- Головуючий суддя (ВАКС) : Шкодін Я.В.
справа №761/40298/16-к
провадження №1-кп/991/143/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
«23» лютого 2023 року м. Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого: ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря: ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42015160000000338 від 04 червня 2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_6 (щодо якого здійснюється спеціальне судове провадження), ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_5
захисників - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12
ВСТАНОВИВ:
01 листопада 2019 року на підставі ухвали Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали кримінального провадження №42015160000000338 стосовно обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2019 року у цьому кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання, а ухвалою від 28 липня 2022 року у кримінальному провадженні призначений судовий розгляд.
03 листопада 2022 року до суду надійшло клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання прокурора та письмові заперечення сторони захисту.
В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується в розтраті майна ПАТ «Одеський припортовий завод» в інтересах третіх осіб шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб на суму 205 181 833, 58 грн, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є особливо великим розміром. За твердженням прокурора, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: показами недопитаних до теперішнього часу у судовому засіданні свідків, приєднаними до матеріалів кримінального провадження документами, висновками судових експертиз, речовими та іншими доказами, що послугувало підставою для висунення йому обвинувачення у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та скерування обвинувального акту у кримінальному провадженні до суду. Прокурор у своєму клопотанні також зазначає про існування ризиків, зокрема вважає, що про наявність та вагомість ризику переховуватись від суду свідчить поведінка ОСОБА_6, який переховується від суду поза межами території України, у зв`язку з чим оголошений в міжнародний розшук, що свідчить про свідоме ігнорування ним обов`язків обвинуваченого, передбачених ч.7 ст. 42 КПК України. При цьому, повідомляючи суд напередодні судових засідань про звернення до різних медичних закладів та спеціалістів, ОСОБА_6 достовірно знав про призначені дати судових засідань та штучно створював видимість поважності причин його неприбуття до суду. Крім того, ОСОБА_6 перебував на території Королівства Таїланд спільно з дружиною та малолітньою донькою, що свідчить про втрату ним міцних соціальних зв`язків на території України. На думку прокурора, про перебування ОСОБА_6 поза межами України саме з метою ухилення від суду свідчить неодноразова зміна обвинуваченим тимчасових місць проживання, про які він змушений був інформувати органи влади для легалізації свого перебування на території Королівства Таїланд. Даними закордонних дипломатичних представництв України підтверджено перебування ОСОБА_6 на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в Королівстві Таїланд у період з 18 січня 2021 року по 17 січня 2022 року, а також в Генеральному консульстві України в Дюссельдорфі з 07 грудня 2021 року по 07 грудня 2022 року. Такі обставини, на переконання прокурора, беззаперечно свідчать про наявність та вагомість ризику ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, а також про необхідність обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як для забезпечення належної поведінки обвинуваченого, так і для забезпечення його міжнародного розшуку.
Враховуючи зазначене, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення та наявність ризику, який дає підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, тим більше уже ухиляється від суду, через що оголошений у міжнародний розшук, прокурор просить обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
28 грудня 2022 року до суду надійшли заперечення захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6, мотивовані тим, що прокурор у своєму клопотанні посилається на ті ж самі доводи та обставини, які вже були розглянуті колегією суддів в судових засіданнях 21 липня 2022 року та 28 липня 2022 року та на підставі яких судом 28 липня 2022 року було прийнято рішення про відмову в обрані стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також зазначила про відсутність процесуальної необхідності в триманні ОСОБА_6 під вартою, оскільки, відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2021 року, стосовно ОСОБА_6 здійснюється спеціальне судове провадження, що свідчить про можливість подальшого розгляду кримінального провадження без особистої присутності ОСОБА_6 та непропорційність обрання цього запобіжного заходу меті тримання під вартою. Вказала на те, що ОСОБА_6 та його захисниками неодноразово зазначалося, що ОСОБА_6 не переховувався та не переховується від суду, а всіма доступними йому засобами повідомляв суд про поважність причин своєї відсутності в судових засіданнях за станом здоров`я та просив проводити судові засідання за його участі по відеоконференції, повідомляв суд про своє місцезнаходження за межами України, на підтвердження чого завжди надавав відповідні документи. Вважає, що прокурором не враховано факту того, що стосовно ОСОБА_6 не існувало жодної заборони на пересування, йому не було заборонено покидати територію України та пересуватися за її межами, а перебування ОСОБА_6 за кордоном зумовлено необхідністю лікування, що підтверджено відповідними медичними документами, які надані до суду стороною захисту. Законність проживання ОСОБА_6 у Німеччині в м. Дюссельдорф підтверджується відповідною посвідкою на проживання. На думку захисника, перебування ОСОБА_6 за кордоном та повідомлення ним уповноважених органів про своє місце проживання на території Німеччини у м. Дюссельдорф свідчить про те, що він від суду не переховується, до того ж ним не було вчинено жодної дії, яка б перешкоджала розгляду кримінального провадження судом. У зв`язку з цим, твердження прокурора про ризик переховування ОСОБА_6 від суду носить абстрактний характер, а тому підстав для задоволення клопотання немає. Крім цього, у своїх заперечення адвокат ОСОБА_10 вказала, що обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою призведе до посилення хвороби хребта та непоправної шкоди його життю та здоров`ю, оскільки ОСОБА_6 повинен знаходитись під наглядом лікарів і проходити медичні огляди та лікування, що стане неможливим, оскільки у місці утримання йому не буде надана належна медична допомога та лікування. Також, прокурором не наведено жодних доказів, які б підтвердили, що тримання ОСОБА_6 під вартою під час війни в Україні є настільки необхідним для здійснення правосуддя та для суспільних інтересів в цілому, щоб ставити під загрозу його життя і здоров`я, як і не доведено, що до ОСОБА_6 неможливо застосувати більш м`які запобіжні заходи.
