- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/392/23
Провадження 1-кп/991/6/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисників-адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_8 про витребування документів, подані у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52022000000000242 від 05.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України,
В С Т А Н О В И В :
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває об`єднане кримінальне провадження №52022000000000242 від 05.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.
22.02.2023 до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10, в якому захисник просив витребувати з Національного антикорупційного бюро України службову документацію, а саме: рапорти, службові чи доповідні записки тощо, на підставі яких було видано наказ про службове відрядження старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 до м.Дніпро 05.09.2022; Наказ про службове відрядження старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 до м.Дніпро 05.09.2022.
В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні став протокол прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.09.2022, відповідно до якого 05.09.2022 о 14 год. 30хв. в м.Дніпро старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11, без використання засобів технічної фіксації, прийняв усну заяву від ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_6 пропонує міському голові Дніпра ОСОБА_12 неправомірну вигоду за сприяння останнім у передачі контракту на будування метрополітену в місті Дніпро, який фінансується Європейським банком Реконструкції та Розвитку, на загальну суму 185 млн. доларів США підконтрольній ОСОБА_6 компанії.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР були внесені о 16год. 15хв. 05.09.2022 із зазначенням переліку всіх детективів, які будуть здійснювати досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
Таким чином у сторони захисту виникли сумніви у законності реєстрації зазначених відомостей в ЄРДР, зокрема, яким чином на протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, який було складено 05.09.2022 о 14год. 30хв. в м. Дніпро, з`явився відтиск штампу НАБУ тією ж датою та яким чином вносилися відомості в ЄРДР, з врахуванням того, що відомості були отримані о 14год.30 хв. в м. Дніпро, а вже о 16год. 15хв. того ж дня були внесені в ЄРДР в м.Києві із зазначенням переліку детективів, які будуть здійснювати досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, а також що стало підставою перебування старшого детектива НАБУ ОСОБА_11 у м. Дніпро і відібрання усної заяви від ОСОБА_12, з врахуванням того, що сам ОСОБА_12 до правоохоронних органів з приводу зазначених подій не звертався.
Для отримання вказаної інформації захисником було направлено адвокатський запит № 35/22 від 02.12.2022 та клопотання від 22.12.2022. У відповідь захиснику повідомлено, що інформація з питань подання ОСОБА_12 до Національного бюро заяви про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, способу її надходження та дати отримання, а також виклику ОСОБА_12 до Національного бюро є інформацією, що містить таємницю досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000242 від 05.09.2022 та не підлягає розголошенню, у зв`язку з чим її надання є неможливим. Поряд з цим у відповідь на клопотання захисника про надання інформації щодо службових відряджень детектива НАБУ ОСОБА_11 до м.Дніпро 05.09.2022, захиснику повідомлено про те, що надання відомостей, що стосуються проходження служби у Національному антикорупційному бюро України, заборонене.
За наведених обставин захисник зазначив, що з метою встановлення повноти обставин у даному кримінальному провадженні, зокрема законності подачі усної заяви ОСОБА_12 про вчинене кримінальне правопорушення, перевірки щодо можливої провокації правопорушення у сторони захисту виникла необхідність у витребуванні службової документації Національного антикорупційного бюро України, що стосується службового відрядження 05.09.2022 старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 до м. Дніпро.
У судовому засіданні 23.02.2023 захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_8 заявлені клопотання про витребування документів.
Так, захисник просив суд витребувати з Вищого антикорупційного суду:
- протоколи і звіти автоматизованого розподілу в судових кримінальних справах №991/3650/22 (провадження 1-кс/991/3667/22) та №991/3651/22 (провадження 1-кс/991/3668/22), котрі розглядалися слідчим суддею ОСОБА_13 та яким винесені 09.09.2022 ухвали №1317 та №1318.
