз» зареєстрована 02.03.2007, одним із учасників якого була компанія Avangardco Investments Public Limited, станом на 04.12.2008 акціонером якої був ОСОБА_12 ;

-листів Міністерства економіки України від 22.09.2022 № 2205-20/66327-05 про надання копій документів на запит детектива Національного бюро. Згідно із додатками до листа встановлено, що ОСОБА_16 займав посаду Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з 17.03.2020 по 18.05.2021; у період з 04.2013 по 10.2017 працював заступником генерального директора ТОВ «Райз-Максимко», а з 11.2017 по 03.2020 - заступником генерального директора ТОВ «Управлінське товариства «УЛФ»;

-протоколів огляду від 12.08.2021 та від 22.09.2021 інформації, яка міститься в АС «Податковий блок», а саме декларацій з ПДВ та заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад, грудень 2014 року, січень-березень, травень, червень, серпень-грудень 2015 року, подані підконтрольними ОСОБА_20 суб`єктами господарювання. Зокрема, встановлено, що у період з жовтня 2015 року по січень 2016 року значно збільшилася кількість суб`єктів господарювання, які подали заявки на відшкодування ПДВ та відповідно сума відшкодувань, так: за вересень 2015 року - 14 суб`єктів господарювання на загальну суму - 491784579грн, за жовтень 2015 року - 24 суб`єкта господарювання на суму 969635019грн, за листопад 2015 року - 21 суб`єкт господарювання на суму 838353431грн. Водночас, за період з грудня 2014 року по вересень 2015 року, про відшкодування ПДВ зверталося від 1 до 10 таких суб`єктів господарювання, загальна сума відшкодування за місяць не перевищувала 300 000 000 грн;

-протоколів огляду документів від 17.05.2021, 23.06.2021, 08.07.2021, 04.08.2021, 05.08.2021, отриманих від Головних управлінь ДПС в Івано-Франківській області, в м. Києві, в Житомирській області, в Полтавській області, в Черкаській області, в Чернігівській області, а також Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків відомостей, у яких зафіксовані обставини відшкодування ПДВ щодо юридичних осіб, у тому числі підконтрольних ОСОБА_20, які перебувають на обліку у відповідних податкових органах, створення податковими органами областей документів на підставі ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках (затвердженого Наказом ДПА України від 03.02.2011 № 68/23) та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (затвердженого Постановою КМУ від 17.01.2011 № 39);

-протоколу огляду речей від 03.11.2022, відповідно до якого оглянуто інформацію з резервних копій телефонів ОСОБА_13, вилучених за місцем знаходження офісу останнього, та виявлено його спілкування в період вчинення злочину з ОСОБА_21 та представниками банку Швейцарської конфедерації де були відкритті рахунки компанії «LAMAGAN VENTURES LIMITED»;

-протоколу огляду речей від 09.11.2022, відповідно до якого оглянуто інформації з мобільного телефону ОСОБА_13, вилученого за місцем проживання останнього, та виявлено його спілкування в період вчинення злочину з ОСОБА_21 в томи числі в період надходження грошових коштів на рахунки компанії «LAMAGAN VENTURES LIMITED», а також спілкування з іншими особами;

-протоколу огляду документів від 16.08.2021 з додатками, відповідно до якого оглянуто листи та узагальнену інформацію, вилучені під тимчасового доступу в Державній казначейській службі України, стосовно відшкодування ПДВ, що надійшли до Державної казначейської служби України від ДФС в період з 01.01.2015 по 03.03.2017 (том 3 а.с. 1-147);

