- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/1792/23
Провадження 1-кс/991/1819/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши клопотання захисника ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №52020000000000345,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну підозрюваному запобіжного заходу у вигляді застави на більш м`який запобіжний захід у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020 р. (далі - Клопотання).
Клопотання мотивовано тим, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, - закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, є необґрунтованою, що свідчить про відсутність підстав для застосування відносно ОСОБА_4 будь-якого запобіжного заходу.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник підтримали Клопотання та просили його задовольнити в повному обсязі. Захисник ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_4 жодного разу не порушував покладені на нього процесуальні обов`язки, брав активну участь у досудовому розслідуванні, з серпня 2022 року у зв`язку із обставинами, пов`язаними з воєнними діями на території України, неодноразово перебував у відрядженні закордоном, однак повертався на територію України, за такого ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є мінімальним, має державні відзнаки та нагороди, його діяльність спрямована на підтримку обороноздатності країни.
Прокурор заперечував проти задоволення Клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, просив відмовити у його задоволенні. Додатково зазначив, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину була предметом розгляду слідчим суддею під час застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а також предметом перевірки колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яка залишила без змін ухвалу слідчого судді про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави; досудове розслідування у Кримінальному провадженні завершено, зібрані докази визнано достатніми, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, ухвалою слідчого судді встановлено стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 06.03.2023, обґрунтованість підозри підтверджується здобутими у ході досудового розслідування доказами. Вказав, що строк дії покладених на ОСОБА_4 додаткових процесуальних обов`язків у зв`язку із застосуванням до нього застави не продовжувався.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною 2 статті 200 КПК України, яка регулює порядок розгляду клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу, встановлено, що у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом,
На підставі ч.6 статті 9 КПК України, виходячи з рівності прав сторін кримінального провадження на реалізацію процесуальних прав (ч.2 ст.22 КПК України), які мають здійснюватися у формі однакових судових процедур, а також враховуючи положення ч. 5 ст. 201 КПК України, можна зробити висновок, що підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду під час застосування запобіжного заходу, постановлення попередньої ухвали про зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення питання про зміну застосованого відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави необхідно в межах доводів Клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обґрунтованою; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які не були предметом судового розгляду під час застосування запобіжного заходу, обставини, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 4) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні 52020000000000345 від 22.05.2020, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України (далі - Кримінальне провадження).
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12.08.2022 р. в рамках Кримінального провадження до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1984800 (один мільйон дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот) гривень 00 коп., покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків (далі - Ухвала).
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.09.2022 залишено без змін Ухвалу.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .
В період з другої половини серпня 2018 по 12.03.2020, достовірно знаючи про відсутність необхідності в залученні комерційних посередників-нерезидентів для проведення робіт (надання послуг), пов`язаних із укладанням та реалізацією умов зовнішньоекономічного контракту з компанією «PT. Eska Baja Mandiri» від 20.09.2018 № 25/80-К щодо капітального ремонту авіаційних двигунів АЛ-31Ф та виносних коробок агрегатів до літаків типу Су-27 для потреб Військово-повітряних сил Республіки Індонезія на суму 2 800 000 дол. США, у зв`язку з проведенням передконтрактної роботи працівниками ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та відповідно ненадання ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» компанією «European commercial and industrial company s.r.o» агентських послуг пов`язаних з укладенням та подальшим виконанням контракту із компанією «PT. Eska Baja Mandiri» і відсутність підстав для перерахування грошових коштів за агентські послуги, діючи за попередньою змовою групою осіб заступник генерального директора, а з 08.01.2020 в.о. генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_4, генеральний директор ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_6 та начальник відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_7, шляхом зловживання службовим становищем за пособництва головного спеціаліста відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою реалізації спільного злочинного умислу, вчинили усі залежні від них дії (закінчений замах) спрямовані на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ДП «ЛРЗ «Мотор» в сумі 488 000,00 дол. США (гривневий еквівалент 11 724 541,60 грн за курсом Національного банку України 24,0257 грн за 1 дол. США), що більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, які належали ДП «ЛРЗ «Мотор» на підставі ч. 2 ст. 1014 ЦК України та п. 6.8.1 Договору комісії від 03.10.2018 № 25/87-Д/471ДКЕ/18 укладеного між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та ДП «ЛРЗ «Мотор», шляхом їх перерахування із рахунку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» на користь компанії «European commercial and industrial company s.r.o» на підставі завідомо неправдивих документів - агентської угоди від 10.09.2018 № 25/3д-19 та акту про надання послуг/виконаних робіт від 15.01.2020 з метою подальшого розподілу між учасниками злочинної змови і доведення таким чином злочину до кінця, але зазначені грошові кошти не були перераховані на рахунок компанії «European commercial and industrial company s.r.o», у зв`язку з чим злочин не був закінчений з причин, що не залежали від їх волі.
