Пошук

Документ № 109463496

  • Дата засідання: 28/02/2023
  • Дата винесення рішення: 28/02/2023
  • Справа №: 991/1764/23
  • Провадження №: 52022000000000196
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Ухвала про скасування арешту майна
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.

Справа № 991/1764/23

Провадження 1-кс/991/1790/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

28 лютого 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

адвоката ОСОБА_3,

детектива ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52022000000000196 від 28.07.2022,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане вище клопотання адвоката ОСОБА_3, яке на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді було передане на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .

1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування

У своєму клопотанні заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/5688/22 (провадження 1-кс/991/5710/22) від 23 листопада 2022 року, оскільки у його застосуванні відпала потреба.

В обґрунтування своїх вимог адвокат зазначає, що з моменту вилучення майна минуло вже понад 3 місяці і за цей час воно оглянуто та інформація з нього скопійована, що свідчить про втрату актуальності та доцільності застосування арешту до таких речей.

При цьому, самі по собі вилучені речі будь-якого значення для досудового розслідування не мають, оскільки вилучені речі не були знаряддям вчинення злочину і не використовувались для виконання об`єктивної сторони розслідуваного кримінального правопорушення, натомість доказове значення мають виключно відомості, які в них відображені чи знаходяться.

У зв`язку з цим, на переконання адвоката, на даний час відпали підстави для подальшого арешту вилученого майна, а тому просить скасувати арешт з вилучених під час обшуку флеш-накопичувача APACER сірого кольору, блокноту чорного кольору з написом «2022» та телефону ІPhone 12 Pro та зобов`язати уповноважених осіб НАБУ повернути вказані речі власнику майна.

2.Позиції учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні адвокат у повному обсязі підтримав доводи заявленого клопотання і просив його задовольнити.

Детектив заперечував проти скасування арешту з вилученого телефону, щодо флеш-накопичувача та блокноту поклався на розсуд суду. При цьому, детектив зауважив, що вилучений флеш-накопичувач у повному обсязі оглянутий із спеціалістом і його вміст повністю скопійований, блокнот так само оглянутий детективом із виявленням на ньому необхідної слідству інформації та її фіксації у необхідному слідству вигляді.

Разом з тим, телефон хоча і було оглянуто, однак в повному обсязі скопіювати наявні на ньому відомості неможливо з огляду на технічні особливості пристрою та способу збереження окремих файлів, які мають доказове значення для слідства, а тому на даний час необхідним є його подальше утримання у розпорядженні органу досудового розслідування для використання в процесі доказування.

3.Оцінка та висновки cлідчого судді

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за наявності хоча б однієї з таких умов:

- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;

- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

У клопотанні та у судовому засіданні адвокат зазначає лише про те, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, тому з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної адвокатами підстави для скасування арешту.

На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання, слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000196 від 28.07.2022 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.1 ст. 14 ч. 3 ст. 369, ч.3 ст. 368 КК України.

У межах вказаного провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/5688/22 (провадження 1-кс/991/5710/22) від 23 листопада 2022 року було накладено арешт на майно, вилучене 17 листопада 2022 року під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 та під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, зокрема, на флеш-накопичувач APACER сірого кольору, блокнот чорного кольору з написом «2022» та телефон ІPhone 12 Pro, з метою їх збереження як речових доказів.

В обґрунтування вказаного рішення слідчий суддя зазначив, що з урахуванням обставин та механізму вчинення розслідуваних злочинів та осіб, які можуть бути до цього залучені, мобільні телефони могли були використані для комунікації між причетними особами з приводу подій, які є предметом досудового розслідування, а відомості, що на них містяться, а також на інших носіях інформації (флеш-накопичувачі, блокноті) можуть підтвердити зв`язок між такими особами і з їх допомогою можуть бути встановлені важливі для цього кримінального провадження обставини.

Враховуючи мету і підставу арешту, а також доводи заявленого клопотання та пояснення учасників судового засідання, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи відпала подальша потреба у збереженні вилученого майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні.

