- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/1149/23
Провадження 1-кс/991/1160/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 просив скасувати арешт майна ОСОБА_3, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.03.2020 у справі № 991/2266/20.
Після початку розгляду клопотання по суті, через канцелярію суду, від представника надійшло клопотання, у кому він просить клопотання про скасування арешту майна залишити без розгляду.
ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 у судове засідання не прибули, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура явку представника у судове засідання не забезпечила, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
У зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється (ч. 4 ст. 107 КПК України).
Вирішуючи заявлене адвокатом клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Частиною 1 ст. 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів, засобами передбаченими цим Кодексом.
Згідно із ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення Кримінального процесуального кодексу України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
З огляду на те, що представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся із клопотанням про залишення без розгляду поданого ним клопотання, тобто фактично відмовився його підтримувати, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності кримінального процесу, визначених ст. 7, 22, 26 КПК України, підстави для продовження розгляду клопотання по суті відсутні, тому слідчий суддя дійшов висновку, що заяву представника власника майна належить задовольнити.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 26, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Залишити без розгляду клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1