Документ № 109290101

Справа № 991/1578/23

Провадження 1-кс/991/1604/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, при розгляді скарги адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 21.10.2022 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 21.10.2022 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, подана у порядку у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016 (далі - Скарга).

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду Скарги, до суду не з`явився, подав письмові заперечення (Вх. № 6821/23-Вх від 24.02.2023), в яких посилаючись на приюдиційність для даної справи фактів, встановлених в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2023 (справа № 991/712/23), яка набрала законної сили, а саме щодо відсутності підстав для розгляду Скарги, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_4 складене та погоджене у кримінальному провадженні № 52016000000000380, відомості про яке внесено до ЄРДР 20.10.2016, тобто до16.03.2018 (до внесення Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 змін до КПК України), а тому положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України застосовуватися не можуть, зазначив про необхідність закриття провадження за Скаргою.

Захисник ОСОБА_3 заперечував проти закриття провадження за Скаргою.

Вирішуючи питання щодо наявності/відсутності підстав для закриття провадження за Скаргою, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів Скарги, кримінальне провадження 52016000000000380 від 20.10.2016 є об`єднаним кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209КК України, відомості про внесені до ЄРДР як до (епізоди № 1-4), так і після 16.03.2018 (епізоди № 5-6).

Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, зокрема, встановлена можливість оскарження на досудовому провадженні повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частину першу статті 303 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону.

Буквальне тлумачення пункту 4 § 2 Прикінцевих положень Закону № 2147-VIIІ щодо введення в дію п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України «зміни застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, тобто після 16.03.2018», дає підстави зробити висновок, що цей пункт не регулює питання оскарження повідомлення про підозру в об`єднаному кримінальному провадженні, а стосується кримінального провадження в якому відомості внесені про одне кримінальне правопорушення.

У той же час КПК України не унормовано порядок застосування п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні, в якому об`єднані матеріали досудових розслідувань, розпочатих як до 16.03.2018, так і після цієї дати.

Вимоги щодо будь-якого кримінального процесуального закону не повинні суперечити вимогам, які ставляться до Кримінального процесуального кодексу України як нормативно-правового акта, зокрема приписам статей 4-9 КПК України.

Загальні положення КПК України не містять підґрунть до встановлення всупереч приписам ст. 5 КПК України окремих правових режимів щодо вирішення питання про можливість оскарження повідомлення про підозру, якщо такі відносини виникли з моменту введення в дію Закону № 2147-VIII. Порядок і підстави проведення процесуальної дії і прийняття процесуального рішення визначаються положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення, а не датою внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.

Таким чином, положення п. 4 параграфа 2 «Прикінцевих положень» Закону № 2147-VIII щодо можливості оскарження під час досудового розслідування повідомлення про підозру підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК України.

Так, Закон № 2147-VIII, в частині не скасованій іншим законом, застосовується до тих правовідносин, які продовжують існувати або виникли після набрання ним чинності. Здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час оскарження повідомлення про підозру у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено до теперішнього часу.

За такого, незастосування положень Закону № 2147-VIII у справах, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію відповідних змін, а також у тих випадках, коли вказані провадження об`єднані із тими, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР до 16 березня 2018 року, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через позбавлення підозрюваного встановленої законом можливості здійснення судового контролю щодо повідомлення про підозру.

Таким чином, розширено судовий контроль щодо повідомлення про підозру у кримінальному провадженні та розширено права підозрюваного щодо можливості доведення перед слідчим суддею підстав для скасування такого повідомлення про підозру.

Вказана правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31.10.2022 (справа № 753/12578/19 провадження № 51-206кмо22).

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 8 КПК України передбачено, що однією із загальних засад кримінального провадження є верховенство права, відповідно до якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Пунктом 18 статті 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Частиною 2 статті 33-1 КПК України встановлено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Крім того, ч. 1, 2 ст. 21 КПК України визначено, що однією із засад кримінального провадження є змагальність, що передбачає: здійснення кримінального провадження на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене та беручи до уваги те, що КПК України не регулює оскарження повідомлення про підозру в об`єднаному кримінальному провадженні, відомості про кримінальні правопорушення в якому внесено до ЄРДР як до так і після 16.03.2018, беручи до уваги правову природу діяльності слідчого судді, яка полягає у виконанні функції судового контролю за дотриманням прав і свобод людини під час досудового розслідування, виходячи з необхідності, в даному випадку, застосування засади верховенства права, відповідно до якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, і саме для здійснення слідчим суддею судового контролю щодо повідомлення про підозру в кримінальному провадженні законодавцем було доповнено ч. 1 ст. 303 КПК України пунктом 10 щодо можливості оскарження слідчому судді на досудовому провадженні повідомлення про підозру, можна зробити висновок, що в даному випадку повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016 підлягає оскарженню у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, що буде відповідати такій засаді кримінального провадження як верховенство права.

Посилання сторони захисту на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2023 (справа № 991/712/23) не приймається до уваги, оскільки наведені висновки не мають обов`язкового характеру для застосування. У відповідності до положень ч. 5 ст. 9, ч. 6 ст. 368 КПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» слідчий суддя, суд, під час застосування кримінального процесуального законодавства України має керуватися саме висновками щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду, а також практикою Європейського суду з прав людини.

За такого, підстави для задоволення клопотання прокурора про закриття провадження за Скаргою відсутні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 303, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_5 про закриття провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 21.10.2022 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1