Як вбачається зі змісту зазначеної ухвали та пояснень детектива, доказове значення у цьому кримінальному провадженні мають не самі по собі вилучені матеріальні носії інформації (телефон, флеш-носій та блокнот), а наявні на них файли і відомості.

Що стосується вилученого телефону та флеш-носія, слідчий суддя відзначає, що електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі №490/10025/17 від 19 травня 2020 року та у справі № № 677/2040/16-к від 22 жовтня 2020 року).

З огляду на це, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились (за виключенням передбачених законом випадків).

Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів та пояснень детектива, флеш-носій у повному обсязі оглянутий та необхідна слідству інформація з нього скопійована, так само і блокнот оглянутий і наявні відомості зафіксовані у відповідному протоколі. У зв`язку з цим, слідчий суддя погоджується, що подальше їх утримання органом досудового розслідування є недоцільним, оскільки для органу досудового розслідування самі по собі матеріальні носії доказового значення не мають.

Що стосується мобільного телефону, то слідчий суддя встановив, що його було оглянуто під час проведення обшуку і за участю спеціаліста зроблена копія пам`яті вказаного телефону на флеш-носій органу досудового розслідування. Водночас, як вбачається із записів у протоколі обшуку, частину наявної у телефоні інформації скопіювати не вдалось, зокрема, дані месенджеру Telegram, які однак мають істотне значення для слідства.

Як пояснив детектив, копіювання вказаної частини наявних на мобільному телефоні відомостей є неможливим з огляду на технічні особливості налаштувань самого пристрою та специфіку даних з месенджеру Telegram.

Хоча слідчий суддя і допускає існування зазначених детективом технічних перешкод для такого копіювання, однак наголошує, що їх наявність має підтверджуватись результатами слідчих чи процесуальних дій, в яких би відображався процес проведення відповідних досліджень із вилученим пристроєм і фіксувались технічні обмеження щодо копіювання його вмісту. Слідчий суддя критично оцінює бездіяльність детектива, який після вилучення мобільного телефону не провів повторного його огляду зі спеціалістом, який би зафіксував у відповідному протоколі відомості про технічні особливості такого телефону чи специфіку наявних на ньому даних, виклавши свої пояснення, які б дали змогу оцінити слідчому судді переконливість позиції детектива. Так само критично суд оцінює і неможливість проведення експертного дослідження для виявлення і копіювання необхідних слідству відомостей, оскільки потенційна безрезультатність такого дослідження, як про неї стверджує детектив, жодним чином не підтверджується і ґрунтується виключно на його суб`єктивних поясненнях.

Разом з тим, слідчий суддя вважає виправданим подальше утримання вилученого мобільного телефону, враховуючи істотне значення наявної на ньому інформації про обставини цього кримінального провадження та осіб, причетність яких перевіряється у ньому, а також можливості її подальшого використання в якості доказів під час судового розгляду. Водночас, слідчий суддя наголошує на необхідності вжиття органом досудового розслідування достатніх та необхідних заходів для уможливлення повного копіювання необхідної їм інформації з тим, щоб мінімізувати обсяг обмежень, яких зазнає власник майна.

Слідчий суддя зауважує, що будь-який тривалий строк утримання вилученого майна має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами його власника.

При цьому, зі спливом часу виправданість подальшого арешту відповідного технічного пристрою може бути предметом повторної перевірки слідчим суддею у порядку ст. 174 КПК України, а тому таке утримання на кожному етапі досудового розслідування має обґрунтовуватись реальною потребою їх утримання і збереження у розпорядженні органу досудового розслідування.

З огляду на викладене та керуючись статтями 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52022000000000196 від 28.07.2022 - задовольнити частково.

2.Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/5688/22 (провадження 1-кс/991/5710/22) від 23 листопада 2022 року на майно, вилучене 17 листопада 2022 року під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 та під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, а саме - на:

-флеш-накопичувач APACER сірого кольору, без видимих маркувань;

-блокнот чорного кольору з написом «2022».

3.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1