-протоколу огляду документів від 22.06.2021 з додатками, вилучених у порядку тимчасового доступу до документів Державної податкової служби України, серед яких, зокрема, наявний лист в.о. директора Департаменту оподаткування юридичних осіб ДФС України ОСОБА_22 (колишнього помічника-консультанта народного депутата ОСОБА_5 ) від 22.10.2015 до Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та МГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників із вимогою провести детальну інвентаризацію підтверджених, у тому числі надісланих раніше, але не відшкодованих сум ПДВ в розрізі податкових декларацій з ПДВ, узагальнені обсяги надіслати до Департаменту; лист в.о. директора Департаменту оподаткування юридичних осіб ДФС України ОСОБА_22 від 29.12.2015 до Координаційно-моніторингового департаменту щодо погодження наданих на розгляд узагальнених інформацій щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, сформовану за зверненнями головних управлінь ДСФ, та з проханням забезпечити надання до ДКСУ інформації згідно додатків, серед яких, є інформація щодо підконтрольних ОСОБА_12 суб`єктів господарювання; лист Голови ДФС ОСОБА_5 від 16.12.2015 до Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та МГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників із вимогою провести детальну інвентаризацію підтверджених, у тому числі надісланих раніше, але не відшкодованих сум ПДВ в розрізі податкових декларацій з ПДВ, узагальнені обсяги надіслати до Департаменту;

-листів, за підписом Голови ДФС ОСОБА_5, від 07.09.2015 № 2353/4/99-99-20-01-02-13 щодо збільшення суми ресурсу бюджетного відшкодування ПДВ на вересень 2015 року з відповідним зменшенням у листопаді-грудні 2015 року рівними частинами; від 25.12.2015 № 3459/4/99-99-20-01-02-13 з проханням підтвердити можливість додаткового відшкодування ПДВ у межах перевиконання індикативних показників понад індикативні показники, визначені Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»;

-листа ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві від 02.08.2021 № 05-06.2-10/10889, яким надано інформацію про відшкодування ПДВ згідно висновків, сформованих територіальними органами ДПС на користь окремих платників за період 01.01.2015 по 31.12.2016;

-листа Державної казначейської служби України від 24.11.2021 № 11-06- 06/24588, яким надано інформацію про бюджетне відшкодування ПДВ запитуваним суб`єктам господарювання за період з 01.01.2015 по 01.06.2016, надану ГУ Державної казначейської служби України в областях та м. Києві;

-копії протоколів огляду від 06.09.2021, 26.03.2020, 03.02.2020, відповідно до яких оглянуто документи, вилучені під час здійснення тимчасових доступів у банківських установах, що містять інформації про перерахування грошових коштів у 2015-2016 роках юридичними особами, а також відомості щодо джерел походження таких коштів, якими були бюджетні відшкодування ПДВ;

-протоколу огляду від 22.12.2021 - матеріалів, що надійшли від компетентних органів Швейцарської Конфедерації, зокрема: копії виписок по рахункам товариства Avonex Limited, згідно яких на рахунки цього товариства надходили кошти з рахунку ULF TRADE AG, у тому числі отримані останнім протягом січня-лютого 2016 року від ПрАТ «Компанія «Райз»; перерахування Avonex Limited коштів на рахунок компанії Ktonel Holdings Limited; копії виписок по рахункам товариства ULF TRADE AG, згідно яких останнє здійснювало платежі на рахунки компанії Ktonel Holdings Limited. Відповідно до отриманих матеріалів також встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником компанії Avonex Limited та ULF TRADE AG є ОСОБА_12, уповноваженим підписантом Avonex Limited є ОСОБА_23, ULF TRADE AG - ОСОБА_24 . Також ULF TRADE AG уповноважило ОСОБА_23 на використання системи Direct Net;

-протоколу огляду від 24.10.2018 документів, що надійшли від компетентних органів Латвійської Республіки, згідно яких протягом серпня, грудня 2015 року - початку 2016 року між компаніями Avonex Limited та Ktonel Holdings Limited укладалися договори купівлі-продажу пшениці урожаю 2016 року, між компаніями Newline Leader LTD, RN Group Limited, ULF TRADE AG та Ktonel Holdings Limited укладалися договори купівлі-продажу кукурудзи, пшениці. Істинними одержувачами вигоди компанії Ktonel Holdings Limited - є ОСОБА_25, ОСОБА_26, контактна особа - ОСОБА_27 ;

