Документ № 109413161

Справа № 991/96/23

Провадження № 1-кс/991/1167/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

02 березня 2023 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_6.

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 22 вересня 2022 року за № 52022000000000276.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].

Підозрювана ОСОБА_2 ( народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1, інша інформація у скарзі відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: старший детектив Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 (надалі - детектив НАБУ), прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 (надалі - прокурор САП);

Сторона захисту: захисник підозрюваної ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_5 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року.

Зазначене питання вирішується за скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_5 .

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

До слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру.

Свою скаргу адвокат обґрунтовує тим, що Національним антикорупційним бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року, у якому 26 жовтня 2022 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_2 підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного законодавцем до категорії злочинів із спеціальним суб`єктом (ст. 367 КК України - вчинений службовою особою), вказане діяння з позиції сторони обвинувачення є злочинним, адже охоплюється прямою компетенцією такої особи та вчинене безпосередньо в результаті використання особою своїх повноважень. Разом з тим, для кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 367 КК України необхідно встановити характер, зміст та обсяг повноважень, а також коло службових обов`язків, які визначають компетенцію службової особи та визначаються відповідними нормативними актами.

Захисник зазначає, що зі змісту посадової інструкції Члена НКРЕКП ОСОБА_2, затвердженої наказом НКРЕКП від 06 червня 2018 року, не вбачається наявності будь -яких владних повноважень в особи, яка займає таку посаду, оскільки вона не наділена повноваженнями давати вказівки та розпорядження, обов`язкові для виконання будь - якими працівниками. Крім того, ОСОБА_2 не була наділена функціями за спеціальним повноваженнями - встановлювати коло осіб, якими могла бути здійснена перевірка на обґрунтованість порядку формування прогнозованої оптової ціни електричної енергії, визначати наявність чи відсутність вказаними особами контрольних дій з перевірки тощо.

Захисник звертає увагу, що функціональні обов`язки ОСОБА_2 виключають можливість організації роботи Комісії з формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії та здійснення контрольних дій з перевірки формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії. Водночас, відповідно до Положення про Департамент роздрібного ринку електричної енергії покладення на Департамент завдань, не передбачених Положенням, і таких, що не стосуються питань Департаменту, не допускається.

Таким чином, захисник вважає. що ОСОБА_2 не обіймає посади пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих чи адміністративно - господарських функцій, як цього вимагає ст. 18 КК України, а організація роботи пов`язаних з координацією роботи НКРЕКП за своєю суттю є консультативно - дорадчими функціями, а не виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків

З огляду на викладене, захисник приходить до висновку, що ОСОБА_2, яка займала посаду Члена НКРЕКП період 2017 - 2018 не була наділена ані організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями, ані виконувала такі функції за спеціальним повноваженням, а отже остання не є спеціальним суб`єктом кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 367 КК України.

Під час виконання функціональних обов`язків на посаді Члена НКРЕКП ОСОБА_2 займалась розробкою проектів законів та нормативно-правових актів у сфері роздрібного ринку електричної енергії з метою адаптації вимог Європейського законодавства до українських реалій, а також координувала діяльність НКРЕКП в сфері міжнародних зв`язків. Питання оптового ринку, не входили до сфери компетенції підозрюваної. На посаді члена НКРЕКП ОСОБА_2 виконувала обов`язки, згідно Розподілу функціональних обов`язків між Головою НКРЕКП, членами НКРЕКП та керівником апарату, затвердженому Наказом НКРЕКП від червня 2018 року, які стосувались роздрібного ринку електричної енергії України та стратегічного розвитку й планування. Наказ про затвердження Розподілу функціональних обов`язків був сформований керівником апарату та потім підписаний Головою НКРЕКП, інші члени комісії лише завізували наказ.