Крім того, 15.01.2018 року, ОСОБА_4, будучи службовою особою - виконувачем обов`язків генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», склав та видав завідомо неправдивий офіційний документ - Акт від 15.01.2020 про надання послуг/виконаних робіт за угодою № 25/3д-19 від 10.09.2018, який містив завідомо неправдиві відомості про те, що компанія «European commercial and industrial company s.r.o» на виконання згаданої угоди нібито провела на території Республіки Індонезія передконтрактні переговори та сприяла ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в укладенні зовнішньоекономічного контракту № 25/80-К від 20.09.2018 з компанією «PT. Eska Baja Mandiri» на капітальний ремонт Виробів (авіаційних двигунів та ВКА до них), загальною вартістю 2 800 000 (два мільйони вісімсот тисяч) дол. США, на підставі якого ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» планувало здійснити оплату агентської винагороди компанії «European commercial and industrial company s.r.o» шляхом перерахування грошових коштів на рахунок цієї компанії в сумі 488 000,00 дол. США (гривневий еквівалент 11 724 541,60 грн за курсом Національного банку України 24,0257 грн за 1 дол. США), які належали ДП «ЛРЗ «Мотор» на підставі ч. 2 ст. 1014 ЦК України та п. 6.8.1 Договору комісії від 03.10.2018 № 25/87-Д/471ДКЕ/18 укладеного між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та ДП «ЛРЗ «Мотор», з метою заволодіння ними за попередньою змовою групою осіб у складі генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_4, генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_6 та начальника відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_7, шляхом зловживання службовим становищем та за пособництва головного спеціаліста відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою обернення їх на власну користь.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України - закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; ч. 1 ст. 366 КК України - складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Щодо обґрунтованості підозри.
26.07.2022 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру від 26.07.2022 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень перевірялася слідчим суддею під час вирішення питання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави. У відповідності до висновків, викладених в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.09.2022, якою Ухвала залишена без змін, колегія суддів погодилася з висновками слідчого судді в частині обгрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Так, обґрунтованість підозри підтверджується сукупністю зібраних доказів, наявних у матеріалах Кримінального провадження, зокрема, контрактом № 25/80-К від 20.09.2018 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та компанією «PT. Eska Baja Mandiri», Республіка Індонезія, стосовно надання послуг з капітального ремонту двигунів АЛ-31Ф № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та виносних коробок агрегатів до літаків типу Су-27 для потреб Військово-Повітряних Сил Республіки Індонезія на загальну суму 2 800 000 (два мільйони вісімсот тисяч) доларів США, додатками до нього; договором комісії між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та ДП «ЛРЗ Мотор» № 25/87-Д/471 ДКЕ/18 від 03.10.2018, додатковою угодою до нього, додатком до договору, додатком до додаткової угоди, актом технічної інспекції майна, актом виконаних робіт, актом приймання-передачі відповідно до умов договору; звітом комісіонера № 6/1 по договору комісії № 25/87-Д/471ДКЕ/18 від 03.10.2018; агентською угодою № 25/3д-19 від 10.09.2018 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та компанією «European commercial and industrial company s.r.o.», додатковою угодою № 1 до агентської угоди, протоколом