-протоколу огляду документів від 01.02.2019, отриманих від компетентних органів Латвійської Республіки, згідно якого протягом січня, березня 2016 року відбувалося перерахування коштів між компаніями Lazer Plus Limited та Lamagan Ventures Limited, Avonex Limited у якості позики; протягом червня 2015 року, січня 2016 року між компаніями Ipson Holdings Limited та Lamagan Ventures Limited, Shellrock Sales INC. у якості позики; протягом вересня 2015 року між Shellrock Sales INC та Lamagan Ventures Limited. Представниками компанії Ipson Holdings Limited є ОСОБА_26, ОСОБА_28, останній також - довірена особа та істинний одержувач вигоди, контактна особа - ОСОБА_27 . Представниками та істинними одержувачами вигоди компанії Lazer Plus Limited є ОСОБА_26, ОСОБА_28 . Представником, довіреною особою, істинним одержувачем вигоди компанії Shellrock Sales INC є ОСОБА_29 . Фактичною адресою цих компаній є м. Київ;

-протоколу огляду від 04.02.2022 інформації, отриманої від компетентних органів Латвійської Республіки, а саме договорів позики, укладених між компаніями Shellrock Sales INC та Lazer Plus Limited від 21.10.2015, Ipson Holdings Limited від 02.06.2015, Lamagan Ventures Limited від 11.09.2015; між компаніями Ipson Holdings Limited та Lamagan Ventures Limited від 02.03.2016, Shellrock Sales INC від 02.06.2015, між компаніями Lazer Plus Limited та Lamagan Ventures Limited від 21.01.2016, 02.06.2016, Avonex Limited від 22.04.2016, 09.06.2016, 25.05.2016, 05.07.2016, 01.08.2016, Sandra Commerce LLP від 05.05.2015;

-протоколу огляду від 29.12.2021 матеріалів, що надійшли від компетентних органів Швейцарської Конфедерації, згідно якого ОСОБА_5 до 21.10.2014 був кінцевим бенефіціарним власником компанії RN Group Limited, після чого, на підставі договору дарування 100% акцій подарував своєму брату ОСОБА_14 . Водночас, відповідно до Ідентифікуючого звіту від 18.02.2015, складеного банківською установою, у якій обслуговуються рахунки компанії RN Group Limited, у розділі «Джерело майна та історія клієнта» констатовано факт проведеної зустрічі працівником банку з ОСОБА_5 17.02.2015 у м. Києві з питань ведення бізнесу, а відповідно до протоколу комітету протидії відмиванню коштів від 24.02.2015, меморандуму від 19.02.2015 та огляду-меморандуму політично значущої особи за період з 09.03.2015-16.12.2016 від 16.12.2016, складених працівниками банку, клієнтом значиться ОСОБА_5, який у грудні 2016 року подарував свої активи своєму братові ОСОБА_30, після чого комплаєнс погодили мутацію. Разом з цим у період з 14.08.2015 до 15.10.2015 на рахунки RN Group Limited здійснювалися вхідні платежі, де в графі «text» зазначено коментар «R1BRLV22XXX», тобто надходження здійснювалися із рахунків відкритих у Латвійській Республіці;

-протоколу огляду документів від 30.10.2018, що надійшли від компетентних органів Британських Віргінських Островів, щодо реєстрації та діяльності товариства «RN Group Limited», щодо уповноважених осіб цього товариства, якими в різний час були ОСОБА_31 та ОСОБА_32 ;

-протоколу огляду від 01.02.2019 інформації, наявної в мережі Інтернет, щодо діяльності компанії «Lamagan Ventures Limited». Зокрема, згідно із аудиторським висновком фінансової звітності «Lamagan Ventures Limited» (Британські Віргінські Острови) є учасником компанії і володіє 100% статутного капіталу ТОВ «Компанія з управління активами «Альтіс-Траст». У свою чергу власником та керівником ТОВ «Компанія з управління активами «Альтіс-Траст» є «Альтіс Девелопмент Лімітед (Altis Development Limited)» (Кіпр), бенефіціарним власником якого є ОСОБА_13 ;

