Документ № 109463498

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/1289/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/188/23

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

07 березня 2023 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

підозрюваного ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 22 лютого 2023 року у кримінальному провадженні №52019000000000862,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура

1. Судове провадження у цій справі розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з поданою 27.02.2023 захисником відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ апеляційною скаргою на ухвалу слідчої судді від 22.02.2023, постановлену відповідно до ст. 182, ч. 4 ст. 199 КПК (т. 3 а. с. 147-148, 150-166, 173-224, 228).

ІІ. Зміст оскаржуваного рішення

2. Ухвалою слідчої судді від 22.02.2023 задоволено клопотання детектива - продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 22.04.2023 із визначенням застави у розмірі 2 481 000,00 грн. При цьому зазначено, що у разі внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.

3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) за версією сторони обвинувачення, у період з 05.12.2017 до 28.10.2020 ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_10 організували заволодіння чужим майном, а саме, коштами місцевого бюджету с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області та Державного бюджету України в сумі 27 321 402,2 грн, тобто в особливо великих розмірах, яке вчинено ними за попередньою змовою з ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем; (2) наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються; (3) стороною обвинувачення доведено продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК; (4) до ОСОБА_7 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід ніж застава; (5) доказів погіршення стану здоров`я ОСОБА_7 в установі слідчого ізолятора не надано; (6) застава у розмірі 2 481 000 грн зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам та не є занадто непомірною для нього; (7) у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою

4. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчої судді від 22.02.2023 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/, погодженого з прокурором, про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 з можливістю внесення застави, а в разі якщо суд дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просить застосувати особисте зобов`язання.

4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) детективом не доведено (а) обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри, (б) наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК, (в) неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, що повинно було стати підставою відмови в задоволенні клопотання детектива або застосування більш м`якого запобіжного заходу; (2) ОСОБА_7 виконав всі покладені на нього ухвалою від 22.11.2022 обов`язки, чим зменшив заявлені ризики, що підтверджує відсутність умов для продовження застосування тримання під вартою, визначених п. 1 ч. 2 ст. 183 КПК; (3) визначений розмір застави є завідомо непомірним, у зв`язку із чим не був внесений; (4) застосування особистого зобов`язання не дасть порушити покладені на підозрюваного обов`язки та забезпечить запобігання ризикам.

4.3. У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів. Крім того зазначив, що: (1) запобіжний захід застосовано формально, виходячи з тяжкості кримінального правопорушення; (2) не враховано міцність соціальних зав`язків ОСОБА_7 (має на вихованні малолітню дитину) та є фізичною особою-підприємцем; (3) в інкримінованій ст. 366 КК, чинній на момент вчинення дій, передбачений штраф був до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /далі - НМДГ/, тобто менше визначеного ч. 8 ст. 194 КПК розміру (3000 НМДГ).

IV. Узагальнені позиції інших учасників

5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.

5.1. Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу свого захисника та просив її задовольнити з наведених у ній мотивів.

5.2. Прокурор заперечила проти задоволення апеляційної скарги захисника та просила залишити ухвалу слідчої судді без змін, мотивуючи це тим, що: (1) у період вчинення злочину, що інкримінується підозрюваному, чинною була редакція ст. 366 КК, яка передбачала штраф більший, ніж вказав захисник; (2) нові ризики не з`явилися, але продовжують існувати ті ризики, наявність яких правильно установлено слідчою суддею.

V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали

6. Рішення суду повинно бути законне, обґрунтоване і вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).

6.1. Виходячи зі змісту положень ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 .

6.2. При вирішенні питання на які з доводів сторони захисту надати відповіді в ухвалі, апеляційний суд обов`язково враховує (1) обставини, наведені у ч. ч. 3, 4 ст. 132, ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ч. ч. 1, 2 ст. 194, ст. 199 КПК, котрі з`ясовуються судом при продовженні особі строку тримання під вартою, (2) необхідність здійснення ретельної перевірки всіх доводів апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду, зокрема, відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч. 1 ст. 370 КПК (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19, абз. 9 п. 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №11-164сап21).

6.3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК).

6.4. Ураховуючи вищенаведене, колегією суддів під час апеляційного розгляду в цьому судовому провадженні перевіряється чи відповідають фактичним обставинам кримінального провадження висновки слідчої судді щодо: (1) продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК; (2) помірності визначеного розміру застави; (3) неможливості більш м`яких запобіжних заходів забезпечити належну поведінку підозрюваного.

VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів

7. Під час надання оцінки висновкам слідчої судді апеляційний суд виходить із такого.

(§1) Щодо продовження існування ризиків

8. В оскаржуваному рішенні слідча суддя дійшла висновку про наявність ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК.

8.1. Сторона захисту вказала про відсутність ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК, мотивуючи свою позицію тим, що: (1) детектив у клопотанні лише формально перерахував заявлені ризики, не надавши на їх підтвердження жодних обґрунтованих доказів; (2) ризик переховування відсутній оскільки: (а) ОСОБА_7 здав усі паспорти громадянина для виїзду за кордон, (б) з часу обізнаності про його кримінальне переслідування (лютий 2020) не вчиняв дій спрямованих на переховування та/або втечу, (в) підозрюваний сприяв проведенню швидкого, повного та неупередженого розслідування, (г) підозрюваний в Україні має сталі соціальні зв`язки, (ґ) ОСОБА_7 має проблеми зі здоров`ям, (д) підозрюваний має активну громадянську позицію, є членом добровольчого формування територіальної громади та займається благодійництвом; (3) відсутність ризику знищення, приховування чи спотворення будь-яких речей та документів підтверджується: (а) звільненням з 12.12.2022 ОСОБА_7 з посади директора ТОВ «Проектно-будівельний Альянс», що унеможливлює доступ до документів, їх видачу та підписання, (б) фактами проведеного вилучення та огляду всіх речей і документів, які стосуються справи, стороною обвинувачення; (4) відсутність ризику незаконно впливу на свідків, експерта чи спеціаліста в кримінальному провадженні підтверджується: (а) відсутністю в клопотанні детектива посилань на докази, які б вказували наявність у підозрюваного такого авторитету та характеру взаємовідносин зі свідками, експертом чи спеціалістом, що міг би забезпечити можливість впливу на них.

8.2. Прокурор заперечила проти доводів сторони захисту, зазначивши, що наявні ризики, які правильно встановлені слідчою суддею, й нових фактів, які б вказували на зменшення ризиків, стороною захисту не наведено.

8.3. За наслідками апеляційного перегляду зроблено висновок про те, що встановлені ризики, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК, продовжують існувати.

8.4. Надаючи відповідну оцінку, колегія суддів враховує те, що обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, у т. ч. продовжено його застосування, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

8.5. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

8.6. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).

8.7. Під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що продовжує існувати хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).

8.8. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків суд керується стандартом переконання «достатні підстави».

8.9. Так, існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику повинно підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстровано (п. п. 85, 86 рішення Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).

8.10. Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

8.11. Разом із цим, відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

8.12. У ході застосування наведеного підходу судом апеляційної інстанції враховуються наступні факти, у відповідності до яких ОСОБА_7 :

(1) має паспорти громадянина України, у тому числі для виїзду за кордон НОМЕР_1 (дійсний до 15.08.2023), НОМЕР_2 (дійсний до 20.12.2028), які 30.11.2022 здав на зберігання до Державної міграційної служби України (т. 2 а. с. 125, т. 3 а. с. 78);

(2) має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 125);

(3) одружений та має сина 2016 року народження (т. 2 а. с. 132-135);

(4) 12.12.2022 звільнений з посади директора ТОВ «Проектно-будівельний Альянс» (т. 3 а. с. 79-80);

(5) підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, та особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК (т. 2 а. с. 221-230);

(6) та члени його сім`ї і близькі родичі володіють значними майновими активами, зокрема, квартирами в м. Києві та м. Чернігові, 1/4 квартири у м. Чернігові, корпоративними правами в чотирьох приватних підприємствах та чотирьох товариствах з обмеженою відповідальністю, двома автомобілями, десятьма напівпричепами та причепами, шістьма земельними ділянками (т. 2 а. с. 116-124, 136-148);

(7) обізнаний, що в цьому кримінальному провадженні з різним процесуальним статусом, крім нього, приймають участь ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ТОВ «Альянс ДС» (т. 1 а. с.188-196, 200-237, 242-248, т. 2 а. с. 1-4, 221-230).