Захисник також зазначає, що за розгляд питання, які стосувались розрахунку тарифу оптового ринку електроенергії на 2019 рік, був відповідальний член НКРЕКП, до сфери компетенції якого входив департамент, що здійснював аналіз регуляторного впливу до проекту постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії», згідно вищезгаданого Розподілу функціональних обов`язків. Сам же проект рішення, яким було застосовано методику встановлення ціни, було оприлюднено на сайті НКРЕКП за 3 дні. Тобто - завчасно і в прозорий спосіб. Оприлюднення містило обґрунтування із переліком усіх елементів, що застосовуються у розрахунку згідно із методикою розрахунку. Що стосується методики, на основі якої було розраховано ціну електроенергії на 2019 рік, то вона відноситься до регуляторних актів. ОСОБА_2 не мала ніякого відношення до розробки та прийняття самої методики.

Таким чином, формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії на 2019 рік відбувалось на підставі чинної та встановленої методики, яка пройшла усі процедури регуляторного акту та була погоджена низкою державних органів, а саме - зареєстрована Мін`юстом, погоджена Міністерством енергетики та Антимонопольним комітетом України. За таких обставин, на момент затвердження прогнозованих ОРЦ електричної енергії на 2019 рік, Постанова № 289 від 03 березня 2016 року «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» була діючою й чинною, ніяких рішень про її скасування або визнання незаконною не було. Крім того, таких рішень щодо незаконності Постанови немає й на даний момент.

Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_2 дії, спричинені кримінальним правопорушенням, нібито, завдали тяжких наслідків державним та громадським інтересам у вигляді безпідставно сплачених споживачами електроенергії впродовж І-II кварталів 2019 року грошових коштів на загальну суму 6 284 909 406, 24 грн ПДВ. Разом з тим, станом на сьогоднішній день жодного учасника в рамках вказаного провадження не було визнано потерпілим, так само як відсутній цивільний позов про відшкодування шкоди з реальним розрахунком і підтверджуючими документами, що свідчать про завдану шкоду.

Захисник посилається на те що, якщо матеріальні збитки були завдані суб`єкту господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, (як наприклад акціонерному товариству, заснованому на державній власності), зокрема його економічним інтересам, і спричинено державним інтересам, за таких обставин державою, в особі органів державної влади, (органів місцевого самоврядування, тощо) про що мав би бути заявлений відповідний цивільний позов.

Також захисник зазначає про відсутність в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого кримінального правопорушення для повідомлення про підозру, а тому, на його думку, є підстави для прийняття рішення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК України - закриття кримінального провадження.

Крім того, захисник вважає, що оскільки в матеріалах досудового розслідування відсутнє вмотивоване рішення директора НАБУ, яке погоджено з прокурором САП, або постанова прокурора САП, про віднесення розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, до підслідності НАБУ, кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 розслідується неуповноваженим органом досудового розслідування, що тягне за собою недопустимість всіх доказів, здобутих під час досудового розслідування.

У зв`язку з викладеним, захисник ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій скасувати повідомлення про підозру складене відносно ОСОБА_2 від 26 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

На підтвердження зазначених обставини до скарги долучені копії наступних матеріалів: повідомлення про підозру у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 26 жовтня 2022 року. Крім того, захисник ОСОБА_5 надіслав до суду доповнення до скарги від 10 січня 2023 року, до яких також були долучені копії наступних матеріалів: копія розподілу функціональних обов`язків між Головою НКРЕКП, членами НКРЕКП та керівником апарату № 17 від 06 червня 2018 року; копія обґрунтування до проекту рішення НКРЕКП «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2019 рік» від 14 грудня 2018 року; копія постанови НКРЕКП №1906 від 14 грудня 2018 року; копія положення про Департамент роздрібного ринку електричної енергії; копія висновку експертів № 2349/23-50-20.

Під час розгляду скарги, слідчим суддею було встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, було вручене в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, а його зміст відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити з підстав зазначених у ній.

Прокурор САП у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 є обґрунтованим, підтверджується наявністю достатніх доказів та здійснено відповідно до вимог КПК України.

Детектив НАБУ у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги, зазначив що повідомлення про підозру є обґрунтованим. Крім того, просив долучити до матеріалів скарги копії матеріалів, що обґрунтовують повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Слідчий суддя дослідив скаргу адвоката ОСОБА_5 з доданими до неї матеріалами, заслухав думки учасників справи, а також дослідив надані ними матеріали.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України: «Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення».

Відповідно до вимог п. п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення»

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».

Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року (в редакції від 10 червня 2018 року): «Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Голова Регулятора розподіляє обов`язки між членами Регулятора відповідно до регламенту Регулятора».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року (в редакції від 10 червня 2018 року): «Голосування на засіданнях Регулятора здійснюється членами Регулятора особисто та самостійно».

Відповідно до вимог пунктів 6.1-6.4, 6.8, 6.11-6.12 «Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» затвердженого постановою НКРЕКП від 06 грудня 2016 року ( в редакції станом на 30 червня 2017) : «Основною формою роботи НКРЕКП є засідання. Засідання НКРЕКП є відкритими і гласними, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством та цим Регламентом. Засідання НКРЕКП проводяться у формі відкритих або закритих слухань. Засідання НКРЕКП можуть бути виїзними. На засіданнях у формі відкритих слухань НКРЕКП: 1) розглядає та приймає рішення з питань, що належать до її компетенції; 2) розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до її компетенції; 4) затверджує щорічний звіт НКРЕКП; 5) затверджує цей Регламент; 6) розглядає справи про адміністративні правопорушення; 7) розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків. Розгляд питань та прийняття рішень проводиться НКРЕКП колегіально. Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутня більшість від загального складу Комісії. Рішення приймаються тільки тими членами НКРЕКП, які беруть участь у розгляді питання на засіданні НКРЕКП. При прийнятті рішень Голова НКРЕКП, члени НКРЕКП мають один голос. Якщо член НКРЕКП не може бути присутнім на засіданні, він має право попередньо подати Голові НКРЕКП відповідні пропозиції в письмовій формі. Думка відсутнього члена НКРЕКП з питань порядку денного засідання, надана в письмовій формі, розглядається на засіданні членами НКРЕКП і береться ними до відома під час голосування. У разі знаходження у відрядженні Голова і члени НКРЕКП можуть брати участь у засіданні дистанційно шляхом застосування технічних засобів, зокрема відео- та аудіозв`язку. Рішення НКРЕКП вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше чотирьох членів НКРЕКП, присутніх на засіданні. Рішення вважається не прийнятим, якщо воно не набрало необхідної кількості голосів, зокрема при рівному розподілі голосів "за" і "проти". Член НКРЕКП не згодний з прийнятим рішенням може письмово викласти свою особисту думку на окремому аркуші, який додається до протоколу».

Відповідно до вимог пунктів 8.29-8.31 «Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» затвердженого постановою НКРЕКП від 06 грудня 2016 року ( в редакції станом на 30 червня 2017) : «Рішення НКРЕКП приймаються відкритим фіксованим (поіменним) голосуванням. Перед кожним голосуванням головуючий формулює зміст рішення, що ставиться на голосування, та пропонує провести голосування щодо нього. Кожний член НКРЕКП, який бере участь у розгляді питання, має право запропонувати власний проект рішення або перелік питань, які визначають суть рішення».

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте, положення п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в їх системному зв`язку вказують на те, що під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді мають бути не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» та обґрунтованості підозри в цілому.

Разом з тим, положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду скарг, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Не заслуговують на увагу доводи захисника стосовно відсутності в ОСОБА_2 ознак спеціального суб`єкта, а саме статусу службової особи, зважаючи на «Розподіл функціональних обов`язків між Головою НКРЕКП, членами НКРЕКП та керівником апарату» затверджений наказом НКРЕКП від 06 червня 2018 року за № 17, з огляду на таке.

Дійсно, вимоги ст. 9 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» наділяють голову Регулятора (НКРЕКП) правом розподілу обов`язків між членами Регулятора (НКРЕКП) відповідно до регламенту Регулятора. Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що наявність такого розподілу не позбавляло підозрювану ОСОБА_2, як члена НКРЕКП, обов`язку виконувати покладені на неї повноваження, передбачені Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», а також Регламентом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а саме брати участь у голосуванні при прийнятті рішень НКРЕКП.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 виконуючи свої службові обов`язки проголосувала за прийняття Постанови НКРЕКП № 1906, якою було затверджено прогнозовану ОРЦ на I-IV квартали 2019 року, що, у тому числі, свідчить про наявність у ОСОБА_2 статусу службової особи.

