Документ № 109276103

справа №991/1523/23

провадження №1-кс/991/1548/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«20» лютого 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_7, про відвід групі прокурорів у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_7, про відвід групі прокурорів у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року.

Заява обґрунтована тим, що нагляд за додержанням законів у цьому кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів у складі: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 (старший групи ОСОБА_8 ), які, на думку адвоката, підлягають відводу від участі у даному кримінальному провадженні у зв`язку з існуванням відповідних підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України. Так, заявник зазначає, що необхідність подання заяви про відвід всій групі прокурорів та її задоволення обумовлені встановленими фактами: існуючого конфлікту інтересів, що вбачається у одночасному здійсненні окремими прокурорами групи прокурорів процесуальних повноважень, якими КПК України наділяє прокурорів різного рівня та процесуального статусу; допущених порушень імперативних вимог КПК України під час здійснення досудового розслідування, тобто порушень засад законності кримінального провадження; неефективності здійснення прокурорами групи прокурорів нагляду за дотриманням законів під час проведення цього досудового розслідування. При цьому, головною причиною всіх перелічених обставин подання заяви про відвід, на переконання заявника, є включення в групу прокурорів керівника САП ОСОБА_15 та його заступника ОСОБА_16, що є поєднанням у групі прокурорів різного рівня. Так, заявник вважає, що керівник органу прокуратури, яким у даному кримінальному провадженні є заступник Генерального прокурора - керівник САП ОСОБА_15, а також прокурор вищого рівня, яким по відношенню до прокурорів САП у даному кримінальному провадженні є заступник керівника САП ОСОБА_16, не можуть входити до групи прокурорів та здійснювати повноваження з нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, оскільки таке поєднання процесуальних повноважень не передбачене чинними нормами КПК України, Законом України «Про прокуратуру», підзаконними нормативно-правовими актами, тобто суперечить їх вимогам, що несе пряму загрозу реалізації учасниками кримінального провадження і зокрема стороною захисту своїх прав, унеможливлює здійснення прокурорського нагляду за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та призводить до особистої заінтересованості таких прокурорів у результатах кримінального провадження і, як наслідок, їх упередженості. При цьому, заявник зазначає, що особи, на яких законом покладені повноваження здійснювати нагляд за дотриманням законів самі не дотримуються вимог законодавства, чим грубо порушують засади законності кримінального провадження, що викликає обґрунтовані сумніви в їх неупередженості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2023 року, заява адвоката ОСОБА_5 про відвід групі прокурорів була розподілена судді ОСОБА_1 для розгляду (справа №991/1523/23, провадження №1-кс/991/1548/23).

В судовому засіданні адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заяву про відвід підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Прокурор ОСОБА_18 заперечив проти задоволення заяви про відвід, вважаючи її доводи необґрунтованими, оскільки, на його думку, сторона захисту робить все, щоб затягнути розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 . При цьому зазначив, що кримінальний процесуальний закон вимагає від заявника відводу заявити його одразу після того, як йому стало відомо про обставини, які, на його думку, є підставами для такого відводу. Так, прокурор вказав на те, що тиждень тому сторона захисту приділила значну увагу питанню, з причин якої заявлено даний відвід в межах розгляду іншого клопотання у цьому кримінальному провадженні, однак відвід не заявила. Звернув також увагу на те, що відвід заявлений десяти прокурорам одночасно з мотивів нібито їх упередженості, при цьому фактично більш детально у заяві викладені доводи на обґрунтування обставин упередженості лише двох прокурорів із групи - ОСОБА_15 та ОСОБА_16 і не наведено жодної обставини на підтвердження упередженості стосовно решти прокурорів. Тобто, фактично заява про відвід має знеособлений характер та не містить жодного доводу, який свідчив би про наявність такої упередженості, натомість, на думку прокурора, ця заява фактично стосується питання законності прийнятих у кримінальному провадженні процесуальних рішень, втім неефективність, на існування якої посилається сторона захисту, не може бути підставою для заявлення відводу прокурору. Крім того, заперечив проти доводів про неможливість керівників органу прокуратури здійснювати нагляд за досудовим розслідуванням, оскільки такі посилання є необґрунтованими та не відповідають нормам закону, як не протирічить таким нормам і факт включення їх до групи прокурорів у кримінальному провадженні.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали заяви про відвід, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Наведена норма кримінального процесуального закону містить у собі вичерпний перелік обставин, що виключають участь, зокрема прокурора у проведенні досудового розслідування кримінального провадження.

Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, який, згідно з ч. 5 вказаної статті, повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора, на існування якої посилаються адвокати ОСОБА_7, та бути підтвердженим відповідними доказами.