- інформацію про документи (у виді переліку документів (опису їх найменувань), котрі були додатками до клопотань чи були додані органом досудового розслідування (прокурором) до матеріалів справ № 991/3650/22 та № 991/3651/22 в процесі розгляду слідчим суддею ОСОБА_13 клопотань про надання дозволів на проведення відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_12 негласних слідчих (розшукових) дій.
Захисник зазначив, що сторона захисту бажає подати заперечення на ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_13 від 09.09.2022 №1317 у справі №991/3651/22 (1-кс/991/3668/22) та від 09.09.2022 №1318 у справі №991/3650/22 (1-кс/991/3667/22), постановлені під час досудового провадження, які можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження, у відповідності до положень ч.3 ст.309 КПК України.
На думку сторони захисту, можливо мало місце порушення правил авторозподілу при визначенні слідчого судді ОСОБА_13, який санкціонував негласні слідчі (розшукові) дії стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 та заявника ОСОБА_12, а тому необхідним є з`ясування правових підстав розподілу судових справ про санкціонування НСРД саме на слідчого суддю ОСОБА_13 . З метою з`ясування наведеного, сторона захисту зверталася із адвокатськими запитами до в.о. Голови Вищого антикорупційного суду. У відповідь на вказані адвокатські запити сторону захисту повідомлено про те, що у даному кримінальному провадженні слідчими суддями були визначені суддя ОСОБА_14 та суддя ОСОБА_13 . За хронологією в одній з справ першим був визначений суддя ОСОБА_14 . Також сторону захисту повідомлено, що протоколи і звіти авторозподілу сторона кримінального провадження може отримати в порядку і на підставах, визначених КПК України.
Водночас сторона захисту вказала на необхідність перевірки наявності/відсутності порушень слідчим суддею ОСОБА_13 засад судочинства та порядку ухвалення рішення про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_12 .
У зв`язку з наведеним 13.02.2023 захист звертався із адвокатським запитом до в.о. Голови Вищого антикорупційного суду ОСОБА_15 та з клопотанням від 20.02.2023 до прокурора САП ОСОБА_5 щодо надання стороні захисту документів, які були подані разом з клопотаннями від 09.09.2022 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_12, за результатами розгляду яких слідчий суддя ОСОБА_13 прийняв у справі №991/3651/22(1-кс/991/3668/22) ухвалу від 09.09.2022 №1317 та у справі №991/3650/22(1-кс/991/3667/22) ухвалу від 09.09.2022 №1318. Стороні захисту надійшла відповідь від 17.02.2023 від Вищого антикорупційного суду, що після закінчення досудового розслідування сторона захисту може ознайомитися із затребуваними документами тільки в порядку ст.ст.290, 317 КПК України. Від прокурора САП ОСОБА_5 відповіді не надійшло. Окрім того 17.02.2023 сторона захисту звернулася із заявами до слідчого судді ОСОБА_13 про надання можливості ознайомитися із матеріалами справ № 991/3650/22 та № 991/3651/22, однак відповіді не отримала.
Вказане стало підставою для звернення сторони захисту до суду з клопотанням про витребування з Вищого антикорупційного суду протоколів та звітів автоматизованого розподілу у судових справах №991/3650/22 (провадження 1-кс/991/3667/22) та №991/3651/22 (провадження 1-кс/991/3668/22), які розглядалися слідчим суддею ОСОБА_13, а також інформації про документи, які були додатками до клопотань органу досудового розслідування (прокурора) до матеріалів справ №991/3650/22 та № 991/3651/22 під час розгляду клопотань про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Окрім наведеного захисником ставилось питання про витребування документів з Офісу Генерального прокурора, а саме: відомостей з електронної інформаційної системи Єдиний державний реєстр досудових розслідувань про кримінальне провадження №52022000000000242 від 05.09.2022 по розділах: Основні відомості», «Кримінальні правопорушення» (із відображенням вкладки «Зміни» кожної вкладки «Правопорушення» розділу «Кримінальні правопорушення»), «Рух провадження», «Прикріплені файли», тощо у вигляді належним чином завірених роздруківок.
