- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/1336/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/193/23
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
07 березня 2023 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2023 року у кримінальному провадженні №52019000000000862,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі було розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з поданою 28.02.2023 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ апеляційною скаргою на ухвалу слідчої судді від 23.02.2023, постановлену відповідно до ст. 182, ч. 4 ст. 199 КПК (т. 6 а. с. 190-191, 193-210, т. 7 а. с. 151-157).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчої судді задоволено клопотання детектива - продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23.04.2023 із визначенням застави у розмірі 6 202 500 грн. При цьому зазначено, що у разі внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 1 ст. 194 КПК.
3. Наведене рішення слідча суддя мотивувала тим, що: (1) детективи Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000862 за фактом заволодіння коштами місцевого бюджету с. Гатне Києво-Святошинського району та Державного бюджету України в сумі 27 321 402,2 грн шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем; (2) ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (3) наявні ризики, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК, які на даний час не зменшилися; (4) зважаючи на санкцію ч. 1 ст. 366 КК та враховуючи положення ч. 8 ст. 194 КПК, до ОСОБА_7 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід ніж застава; (5) ОСОБА_7 в умовах слідчого ізолятора надається медична допомога та стан його здоров`я розцінюється як стабільний, задовільний та відповідає перебігу наявних у нього хронічних захворювань; (6) застава у розмірі 6 202 500 грн розумно і співрозмірно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам та не є завідомо непомірною для підозрюваного; (7) з метою мінімізації ризиків, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного у разі внесення застави наявні підстави для покладення на нього обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.
ІІI. Вимоги та доводи апеляційної скарги
4. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову про відмову в задоволенні клопотання, а якщо суд дійде висновку про необхідність застосувати запобіжний захід - визначити заставу у меншому розмірі чи застосувати більш м`який запобіжний захід, який не пов`язаний із триманням під вартою.
4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, є необґрунтованою; (2) не доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК; (3) достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього КПК обов`язків буде застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання; (4) посилання на ч. 8 ст. 194 КПК як на таку, що не дає можливості суду застосувати відносно ОСОБА_7 будь-який інший запобіжний захід окрім застави та тримання під вартою є безпідставним; (5) при визначенні запобіжного заходу слід врахувати обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК; (6) після постановлення ухвали від 16.11.2022 ОСОБА_7 повністю виконував обов`язки, покладені на нього; (7) застава у розмірі 6 202 500 грн не внесена у зв`язку із надмірністю та невідповідністю матеріальному стану підозрюваного; (8) покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, буде суперечити як правам підозрюваного, так і положенням чинного законодавства; (9) слідча суддя обмежила сторону захисту в можливості реалізувати своє право на надання пояснень; (10) в оскаржуваній ухвалі помилково вказано про належність підозрюваному на праві власності двох земельних ділянок та житлового будинку в Харківській області, щодо яких він не є власником, а є лише обтяжувачем вказаного майна; (11) в оскаржуваному рішенні помилково зазначено, що ОСОБА_7 є власником домоволодіння у м. Боярка, так як він лише його іпотекодержатель.
4.2. У судовому засіданні захисник підтримав свою апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
5.1. Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу свого захисника та просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній.
5.2. Прокурор заперечила проти задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 та просила залишити ухвалу слідчої судді без змін, мотивуючи це правильністю встановлення ризиків, передбачених ст. 177 КПК, та визначенням розміру застави, який є помірним для ОСОБА_7 .
V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали
6. Рішення суду повинно бути законне, обґрунтоване і вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).
6.1. Виходячи зі змісту положень ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційній скарзі захисника, враховуючи заперечення, висловлені прокурором.
6.2. При вирішенні питання на які з доводів сторони захисту надати відповіді в ухвалі, апеляційний суд обов`язково враховує (1) обставини, наведені у ч. ч. 3, 4 ст. 132, ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК, котрі з`ясовуються слідчим суддею при обранні особі запобіжного заходу, (2) необхідність здійснення ретельної перевірки всіх доводів апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду, зокрема, відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч. 1 ст. 370 КПК (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19, абз. 9 п. 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №11-164сап21).
6.3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК).
6.4. Ураховуючи вищенаведене, колегією суддів під час апеляційного розгляду в цьому судовому провадженні перевіряється чи відповідають фактичним обставинам кримінального провадження висновки слідчої судді щодо: (1) продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК; (2) помірності визначеного розміру застави.
VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
7. Під час надання оцінки висновкам слідчої судді апеляційний суд виходить із такого.
(§1) Щодо продовження існування ризиків
8. В оскаржуваному рішенні слідча суддя дійшла висновку про наявність ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК.