узгодження додаткової угоди, актом від 15.01.2020 про надання послуг/виконаних робіт за угодою № 25/3д-19 від 10.09.2018; документами на підтвердження вжиття заходів щодо здійснення оплати на виконання агентської угоди № 25/3д-19 від 10.09.2018; звітом № 83 про виконання програми прийому і роботи з делегацією компанії «PT. Eska Baja Mandiri» та представників Військово-повітряних сил Індонезії; листуванням між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та компаніями «PT. Eska Baja Mandiri», «European commercial and industrial company s.r.o.»; матеріалами кримінального провадження, які надійшли від компетентного органу Чеської Республіки супровідним листом за № 1 NZM1055/2020-15 від 11.01.2021 (вх. № 145/1127-00 від 19.01.2021) на виконання запиту про міжнародну правову допомогу від 19.08.2020 № 10-145/29498 у кримінальному проваджені № 52020000000000345; висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 9 від 15.04.2021 про проведення судово-почеркознавчої експертизи; протоколами огляду від 01.10.2020, 02.10.2020, 24.06.2021, 28.12.2021, 31.12.2021, 14.01.2022 та 25.05.2022; показами свідка; протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 08.07.2020 та від 08.09.2020 та іншими доказами в їх сукупності.
У відповідності до наявних в матеріалах Кримінального провадження доказів органом досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 займав посаду заступника генерального директора, а з 08.01.2020 виконуючого обов`язки генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш».
Відповідно до Доручення тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_10 № 161/ТП від 18.08.2018 ОСОБА_7, менеджеру проектів, доручено бути відповідальною особою за підготовку та виконання торговельного проекту № 1322 від 18.08.2018. Керуючий за напрямком - заступник генерального директора ОСОБА_4 . Згідно Кошторису (попереднього) Ремонт авіаційних двигунів АЛ-31Ф № 1322 від 18.08.2018 вказаний торговельний проект стосується ремонту авіаційних двигунів АЛ-31Ф для компанії «PT. Eska Baja Mandiri», Індонезія для Військово повітряних сил Республіки Індонезія.
Оглядом документів, які були виявлені та вилучені під час обшуку у приміщеннях ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» (протокол огляду від 31.12.2021), переговори щодо можливості проведення капітального ремонту двигунів АЛ-31Ф для потреб військово повітряних сил Республіки Індонезія велися ще у травні 2018 року. При цьому, менеджером проектів ОСОБА_7 складено, а тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_6 затверджено Звіт № 67 відповідно до якого, здійснення передконтрактної роботи щодо капітального ремонту двигунів АЛ-31Ф до літаків типу Су-27 для потреб Війського повітряних сил Республіки Індонезія, зокрема з компанією «PT. Eska Baja Mandiri», здійснював менеджер проектів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_7, перебуваючи у період з 18 травня по 08 червня 2018 року у вирядженні в м. Джакарта, Республіка Індонезія.
Угода № 25/3д-19 щодо надання агентських послуг компанією «European commercial and industrial company s.r.o.» щодо укладання угод з приводу капітального ремонту авіаційних двигунів датована 10.09.2018. Як вбачається із матеріалів клопотання, угода № 25/3д-19 від 10.09.2018 погоджена 02.10.2018-03.10.2018, а внесена до системи документообігу ДП ДЗІФ «Укрінмаш» 03.10.2018, тобто майже через місяць після її укладання.
Листи від компанії «European commercial and industrial company s.r.o.», адресовані ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», за № 1221-1 від 05.05.2018 та № 2171-1 від 09.08.2018 додані в електронну систему документообігу ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» (IT-Enterprise) лише 10.04.2019, що підтверджується протоколами огляду від 17.01.2022 та від 19.07.2022.