Потребу у витребуванні документів з Реєстру захисник обґрунтовує наявністю сумнівів щодо дотримання стороною обвинувачення під час досудового розслідування вимог КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Захисник зауважив, що сторона захисту 16.01.2023 звернулася із клопотаннями до процесуального керівника - прокурора ОСОБА_5 та до старшого групи детективів ОСОБА_11, в яких просила надати відомості з ЄРДР про всі реєстраційні дії у кримінальному провадженні №52022000000000242. Листом від 14.02.2023 за вих.№16/1/6-20472-22 прокурор САП ОСОБА_5 відмовив у наданні затребуваних стороною захисту відомостей, оскільки чинне законодавство не передбачає надання стороні захисту ніяких відомостей з ЄРДР, окрім Витягу.
Не погоджуючись із позицією прокурора, сторона захисту зауважила, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні закінчено, а тому таємниця досудового розслідування припинила свою дію, тож жодної шкоди досудовому слідству вже не може бути спричинено. Наразі сторона захисту потребує отримання повних відомостей з Єдиного Реєстру досудових розслідувань, щоб вирішити для себе питання доцільності подання в підготовчому провадженні скарг на рішення, дії, бездіяльність НАБУ і САП, котрі сторона захисту не могла оскаржити під час досудового розслідування. Окрім того, сторона захисту має підстави вважати, що органом досудового розслідування були порушені правила внесення в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, що в свою чергу тягне наслідки незаконного розслідування відносно ОСОБА_6 . На думку сторони захисту, органом досудового розслідування була порушена послідовність (хронологія) прийняття процесуальних рішень по провадженню.
За такого сторона захисту наголошує на необхідності дослідити відомості з Єдиного Реєстру досудових розслідувань, щоб з`ясувати: чи була дотримана процедура внесення органом досудового розслідування відомостей про кримінальне правопорушення; чи був дотриманий процесуальний порядок коригування фабули злочину; чи правильно було зареєстроване кримінальне провадження або ні.
Окрім того, стороні захисту потрібно перевірити послідовність в часі здійснення НАБУ процесуальних дій: коли було зареєстроване кримінальне правопорушення; коли була призначена група детективів; коли детектив прийняв дане провадження для проведення розслідування; необхідно співставити час складання і підписання старшим детективом ОСОБА_16 процесуальних документів з ОСОБА_12 відносно часу зареєстрованих в ЄРДР інших процесуальних дій тощо.
Крім того, на думку сторони захисту, виходячи з відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань, орган досудового розслідування не зареєстрував в ЄРДР вручення підозри ОСОБА_6 . Поряд з цим, в матеріалах кримінального провадження наявні дві постанови про призначення прокурорів, за такого стороні захисту необхідно з`ясувати коли саме були призначені процесуальні керівники в даному провадженні, оскільки це впливає на законність проведення процесуальних і слідчих дій.
У зв`язку з наведеним захисник звернувся до суду з клопотанням про витребування документів з Офісу Генерального прокурора.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали клопотання про витребування документів, заявлені та подані захисниками ОСОБА_10 та ОСОБА_8, просили їх задовольнити в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні та в письмових запереченнях проти задоволення клопотань захисників про витребування документів з Вищого антикорупційного суду та Офісу Генерального прокурора заперечував, зазначив, що підстав для надання стороні захисту запитуваних відомостей не вбачається. Додав, що відомості, які містяться в ЄРДР, не є матеріалами кримінального провадження, а також будь-яким доказом у кримінальному провадженні. Послався на позицію Верховного Суду у постанові від 09.09.2020 у справі №761/28347/15-к, відповідно до якої Реєстр є лише електронною базою даних, які використовуються для формування звітності, а витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.