8.1. Сторона захисту зазначала, що відсутні ризики: (1) переховування від слідства та суду, оскільки ОСОБА_7 має роботу, займається адвокатською діяльністю, з початку російської агресії разом із синами став на захист держави та вступив до територіальної оборони, що також унеможливлює переховування на тимчасово окупованій території, крім того, здав на зберігання закордонний паспорт; (2) знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, котрі мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже цей ризик стороною обвинувачення не підтверджений, усі необхідні документи вже вилучені та оглянуті і для них визначено правовий статус, а під час проведення слідчих дій ОСОБА_7 не заперечував щодо їх надання; (3) впливу на свідків, так як слідством не доведено, що підозрюваний має такий рівень авторитету та характер взаємовідносин зі свідками, експертом чи спеціалістом у даному кримінальному провадженні, що може забезпечити ймовірність впливу, а посилання детектива на наявність зав`язків ОСОБА_7 у державних та правоохоронних органах є припущенням.
8.2. Прокурор зазначила про існування всіх трьох ризиків, правильно встановлених слідчою суддею.
8.3. За наслідками апеляційного перегляду зроблено висновок про те, що встановлені ризики, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК, продовжують існувати.
8.4. Надаючи відповідну оцінку колегія суддів враховує те, що обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, у т. ч. продовжено його застосування, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
8.5. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).
8.6. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).
8.7. Під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що продовжує існувати хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).
8.8. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків суд керується стандартом переконання «достатні підстави».
8.9. Так, існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику повинно підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстровано (п. п. 85, 86 рішення Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).
8.10. Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
8.11. Разом із цим, відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
8.12. У ході застосування наведеного підходу судом апеляційної інстанції враховуються наступні факти, у відповідності до яких ОСОБА_7 :
(1) має паспорт громадянина України, в тому числі для виїзду за кордон, який здав на зберігання до Державної міграційної служби України (т. 2 а. с. 125, т. 4 а. с. 130-131, т. 5 а. с. 80-81);
(2) займається адвокатською (т. 2 а. с. 118, т. 5 а. с. 51) та підприємницькою діяльністю (т. 6 а. с. 114-118,);
(3) 13.03.2022 уклав контракт добровольця територіальної оборони строком на 0,5 року (т. 5 а. с. 84-86);
(4) зареєстрований за адресою проживання: АДРЕСА_1, яку орендує в ОСОБА_9 (т. 2 а. с. 125);
(5) має із ОСОБА_10 двох спільних синів ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а. с. 135-138);
(6) народився у родині ОСОБА_13 (мати) та ОСОБА_14 (батько), і має братів ОСОБА_15 і ОСОБА_16 (т. 2 а. с. 143-144);
(7) підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, та особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК (т. 2 а. с. 218-244);
(8) згідно з протоколом №1 Загальних зборів учасників ТОВ «Альянс ДС» від 14.02.2018 призначений на посаду директора вказаного товариства (т. 2 а. с. 127);
(9) у період з 24.05.2018 по 27.12.2019 як директор ТОВ «Альянс ДС» підписував договори та додатки до них з Гатненською сільською радою на здійснення технічного нагляду, на виконання проектних робіт, у зв`язку з укладенням яких здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні (т. 1 а. с.37-49);
(10) здійснював контроль за ТОВ «Проектно-будівельний альянс», про що свідчить зміст його спілкування з ОСОБА_17 з приводу перерахування на ТОВ «Проектно-будівельний альянс» коштів та їх подальшого розподілу, та з ОСОБА_18 щодо закупівлі та встановлення вікон для дитячого садка (т. 2 а. с. 56, 93, 94, 96, 100-104);
(11) обізнаний, що у цьому кримінальному провадженні з різним процесуальним статусом, крім нього, приймають участь ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 (т. 1 а. с. 1-18, 188-196, 200-210, 213-237, 242-248; т. 2 а. с. 1-4).
8.13. Ураховуючи, що ОСОБА_7 має зареєстроване місце проживання на території України на орендованій квартирі, має паспорт громадянина України, в т. ч. для виїзду за кордон, та існує висока ймовірність його притягненням до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років (може бути призначене за злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється), то ризик його переховування від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати. При цьому здача паспорта для виїзду за кордон до органів влади мала місце після обрання запобіжного заходу, й факт укладення у березні 2022 на період 0,5 року контракту добровольця територіальної оборони не спростовує того, що він може переховуватися як на підконтрольній, так і не на підконтрольній території України.
8.14. Продовження існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджуються тим, що ОСОБА_7, будучи директором ТОВ «Альянс ДС» та маючи вплив на ТОВ «Проектно-будівельний альянс», мав доступ до документів та печаток товариств і може особисто або через підлеглих йому осіб приховати, підмінити, спотворити фінансово-господарські документи.