Виконуючим обов`язки генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_4 було вчинено дії направлені на оплату винагороди агенту по Угоді № 25/3д-19 від 10.09.2018, а саме: до АБ «Укргазбанк» направлено лист із відповідними додатками для проходження фінансового моніторингу, у відповідь на лист співробітника банку ОСОБА_11 щодо необхідності надати додаткові відомості направив додаткові документи. Проте, здійснити платіж не вдалось з причин, які не залежали від дій посадових осіб ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» - банком заблоковано проведення фінансової операції на користь компанії «European commercial and industrial company s.r.o.».
Виконуючим обов`язки Генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_4 підписано Акт про надання послуг/виконаних робіт від 15.01.2020 на виконання умов Агентської угоди № 25/3д-19 від 10.09.2018.
Крім того, обґрунтованість підозри підтверджується показаннями, отриманими від ОСОБА_12, який з 21.04.2010 по 19.12.2018 займав посаду директора компанії «European commercial and industrial company s.r.o.», та від ОСОБА_13, який вказану посаду займав з 08.11.2019 по 01.07.2020. Так, ОСОБА_12 повідомив, що ним не велись переговори з фірмою з України та не підписувались листи № 01-01/05-2018 від 01.05.2018, № 01-09/08-2018 від 09.08.2018, договір про представництво № 25/3d-19 від 10.09.2018, додаткова угода № 1 від 15.01.2020 до вказаного договору та протокол щодо надання послуг/виконання роботи від 15.01.2020 на підставі зазначеного договору про представництво. ОСОБА_13 надав показання, за якими ним не підписувалась додаткова угода № 1 від 15.01.2020 до угоди № 25/3д-19, а підписи у вказаній додатковій угоді та акті про надання послуг/виконаних робіт за агентською угодою № 25/3д-19 від 10.09.2018 проставлені не ним.
Згідно висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 9 від 15.04.2021 про проведення судово-почеркознавчої експертизи підпис в графі «За та від імені ВИКОНАВЦЯ» в угоді № 25/3д-19 від 10.09.2018 виконаний не ОСОБА_12, а нішою особою з наслідуванням справжнім підписам ОСОБА_12 ; підпис в графі «за та від імені ВИКОНАВЦЯ» в додатковій угоді № 1 від 15.01.2020 до Угоди від 10.09.2018 № 325/3д-19 виконаний не ОСОБА_13, а іншою особою; підпис в графі «ВИКОНАВЕЦЬ» в акті про надання послуг/виконаних робіт від 15.01.2020 виконаний не ОСОБА_13, а іншою особою.
Ураховуючи загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також досліджені слідчим суддею докази дають підстави дійти до висновку щодо наявності достатніх доказів у їх сукупності, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 могло бути вчинено закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України; складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях підозрюваного вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу / зміни запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому, зокрема, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Відповідний ризик є актуальним на будь-якій стадії Кримінального провадження.
Наявність ділових зв`язків за межами території України, які ОСОБА_4 напрацьовані за роки здійснення своєї діяльності у підприємствах ДК «Укроборонпром», у тому числі, на керівних посадах, вказують на можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, як вбачається із наданих стороною захисту документів, ОСОБА_4 має можливість виїзду за межі території України в умовах дії воєнного стану та заборони на виїзд чоловікам призовного віку. З метою виконання покладених на нього завдань у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України має можливість безперешкодно здійснювати перетин державного кордону України.
Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Вказаний ризик наразі відсутній з урахуванням визнання прокурором зібраних в ході досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, прийняття рішення про завершення досудового розслідування та повідомлення стороні захисту про відкриття матеріалів Кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, здійснення наразі процедури ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування у Кримінальному провадженні, встановленого слідчим суддею стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 06.03.2023, після спливу якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів Кримінального провадження, а прокурором буде прийнято одне із процесуальних рішень у відповідності до положень ч. 2 ст. 283 КПК України, за такого, всі можливі заходи, спрямовані на збирання необхідних доказів, наразі вжиті органом досудового розслідування, необхідна доказова база зібрана.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні
ОСОБА_4 тривалий час підтримував тісні зв`язки з керівництвом та співробітниками ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», які є свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні, також напрацював зв`язки з керівництвом ДК «Укроборонпром».