Заслухавши думку учасників судового засідання, проаналізувавши доводи поданих клопотань, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Стосовно клопотання захисника ОСОБА_10 про витребування з Національного антикорупційного бюро України службової документації, що стосується службового відрядження 05.09.2022 старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 до м.Дніпро, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В обґрунтування поданого клопотання захисником зазначено про те, що службова документація стосовно відрядження детектива ОСОБА_11 до м. Дніпро 05.09.2022 необхідна стороні захисту з метою встановлення повноти обставин у даному кримінальному провадженні, зокрема законності подачі усної заяви ОСОБА_12 про вчинене кримінальне правопорушення, перевірки щодо можливої провокації правопорушення та неможливість іншими способами довести або спростувати вищезгадані обставини.
Водночас згідно з відповіддю на адвокатський запит від 02.12.2022 №35/22 захиснику повідомлено, що інформація з питань подання ОСОБА_12 до Національного бюро заяви про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, способу її надходження та дати отримання, а також виклику ОСОБА_12 до Національного бюро є інформацією, що містить таємницю досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000242 від 05.09.2022 та не підлягає розголошенню у зв`язку з чим її надання є неможливим.
У відповідь на клопотання захисника від 22.12.2022 про надання інформації щодо службових відряджень детектива НАБУ ОСОБА_11 до м.Дніпро 05.09.2022, захиснику повідомлено про те, що відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» працівники Національного бюро під час виконання покладених на них обов`язків є представниками влади, які діють від імені держави і перебувають під її захистом. Ніхто, за винятком уповноважених посадових осіб державних органів у передбачених законами випадках, не має права втручатися в їхню законну діяльність. Відомості про проходження служби працівниками Національного бюро надаються з дозволу Директора Національного бюро або його заступника. Відомості про службові відрядження конкретних працівників Національного бюро належать до відомостей про проходження служби у Національному бюро, поширення яких згідно із пунктами 2,3 Наказу Директора Національного бюро від 29.03.2021 №39-А «Щодо порядку надання відомостей, що стосуються проходження служби у Національному антикорупційному бюро України» - заборонено.
Поряд з цим варто зауважити, що стороні захисту у порядку ст.290 КПК України були відкриті матеріали кримінального провадження №52022000000000242 від 05.09.2022 та відповідно надано доступ до матеріалів досудового розслідування. За такого сторона захисту могла ознайомитися із відомостями, що стосуються подання ОСОБА_12 до Національного бюро заяви про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, способу її надходження та дати отримання, а також виклику ОСОБА_12 до Національного бюро.
Водночас, із змісту поданого захисником клопотання вбачається, що викладені у ньому доводи зводяться до необхідності надання судом оцінки діям та рішенням детективів та прокурорів під час прийняття усної заяви ОСОБА_12 про вчинене кримінальне правопорушення, у тому числі, з точки зору їх законності, з огляду на порушення норм кримінального процесуального законодавства, які, на думку сторони захисту, були допущені при вчиненні таких дій. Проте такі обставини підлягають дослідженню вже під час судового розгляду у ході дослідження доказів, а не в ході підготовчого судового засідання.
В той же час захисником не доведено доцільності витребування судом службової інформації щодо відрядження детектива та її значення для розгляду даного кримінального провадження.
За змістом ст. 314-316 КПК України підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта.
При цьому судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам кримінального провадження та законності проведених в ньому процесуальних, слідчих дій.
З огляду на специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії процесу суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні, зокрема щодо наявності підстав для відкриття кримінального провадження, правомірності наділення тієї чи іншої особи певним процесуальним статусом, забезпечення повноти досудового розслідування, наявності підстав для вчинення певних процесуальних дій.
Таким чином, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_10 .
Стосовно клопотань захисника ОСОБА_8 щодо витребування документів з Вищого антикорупційного суду колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Захисник ОСОБА_8 наголосив на необхідності витребування з Вищого антикорупційного суду протоколів та звітів автоматизованого розподілу у судових справах №991/3650/22 (провадження 1-кс/991/3667/22) та №991/3651/22 (провадження 1-кс/991/3668/22), які розглядалися слідчим суддею ОСОБА_13, а також інформації про документи, які були додатками до клопотань органу досудового розслідування (прокурора) до матеріалів справ №991/3650/22 та №991/3651/22 під час розгляду клопотань про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Як зауважив захисник, можливо мало місце порушення правил авторозподілу при призначенні слідчого судді ОСОБА_13, який санкціонував негласні слідчі (розшукові) дії стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 та стосовно заявника в кримінальному провадженні ОСОБА_12 .