8.15. Разом із тим, оскільки ОСОБА_7, який підозрюється у вчиненні не тяжкого (ч. 1 ст. 366 КК) та особливо тяжкого (ч. 5 ст. 191 КК) злочинів, працював на посаді директора ТОВ «Альянс ДС», мав вплив на ТОВ «Проектно-будівельний альянс», а отже він може мати зв`язки, сформовані під час перебування на відповідних посадах, завдяки яким здатен вчиняти спроби особистого чи через інших осіб впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни ними показань. Зокрема, зважаючи на те, що при визначенні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).
8.16. Таким чином, слідча суддя правильно встановила, що продовжують існувати ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
8.17. Поруч із наведеним сторона захисту не навела обставин, які б спростовували висновки слідчої судді щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються.
(§2) Щодо розміру застави, визначеного судом
9. Слідча суддя, продовжуючи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначив ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі 6 202 500 (шість мільйонів двісті дві тисячі п`ятсот) грн, що з урахуванням майнового стану особи зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
9.1. Сторона захисту зазначила, що визначений слідчим суддею розмір застави є непомірним для підозрюваного, оскільки (1) він не зміг внести зазначену суму застави, (2) не врахування при визначенні її розміру наявність у підозрюваного поточних зобов`язань зі сплати за договорами оренди житла для родини, утримання дітей та батьків похилого віку, лікування, оплати комунальних платежів, а також понесення додаткових витрат, зумовлених війною, (3) наявність майна у родичів підозрюваного не впливає на можливість внесення ним застави, (4) безпідставності встановлення розміру застави виходячи із розміру збитків, завданих внаслідок злочину, вчинення якого йому інкримінується.
9.2. Прокурор зазначила, що визначений розмір застави є помірним, враховуючи офіційний дохід ОСОБА_7 .
9.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що слідча суддя у повній мірі дослідила обставини справи, роль в них підозрюваного та, зважаючи на майновий стан підозрюваного, правильно визначила суму застави.
9.4. Так, порядок визначення розміру застави регулюється ст. 182 КПК.
9.5. Розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 3 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).
9.6. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).
9.7. Тому, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
9.8. Разом із цим, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).
9.9. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких, встановлених обставин, згідно з якими:
9.9.1. отримані доходи (1) ОСОБА_7 за період з 2001 по 2022 роки в розмірі 13 335 449 грн, (2) його колишньою дружиною (Протас/ ОСОБА_33 ) за період з 2003 по 2022 роки у розмірі 1 425 342,00 грн, (3) сином підозрюваного ( ОСОБА_34 ) за 2020 - 2022 роки в сумі 46 342,00 грн, (4) сином підозрюваного ( ОСОБА_35 ) за 2021 - 2022 роки у розмірі 946,00 грн, (5) дочкою підозрюваного ( ОСОБА_36 ) за 2021 - 2022 роки в сумі 1 653,00 грн, (6) матір`ю дітей ОСОБА_7 ( ОСОБА_10 ) за період з 2001 по 2022 роки у сумі 6 278 501,00 грн (т. 2 а. с. 196-197);
9.9.2. за підозрюваним ОСОБА_7 як за обтяжувачем зареєстровані (1) земельна ділянка площею 0,2325 га, за адресою: АДРЕСА_2, (2) земельна ділянка площею 0,194 га, за адресою: АДРЕСА_3, (3) житловий будинок площею 751,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_4, а як за іпотекодержателем - (4) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 (т. 2 а. с. 147-148);
9.9.3. за матір`ю дітей ОСОБА_7 ( ОСОБА_10 ) зареєстровані на праві власності (1) земельна ділянка площею 0,1504 га, (2) квартира площею 127,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, (3) автомобіль Audi A8, 2013 року випуску, (4) автомобіль Audi Q7, 2007 року випуску, (5) автомобіль Audi A8, 2004 року випуску (т. 2 а. с. 145-146, 116-124, 198-201);
9.9.4. за покійним батьком підозрюваного ( ОСОБА_14 ) зареєстрована квартира площею 66,7 кв. м., за адресою: АДРЕСА_6 (т. 2 а. с. 150);
9.9.5. за матір`ю підозрюваного ( ОСОБА_13 ) зареєстровані (1) квартира площею 66,9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_7 та (2) автомобіль Audi Q7, 2006 року випуску (т. 2 а. с. 151);
9.9.6. у кримінальному провадженні №52019000000000862, в якому ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, проводиться розслідування щодо обставин можливого заволодіння бюджетними коштами в розмірі 27 321 402,20 грн (т. 2 а. с. 218-244, т. 3 а. с. 67-68).
9.10. Ураховуючи (1) майновий стан ОСОБА_7, (2) наявність обґрунтованої підозри щодо його причетності до заволодіння бюджетними коштами в розмірі 27 321 402,20 грн, визначений слідчим суддею розмір застави хоч і є досить значним, але, як видно з матеріалів справи, не є явно непомірним для підозрюваного. Водночас сам по собі факт невнесення застави, визначеної судом, ще не свідчить про неможливість особи її внести самостійно чи відсутність можливості забезпечити внесення відповідної суми з допомогою інших осіб.
