- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Головуючий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/392/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-кп/991/44/23
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
28 лютого 2023 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
обвинуваченого ОСОБА_9,
прокурора ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_6, подані на ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного від 07 лютого 2023 року у кримінальному провадженні №52022000000000242,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі було розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з поданими 07.02.2023 захисниками ОСОБА_8, ОСОБА_6 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ апеляційними скаргами на ухвалу колегії суддів від 07.02.2023, постановлену відповідно до ст. 182, ч. 4 ст. 199 КПК (т. 3 а. с. 16-26, 35, 45).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою суду від 07.02.2023 частково задоволено клопотання прокурора - продовжено обвинуваченому ОСОБА_9 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 07.04.2023, із визначенням застави у розмірі 85 000 000,00 грн. При цьому зазначено, що у разі внесення застави на обвинуваченого покладено обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 1 ст. 194 КПК.
3. Наведене рішення колегія суддів мотивувала тим, що: (1) у Вищому антикорупційному суді на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (2) наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК; (3) зазначені ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшилися та продовжують існувати; (4) застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не здатне забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам; (5) доцільно визначити ОСОБА_9 заставу у меншому розмірі, оскільки він понад три місяці перебуває під вартою та застава у визначеному раніше розмірі ним не сплачена, в той час як застава у розмірі 85 000 000 грн здатна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не є занадто непомірною для нього.
ІІI. Вимоги та доводи осіб, які звернулися з апеляційними скаргами
4. В апеляційних скаргах захисники просять скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
4.1. Апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 з доповненнями до неї мотивована тим, що: (1) ризики, передбачені п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК, відсутні; (2) застава у розмірі 85 млн грн є надмірною та не відповідає інституту застави, основною метою якого є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
4.2. Апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 мотивована тим, що ухвала від 07.02.2023 постановлена з порушенням норм кримінального процесуального законодавства, а тому її слід скасувати. Разом з цим, доповнень до апеляційної скарги, у яких були б вказані обґрунтування із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, до суду від захисника не надійшло.
4.3. У судовому засіданні захисники ОСОБА_8, ОСОБА_6 підтримали свої апеляційні скарги з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_8 .
IV. Узагальнені позиції інших учасників
5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
5.1. Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав апеляційні скарги своїх захисників та просив їх задовольнити з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_8 .
5.2. Захисник ОСОБА_7 підтримав апеляційні скарги інших захисників обвинуваченого та просив їх задовольнити з мотивів, наведених у них. Разом з цим, до початку судового засідання захисник ОСОБА_7 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду доповнення до апеляційної скарги та, як зазначив у судовому засіданні, дані доповнення стосуються апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 .
5.3. Прокурор заперечив проти задоволення апеляційних скарг захисників та просив залишити ухвалу колегії суддів без змін, мотивуючи це правильністю встановлення ризиків, передбачених п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК, та визначенням розміру застави, який є помірним для ОСОБА_9 .
V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали
6. Рішення суду повинно бути законне, обґрунтоване і вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).
6.1. Виходячи зі змісту положень ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали в межах доводів, викладених в апеляційних скаргах захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .
6.2. При вирішенні питання на які з доводів сторони захисту надати відповіді в ухвалі, апеляційний суд обов`язково враховує (1) обставини, наведені у ч. ч. 3, 4 ст. 132, ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ч. ч. 1, 2 ст. 194, ст. 199 КПК, котрі з`ясовуються судом при продовженні особі строку тримання під вартою, (2) необхідність здійснення ретельної перевірки всіх доводів апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду, зокрема, відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч. 1 ст. 370 КПК (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19, абз. 9 п. 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №11-164сап21).
6.3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК).
6.4. Разом з цим, колегія суддів не надає оцінку доповненням до апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 як доводам апеляційної скарги ОСОБА_6, розцінюючи їх як письмові пояснення, оскільки ОСОБА_7 не є особою, яка подала апеляційну скаргу, і тому керуючись ч. 3 ст. 403 КПК та постановою Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №308/537/15-к захисник ОСОБА_7 не вправі доповнювати апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .
6.5. Ураховуючи вищенаведене, колегією суддів під час апеляційного розгляду в цьому судовому провадженні перевіряється чи відповідають фактичним обставинам кримінального провадження висновки колегії суддів щодо: (1) продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК; (2) помірності визначеного розміру застави.
VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
7. Під час надання оцінки висновкам колегії суддів апеляційний суд виходить із такого.
(§1) Щодо продовження існування ризиків
8. В оскаржуваному рішенні колегія суддів дійшла висновку про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК.