З практики ЄСПЛ вбачається, що особиста безсторонність означає відсутність упередженості або прихильності, що презюмується, поки не надано доказів протилежного.

На думку слідчого судді, до встановлення наявності/відсутності упередженості прокурора необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на його безпосередню поведінку та надати оцінку реальним діям прокурора під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у його поведінці, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до учасників та зміни його складу.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 15 КПК України визначено, що прокурором є особа, яка обіймає посаду, передбачену ст. 17 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.

Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ст. 36 КПК України).

У поданій заяві ставиться питання про відвід усіх прокурорів, включених до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні з огляду на існуючий, на думку сторони захисту, конфлікт інтересів, що вбачається у одночасному здійсненні окремими прокурорами групи прокурорів процесуальних повноважень, якими КПК України наділяє прокурорів різного рівня, та процесуального статусу; допущені порушення імперативних вимог КПК України під час здійснення досудового розслідування, тобто порушень засад законності кримінального провадження; неефективності здійснення прокурорами групи прокурорів нагляду за дотриманням законів під час проведення цього досудового розслідування. Наведені стосовно зазначених обставин доводи заяви сторона захисту вважає проявом упередженості з боку кожного прокурора з числа групи прокурорів.

Дослідивши наведені аргументи, слід зазначити, що сумнів у неупередженості будь-якого учасника процесу повинен бути розумним та не ґрунтуватися на власних суб`єктивних міркуваннях і особистих відчуттях (припущеннях).

Перевіривши підстави, якими обґрунтована заява про відвід групи прокурорів, враховуючи зміст ст.77 КПК України та загальні критерії ЄСПЛ для визначення можливої упередженості учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що обставини, які б свідчили про упередженість прокурорів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 у даному кримінальному провадженні відсутні, оскільки жодних об`єктивних даних, які могли б підтверджувати факт упередженості прокурорів під час здійснення розслідування в межах даного кримінального провадження у зв`язку з викладеними у заяві обставинами адвокати не навели.

Посилання захисників на неналежне формування складу групи прокурорів, незгода з прийнятими в межах кримінального провадження процесуальними рішеннями, як і неефективність його здійснення є їх власними оціночними судженнями щодо дій прокурорів.

Відхиляючи наведені у заяві доводи, слід наголосити, що у цій заяві перелічено десять прокурорів, які входять до складу групи, однак адвокати взагалі не послалися на будь-які обставини, що могли б дати їм підстави вважати кожного окремого прокурора упередженим при здійсненні ним своїх повноважень, натомість вони обмежились загальними посиланнями на групу прокурорів в цілому, діяльність якої викликає незгоду у сторони захисту, що не має нічого спільного з об`єктивними підставами для заявлення відводу.

Таким чином, оскільки заява адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7, про відвід групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні не містить об`єктивних даних про обставини, що можуть свідчити про їх упередженість, а також, враховуючи те, що адвокатами в судовому засіданні не доведено підстав заінтересованості або обставин, з посиланням на докази, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості або особистій заінтересованості прокурорів в результатах даного кримінального провадження, із урахуванням вимог ст. 80 КПК України, згідно якої відвід повинен бути вмотивованим, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.

В той же час, одночасне здійснення (поєднання) окремими прокурорами групи прокурорів процесуальних повноважень, якими КПК України наділяє прокурорів різного рівня, та процесуального статусу є предметом для обговорення в рамках справедливості кримінального процесу в цілому і тільки за умови настання реальних негативних наслідків для зацікавлених осіб, а не гіпотетичних, які можуть і не настати в майбутньому. На мою думку, факт продовження до трьох місяців керівником САП ОСОБА_15 досудового розслідування, в якому він здійснює і процесуальний нагляд, також не спричинило істотних порушень для жодного з учасників, а вплив таких його дій на кримінальне провадження в цілому може буде оцінений виключно колегією суддів у нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного рішення, якщо, звісно, справа буде направлена до суду.

Повний текст ухвали був виготовлений та внесений до Єдиного державного реєстру судових рішень із запізненням через віроломну війну рф в Україні і запровадження воєнного стану (повітряні тривоги, відсутність світла, комендантська година тощо) та вимушеним пошуком слідчим суддею балансу між потребами проведення невідкладних слідчих дій у різних кримінальних провадженнях, можливостями її оскарження (наявність відповідних запитів від АП Вищого антикорупційного суду) та пов`язаною з цим потребою у найпріоритетнішому виготовленні повного тексту рішення.

Керуючись ст. ст. 77, 81, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_7, про відвід групі прокурорів у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1