Водночас сторона захисту вказала на необхідність перевірки наявності/відсутності порушень слідчим суддею ОСОБА_13 засад судочинства та порядку ухвалення рішення про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_12 .
Колегія суддів наголошує, що здійснення перевірки порядку ухвалення судових рішень слідчим суддею ОСОБА_13 у справах №991/3650/22 (провадження 1-кс/991/3667/22) та №991/3651/22 (провадження 1-кс/991/3668/22) не може бути предметом розгляду та є порушенням принципу юридичної визначеності, що являється одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Право на справедливий розгляд судом, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної (правової) визначеності, який, серед іншого, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів («Вrumarescu проти Румунії», № 28342/95, п. 61, ЕСНR 1999V-ІІ). Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення.
Поряд з цим захисниками наголошено на необхідності витребування інформації про документи, які були додатками до клопотань органу досудового розслідування (прокурора) до матеріалів справ №991/3650/22 та №991/3651/22 під час розгляду клопотань про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій визначені ст.246 КПК України.
Вимоги до клопотання вказані у ч.2 ст.248 КПК України. Так, у клопотанні зазначаються: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з розслідуванням якого подається клопотання; 3) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України; 4) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію; 5) обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення; 6) вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення; 7) обґрунтування неможливості отримання відомостей про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; 8) відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, електронну комунікаційну мережу, кінцеве (термінальне) обладнання тощо; 9) обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення або встановлення осіб, які його вчинили.
До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.
Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) вчинене кримінальне правопорушення відповідної тяжкості; 2) під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення або встановлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.
Таким чином кримінальний процесуальний закон не вимагає від слідчого/прокурора подання разом із клопотанням про проведення негласної слідчої (розшукової) дії будь-яких інших матеріалів, окрім як витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження.
Вказане вбачається і зі спільного Наказу Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України №114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012, яким затверджено Інструкцію про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні.
Поряд з цим колегія суддів зауважує, що процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання), мають бути завчасно розсекречені стороною обвинувачення, долучені до матеріалів провадження разом із результатами таких дій і відкриті стороні захисту до закінчення досудового розслідування.
Таких вимог до доданих до клопотання матеріалів КПК України не містить, оскільки такі матеріали не є доказами.
За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для витребування у суду документів, які були долучені до клопотання заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_17 від 09.09.2022 та документів, які були долучені до клопотання старшого детектива НАБУ ОСОБА_16 від 07.09.2022, за результатами розгляду яких слідчий суддя ОСОБА_13 постановив ухвали про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових ) дій.
Стосовно зауважень сторони захисту про можливе порушення правил авторозподілу при визначенні слідчого судді ОСОБА_13 для розгляду вказаних вище клопотань, в той час як за хронологією першим суддею у кримінальному провадженні визначений суддя ОСОБА_14, суд вважає за необхідне зазначити, що суддя ОСОБА_14 не має доступу до державної таємниці, а тому відповідно не здійснює розгляд будь-яких клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій, що обумовлює і неможливість здійснення розгляду таких клопотань в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000242 від 05.09.2022.
Щодо необхідності ознайомлення сторони захисту із протоколами авторозподілу у судових справах №991/3650/22 та №991/3651/22 та звітами такого авторозподілу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.35 КПК України у суді функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує, зокрема об`єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді.
Особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
17.08.2021 рішенням Вищої ради правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення). Розділ IV вказаного Положення визначає особливості автоматизованого розподілу судових справ.