-протоколу огляду документів від 29.09.2022, отриманих від компетентних органів Британських Віргінських Островів, щодо реєстрації та діяльності товариства «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Lider LTD», стосовно бенефіціарних власників цих товариств, якими значаться ОСОБА_13 та ОСОБА_11 відповідно;

-протоколу огляду документів від 13.01.2022, згідно якого протягом 2015-2016 року, тобто у період коли здійснювалося бюджетне відшкодування ПДВ, на рахунки товариств, контроль над якими здійснювався ОСОБА_12, відбувалося перерахування коштів з «Avonex Limited» та «ULF TRADE AG» (через рахунки компаній-транзитерів) на компанії-нерезиденти («RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Lider LTD»); у січні-березні 2016 року на рахунки компаній-нерезидентів («RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Lider LTD»);

-протоколів огляду від 17.11.2020 та 22.10.2021 відомостей, отриманих в порядку тимчасового доступу до документів провайдерів мобільного зв`язку, у яких зафіксовано телефонні з`єднання за період 2015-2016 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_12, ОСОБА_16, за номером телефону ОСОБА_11 здійснювалися з`єднання шляхом переадресації, у тому числі на номер телефону, який належить ОСОБА_33 ; між ОСОБА_5 та ОСОБА_12, ОСОБА_16 ;

-протоколу огляду 29.11.2021 мобільного телефону та системного блоку ПК ОСОБА_11, під час якого виявлено факти спілкування останнього, у тому числі із ОСОБА_34, яке свідчить про їх знайомство ще задовгий час до періоду вчинення кримінального правопорушення;

-протоколів огляду речей від 11.05.2021 та 04.06.2021 - записника, вилученого під час обшуку за місцем роботи ОСОБА_11, під час огляду якого виявлено, що у ньому містяться записи про відвідування ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_16, а також записи стосовно ОСОБА_37 та ОСОБА_38 ;

-протоколу про результати здійснення НСРД від 06.02.2019 стосовно ОСОБА_39, відповідно до якого останній консультував третіх осіб про механізм створення юридичних осіб, їх реєстрацію за межами України, відкриття рахунків та винаймання офісних приміщень; зафіксовано спілкування ОСОБА_39 із представником банку щодо наміру обготівкувати значні суми коштів, із ОСОБА_40, який звітував про співпрацю із ОСОБА_41 ( ОСОБА_42 );

-протоколу про результати здійснення НСРД від 06.02.2019 стосовно ОСОБА_43, відповідно до якого остання працювала за дорученнями ОСОБА_39, проінформована про обставини перерахування коштів між підконтрольними йому суб`єктами господарювання, їх походження;

-протоколу про результати здійснення НСРД від 16.04.2019 стосовно ОСОБА_44, відповідно до якого останній виконував вказівки свого керівника ( ОСОБА_45 ), значився директором у одній із компаній, відкритій ОСОБА_35 у Чехії, інформував останнього щодо викликів на допити до Національного бюро;

-протоколу про результати здійснення НСРД від 30.11.2021 стосовно ОСОБА_14, а саме інформації знятої з додатку для передачі миттєвих повідомлень Telegram, відповідно до якого останній обговорював із ОСОБА_36 умови угоди стосовно компанії «Lamagan Ventures Limited», а також спілкувався з ОСОБА_13 та іншими особами щодо виконання доручень свого брата - ОСОБА_5 ;

-протоколу про результати здійснення НСРД від 30.11.2021 стосовно ОСОБА_13, а саме інформації знятої з додатку для передачі миттєвих повідомлень Telegram, відповідно до якого останній узгоджував умови договорів стосовно компанії «Lamagan Ventures Limited» та надавав доручення для виконання ОСОБА_14 ;

-протоколу про результати здійснення НСРД від 09.11.2021 стосовно ОСОБА_46, а саме інформації знятої з електронної пошти, відповідно до якого останній спілкувався з реєстраційними агентами стосовно діяльності компанії «Lamagan Ventures Limited», надсилав та отримував проєкти документів цієї компанії, а також отримував інформацію про перерахування коштів, які надходили на рахунки компанії «Lamagan» від «RN Group Limited», «Ipson» та «Shellrock Sales Inc»;