8.13. Беручи до уваги наведене суд апеляційної інстанції виходить з того, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується суворістю можливого покарання та усвідомлення його невідворотності в разі доведення винуватості, а також наявністю в ОСОБА_7 паспортів громадянина України, в т. ч. для виїзду за кордон, які він хоч і здав до органів влади після обрання запобіжного заходу, але це не виключає можливості переховуватися, в тому числі на не підконтрольній території України. Тобто, зазначений ризик продовжує існувати.

8.14. Колегія суддів погоджується з висновком слідчої судді, що ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального не зменшився. Вказаний ризик також продовжує існувати оскільки ОСОБА_7 хоч і звільнений з посади директора ТОВ «Проектно-будівельний Альянс», проте він все ж має можливість сам, або через інших осіб, зокрема і ОСОБА_10 чи ОСОБА_24, з метою ухилення від кримінальної відповідальності приховати, підмінити чи спотворити фінансово-господарські документи цього товариства.

8.15. Наявність ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується обізнаністю ОСОБА_7 з іменами свідків та інформацією про них.

8.15.1. Також при визначенні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).

8.15.2. Водночас факт звільнення ОСОБА_7 з посади директора ТОВ «Проектно-будівельний Альянс» не виключає можливості впливати як на працівників товариства, так і на інших осіб так чи інакше причетних до даного провадження.

8.16. Отже, ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідча суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначила достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими нею доказами, ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшилися та продовжують існувати. Адже, як вважає колегія суддів, в ухвалах від 22.11.2022, 01.12.2022, 26.12.2022, 13.01.2023, 22.02.2023 ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.

8.17. Однак вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_7 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, стороною захисту в ході апеляційного перегляду не були спростовані.

8.18. Поруч із наведеним сторона захисту не навела обставин, які б спростовували висновки слідчої судді щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, щодо яких зазначає сторона обвинувачення.

(§2) Щодо розміру застави, визначеного судом

9. Слідча суддя, продовжуючи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначила ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в розмір 2 481 000 грн, вважаючи, що такий розмір застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не є занадто непомірним.

9.1. Сторона захисту заперечила проти вказаного розміру застави, зазначивши, що він є непомірним та жодним чином не відповідає матеріальному стану підозрюваного, що очевидно виключає можливість сплати відповідної суми ОСОБА_7 .

9.2. Прокурор на противагу доводам сторони захисту вказала, що ухвалою від 22.02.2023 ОСОБА_7 слідчий суддя визначив помірний розмір застави, який відповідає його матеріальному становищу, що підтверджується, зокрема, документами щодо матеріального становища ОСОБА_7 та його близьких, а також саме внесення відповідної суми може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, запобігти настанню встановлених ризиків.

9.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів вважає, що слідча суддя дійшла обґрунтованого висновку щодо необхідності застосування до ОСОБА_7 застави в розмірі 2 481 000 грн.

9.4. Так, порядок визначення розміру застави регулюється ст. 182 КПК.

9.5. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 3 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).

9.6. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

9.7. Тому, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

9.8. Разом із цим, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

9.9. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких, встановлених обставин, згідно з якими:

9.9.1. згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_7 на праві приватної власності належить квартира, загальною площею 76,6 кв. м, в м. Києві (т. 2 а. с. 136);

9.9.2. ОСОБА_7 є власником автомобіля HYUNDAI TUCSON, номерний знак НОМЕР_3, 2008 року випуску (т. 2 а. с. 137);

9.9.3. ОСОБА_7 є засновником та керівником: ПП «Лана-Сервіс» (сума внеску у статутний фонд 500 грн), ТОВ «Сучасне будівництво 21» (сума внеску в статутний фонд 50000 грн), ТОВ «Укртрейд Енерджі» (сума внеску в статутний фонд 3000 грн), співзасновником Громадського об`єднання «Комфортна Україна» (т. 2 а. с. 116-124, 138-145);

9.9.4. у період 2008-2022 років дохід ОСОБА_7, нарахований податковими агентами, становив 3 930 449 грн, від підприємницької діяльності - 5 165 159, 00 грн (т. 2 а. с. 146-148);

9.9.5. дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_25 володіє 1/4 частки квартири в м. Чернігові, а в період 2004-2022 років їй податковими агентами нараховано дохід у сумі 1 401 852 грн (т. 2 а. с. 132-133, 116-124);

9.9.6. батько ОСОБА_7 - ОСОБА_7 володіє 25 відсотками в ТОВ «Латвійський Кролик» (39903219), статутний капітал 10000 грн, а за період з 1998 по 2022 роки йому податковими агентами нараховано дохід у сумі 4 131 560 грн, в той час як ним самостійно задекларовано дохід у розмірі 14 446 грн (т. 2 а. с. 116-124, 146-148);

9.9.7. сторона захисту не надала доказів суттєвого зменшення майнового стану підозрюваного у порівнянні з 2019-2022 роками, а також понесення настільки суттєвих витрат, які б свідчили про відсутність можливості внесення застави у визначеному розмірі;

9.9.8. злочином, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7, завдано матеріальних збитків на суму 27 321 402,2 грн (т. 2 а. с. 221-230, т. 3 а. с. 57-58).

9.10. Як вважає колегія суддів, зважаючи на вищенаведені обставини, слідча суддя, встановлюючи саме такий розмір застави із покладенням обов`язків, визначених кримінальним процесуальним законом, врахувала обставини, передбачені ч. 4 ст. 182 КПК, у т. ч. особу підозрюваного, майновий стан ОСОБА_7 і його зв`язки.

9.11. І хоча, сума у розмірі 2 481 000 (два мільйони чотириста вісімдесят одна тисяча) грн є досить значною, але як вбачається з матеріалів справи, така сума застави не є явно непомірною для ОСОБА_7, а її сплата здатна запобігти ризикам, передбаченим ч. 2 ст. 177 КПК, оскільки можливість її втрати утримуватиме підозрюваного від вчинення відповідних дій.

(§3) Щодо застосованого запобіжного заходу

10. В оскаржуваній ухвалі слідча суддя дійшла висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, вказавши про неможливість застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу ніж застава.

10.1. Сторона захисту не погоджується з даним висновком слідчої судді, мотивуючи наявністю стримуючих факторів, які не дозволять ОСОБА_7 порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, серед яких широка благодійна та волонтерська діяльність ОСОБА_7, наявність у нього міцних соціальних зав`язків із близькими та рідними, наявністю нерухомого майна у власності та здійсненням підприємницької діяльності на території України, знаходженням на утриманні підозрюваного малолітньої дитини та наявністю у ОСОБА_7 проблем зі здоров`ям. Крім того, захисник зазначив, що на момент ймовірного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК, розмір штрафу був визначений у розмірі до однієї тисячі НМДГ, що є меншим від розміру визначеного ч. 8 ст. 194 КПК, у зв`язку з чим до підозрюваного може бути застосований більш м`якший запобіжний захід.

10.2. Прокурор у свою чергу зазначила, що слідча суддя належним чином оцінивши обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК, правильно визначила вид застосованого запобіжного заходу. Крім того, вказала, що станом на момент вчинення триваючого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК, діяла її редакція, яка передбачала штрафу у розмірі понад три тисячі НМДГ.

10.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів погоджується з висновками слідчої судді в частині обраного виду запобіжного заходу.

10.4. Під час перевірки вказаного доводу суд апеляційної інстанції враховує те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 177 КПК).

10.5. Згідно з ч. 8 ст. 194 КПК до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

10.6. ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК (т. 2 а. с. 221-230).

10.6.1. Згідно даними, зазначеними у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 3 а. с. 57-58) та повідомленні про підозру (т. 2 а. с. 221-230), ОСОБА_7 у період з 21.04.2020 по 23.10.2020 включно підписав завідомо неправдиві документи щодо обсягів та вартості робіт і матеріалів (т. 1 а. с. 55-72).

10.6.2. Станом на 23.10.2020, тобто на останній день ймовірного вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, діяла редакція закону про кримінальну відповідальність, яка передбачала відповідальність, зокрема, у вигляді штрафу в розмірі від двох тисяч до чотирьох тисяч НМДГ.

10.7. Оскільки санкція ч. 1 ст. 366 КК, вчинення кримінального правопорушення за якою, зокрема, інкримінується ОСОБА_7, передбачала на момент подій кримінального правопорушення покарання у виді штрафу в розмірі від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також підозру його у вчиненні особливо тяжкого злочину (ч. 5 ст. 191 КК), то підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_7 відсутні.

(§4) Висновки

11. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

11.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчої судді про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час досудового розслідування, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).

11.2. Із огляду на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 115, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 22 лютого 2023 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4