9.11. При цьому неправильне зазначення слідчою суддею в оскаржуваній ухвалі кількості спільних у ОСОБА_7 із ОСОБА_10 дітей (т. 6 а. с. 193-210) не впливає жодним чином на правильність прийнятого рішення, ураховуючи, що зазначена неточність не є суттєвою та може бути усунута у порядку, визначеному КПК для виправлення описок.
9.12. Отже, визначений слідчим суддею розмір застави відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК і не є непомірним для підозрюваного.
(§3) Щодо застосованого запобіжного заходу
10. В оскаржуваній ухвалі слідча суддя дійшла висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, вказавши про неможливість застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу ніж застава.
10.1. Сторона захисту не погоджується з даним висновком слідчої судді, мотивуючи наявністю обставин, які допускають можливість застосувати до нього більш м`який запобіжний захід. Крім того, захисник зазначив, що ч. 1 ст. 366 КК в чинній на момент інкримінованих подій редакції передбачала санкцію у виді штрафу в розмірі до 250 НМДГ, що є меншим від розміру визначеного ч. 8 ст. 194 КПК, у зв`язку з чим до підозрюваного може бути застосований більш м`якший запобіжний захід.
10.2. Прокурор у свою чергу зазначила, що слідча суддя належним чином оцінивши обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК, правильно визначила вид застосованого запобіжного заходу. При цьому вказала, що станом на момент закінчення вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК, тобто станом на 23.10.2020 вже діяла її редакція, яка передбачала розмір штрафу більший ніж зазначив захисник, а саме, від двох тисяч до чотирьох тисяч НМДГ.
10.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів погоджується з висновками слідчої судді в частині обраного виду запобіжного заходу.
10.4. Під час перевірки вказаного доводу суд апеляційної інстанції враховує те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 177 КПК).
10.5. Згідно з ч. 8 ст. 194 КПК до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.
10.6. ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК, в тому числі, організації видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за попередньою змовою з ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_18 (т. 2 а. с. 218-244).
10.7. Згідно з витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 3 а. с. 67-68) та повідомленням про підозру (т. 2 а. с. 218-244) кримінальне правопорушення було триваючим, тобто в період з 21.04.2020 по 23.10.2020, коли, зокрема, інший підозрюваний в даному кримінальному провадженні ( ОСОБА_18 ) підписав завідомо неправдиві документи щодо обсягів та вартості робіт і матеріалів (т. 1 а. с. 55-72).
10.8. Станом на 23.10.2020, тобто на останній день ймовірного вчинення іншим співучасником ОСОБА_18 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, в організації якого підозрюється ОСОБА_7, діяла редакція закону про кримінальну відповідальність, яка передбачала відповідальність в т. ч. у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч НМДГ.
10.9. Оскільки санкція ч. 1 ст. 366 КК, вчинення кримінального правопорушення за якою, зокрема, інкримінується ОСОБА_7, передбачала на момент подій кримінального правопорушення покарання у виді штрафу в розмірі від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також підозру його у вчиненні особливо тяжкого злочину (ч. 5 ст. 191 КК), то підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_7 відсутні.
(§4) Щодо інших доводів сторони захисту
11. В апеляційній скарзі захисник зазначив про обмеження слідчою суддею йому можливості реалізувати своє право на надання пояснень під час судового розгляду клопотання, оскільки під час судового засідання стороні захисту було обмежено тривалість виступу з поясненнями по суті клопотання.
11.1. Прокурор у відповідь на вказаний довід зазначила, що сторона захисту в достатній мірі реалізувала свої право на надання пояснення по справі, так як із понад 9 (дев`яти) годин, впродовж яких тривав розгляд клопотання, більшість часу виступали підозрюваний із захисником. При цьому наголосила, що в ході надання пояснень у суді першої інстанції захисник зачитував написаний текст обсягом близько 100 сторінок.
11.2. За результатами оцінки наведених доводу захисту та заперечень прокурора колегія суддів дійшла висновку, що слідча суддя не допустила порушень норм кримінального процесуального закону.
11.3. Так, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК).
11.4. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 22 КПК).
11.5. Клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання (ст. 186 КПК).
11.5.1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК).
11.5.2. Водночас головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження (ч. 1 ст. 321 КПК).
11.5.3. Згідно з постановою Верховного Суду від 06.12.2022 у справі №991/3921/20 обмеження сторони захисту в часі виступу навіть під час судових дебатів не було визнано істотним порушенням вимог КПК. Слідчою суддею тривалість виступу в судових дебатах сторони захисту обмежено не було.
(§5) Висновки
12. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
12.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргами на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).
12.2. Із огляду на наведене апеляційні скарги сторони захисту та сторони обвинувачення слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2023 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4