Стосовно доводів захисника про те, що підозра підлягає скасуванню з огляду на умовність завдання тяжких наслідків державним та громадським інтересам, а також відсутність потерпілого у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає наступне.

Зі змісту ч. 1 ст. 276 КПК України видно, що у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, на орган досудового розслідування покладається обов`язок здійснити повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, оскільки неповідомлення про підозру може привести до порушення таких загальних засад кримінального провадження як забезпечення права на захист та змагальність сторін. Крім того, для повідомлення особі про підозру стандарт "достатніх доказів (підстав)" передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах "Джон Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року та "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року).

З повідомлення про підозру та з озвученої у судовому засіданні версії сторони обвинувачення видно, що ОСОБА_2 підозрюється у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки. Крім того, у повідомленні про підозру ОСОБА_2 зазначена конкретна сума спричинених збитків, яка встановлена органом досудового розслідування, з урахуванням висновків експертів, копії яких додані стороною обвинувачення до матеріалів скарги.

З огляду на таке, на цій стадії досудового розслідування вирішення слідчим суддею питання про наявність або відсутність конкретної суми матеріальних збитків, завданих діями підозрюваної та оцінки наявних у кримінальному провадженні доказів, неможливе, оскільки це може бути вирішене за наслідками дослідження доказів під час судового розгляду і подальшої їх оцінки судом у їх сукупності та взаємозв`язку між собою, зокрема, висновків експертів, показань свідків, обвинувачених тощо, а тому таке рішення не може бути прийняте під час досудового розслідування слідчим суддею, оскільки на цій стадії він не має процесуальної можливості дослідити усі надані сторонами кримінального провадження докази, а також і не може вдаватися до їх оцінки з метою встановлення наявності або відсутності обставин, на які посилається сторона захисту. За цих же підстав не заслуговують на увагу доводи захисника про наявність підстав для прийняття рішення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК України, а саме закриття кримінального провадження. Слідчий суддя також звертає увагу на те, що закриття кримінального провадження у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру належить до виключної дискреції прокурора у кримінальному провадженні, а наявність таких обставин не може слугувати підставою для скасування підозри.

За таких обставин, слідчий суддя не бере до уваги доводи сторони захисту в частині необґрунтованості повідомлення про підозру та вважає, що підозрювана ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Слідчий суддя не враховує посилання захисника на відсутність вмотивованого рішення директора НАБУ, яке погоджено з прокурором САП, або постанови прокурора САП, про віднесення розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, до підслідності НАБУ, з огляду на те, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя позбавлений можливості дослідити усі матеріали кримінального провадження, що унеможливлює встановлення вищевказаних обставин. Крім того, відсутність постанови про визначення підслідності кримінального правопорушення у даному випадку не може слугувати підставою для скасування повідомлення про підозру.

Слідчий суддя зазначає, що звернення захисника зі скаргою саме до слідчого судді Вищого антикорупційного суду нівелює його посилання на те, що кримінальне провадження розслідується неуповноваженим органом досудового розслідування, як на підставу для скасування повідомлення про підозру, оскільки у випадку непідслідності даного кримінального провадження Національному антикорупційному бюро України, особа повинна була звернутися зі скаргою до місцевого загального суду з дотриманням правил інстанційної підсудності.

За таких обставин, слідчий суддя, з огляду на доводи та надані стороною обвинувачення матеріали, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, є обґрунтованою і підтверджується наявністю достатніх доказів.

Крім того, хоча стороною захисту і не оскаржується процедура вручення письмового повідомлення про підозру, а також його зміст, слідчий суддя, з огляду на наявні у клопотанні матеріали, вважає, що сторона обвинувачення повідомила ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення з дотриманням вимог ст. ст. 277 та 278 КПК України.

Враховуючи те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, які б спростовували причетність ОСОБА_2 до вчинення зазначеного в повідомленні про підозру кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру складено відповідно до вимог Глави 22 КПК України та скасуванню не підлягає.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 276, 277, 278, 303, 307, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що скарга адвоката ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

У задоволенні скарги захисника підозрюваної ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_5, поданої в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, якою оскаржується повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 26 жовтня 2022 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року - відмовити.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 07 березня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1