Існування даного ризику обумовлене наявністю у підозрюваного можливості впливати на свідків у Кримінальному провадженні з огляду на наявність між ними відповідних зв`язків, сформованих під час спільної трудової діяльності, перебування ОСОБА_4 тривалий час не керівних посадах в ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», а також існуванням ймовірності спільної участі у вчиненні інкримінованого йому злочину. Також, існує ризик впливу ОСОБА_4 на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою їх переконання у необхідності дачі неправдивих показань або відмови від їх надання під час судового розгляду.
Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою змінити свої показання у подальшому в суді для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
При цьому, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
За такого, ризик незаконно впливати на свідків у Кримінальному провадженні продовжує існувати.
Щодо нових обставин, які не були предметом судового розгляду під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Так, Клопотання захисника мотивоване тим, що після застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави, виникли нові важливі обставини, які спростовують версію сторони обвинувачення, а також висновки в ухвалах суду щодо обгрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри в частині вчинення ним закінченого замаху на заволодіння грошовими коштами ДП «ЛРЗ Мотор», а саме такі висновки не відповідають дійсності з огляду на здобуті стороною захисту докази, а саме згідно відповіддю директора департаменту комплаєнс АБ «Укргазбанк» (лист № 106/29062/2022 від 21.11.2022), контракт від 10.09.2018 № 25/3д між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та «European commercial and industrial company s.r.o.» був погоджений без індикаторів відповідно до Постанови НБУ № 8 від 02.01.2019, про що була складена службова записка № 106/14136/2020 від 16.03.2020, зі змісту якої вбачається, що після прийняття в роботу та розгляду пакету документів ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та «European commercial and industrial company s.r.o.» щодо контракту від 10.09.2018 № 25/3д начальником Управління фінансового моніторингу Департаменту комплаєнс Банку не було виявлено жодних індикаторів ризикових операцій, а отже, документи були прийняті в роботу.
Захисник вказує, що відповідні обставини свідчать про те, що після погодження Банком відповідних документів у ОСОБА_4 не існувало жодних перешкод задля оформлення та направлення до АБ «Укргазбанк» підписаного платіжного доручення для здійснення перерахування грошових коштів у сумі 488 тис. доларів США на користь чеської компанії «European commercial and industrial company s.r.o.», проте, цього зроблено не було з причин відмови ОСОБА_4 вчиняти зазначені дії через виникнення сумнівів у діловій репутації та прозорості роботи компанії-агента, що спростовує версію сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 та інші службові особи ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» вчинили всі залежні від них дії для заволодіння грошовими коштами ДП «ЛРЗ «Мотор», проте не змогли довести злочинні наміри до кінця через відмову Банку в обслуговуванні, а відтак підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України є повністю необґрунтованою.
З цих підстав захисником була подана скарга на Повідомлення про підозру ОСОБА_4, у задоволенні якої ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.02.2023 у справі № 991/1141/23 було відмовлено, слідчий суддя дійшов висновку, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191КК України, обґрунтована.
Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є особиста порука та особисте зобов`язання.
Так, слідчим суддею встановлено обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Висновок щодо обґрунтованості підозри слідчим суддею зроблено на підставі сукупності здобутих органом досудового розслідування доказів (документами на підтвердження проведення із компанією «PT. Eska Baja Mandiri» переддоговірної роботи, пов`язаної з укладенням та подальшим виконанням контракту № 25/80-К від 20.09.2018 саме працівниками ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», а не компанією «European commercial and industrial company s.r.o», документами щодо укладання агентської угоди № 25/3д-19 від 10.09.2018, документами на підтвердження вжиття заходів щодо здійснення оплати на виконання агентської угоди № 25/3д-19 від 10.09.2018, показаннями свідків - директорів компанії «European commercial and industrial company s.r.o.», висновком експерта тощо).