8.1. Сторона захисту вказала про відсутність ризиків, передбачених п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК, мотивуючи свою позицію тим, що: (1) ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку; (2) твердження про володіння ОСОБА_9 значними сумами коштів є необґрунтованим; (3) стороною обвинувачення не надано та судом не досліджено даних, які можуть свідчити про намір ОСОБА_9 ухилитися від слідства чи підтверджували б реальність загрози незаконного тиску з боку обвинуваченого на інших учасників кримінального провадження; (4) ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином неконкретизований та побудований виключно на припущеннях сторони обвинувачення; (5) обґрунтовуючи наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, сторона обвинувачення всупереч вимогам закону посилається на висновки колегії суддів, які зазначені в ухвалі, постановленій в іншому кримінальному провадженні.
8.2. Прокурор заперечив проти доводів сторони захисту, зазначивши, що наявні ризики, встановлені колегією суддів, що підтверджується: (1) суворістю передбаченого покарання за вчинення злочину; (2) наявністю у обвинуваченого паспорта громадянина України для виїзду за кордон; (3) значними майновими активами обвинуваченого; (4) вчиненням ОСОБА_9 кримінального правопорушення у той час, коли він був підозрюваним в іншому кримінальному провадженні; (5) порушенням ОСОБА_9 одного з обов`язків, які були на нього покладені у період застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 млн грн, яка жодним чином не утримала його від порушення, через що у нього була стягнута частина застави; (6) наявністю високого ризику переховування ОСОБА_9 від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він є обвинуваченим у декількох кримінальних провадженнях; (7) існуванням ризиків у тому ж обсязі, що й був при попередньому продовженні строку дії запобіжного заходу ОСОБА_9, оскільки не минув той проміжок часу, у зв`язку з яким вони б зменшилися.
8.3. За наслідками апеляційного перегляду зроблено висновок про те, що встановлені ризики, передбачені п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК, продовжують існувати.
8.4. Обґрунтовуючи свою позицію, колегія суддів враховує те, що обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, у т. ч. продовжено його застосування, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
8.5. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).
8.6. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).
8.7. Під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що продовжує існувати хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).
8.8. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків суд керується стандартом переконання «достатні підстави».
8.9. Так, існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику повинно підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстровано (п. п. 85, 86 рішення Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).
8.10. Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
8.11. Разом із цим, відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
8.12. У ході застосування наведеного підходу судом апеляційної інстанції враховуються наступні факти, у відповідності до яких ОСОБА_9 :
(1) за період з 2012 по 2021 роки отримав від податкових агентів дохід на загальну суму 79 444 570 грн, самостійно задекларовав дохід у розмірі 415 465 503,00 грн (т. 1 а. с. 111);
(2) має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 (дійсний до 06.02.2028), використовуючи який протягом 2018-2022 років здійснив 19 закордонних поїздок, частину з яких приватним літаком, у тому числі під час дії правового режиму воєнного стану, а саме 21.09.2022 (т. 1 а. с. 51, 122);
(3) обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК (т. 1 а. с. 2-7);
(4) є обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні №420170000000004969 від 11.12.2017 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК (т. 2 а. с. 180-183);
(5) народний депутат України VIII скликання (2014-2019 років) (т. 1 а. с. 120);
(6) під час зустрічі з ОСОБА_11 зазначив «меня здесь нигде нет. Ине будет. Я умею управлять из-под этого…», а також «я собрал 50 подписей, не будучи народным депутатом. 50 подписей собрали против ОСОБА_12 народные депутаты…» (т. 1 а. с. 229-230) та на запитання ОСОБА_13 «И кто этим будет заниматься в Кабмине?» ОСОБА_9 відповів «наверное ОСОБА_14 . Я говорю, я с ребятами там очень, у нас (н/д)» (т. 1 а. с. 230);
(7) є колишнім керівником Української державної будівельної корпорації «УКРБУД» (ЄДРПОУ 00026867) та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Укрбуд Девелопмент» (ЄДРПОУ 32920218) (т. 1 а. с. 119, 137-149);
(8) незважаючи на застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 000 000 грн порушив обов`язок утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, покладений на нього ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019, внаслідок чого частина із визначеного розміру застави за рішенням суду була звернута в дохід держави (т. 1 а. с. 129-137; т. 2 а. с. 238-239).
8.13. Ураховуючи, що ОСОБА_9 має паспорт громадянина України, в т. ч. для виїзду за кордон, виїжджав за межі України під час дії правового режиму воєнного стану, володіє значними майновими активами, існує висока ймовірність притягнення його до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років (може бути призначене за злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КК, у вчиненні якого він обвинувачується), то наявний ризик його переховування від органу досудового розслідування та суду.