Так, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Визначення судді, судді-доповідача здійснюється відповідно до коефіцієнта навантаження судді. З урахуванням визначених коефіцієнтів навантаження для кожного судді розраховується діапазон ймовірності вибору судді (інтервал). Чим більший коефіцієнт навантаження, тим менший діапазон ймовірності, і навпаки. Справа розподіляється судді, на діапазон ймовірності якого припадає випадкове число.
Результатом автоматизованого розподілу (повторного розподілу) судових справ є протокол, що автоматично створюється автоматизованою системою.
Протокол містить такі відомості: дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу; номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, імена (найменування) учасників справи; інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, з яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача; інформація про суддів постійної колегії суддів, до складу якої входить визначений суддя-доповідач (без урахування підстав, зазначених у пункті 58 підрозділу 1 розділу IV); підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу); прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Таким чином, результатом автоматизованого розподілу судових справ є відповідний протокол, що належить до матеріалів кримінального провадження.
В той же час суд зазначає, що протоколи авторозподілу у судових справах, які цікавлять сторону захисту, тобто у справі № 991/3651/22 (1-кс/991/3668/22) та у справі №991/3650/22 (1-кс/991/3667/22) не містять відомостей, що стосуються процедури здійснення такого автоматизованого розподілу та алгоритму розподілу справи на конкретного суддю, натомість містять відображення результату такого розподілу та відповідно фіксують відомості про обраний склад суду (суддю) для конкретної справи. Таким чином, протокол авторозподілу справи не містить інформації, яка може бути доказом певних обставин чи їх спростовування.
Водночас звіти, сформовані за результатами автоматизованого розподілу судових справ, автоматично шляхом синхронізації відомостей із автоматизованою системою документообігу суду оприлюднюються на вебпорталі «Судова влада України» та є загальнодоступною інформацією.
Вказане виключає необхідність витребування у суду протоколів та звітів авторозподілу в даних судових справах, оскільки інформація, з якою бажає ознайомитися сторона захисту, перебуває в загальному доступі на вказаному вище вебпорталі.
За наведеного, судом не встановлено необхідності у витребуванні протоколів авторозподілу у судових справах №991/3651/22 (1-кс/991/3668/22) та №991/3650/22 (1-кс/991/3667/22) та відповідних звітів таких авторозподілів, оскільки стороною захисту не доведено можливість використання відомостей, що містяться в них, як доказів, до того ж суд зауважує, що інформація, яка міститься у звітах, є загальнодоступною та може бути отримана стороною захисту через вебпортал «Судова влада України».
Стосовно клопотання захисника ОСОБА_8 щодо витребування документів з Офісу Генерального прокурора суд зазначає наступне.
Потребу у витребуванні документів з Єдиного реєстру досудових розслідувань захисник обґрунтовує наявністю сумнівів щодо дотримання стороною обвинувачення під час досудового розслідування вимог КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків ревізій, актів перевірок, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ч.3 ст.93 КПК України).
Кримінальний процесуальний кодекс України регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників кримінального провадження з інформацією, створеною (одержаною) у ході досудового розслідування та судового провадження відповідної кримінальної справи, а тому доступ учасників кримінального провадження, до яких належить, зокрема, адвокат, до інформації, створеної (одержаної) у ході досудового розслідування, забезпечується в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством (аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.04.2020 у справі № 826/7244/18, п.61).
Тобто, заявляючи клопотання про витребування певних речей і документів, заявник має зазначити про те, що він здійснював збирання доказів, використовуючи можливості, які надані процесуальним законом; що ці дії здійснювались ним з метою подання суду належних і допустимих доказів; що ці документи мають бути досліджені під час судового провадження, однак, при отриманні певних документів (їх копій) виникли труднощі, які неможливо подолати без допомоги суду шляхом постановлення відповідної ухвали.
