Документ № 109413162

Справа № 991/1335/23

Провадження № 1-кс/991/1357/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

02 березня 2023 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі слідчий суддя), секретар судового засідання Маргарита ВАСИЛЕВСЬКА.

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) 22 вересня 2022 року за №52022000000000276.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].

Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація у клопотанні відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона захисту: захисник ОСОБА_3 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про надання тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №52022000000000276 від 22 вересня 2022 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Питання про надання тимчасового доступу до речей та документів вирішується за клопотанням захисника ОСОБА_3 .

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

З клопотання видно, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000276 від 22 вересня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України. 26 жовтня 2022 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України

Відповідно до письмового повідомлення про підозру ОСОБА_2 підозрюється у тому, що разом з іншими членами ІНФОРМАЦІЯ_3, неналежно виконуючи службові обов`язки, 14 грудня 2018 року протиправно застосував затверджений Постановою НКРЕКП №289 від 03 березня 2016 року Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, при визначенні прогнозованої ОРЦ на електроенергію на І, II, III, IV квартали 2019 року та проголосував за Постанову НКРЕКП № 1906 від 14 грудня 2018 року. Цією постановою було визначено прогнозовану ОРЦ на І, II квартали 2019 року у розмірі 1618,42 грн за 1 МВт/годину та на III, IV квартали 2019 року у розмірі 1722,00 грн за 1 МВт/годину. При цьому, у результаті завищення, на думку сторони обвинувачення, прогнозованої ОРЦ, ІНФОРМАЦІЯ_4 упродовж І, II кварталів 2019 року отримали неправомірну вигоду у сумі 2 792 262 976, 23 грн, що завдало матеріальної шкоди споживачам електроенергії у розмірі 6 284 909 406, 24 грн в результаті безпідставної сплати коштів ДП " ІНФОРМАЦІЯ_5 ". На думку сторони обвинувачення, протиправне застосування Порядку, затвердженого Постановою НКРЕКП від 03 березня 2016 року, полягало у тому, що Порядок передбачав включення до ОРЦ вартості витрат з фрахту та перевалки на усе енергетичне вугілля, яке планувалось використати при виробництві електроенергії у І, II кварталів 2019 року, хоча такі витрати мали стосуватись лише до прогнозованої кількості імпортованого енергетичного вугілля, яка становила 13,23%.

У письмовомуповідомленні пропідозру зазначається,що ГоловаНКРЕКП ОСОБА_4 :"Вдаласядо довільногона власнийрозсуд,що суперечитьметі йзавданням Комісії,її обов`язків,як ГоловиРегулятора,тлумаченню інформації,що булапоширена впублічних колахпро наявністьдефіциту вугілляв енергетичномуринку України,прийнявши цюгіпотезу заоснову своєїмайбутньої оцінки,не здійснившижодних дійз їїналежної професійноїповедінки,всупереч об`єктивнимвищевказаним умовамі обставинамструктури іобсягам видобуткуенергетичного вугілляв Україні,обсягам іджерелам йогоімпорту із-закордону тафункціонуванню ринкутеплової генерації,які бстали їйдостеменно відоміу разіїї проведення. Із зазначеного випливає, що підозрюваний ОСОБА_2 теж не оцінив "об`єктивних" даних про відсутність дефіциту вугілля на енергетичному ринку України.

Захисник звертаєувагу нате,що об`єктивнимиданими щодопрогнозованої структурипалива (вугілля)теплових електростанцій сторона обвинувачення вважає відповідний лист Міненерговугілля України від 10 грудня 2018 року №01/29-10823 з зазначених питань. Водночас, сторона обвинувачення не бере до уваги те, що факти дефіциту енергетичного вугілля, окрім публічної площини, у 2014 - 2017 роках обговорювались на засіданнях Ради національної безпеки і оборони України, що свідчить про те, що факт дефіциту вугілля, яке використовувалось для генерації електроенергії, не просто мав місце у 2014-2017 роках, а був настільки загрозливим для національної безпеки і оборони України, що обговорювався на рівні координаційного органу з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Крім того, із відкритих інформаційних джерел та офіційних джерел органів державної влади вбачається, що з 2014 року енергетичне вугілля, яке використовували ІНФОРМАЦІЯ_4 для генерації електроенергії, завозилось з територій, підконтрольних терористичним утворенням ЛНР та ДНР.