8.14. Наявність ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується наявністю у ОСОБА_9 міцних зв`язків, які у нього сформувалися зокрема в період перебування на посаді народного депутата України.
Також при визначенні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).
8.15. Наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підтверджується наявністю у ОСОБА_9 відповідно до протоколу НС(Р)Д зв`язків в Кабінеті Міністрів України, а також зв`язків, які він набув будучи зокрема народним депутатом України, колишнім керівником Української державної будівельної корпорації «УКРБУД» та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Укрбуд Девелопмент», та які він має можливість використати.
8.16. Існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_9 є обвинуваченим у вчиненні кримінальних правопорушень у декількох кримінальних провадженнях.
8.17. Ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні колегія суддів Вищого антикорупційного суду, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначила достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими ними доказами, ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшилися та продовжують існувати. Адже, як вважає колегія суддів, в ухвалі від 07.02.2023 ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.
8.18. Однак вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_9 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що обвинувачений має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, стороною захисту в ході апеляційного перегляду не були спростовані.
(§2) Щодо розміру застави, визначеного судом
9. Вищий антикорупційний суд, продовжуючи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначив ОСОБА_9 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, зменшивши її розмір зі 100 млн грн до 85 млн грн, вважаючи, що такий розмір застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не є занадто непомірним.
9.1. Сторона захисту заперечила проти вказаного розміру застави, зазначивши, що він є непомірним та жодним чином не відповідає матеріальному стану обвинуваченого, що очевидно виключає можливість сплати відповідної суми ОСОБА_9 .
9.2. Прокурор на противагу доводам сторони захисту вказав, що ухвалою від 07.02.2023 ОСОБА_9 колегія суддів визначила помірний розмір застави, який відповідає його матеріальному становищу, що підтверджується, зокрема, протоколом НС(Р)Д від 14.10.2022, а також забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_9, зможе запобігти настанню встановлених ризиків.
9.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів вважає, що Вищий антикорупційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності застосування до ОСОБА_9 застави в розмірі 85 млн грн.
9.4. Так, порядок визначення розміру застави регулюється ст. 182 КПК.
9.5. Розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 3 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).
9.6. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).
9.7. Тому, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
9.8. Разом із цим, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).
9.9. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких, встановлених обставин, згідно з якими:
9.9.1. за період з 2012 по 2021 роки отримав від податкових агентів дохід на загальну суму 79 444 570 грн, самостійно задекларовав дохід у розмірі 415 465 503,00 грн (т 1 а. с. 111);
9.9.2. сторона захисту не надала доказів суттєвого зменшення майнового стану обвинуваченого у порівнянні з 2019-2022 роками, а також понесення настільки суттєвих витрат, які б свідчили про відсутність можливості внесення застави у визначеному розмірі;
9.9.3. неодноразовий перетин державного кордону України в тому числі з використанням приватного літака (т. 1 а. с. 51, 122);
9.9.4. будь-яких матеріальних збитків злочином, у якому обвинувачується ОСОБА_9, у цьому кримінальному провадженні не завдано (т. 1 а. с. 2-7);
9.9.5. хоча все нерухоме майно, на яке посилається сторона обвинувачення в обґрунтування майнового стану обвинуваченого, арештоване і за його рахунок він не має можливості внести заставу (ухвала слідчого судді від 24.10.2022 у справі № 991/4859/22) (т. 2 а. с.175-176), але матеріали справи не містять доказів звернення сторони захисту із клопотаннями про скасування арешту майна для можливості його реалізації та внесення застави;
9.9.6. застава у розмірі 80 млн грн не стала запобіжником належного виконання ОСОБА_9 покладених на нього обов`язків, зокрема не утримала його від спілкування з іншими підозрюваними, внаслідок чого частина з неї була звернута у дохід держави (т. 1 а. с. 129-137).
9.10. Як вважає колегія суддів, зважаючи на вищенаведені обставини, суд, зменшуючи розмір застави із покладенням обов`язків, визначених кримінальним процесуальним законом, врахував обставини, передбачені ч. 4 ст. 182 КПК, у т. ч. особу обвинуваченого, майновий стан ОСОБА_9 і його зв`язки.
9.11. Хоча, сума у розмірі 85 000 000,00 (вісімдесят п`ять мільйонів) грн є досить значною, але як вбачається з матеріалів справи, така сума застави не є явно непомірною для ОСОБА_9, а її сплата здатна запобігти ризикам, передбаченим ч. 2 ст. 177 КПК, оскільки можливість її втрати утримуватиме обвинуваченого від вчинення відповідних дій.
(§3) Висновки
10. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
10.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).
10.2. Із огляду на наведене апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 115, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги захисників залишити без задоволення, ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 07 лютого 2023 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4