-протоколів огляду від 06.03.2019 та 12.03.2019 речей та документів, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_43, за яким встановлено наявність аркушів із рукописними написами з прізвищами « ОСОБА_47 » та сумами коштів, а також проєкти контрактів з компанією «Ipson Holding Limited»;

-протоколу огляду від 06.07.2020 образу телефону ОСОБА_15, вилученого під час обшуку від 11.11.2019, за яким встановлено обставини спілкування ОСОБА_12 з ОСОБА_11 та ОСОБА_5, а також довірених осіб ОСОБА_12, в тому числі із керівниками ГУ ДПС в областях та працівниками ДПС стосовно обставин відшкодування ПДВ та включення до узагальненої інформації відповідних відомостей щодо товариств про відшкодування ПДВ;

-протоколів допиту свідка ОСОБА_48 від 03.11.2021, свідка ОСОБА_43 від 14.03.2019 та від 25.03.2019, свідка ОСОБА_44 від 26.03.2019, свідка ОСОБА_49 від 03.12.2018, свідка ОСОБА_50 від 26.03.2019, свідка ОСОБА_51 від 03.08.2020, свідка ОСОБА_52 від 28.12.2020 та 09.12.2021, свідка ОСОБА_53 від 11.11.2021, свідка ОСОБА_54 від 16.12.2021, свідка ОСОБА_55 від 23.09.2021, свідка ОСОБА_56 від 23.12.2021, свідка ОСОБА_57 від 12.10.2021, свідка ОСОБА_58 від 15.10.2021;

-протоколу огляду документів від 23.02.2022, наданих в ході допиту свідками - представниками товариств реального сектору економіки та комунальних підприємств, які мали затримки у відшкодуванні ПДВ протягом 2015-2016 років і скаржилися у податкові органи, Раду бізнес-омбудсмена та суди. Зокрема: постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 у справі № П/811/2431/15, Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 у справі № 825/277/16, Черкаського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 у справі № 823/148/16, відповідно до яких під час вирішення заявлених позивачами вимог про бездіяльність місцевих ОДПІ щодо ненадання висновку про відшкодування відповідної суми ПДВ до органів казначейства, суди керувалися положеннями ст. 200 ПК України, Порядку № 39;

-протоколу допиту свідка, до якого застосовані заходи безпеки, ОСОБА_59 від 22.10.2018, яка повідомила, у тому числі, що після надання неправомірної вигоди на рахунки компанії нерезидента в швейцарському банку, попередньо узгодженої із ОСОБА_11, платнику було відшкодовано ПДВ.

Колегія суддів погоджується, що додані до клопотання детектива матеріали свідчать про ймовірне сприяння ОСОБА_5, як Головою ДФС України, у здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість підконтрольним ОСОБА_12 суб`єктам господарювання шляхом включення відомостей про них до узагальнюючих інформацій ДФС в обмін на отримання неправомірної вигоди на рахунки компаній-нерезидентів, контроль над діяльністю яких здійснював ОСОБА_5, його радник - ОСОБА_11 та батько його дружини - ОСОБА_13 . А тому, доводи захисту про відсутність у матеріалах провадження доказів стосовно причетності ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення є безпідставними та спростовуються вищезазначеними документами.

Оцінюючи твердження захисту щодо неналежності певних окремо взятих документів, так як вони не підтверджують викладених у повідомленні про підозру обставин, слід зазначити, що саме сукупність наявних у матеріалах провадження доказів свідчить про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри та формують внутрішнє переконання причетності підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення. Доказування досить часто ґрунтується не на одному чи кількох доказах, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій підозрюваного; спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння; обстановку, у якій діяла відповідна особа; поведінку, що передувала події та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Стороною захисту не наведено обставин, які б свідчили про очевидну недопустимість поданих стороною обвинувачення доказів, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.