Тобто частина вугілля, яке потрібно було для генерації електроенергії у тому числі в І, II кварталі 2019 року, та до якого, згідно з міркуваннями сторони обвинувачення, не потрібно було застосовувати витрати з фрахту та перевалки, надходила з терористичних угрупувань ЛНР та ДНР у результаті вчинення кримінальних правопорушень.

Зокрема, із розміщеного в мережі Інтернет письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 20 грудня 2021 року у кримінальному провадженні №22016130000000212 від 19 вересня 2016 року вбачається, що він, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, починаючи з 2014 року з метою фінансової підтримки та іншого сприяння діяльності терористичних організацій Л/ДНР у змові з високопосадовцями Російської Федерації вчиняли дії, спрямовані на постачання енергетичного вугілля для потреб ІНФОРМАЦІЯ_4 саме з територій, підконтрольних терористичним організаціям Л/ДНР чи Російської Федерації.

Із зазначеної вище інформації вбачається, що саме таке вугілля, завезене на підконтрольну Україні територію у результаті кримінальних правопорушень, Міненерговугілля України включило до структури та обсягів споживання генеруючими компаніями у своєму листі від 10 грудня 2018 року № 01/29-10823.

Захисник зазначає, що у матеріалах кримінального провадження №22016130000000212 від 19 вересня 2016 року, за підозрою ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, серед іншого містяться докази, які спростовують винність підозрюваного ОСОБА_2 та сам факт вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме докази про:

- необ`єктивність та неправдивість інформації, що надавалась до ІНФОРМАЦІЯ_3, у тому числі ІНФОРМАЦІЯ_6 у листі від 10 грудня 2018 року №01/29-10823 про відсутність дефіциту енергетичного вугілля у 2014- 2019 роках;

- наявні факти дефіциту вітчизняного вугілля для забезпечення роботи генеруючих компаній та об`єми такого дефіциту, у зв`язку з чим таке вугілля завозилось з непідконтрольних Л/ДНР, Російської Федерації та Республіки Білорусь;

- протиправність ввезення на територію України вугілля з непідконтрольних територій Л/ДНР;

- протиправність імпорту вугілля походженням з Російської Федерації та Республіки Білорусь;

- обставини ввезення дефіцитного вугілля та його кількість з ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З метою виконання вимог КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, 9 січня 2023 року, у порядку ст. 220 КПК України, захист ОСОБА_2 звернувся до детектива НАБУ та прокурора САП з клопотаннями щодо проведення слідчих дій у кримінальному провадженні з метою установлення фактичного походження використаного вугілля при генерації електроенергії ГК упродовж 2017 року - І, II кварталів 2019 року, у тому числі шляхом отримання тимчасового доступу до кримінального провадження №22016130000000212 від 19 вересня 2016 року з можливістю вилучення копій матеріалів кримінального провадження з зазначених питань, які мають значення для кримінального провадження №52022000000000276 від 22 вересня 2022 року. Проте постановами від 13 січня 2023 року детектив НАБУ та прокурор САП відмовили у задоволенні зазначених клопотань. Крім того, захист ОСОБА_2 намагався офіційно отримати у ДБР письмові повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №22016130000000212 від 19 вересня 2016 року, однак листом ДБР від 30 січня 2023 року отримав відмову у наданні запитуваних процесуальних документів.

Захисник звернулася до слідчого судді з клопотанням у якому просить надати підозрюваному у кримінальному провадженні №52022000000000276 від 22 вересня 2022 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 та/або його захиснику, керівнику АО " ІНФОРМАЦІЯ_9 ", адвокату ОСОБА_3 тимчасовий доступ до речей і документів оригіналів та копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №22016130000000212 від 19 вересня 2016 року, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2, з можливістю вилучення їх копій (фотокопій), а саме до:

- письмових повідомлень про підозру ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;

-листів, інформаційних листів, звітів, транспортних документів, протоколів нарад, управлінських та інших рішень державних органів, аналітичних документів та судових експертиз щодо дефіциту вугілля на підконтрольній Україні території, кількості, якості та вартості вугілля, яке упродовж 2015-2019 років завозилось з непідконтрольних територій Л/ДНР, чи імпортувалось походженням з Л/ДНР, Російської Федерації, Республіки Білорусь;

-протоколу наради від 14 серпня 2014 року під головуванням Міністра енергетики та вугільної промисловості ОСОБА_9 щодо закупівлі вугілля з ПАР, на який у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 посилається прокурор (останній абзац 17 сторінки повідомлення про підозру ОСОБА_5 );

-протоколу наради від 14 жовтня 2014 року під головуванням Міністра енергетики та вугільної промисловості ОСОБА_9 щодо безперебійної поставки вугілля з ПАР, на який у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 посилається прокурор (п ятий абзац 18 сторінки повідомлення про підозру ОСОБА_5 );

- протокольного рішення (протокол КМУ № 80) від 23 вересня 2014 року, прийнятого з метою забезпечення підготовки паливно-енергетичного комплексу до роботи в осінньо-зимовий період 2014-2015 років з урахуванням загроз, пов`язаних з бойовими діями на сході України та зниження рівня залежності від імпорту вугілля з Російської Федерації, щодо вжиття вичерпних заходів до диверсифікації джерел постачання енергетичного вугілля, у тому числі його імпорту походженням не з території Російської Федерації та постачання не з непідконтрольних територій, на який у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 посилається прокурор (четвертий абзац 18 сторінки повідомлення про підозру ОСОБА_5 );

- доповідних та аналітичних матеріалів, доповідних записок, розрахунків, листів, що розглядались під час зазначених нарад і стали підставою для прийняття зазначених протокольних рішень;

- листів, інформаційних листів, звітів, транспортних документів, протоколів нарад, управлінських та інших рішень державних органів, аналітичних документів, звітів та судових експертиз щодо кількості, якості, структури та вартості вугілля, яке упродовж 2015-2019 років видобувалось на території України, за виключенням непідконтрольних територій Л/ДНР.

На підтвердження викладених обставин до клопотання додані матеріали, зокрема: копія витягу з ЄРДР; копія повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 26 жовтня 2020 року; копії рішень РНБО від 04 листопада 2014 року, 06 травня 2015 року, 16 лютого 2017 року, 15 березня 2017 року; копії роздруківок публікацій ЗМІ; копія повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 20 грудня 2021 року; копія запиту на інформацію від 23 січня 2023 року; копія відповіді на запит від 30 січня 2023 року; копії клопотань про виконання слідчих (процесуальних) дій від 09 січня 2023 року; копії постанов про відмову в задоволенні клопотання від 13 січня 2023 року; оптичний диск з записом відеофайлів: «ytls.com - Медведчуку повідомили про підозру контрабанди вугілля з ОРДЛО_360р»; «Медведчук дав покази проти ОСОБА_10 » тощо.

Захисник ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити. Крім того, просила долучити до матеріалів клопотання копії листа РНБО від 07 лютого 2023 року; адвокатського запиту від 20 січня 2023 року; відповіді Міненерго від 27 січня 2023 року з додатками.

Представник особи, у володінні якої знаходяться речі та документи (Державне бюро розслідувань) у судове засідання не прибув, про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Надіслав до суду письмові пояснення де зазначив, що під час розслідування кримінального провадження №22016130000000212 від 19 вересня 2016 року досліджувались кримінально- карні дії ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, інших не встановлених осіб в сенсі надання Російській Федерації та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, на шкоду державній та економічній безпеці України, шляхом розірвання зовнішньоекономічних відносин України по поставках вугілля з іншими державами, створення в умовах опалювального сезону штучного дефіциту вугілля для потреб енергогенеруючого підприємства, збільшення енергетичної залежності України від Російської Федерації, сприяння діяльності терористичних організацій «Л/ДНР» через придбання та оплату вугілля з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей від підприємств, очолюваних учасниками вказаних терористичних організацій, що зменшило фінансове навантаження на бюджет Російської Федерації з підтримання терористичних організацій «Л/ДНР» та надало Російській Федерації більш широкі можливості для подальшого втручання у внутрішні справи України, що були скоєні протягом серпня 2014 року лютого 2015 року.

Зазначив, що вказані події жодним чином не стосувались, не стосуються та стосуватись не можуть подій, які досліджуються у кримінальному провадженні №52022000000000276, що відбувались у 2016-2019 роках, тобто в період який не охоплений предметом розслідування у кримінальному провадженні №22016130000000212. Обставини використання ІНФОРМАЦІЯ_3 під час затвердження 03 березня 2016 року постанови №289 та постанов про затвердження оптових ринкових цін на 2016-2019 роки енергетичного вугілля доставленого з тимчасово окупованих територій, ніколи не були предметом розслідування кримінального провадження №22016130000000212 від 19 вересня 2016 року та під час розслідування не досліджувались.

Крім того, матеріали кримінальногопровадження містятьвелику кількістьдоказів (утому числіз грифамиДСК таТаємно) скоєння кримінальних правопорушень п`ятим Президентом України, колишнім лідером опозиційної партії, колишнім міністром енергетики та вугільної промисловості тощо, серед яких стенограми засідань Уряду та РНБО, допити топ-посадовців, експертизи матеріальних носіїв інформації тощо. Виток відомостей, що в них містяться може негативно вплинути як на хід розслідування так і на подальший судовий розгляд.

У зв`язку з викладеним, представник ДБР просив відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 22016130000000212 від 19 вересня 2016 року.

Слідчий суддя дослідив клопотання з доданими матеріалами, письмові пояснення представника ДБР і заслухав думку заявника.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: тимчасовий доступ до речей і документів;».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3, ч. ч. 4 та 5 ст. 132 КПК України: « Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 159 КПК України: «Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду».

Відповідно довимог п.п.1-7ч.2ст.160КПК України:«У клопотаннізазначаються:короткий викладобставин кримінальногоправопорушення,у зв`язкуз якимподається клопотання;правова кваліфікаціякримінального правопорушенняіз зазначеннямстатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність;речі ідокументи,тимчасовий доступдо якихпланується отримати;підстави вважати,що речіі документиперебувають абоможуть перебуватиу володіннівідповідної фізичноїабо юридичноїособи;значення речейі документівдля встановленняобставин укримінальному провадженні;можливість використанняяк доказіввідомостей,що містятьсяв речахі документах,та неможливістьіншими способамидовести обставини,які передбачаєтьсядовести задопомогою цихречей ідокументів,у випадкуподання клопотанняпро тимчасовийдоступ доречей ідокументів,які містятьохоронювану закономтаємницю;обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження».

Відповідно до вимог п. п. 13 ч. 5 ст. 163 КПК України: «Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю».

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 163 КПК України: «Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів».

Зі змісту зазначених норм процесуального права видно, що кримінальне процесуальне законодавство містить вичерпний перелік вимог до відомостей, які мають бути зазначені у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 2 ст. 160 КПК України), а також покладає на сторону, яка звертається з таким клопотанням, обов`язок обґрунтувати наявність передбачених законом підстав для надання тимчасового доступу (ч. 5 ст. 163 КПК України).

Зі змісту клопотання видно, що захисник просить у слідчого судді надати дозвіл на тимчасовий доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за №22016130000000212 від 19 вересня 2016 року, яке перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте, слідчий суддя вважає, що захисник ОСОБА_3 у своєму клопотанні та у судовому засіданні не довела наявність достатніх підстав вважати, що перелічені документи, до яких сторона захисту просить надати тимчасовий доступ, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні №52022000000000276.

Слідчий суддя погоджується з доводами представника ІНФОРМАЦІЯ_10 стосовно того, що докази у кримінальному провадженні №22016130000000212 від 19 вересня 2016 року збирались виключно щодо подій, що мали місце у серпні 2014 року - січні 2015 року, а обставини, які розслідуються у кримінальному провадженні №52022000000000276 від 22 вересня 2022 року, у якому ОСОБА_2 повідомлено про підозру, стосуються подій, що відбувалися у 2018-2019 роках.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №22016130000000212 здійснюється стосовно інших осіб, предмет злочину є іншим ніж у кримінальному провадженні №52022000000000276, а вчинені особами суспільно небезпечні діяння мають іншу кваліфікацію.

Слідчий суддя також зважає на те, що інформація яка міститься в документах до яких сторона захисту просить надати тимчасовий доступ не має доказового значення для встановлення та/або спростування обставин неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, тобто службової недбалості у якій підозрюється ОСОБА_2 .

Слідчий суддя враховує, що матеріали кримінального провадження №22016130000000212 від 19 вересня 2016 року містять велику кількість доказів з грифами «ДСК» та «Таємно», а тому надання тимчасового доступу до них особам, які не є учасниками цього кримінального провадження, може негативно вплинути на хід досудового розслідування та на подальший судовий розгляд кримінального провадження по суті.

Слідчий суддя дійшов висновку, що речі та документи, до яких просить надати тимчасовий доступ захисник, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами не мають значення для всебічного розслідування вказаного кримінального провадження, а надання тимчасового доступу до них не забезпечить виконання завдань кримінального провадження. Крім того, слідчий суддя зазначає, що захисником не доведена можливість використання вказаних в клопотанні документів під час судового розгляду, як доказів для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 159-164, 166, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що клопотання захисника ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 задоволенню не підлягає.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №52022000000000276 від 22 вересня 2022 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України відмовити.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та оголошений 07 березня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1