- Головуючий суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І.
Справа № 991/1277/23
Провадження № 1-кс/991/1294/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора - ОСОБА_3,
з боку захисту: захисників - адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000000639 від 11.05.2019, стосовно:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заяву детектива Національного бюро ОСОБА_7 про повернення для доопрацювання клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
УСТАНОВИВ:
13.02.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 09.02.2023 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. Клопотання погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Адвокат ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_8, подав слідчому судді клопотання про відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_8 не має статусу підозрюваного, оскільки: 1) він є адвокатом (має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/1633 від 12.09.2018), на якого розповсюджуються гарантії в частині спеціального суб`єкта повідомлення про підозру; 2) повідомлення ОСОБА_8 про підозру складено та здійснено з грубим порушенням встановленого КПК України порядку - неналежним суб`єктом (детективом Національного бюро за погодженням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури замість Генерального прокурора або його заступника, керівника обласної прокуратури).
Враховуючи відсутність у ОСОБА_8 процесуального статусу підозрюваного, просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62019000000000639.
23.02.2023 на електронну адресу Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання (Вх. № 6640/23-Вх) про повернення для доопрацювання клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поданого у кримінальному провадженні № 62019000000000639 (справа № 991/1277/23, провадження № 1-кс/991/1294/23).
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позицію детектива Національного бюро ОСОБА_7 та просив повернути клопотання про обрання запобіжного заходу ініціатору такого звернення, для його доопрацювання. Щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 заперечив.
Захисники ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 заперечили щодо задоволення клопотання про повернення клопотання про обрання запобіжного заходу. Наголосили, що ОСОБА_8 не має статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання має бути відмовлено.
Розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заяву детектива Національного бюро ОСОБА_7 про повернення для доопрацювання клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11.05.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2, ч. 3 та ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 361 (у редакції чинній до 02.04.2022), ч. 1 ст. 361-2 КК України, за фактами розтрати чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) та Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ») своїм службовим становищем; за фактами зловживання службовим становищем службовими особами АРМА та ДП «СЕТАМ», вчиненому повторно організованою групою; за фактами складання та використання протягом 2019 року завідомо підроблених звітів та висновків з оцінки майна, якими посвідчено вартість майна у декілька разів нижче від їх ринкової вартості; а також за фактом несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи - Єдиного державного реєстру судових рішень, що призвело до витоку інформації.
У межах вказаного кримінального провадження старшим детективом Національного бюро ОСОБА_9, за погодженням прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Як вбачається з доданих стороною захисту матеріалів, ОСОБА_8 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/1633 від 12.09.2018.
Повноваження на здійснення повідомлення про підозру спеціальних суб`єктів, визначених у ст. 480 КПК України, щодо складання та підписання підозри в інкримінованому особі злочині належать лише прокурорам, визначеним у ст. 481 КПК України.
Правовим наслідком повідомлення про підозру неуповноваженою на те особою є не набуття особою статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, правомірність набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 62019000000000639, на момент розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, з урахуванням наданих учасниками кримінального провадження пояснень та письмових матеріалів, суперечливих відомостей, які вони містять, потребує детальної перевірки органом досудового розслідування, про що у судовому засіданні й зазначив прокурор.
Слідчий суддя зазначає, що главою 18 КПК України регулюється питання застосування (обрання) запобіжних заходів. Частиною 2 статті 194 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті: обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Також, частиною шостою статті 193 КПК України визначено, що слідчий суддя може обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором, та/або оголошений в міжнародний розшук.
Отже, рішення про відмову у задоволенні клопотання слідчий суддя може постановити за результатами розгляду клопотання про застосування/обрання запобіжного заходу.
Частиною першою статті 185 КПК України передбачено, що прокурору після подання клопотання про застосування запобіжного заходу стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов`язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що підстав для відмови в задоволенні клопотання, які визначені кримінальним процесуальним законом, не встановлено, оскільки розгляд клопотання не розпочинався і прокурор не доводив обставини, які визначені ч.6 ст.194 та ст.177 КПК України. З іншого боку, прокурор не подавав клопотання про відкликання клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених КПК України, про що зазначено у ч. 1 ст. 26 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Частинами 2 та 3 статті 26 КПК України визначено, що відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення тягне за собою закриття кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом; слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що звернення детектива до слідчого судді з заявою про повернення клопотання про застосування запобіжного заходу, з якою в судовому засіданні погодився прокурор, свідчить про відмову сторони обвинувачення від підтримання клопотання про обрання запобіжного заходу, у зв`язку з чим, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності кримінального процесу, провадження у справі з розгляду клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000000639 від 11.05.2019, необхідно закрити.
Разом з тим, у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК України, які його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України» (правовий висновок, викладений Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України у постанові від 12.10.2017 у справі № 757/49263/15-к та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 243/6674/17-к).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131-132, 176-177, 193, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у справі з розгляду клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000000639 від 11.05.2019, стосовно ОСОБА_8 .
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1