Відхиляє колегія суддів й доводи захисту щодо недоведеності стороною обвинувачення всіх елементів складу інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Наявні у матеріалах провадження докази у своїй сукупності є достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Вирішуючи питання щодо продовження існування у цьому кримінальному провадженні встановлених при застосуванні запобіжного заходу ризиків, колегія суддів виходить з такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків слідчий суддя дійшов висновку, що на момент розгляду такого клопотання ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду не зменшився та продовжує існувати.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки зазначений ризик є актуальним незалежно від стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Обґрунтовуючи клопотання детектив послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, а саме: прохання та одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, для себе та третіх осіб неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданих їй влади та службового становища за попередньою змовою групою осіб. Відповідно до ст. 12 КК України та примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про продовження існування в цьому провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Зокрема, підозрюваний продовжує володіти паспортом громадянина України для виїзду за кордон, а в період з 19 квітня 2022 року по 19 вересня 2022 року п`ять разів виїздив за межі України, тобто має можливість безперешкодно й швидко залишити територію України навіть у період воєнного стану.

Крім того, 05 травня 2021 року ОСОБА_5 звернувся до Держави Ізраїль з проханням отримання візи репатріанта, у якій зазначив усіх членів своєї родини (дружину та трьох малолітніх дітей), а тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про реальний характер намірів підозрюваного залишити територію України.

Колегія суддів погоджується, що майновий стан підозрюваного та реальна можливість вільної зміни свого місця перебування, враховуючи звернення з проханням до Держави Ізраїль про отримання візи репатріанта, свідчать про продовження існування ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду, який не зменшився.

Натомість колегія суддів бере до уваги, що, зважаючи на завершення досудового розслідування та надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717, ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду навіть збільшився, адже, у відповідності до ч. 1 ст. 290 КПК України, відкриття матеріалів досудового розслідування свідчить про наявність у сторони обвинувачення достатніх доказів для складання обвинувального акту та його подальшого направлення до суду з метою притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності.

При встановленні ризику впливу на свідків слідчим суддею враховано, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У раз відмови в продовженні строку тримання ОСОБА_5 під вартою, останній, користуючись своїми зв`язками, може вживати активних дій, спрямованих на особистий чи опосередкований вплив на свідків у кримінальному провадженні, у тому числі які ще не допитані, з метою спотворення даних, які можуть свідчити про причетність підозрюваного або інших осіб до вчинення вказаного злочину. Ураховуючи займану ним раніше посаду Голови ДФС України, підозрюваний може володіти інформацією про персональні дані свідків, місця їх проживання, членів їх сімей, що також надасть йому можливість протиправно використати ці відомості задля впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою схиляння до дачі показань виправдувального характеру. Ризик впливу на свідків також обумовлюється й можливим авторитетом підозрюваного для осіб, які працювали у його підпорядкуванні.

Слідчим суддею також враховано, що після допиту прокурором свідка ОСОБА_60 останній зв`язувався з підозрюваним ОСОБА_5 та повідомляв про питання поставлені свідку прокурором. На переконання колегії суддів, наявність певного ризику може підтверджуватись й поведінкою підозрюваного в іншому кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження існування ризику впливу підозрюваним на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зазначається, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Приймаючи до уваги вищенаведені ризики, які продовжують існувати, конкретні обставини провадження та наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вказаного кримінального правопорушення, колегія суддів доходить висновку про неможливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу. Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі домашнього арешту, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування в тому числі щодо належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5,слідчим суддею враховано відомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, майновий та сімейний стан, а саме те, що він, раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а також міцність соціальних зв`язків підозрюваного.

Крім того, слідчим суддею також враховано надані стороною захисту медичні документи щодо стану здоров`я підозрюваного у період 2017-2020 років (том 14, а.с. 18-40), консультативний висновок лікаря-ендокринолога від 24 жовтня 2022 року (том 14, а.с. 41-42) та рекомендації лікарів-фахівців щодо стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 від 08 лютого 2023 року (том 14, а.с. 60-64), отримані на запит захисника ОСОБА_6 .