Встановлені органом досудового розслідування обставини у сукупності з наявними у матеріалах кримінального провадження доказами свідчать про обґрунтованість версії органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_4 до вищеописаної схеми по заволодінню грошовими коштами ДП «ЛРЗ «Мотор», та що ОСОБА_4 вчинено дії, кваліфіковані як закінчений замах на заволодіння відповідним чужим майном. З урахуванням у органу досудового розслідування об`єму доказів, які свідчать про існування вказаних обставин, відповідна версія органу досудового розслідування не є явно хибною та безпідставною, а базується на встановлених в ході досудового розслідування обставинах у сукупності з отриманими доказами.
На стадії досудового розслідування оцінка наявних в матеріалах кримінального провадження доказів здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення.
Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності (як докази сторони обвинувачення, так і докази сторони захисту), а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність / відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.
На даному етапі кримінального провадження (завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України) слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину.
Даючи оцінку дотримання стандарту «обґрунтованість підозри» для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення в контексті наявності доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, яке йому інкримінується, слідчий суддя вважає, що даних для доведення причетності ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочину достатньо аби стверджувати, що підозра не є вочевидь необгрунтованою.
Метою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків у відповідності до положень ст. 42 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
В даному випадку йде мова про забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка набула певного процесуального статусу у кримінальному провадженні, - ОСОБА_4 .
В ході судового розгляду встановлено, що строк дії покладених на ОСОБА_4 додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із застосуванням до нього застави не продовжувався (відповідне клопотання органом досудового розслідування до слідчого судді не подавалося).
При цьому, як вбачається з наданих стороною захисту документів, ОСОБА_4 має можливість вільно виїжджати закордон у зв`язку із відрядженням, відсутня необхідність отримувати на це дозвіл у слідчого, прокурора чи суду, документи, які дають йому право виїзду закордон, перебувають у його володінні, отже застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави не створює жодних перешкод у здійсненні ОСОБА_4 його професійної діяльності.
Так, додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на ОСОБА_4 не покладені, документи, які дають йому право виїзду закордон, не вилучалися, обов`язок повідомляти слідчого/прокурора чи суд про зміну місця свого проживання чи місця роботи відсутній, що свідчить про можливість ОСОБА_4 безперешкодно залишати територію України, перебувати у закордонних відрядженнях, а тому, з огляду на стадію кримінального провадження (завершення досудового розслідування та відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України строком до 06.03.2023, після спливу якого прокурор зобов`язаний здійснити одну з процесуальних дій згідно ч. 2 ст. 283 КПК України, зокрема, звернутися до суду з обвинувальним актом) та міру покарання, що може бути призначене судом у разі спрямування стороною обвинувачення обвинувального акту та визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого корупційного злочину (позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років) існує ризик того, що ОСОБА_4 на територію України може не повернутися.
Таким чином, застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави наразі є єдиним стримуючим засобом, аби відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у Кримінальному провадженні, не порушувати покладені на нього як на підозрюваного процесуальні обов`язки за ст. 42 КПК України, запобігти існуючим ризикам.
При вирішенні питання про зміну застосованого запобіжного заходу слідчим суддею береться до уваги те, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, покладені на нього процесуальні обов`язки не порушував, має постійне місце роботи у ДК «Укрспецекспорт», здійснює діяльність, спрямовану на підтримку обороноздатності країни, вживає заходи, зокрема, закордоном, з метою матеріально-технічного забезпечення військовослужбовців у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності / повного їх виключення, та змінити застосований до нього запобіжний захід на більш м`який.
Здійснення ОСОБА_4 внеску у забезпечення національної безпеки та оборони України за останні роки, а також під час запровадженого воєнного стану жодним чином не впливають на існування ймовірності вчинення ним у минулому особливо тяжкого корупційного злочину.
Належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі є таким, що достатньою мірою гарантує належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків.
За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді застави наразі є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Керуючись статтями 177, 178, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1