На час розгляду клопотання чинним є Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджений Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298), яке визначає порядок формування та ведення Реєстру, а також надання відомостей з нього. Відповідно до пп. 4 п. 1 розділу І зазначеного Положення, держателем Реєстру є Офіс Генерального прокурора. Згідно з розділом ІІІ Положення право доступу до відомостей, внесених до Реєстру, мають, зокрема, Держатель у повному обсязі з урахуванням повноважень, якими наділені прокурори та керівники підрозділів Офісу Генерального прокурора, прокурори у межах кримінальних правопорушень, щодо яких слідчими піднаглядних їм органів проводиться досудове розслідування.
Так захисником у клопотанні ставиться питання про витребування документів з Офісу Генерального прокурора, а саме: відомостей з електронної інформаційної системи Єдиний державний реєстр досудових розслідувань про кримінальне провадження №52022000000000242 від 05.09.2022 по розділах: Основні відомості», «Кримінальні правопорушення» (із відображенням вкладки «Зміни» кожної вкладки «Правопорушення» розділу «Кримінальні правопорушення»), «Рух провадження», «Прикріплені файли», тощо у вигляді належним чином завірених роздруківок.
Захисник у клопотанні зазначає, що затребувану інформацію захисники самостійно отримати не змогли, у зв`язку з чим позбавленні можливості надати її до суду для безпосереднього дослідження, а ця інформація на їх переконання, має безпосереднє значення для розгляду справи, перевірки фактів дотримання вимог КПК України при реалізації своїх повноважень органом досудового розслідування та оцінки доказів, з точки зору їх належності, допустимості і достовірності.
Відповідно до вимог ч.ч.2, 6 ст.22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. В свою чергу суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд, зокрема, розглядає клопотання учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів.
Положенням ч.1 ст.20 КПК України закріплено, що обвинувачений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Виходячи з положень КПК України, одним із основоположних засад кримінального провадження є принцип змагальності сторін, рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Колегія суддів вважає, що отримання відомостей, про які у своєму клопотанні зазначає захисник ОСОБА_8, має значення для встановлення суттєвих обставин у цьому кримінальному провадженні, зокрема розуміння його ходу та прийнятих процесуальних рішень, що в майбутньому зможе бути використано при прийнятті відповідних процесуальних рішень.
З огляду на викладене, а також на те, що витребування інформації є необхідним для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, враховуючи неможливість її самостійного отримання стороною захисту, реалізуючи завдання кримінального провадження, які визначені ст. 2 КК України, суд погоджується із необхідністю витребування з Офісу Генерального прокурора відомостей, які потрібні для вирішення питань, що можуть виникнути під час розгляду кримінального провадження в подальшому, та вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 315, 350, 369, 372, 376 КПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
1. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 від 22.02.2023 про витребування з Національного антикорупційного бюро України службової документації, що стосується службового відрядження 05.09.2022 старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 до м. Дніпро, відмовити.
2. У задоволенні клопотань захисника ОСОБА_8 від 23.02.2023 про витребування з Вищого антикорупційного суду протоколів та звітів автоматизованого розподілу у судових справах №991/3650/22 (провадження 1-кс/991/3667/22) та №991/3651/22 (провадження 1-кс/991/3668/22), які розглядалися слідчим суддею ОСОБА_13, а також інформації про документи, які були додатками до клопотань органу досудового розслідування (прокурора) до матеріалів справ №991/3650/22 та № 991/3651/22 під час розгляду клопотань про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відмовити.
3.Клопотання захисника ОСОБА_8 від 23.02.2023 про витребування документів з Офісу Генерального прокурора задовольнити.
Зобов`язати Офіс Генерального прокурора надати суду повну інформацію з електронної інформаційної системи Єдиний державний реєстр досудових розслідувань про кримінальне провадження №52022000000000242 від 05.09.2022 по розділах: Основні відомості», «Кримінальні правопорушення» (із відображенням вкладки «Зміни» кожної вкладки «Правопорушення» розділу «Кримінальні правопорушення»), «Рух провадження», «Прикріплені файли», у вигляді належним чином завірених роздруківок.
Копію ухвали направити до Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, місто Київ, 01001), для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3