Дослідивши зазначені документи слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість доводів захисту щодо неможливості подальшого перебування ОСОБА_5 під вартою у зв`язку із станом його здоров`я. Слідчим суддею встановлено, що надані стороною захисту медичні документи за 2017-2020 роки та консультативний висновок від 24 жовтня 2022 року не містять відомостей, які б свідчили про необхідність надання ОСОБА_5 спеціалізованої медичної допомоги, а з рекомендацій лікарів від 08 лютого 2023 року не випливає неможливість отримання ОСОБА_5 відповідної медичної допомоги в умовах медичної частини ДУ «Київський слідчий ізолятор».

У ході апеляційного розгляду стороною захисту не наведено обґрунтованих доводів на спростування зазначених висновків слідчого судді та не надано доказів, які б підтверджували неможливість надання підозрюваному кваліфікованої медичної допомоги персоналом ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи відсутність спеціального медичного обладнання в умовах слідчого ізолятору.

Порядком взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України № 239/5/104 від 10 лютого 2012 року (далі - Порядок) передбачено, що особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця. (пункт 2.6 Порядку)

У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку (пункт 2.7 Порядку).

Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО (пункт 2.8 Порядку).

Однак у матеріалах провадження відсутня довідка лікаря медичної частини ДУ «Київський слідчий ізолятор», яка б свідчила, що ОСОБА_5 потребує медичної допомоги у закладі охорони здоров`я. Водночас з довідки Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області Київської міської медичної частини від 05 січня 2023 року (том 14, а.с. 10) вбачається, що ОСОБА_5 за час перебування в установі звертався за медичною допомогою до лікаря невропатолога, йому встановлено відповідний діагноз та рекомендовано симптоматичне лікування. За висновком лікаря стан здоров`я ОСОБА_5 стабільний, задовільний та відповідає перебігу наявних у нього хронічних захворювань.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи особу самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, предмет кримінального правопорушення та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми неправомірної вигоди. Так, у рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25 квітня 2000 року (заява № 31315/96, п. 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу, ні в подальшому встановлена застава у 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

Колегія суддів погоджується, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. При цьому колегія суддів бере до уваги, що 05 травня 2021 року ОСОБА_5 звернувся до Держави Ізраїль з проханням отримання візи репатріанта, що свідчить реальний характер намірів підозрюваного залишити територію України не дивлячись на застосований відносно нього у межах кримінального провадження № 52017000000000218 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 31 002 576 грн.

Встановлені досудовим розслідуванням обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки до вчинення інкримінованих дій, що підтверджує схильність та здатність підозрюваного приховувати та маскувати свої ймовірні протиправні дії всіма доступними йому силами та засобами. Разом з тим існування обґрунтованої підозри у вчиненні корупційного злочину головою ДФС України, підриває авторитет та довіру суспільства до органів державної влади і місцевого самоврядування.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя дійшов висновку, що недоведення стороною обвинувачення ризику перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, зважаючи на відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування, не впливає на розмір застави, оскільки необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5, з урахуванням його особи, доведених ризиків, обставин та тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, свідчить про необхідність визначення застави саме у розмірі, який був визначений як під час застосування підозрюваному запобіжного заходу, так і під час його наступного продовження. Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді та додатково враховує збільшення ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на стадію кримінального провадження.

А тому, з урахуванням майнового та соціального стану ОСОБА_5, його особи, обставин кримінального правопорушення, доведених ризиків, які не зменшились та продовжують існувати, а також розміру неправомірної вигоди, застава у сумі 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень є обґрунтованою та здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При розгляді клопотання детектива про продовження строку запобіжного заходу суд врахував вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Надані із клопотанням детектива матеріали доводять наявність правових підстав для продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

Неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 199, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання захисника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 лютого 2023 року задовольнити.

Строк на апеляційне оскарження поновити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 лютого 2023 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

Пошук

Документ № 109259540

УХВАЛА

ПОСТАНОВИЛА: