- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/1613/23
Провадження 1-кс/991/1640/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 03.02.2023 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13.03.2022, подану в порядку п.7 ч.1 ст. 303 КПК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника підозрюваної
ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 на постанову детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 03.02.2023 про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 № 536-к/00659/2022-7243 від 01.02.2023 у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022.
У скарзі захисник просить скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 03.02.2023 про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 від 01.02.2023 про проведення одночасного допиту підозрюваної ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6, з метою з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях та зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022 повторно розглянути клопотання № 536-к/00659/2022-7243 від 01.02.2023.
Скарга обґрунтована тим, що у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
В обґрунтування підозри стороною обвинувачення, зокрема зазначено: «При цьому, 05,06.2022 о 18 год. 03 хе в.о. Державного секретаря Міністерства економіки України
ОСОБА_5, розуміючи необхідність надання своїм діям та діям співучасників ознак законності, та з метою затвердження фінансового плану ДП «Укрпатент» (змінений) на 2022 рік, що у подальшому надасть можливість співучасникам злочину продовжити реалізацію злочинного умислу, зловживаючи своїм службовим становищем та розуміючи необхідність досягнення злочинного результату у стислі терміни, за допомогою месенджера WhatsApp зі свого мобільного телефону № НОМЕР_1 направила повідмолення директору Департаменту документообігу та контролю Міністерства економіки України ОСОБА_7 на номер її телефону № НОМЕР_2 з вказівкою надати 06.06.2022 гербову печатку Міністерства економіки України» /аркуш повідомлення про підозру 17-18/.
Натомість сторона захисту заперечує проти фактичних обставин кримінального правопорушення, таким чином викладених стороною обвинувачення у повідомленні про підозру, оскільки прохання ОСОБА_5 до ОСОБА_8 надати гербову печатку не було пов`язано з метою та обставинами, про які зазначено в повідомленні про підозру.
Окрім того, під час судового розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу прокурором надано стороні захисту для ознайомлення копію протоколу допиту свідка ОСОБА_6, в котрому останній надав показання, що суперечать показанням, викладеним підозрюваною ОСОБА_5 у протоколі її допиту від 31.01.2023.
Таким чином, сторона захисту вказує на суттєві розбіжності у показаннях підозрюваної ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6, та зазначає, що з`ясування вищевикладених відомостей має суттєве значення для розслідування вказаного кримінального провадження, в частині підтвердження або спростування наявності суб`єктивної сторони складу злочину в діях
ОСОБА_5 .
Відтак, 01.02.2023 захисником подано клопотання про проведення одночасного допиту підозрюваної ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6, з метою з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.
15.02.2023 у відповідь на клопотання отримано супровідний лист за вих. № 0424-252/3812 від 03.02.2023 із копією постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 03.02.2023, якою відмовлено у задоволенні клопотання від 01.02.2023.
На думку захисника, вказана постанова детектива є необґрунтованою та такою, що порушує права сторони захисту. Адвокат ОСОБА_4 зазначає, що посилання детектива на недоцільність проведення одночасного допиту підозрюваної ОСОБА_5 та свідка
ОСОБА_6, з метою з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях, є явно безпідставними, оскільки встановлення наявності/відсутності такого факту, як отримання ОСОБА_5 від ОСОБА_6 завдання щодо забезпечення відновлення видачі Міністерством ліцензій для імпорту кліматичного обладнання та подальше звернення ОСОБА_5 до ОСОБА_7 з приводу надання гербової печатки Міністерства саме для проставлення її відтиску на ліцензіях, після їх підписання, має суттєве значення для кримінального провадження
№ 62022000000000144 від 13.03.2022 року та впливає відповідно на оцінку вже наявних в матеріалах досудового розслідування доказів.
У судовому засіданні особа, що звернулася зі скаргою - адвокат ОСОБА_4 підтримав подану скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі з мотивів, викладених у скарзі.
Детектив НАБУ ОСОБА_3 підтвердив, що ним дійсно було розглянуто клопотання про проведення одночасного допиту підозрюваної ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6, який на час допиту займав посаду першого заступника Міністра економіки України. Сторона захисту була ознайомлена із даним протоколом під час вирішення питання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За результатом розгляду клопотання захисника ОСОБА_4 було прийнято рішення про необхідність відмовити в задоволенні даного клопотання з огляду на ст. 40 КПК України, відповідно до якої слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Тобто, детектив самостійно визначає хід досудового розслідування, порядок та обсяг збирання доказів. Так, під час винесення постанови враховувалося, що окрім ОСОБА_6 були допитані і інші працівники Міністерства економіки України (понад 15 осіб), їх показання дають можливість в повному обсязі з`ясувати обставини кримінального правопорушення, тому, на думку детектива, проведення одночасного допиту, що є його правом, а не обов`язком, не сприятиме досягненню мети з`ясування розбіжностей у показаннях підозрюваної ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 . Таким чином, у задоволенні даної скарги просив відмовити.
Дослідивши матеріали скарги та заслухавши доводи учасників судового провадження слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 КПК України - параграф 1, статті 303-308.
Так, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022, зокрема за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Як свідчать матеріали скарги, в рамках даного кримінального провадження захисник ОСОБА_4 звернувся до детективів НАБУ із клопотанням № 536-к/00659/2022-7243 від 01.02.2023 про проведення одночасного допиту підозрюваної ОСОБА_5 та свідка
ОСОБА_6, з метою з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.
03.02.2023 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.
В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_4, посилаючись на показання ОСОБА_5, викладені у протоколі її допиту від 31.01.2023, копію якого долучено під час судового засідання до матеріалів судової справи (а. с. 30-40) зазначає, що будучи допитаною в якості підозрюваної ОСОБА_5 повідомила, що під час виконання нею обов`язків Державного секретаря у період з 01 по 07 червня 2022 отримала завдання від першого заступника Міністра економіки України ОСОБА_6 і заступника міністра економіки ОСОБА_9 щодо забезпечення відновлення видачі Мінекономіки ліцензій для імпорту кліматичного обладнання, які у зв`язку з введенням воєнного стану, а також дистанційним режимом роботи Міністерства, не видавалися з 24 лютого до початку червня 2022 року, що порушувало встановлені законом строки їх видачі та перешкоджало здійсненню суб`єктами ЗЕД господарської діяльності. Майже тиждень ОСОБА_5 забезпечувала та координувала дії з працівниками профільного департаменту Міністерства для досягнення результату, зокрема отримання попереднього погодження Мінприроди, у зв`язку з чим по декілька разів на день звітувала з цього питання першому заступнику Міністра економіки України ОСОБА_6 .
Саме для завершення опрацювання цього питання, погодження і оформлення ліцензій, 05.06.2022 року ОСОБА_5 звернулася до ОСОБА_8 з приводу надання гербової печатки Міністерства для проставлення її відтиску на ліцензіях, після їх підписання. Наступного дня гербову печатку було повернуто їй.
На противагу цьому із протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 16.12.2022, копію якого долучено детективом ОСОБА_3 під час судового розгляду скарги (а. с. 22-29) вбачається, що свідок зазначає про відсутність у нього, як першого заступника Міністра економіки України, та у підпорядкованих йому департаментів Мінекономіки повноважень, пов`язаних із оформленням Мінекономіки ліцензій на експорт (імпорт) контрольованих речовин, а також не підтверджує спілкування з приводу оформлення таких ліцензій із в.о. Державного секретаря Міністерства економіки України ОСОБА_5 у період 01-10 червня 2022 року. Більше того, свідок категорично заперечує ситуації, при яких він повинен був погоджувати або не погоджувати ОСОБА_5 видання якихось ліцензій 06-07 червня 2022 чи в інші дні.
Окрім того, захисник стверджує, що у відповідь на адвокатський запит ним отримано відомості із Міністерства економіки України, котрі свідчать, що ОСОБА_6 у першій декаді червня 2022 мав обов`язки з координації діяльності Департаменту ЗЕД Мінекономіки, а також можливості і необхідність спілкування з приводу таких ліцензій із ОСОБА_5, однак, копії таких документів не долучені до матеріалів скарги та, як наслідок, не можуть бути оглянуті та досліджені слідчим суддею.
Відмовляючи в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4, детективом в постанові від 03.02.2023 зазначено, що проведення одночасного допиту є правом, а не обов`язком слідчого та на даному етапі досудового розслідування з урахуванням інших доказів у кримінальному провадженні проведення одночасного допиту між підозрюваною ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_6 є недоцільним.
Із таким висновком детектива не може погодитися слідчий суддя, з огляду на наступне.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді (ч. 3 ст. 93 KПК України).
Сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права та можливості у збиранні доказів, та у прийнятті рішення щодо необхідності проведення тих чи інших слідчих дій сторона захисту має право користуватися підставами для проведення слідчих дій, які передбачені ч. 2 ст. 223 КПК України, тобто достатність відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, а не на безумовність її результатів. Встановлення правил, за яких сторона захисту може заявляти клопотання про проведення слідчих дій лише за умови доведення беззаперечної можливості досягнення конкретних результатів, є неприпустимим обмеженням права на захист.
У той же час слідчим суддею враховується, що право на захист належить до загальновизнаних принципів міжнародного права і розглядається як необхідна умова забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
Право на захист, яке знайшло своє закріплення у Конституції України, є однією з найважливіших державних гарантій забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Так, у ст. 63 Основного Закону зазначено, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист, а у ст. 129 Конституції йдеться, що забезпечення обвинуваченому (підозрюваному) цього права є однією з основних засад судочинства поряд зі змагальністю сторін кримінального провадження та свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зокрема гарантується рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Конституційний принцип забезпечення підозрюваному права на захист є важливою гарантією об`єктивного розслідування і справедливості судового розгляду справи та запобігання притягнення до кримінальної відповідальності невинуватих осіб.
Захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження.
Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх (рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року).
Тобто провідною ідеєю цього принципу у кримінальному провадженні є паритетність сторін обвинувачення і захисту, які самостійно відстоюють їхні правові позиції у формі судового спору шляхом реалізації наданих законом процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Зі змісту ч. 6 ст. 223 КПК України вбачається, що слідча (розшукова) дія може здійснюватися за клопотанням сторони захисту і проводиться з участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу. Одним із видів слідчих дій є допит свідків (ст. 224 КПК України). Свідком, відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України, є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Варте уваги і те, що сторона захисту обмежена у праві самостійно проводити допит свідків у кримінальному провадженні та відповідно змагальність процесу забезпечується, шляхом права сторони захисту подавати слідчому/прокурору клопотання про проведення допиту свідків, яким відомі обставини, важливі для встановлення об`єктивної істини у провадженні, в порядку ст. 220 КПК України.
Тобто ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу ( абз. 2 ч. 3 ст. 93 КПК України).
Слідчий суддя зауважує, що у п. 6 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування зазначено, що правова природа такого виду проваджень (скарг за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України), передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017).
Окрім того, із вимог абз. 2 ч. 2 ст. 220 КПК України слідує, що у випадку повної або часткової відмови в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Натомість, із дослідженої слідчим суддею постанови детектива вбачається, що вона була розглянута формально, без належного обґрунтування детективом мотивів та підстав, що послугували для відмови в задоволенні клопотання, при цьому детективом не спростовано доцільності проведення одночасного допиту, що таким чином перешкоджає досягненню завдань кримінального провадження.
Так, ч. 2ст. 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Слідчий суддя погоджується із доводами захисника щодо наявності у показах підозрюваної ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 суттєвих розбіжностей, зокрема щодо наявності/відсутності у першого заступника Міністра економіки України, та у підпорядкованих йому департаментів повноважень, пов`язаних із оформленням Мінекономіки ліцензій, та у зв`язку з цим завдання, поставленого перед в.о. Державного секретаря ОСОБА_5 щодо забезпечення відновлення видачі Мінекономіки ліцензій для імпорту кліматичного обладнання, для виконання якого, за твердженням підозрюваної, вона і звернулася до ОСОБА_8 з приводу надання гербової печатки Міністерства для проставлення її відтиску на ліцензіях, після їх підписання, а не для реалізації злочинного умислу щодо затвердження фінансового плану ДП «Укрпатент» (змінений) на 2022 рік. Свідок ОСОБА_6 взагалі ж заперечує будь-яке спілкування з приводу оформлення ліцензій із в.о. Державного секретаря Міністерства економіки України ОСОБА_5 у період 01-10 червня 2022 року.
Одночасно захисник стверджує, що у відповідь на адвокатський запит ним отримано відомості із Міністерства економіки України, котрі свідчать, що ОСОБА_6 у першій декаді червня 2022 року мав обов`язки з координації діяльності Департаменту ЗЕД Мінекономіки, а також можливості і необхідність спілкування з приводу таких ліцензій із ОСОБА_5, однак, копії таких документів не долучено до матеріалів скарги, у зв`язку з чим не можуть бути оглянуті та досліджені слідчим суддею.
При цьому, вивчивши клопотання захисника ОСОБА_4 про проведення слідчих (розшукових) дій, постанову детектива ОСОБА_3 від 03.02.2023, якою відмовлено в задоволення клопотання, враховуючи доводи учасників судового провадження, дослідивши зміст долучених учасниками протоколів допиту, слідчий суддя вбачає наявність розбіжностей у показаннях підозрюваної ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 .
Законодавцем передбачено механізм з`ясування причин розбіжностей у показаннях двох чи більше вже допитаних осіб шляхом проведення їх одночасного допиту. На початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за давання завідомо неправдивих показань. Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з`ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставлені запитання. Особи, які беруть участь у допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються предмета допиту. Оголошення показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після давання ними показань (ч. 9 ст. 224 КПК України).
Як вбачається із клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4, поданого детективу у порядку ст. 220 КПК України про проведення одночасного допиту підозрюваної ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6, наведені у ньому питання мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та предмета доказування у вказаному кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 03.02.2023 про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 № 536-к/00659/2022-7243 від 01.02.2023 у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022 не може вважатися законною та вмотивованою, а тому підлягає скасуванню.
У той же час, захисник у скарзі просить слідчого суддю окрім скасування постанови детектива від 03.02.2023, зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022, повторно розглянути клопотання № 536-к/00659/2022-7243 від 01.02.2023 про проведення одночасного допиту підозрюваної ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6, з метою з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.
Разом з тим, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами (ч. 3 ст. 26 КПК України).
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову як немотивовану та зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022, повторно розглянути клопотання захисника ОСОБА_4 № 536-к/00659/2022-7243 від 01.02.2023 про проведення слідчих (розшукових) дій (в порядку ст.ст. 93, 220 КПК України).
Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5, задовольнити.
Постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 03.02.2023 про відмову в задоволенні клопотання № 536-к/00659/2022-7243 від 01.02.2023 про проведення одночасного допиту підозрюваної ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6, скасувати.
Зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022, повторно розглянути клопотання №536-к/00659/2022-7243 від 01.02.2023 про проведення одночасного допиту підозрюваної ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6, з метою з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1