05 січня 2023 року до суду надійшли заперечення захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_8 і ОСОБА_13 проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6, мотивовані тим, що таке клопотання не обґрунтоване належними доказами та базується на певних припущеннях з боку сторони обвинувачення, не містить адреси проживання ОСОБА_6, в той час коли до нього додані докази поінформованості сторони обвинувачення про неї. Стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри адвокати зазначили, що на даній стадії суд не може перевірити відповідність такої підозри обвинувальному акту, оскільки вона до суду не передавалась. Показання свідків, на які прокурор посилається як на докази підтвердження вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, мають сприйматися судом безпосередньо у судовому засіданні після їх допиту. Зазначили про формальне відношення сторони обвинувачення до цього клопотання та їх хибне посилання на те, що ухвала суду про розшук ОСОБА_6 є підставою для обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Додаючи до клопотання на його обґрунтування фотокопії сторінок паспорту, прокурор не надає доказів, що вони належать ОСОБА_6, як і не надає належного перекладу доданих до клопотання документів, складених іноземною мовою. Захисники вважають, що такі дії органу досудового розслідування здійснюються для створення додаткового тиску на обвинуваченого ОСОБА_6, компенсуючи таким чином відсутність реальних доказів у справі.
12 січня 2023 року до суду надійшли заперечення захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_11 проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6, мотивовані тим, що з аналогічним клопотанням прокурор уже звертався раніше, за результатами розгляду якого судом було прийнято рішення про відмову у його задоволенні. Вказала, що прокурор, незважаючи на позицію суду у попередній ухвалі, знову послався на обґрунтованість підозри та вказав на існування ризику, який дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, не доводячи при цьому, що останній може здійснити його у майбутньому. Зазначила, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 свідчить про те, що він ніколи не мав жодного наміру із реалізації спроб вчинення ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, ні на стадії досудового розслідування, ні під час судового розгляду. Як суду, так і прокурору завжди було відомо про місцеперебування обвинуваченого ОСОБА_6 з його офіційних повідомлень. Вважає, що прокурором не врахований стан здоров`я ОСОБА_6, який перешкоджає поверненню йому до України, а також те, що внаслідок задоволення такого клопотання до хворого ОСОБА_6 фактично будуть застосовані тортури. При розгляді цього клопотання сторона захисту просить суд врахувати, що ОСОБА_6 не судимий, має гарну репутацію, на його утриманні знаходяться малолітня донька та непрацездатна матір, а також відсутність шкоди від правопорушення, в якому він обвинувачується.
Позиція сторін у судовому засіданні.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити. Додав, що, на його переконання, наявність лише одного ризику, про який вони зазначають, дає можливість суду розглянути клопотання та обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисники обвинуваченого ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечували, посилаючись, зокрема на доводи, викладені у відповідних письмових запереченнях. Вважають, що в застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу немає процесуальної необхідності, оскільки стосовно нього здійснюється спеціальний судовий розгляд.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник заперечили проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що, аналогічне клопотання уже розглядалося судом і було прийняте відповідне рішення. На їх думку, задоволення клопотання прокурора лише затягне судовий процес.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка суду.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання прокурора, колегія суддів зазначає про наступне.
Згідно з ч.4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
За правилами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання таким ризикам.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно з ч. 2 ст. 194 КПК України, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Розглядаючи питання щодо встановлення обставин, які свідчать про наявність/відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки йому уже висунуто обвинувачення шляхом направлення обвинувального акту до суду, який зобов`язаний розглянути його застосовуючи, зокрема такі засади кримінального провадження як: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та диспозитивність, то на цій стадії суд не вправі оцінювати підозру на предмет її обґрунтованості та ухвалювати рішення, пов`язані зі встановленням доведеності (недоведеності) висунутого проти ОСОБА_6 обвинувачення, адже такі питання вирішуються лише в нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного рішення у справі.
При цьому, суд сприймає твердження прокурора, що зібранні під час досудового розслідування докази (показання свідків, документи, висновки судових експертиз, речові та інші докази) послугували підставою стороні обвинувачення для висунення ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, та скерування обвинувального акту у кримінальному провадженні до суду. Отже, оскільки на розгляді суду перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_6, колегія суддів приходить до висновку, що стосовно нього може розглядатися питання про обрання запобіжного заходу.
Що стосується встановлення обставин, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідні ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилається на існування ризику переховування від суду.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав вважати про існування такого ризику, колегія суддів враховує судову практику, в тому числі вищої судової інстанції України, яка під ухиленням від слідства або суду розуміє будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду.
При з`ясуванні того, які дії особи мають визначатись юридично значущими (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба врахувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтися до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.
Колегія суддів погоджується з вказаним визначенням такої дії, як ухилення, при цьому вважає, що факт ухилення від суду буде і тоді, коли особа перебуває поза межами території України і не з`являється на виклик суду без поважних причин та умисно створює видимість наявності об`єктивних причин неможливості такої явки.
Колегія суддів, за відсутності об`єктивних (наявних на час розгляду) підстав для зміни своїх висновків, які були зроблені в ухвалах суду від 28 січня та 21 жовтня 2021 року, прийнятих у межах даного кримінального провадження, вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_6, який обізнаний про наявність стосовно нього кримінального провадження, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, на що вказує його перебування за межами України з січня 2020 року, у зв`язку з чим протягом розгляду даного кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді з вказаного часу у судові засідання не з`являвся, його інтереси під час судового провадження представляють захисники, повістки про виклик до суду із зазначенням в їх тексті наслідків неявки в судове засідання направлялись за останнім відомим суду місцем проживання та реєстрації в Україні, а також на його електронні адреси.
Наведені вище відомості та вказані обставини, що стосуються обвинуваченого ОСОБА_6 в сукупності дають колегії суддів підстави дійти висновку про існування ризику переховування.
Зі змісту 6 ст. 193 КПК України випливає, що під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен, зокрема з`ясувати чи оголошена особа, щодо якої вирішується таке питання, у міжнародний розшук. При цьому, суд не вправі вимагати доведення факту здійснення розшукових заходів чи вчинення будь-яких інших додаткових дій, оскільки кримінальне процесуальне законодавство не визначає такої вимоги.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в межах даного кримінального провадження ухвалою колегії суддів від 28 січня 2021 року обвинуваченого ОСОБА_6 було оголошено в міжнародний розшук. При цьому, слід зазначити, що прийняття судом такого рішення та скерування його з відповідними матеріалами до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НП України для вирішення питання щодо направлення запиту про внесення до обліків Інтерполу відповідних відомостей стосовно ОСОБА_6 є достатнім для підтвердження факту оголошення його в міжнародний розшук в розумінні вимог ст.ст. ч.5 ст. 139, ч.3 ст. 323 КПК України.
Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, колегія суддів під час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 52-річного віку, є громадянином України, одружений, має на утриманні малолітню дитину та матір пенсійного віку, раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення суду не надано. Крім того, колегія суддів враховує наявність на розгляді у суду обвинувального акту відносно ОСОБА_6 і тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, а також встановлення одного із заявлених органом досудового розслідування ризиків, що є достатнім для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що на даному етапі не перевірятиме питання недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, оскільки, відповідно до ст. 194 КПК України такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно із ч. 6 ст. 193 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу суд перевіряє наявність тільки підстав, встановлених у ст. 177 КПК України. До того ж, КПК України визначає єдиний запобіжний захід, щодо якого можливе саме обрання - це тримання під вартою.
Враховуючи зазначене, а також встановлені в ході розгляду цього клопотання обставини, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Розглядаючи зазначене клопотання, суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
Дана ухвала прийнята в розвиток і з урахуванням положень та встановлених обставин в ухвалах колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2021 року про оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук та від 21 жовтня 2021 року про здійснення спеціального судового провадження стосовно нього.
Керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 183, 193, 372, 376 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути з його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом 7 днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_14
ОСОБА_15