Документ № 109350585

справа № 991/9725/20

провадження № 11-кп/991/51/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року м. Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2023 року, якою відмовлено у задоволенні його клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42015000000001624 від 29 липня 2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст.191 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження № 42015000000001624 від 29 липня 2015 року.

Не погодившись з указаним рішенням обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 червня 2017 року на майно ОСОБА_4, а саме літній будинок НОМЕР_1 .

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2023року слід відмовити, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 КПК України; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК України.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 392 КПК України).

Ухвала про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна є судовим рішенням, можливість оскарження якого в апеляційному порядку під час судового провадження в суді першої інстанції КПК України не передбачено. А тому, з огляду на зміст положень ст. 392 КПК України, така ухвала не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, а заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Посилання обвинуваченого на постанови Касаційного кримінального суду від 21 квітня 2021 року у справі № 163/2831/20 та від 09 вересня 2020 року у справі № 646/5246/17, якими встановлено можливість окремого оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про арешт майна, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції, є нерелевантними при вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за скаргою на рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання про скасування арешту майна. Розгляд клопотання про скасування арешту майна здійснюється на підставі ст. 174 КПК України, однак нормами кримінального процесуального права не передбачено можливості окремого апеляційного оскарження ухвали суду за результатом розгляду такого клопотання до ухвалення остаточного рішення.

Крім того, згідно постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року у справі № 456/3303/21, ухвала суду про накладення арешту на майно, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України, не підлягає окремому апеляційному оскарженню.

Згідно вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

При цьому судзвертає увагу, що стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, тож Кримінальний процесуальний кодекс України визначає в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

З урахуванням викладеного, у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2023 року слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 392, ч. 4 ст. 399 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2023 року, якою йому відмовлено у задоволенні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42015000000001624 від 29 липня 2015 року, відмовити.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.

Суддя: ОСОБА_1