- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/6699/22
Провадження 1-кп/991/83/22
У Х В А Л А
06 березня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши питання про здійснення приводу свідка ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2021 за № 42021000000001839, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 42021000000001839 від 03.09.2021, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
У судові засідання призначені на 01.03.2023 та 06.03.2023 свідок ОСОБА_9 не з`явився. Адвокатом ОСОБА_10 до початку судових засідань подано до суду заяви, щодо перебування ОСОБА_9 на лікарняному, що позбавляє останнього можливості прибути у судові засідання.
З огляду на повторне неприбуття свідка у судове засідання прокурором порушено перед судом питання про застосування до останнього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді приводу.
В обґрунтування заявленого клопотання прокурор повідомив, що свідок свідомо ігнорує судові виклики, за місцем проживання не перебуває та вільно пересувається містом. З наданих представником свідка відомостей не вбачається, що ОСОБА_9 має тяжке захворювання або перебуває на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров`я. З огляду на викладе вважав за можливе застосувати до свідка привід з метою його допиту у судовому засіданні.
Захисник ОСОБА_8 надав пояснення з приводу того, що адвокатом ОСОБА_9 надано до суду відомості щодо перебування свідка на лікарняному. Тому вважав причини неприбуття останнього в судові засідання поважними та просив клопотання про привід вирішувати вже після одужання свідка.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали позицію захисника ОСОБА_8 .
Оцінка та висновки суду щодо застосування до свідка ОСОБА_9 приводу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України на свідка покладається обов`язок прибувати за викликом до суду.
У разі не прибуття свідка за викликом в судове засідання суд має право постановити ухвалу про привід свідка (ч. 1 ст. 327 КПК України).
Положеннями кримінального процесуального закону привід віднесено до заходів забезпечення кримінального провадження та його метою є досягнення дієвості кримінального провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 142 КПК України суд, встановивши, що особа, яка зобов`язана з`явитися на виклик суду, була викликана у встановленому КПК України порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з`явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.
З огляду на вищезазначені законодавчі приписи при вирішенні питання про застосування приводу до свідка, суд зобов`язаний встановити чи викликаний свідок у встановленому КПК України порядку, чи є підтвердження здійснення такого виклику, чи наявні (відсутні) поважні причини неявки свідка, чи повідомлено суд про поважні причини неявки.
Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні унормований ст. 135 КПК України. За змістом частини 1 вказаної норми особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Згідно із ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Як свідчать матеріали судової справи, виклик свідка ОСОБА_9 у судове засідання, призначене на 01.03.2023 об 08 год 10 хв, здійснювався по телефону та шляхом скерування повістки про виклик на електрону адресу свідка. Дані обставини підтверджуються телефонограмою (Т. 5, а.с. 60) та довідкою про доставку електронного листа (Т. 5, а.с. 56), складеними секретарем судового засідання.
Факт здійснення виклику свідка ОСОБА_9 у судове засідання, призначене на 06.03.2023 об 14 год 30 хв, здійснювався шляхом скерування повістки про виклик на електрону адресу свідка. Підтверджується довідкою про доставку електронного листа (Т. 5, а.с. 184).
З огляду на зазначене судом встановлено, що свідок ОСОБА_9 викликаний у судові засідання, призначені на 01.03.2023 та 06.03.2023, у встановленому КПК України порядку, про що наявне відповідне підтвердження.
До початку судових засідань від адвоката ОСОБА_10, який здійснює представництво прав та інтересів ОСОБА_9, подані до суду заяви. У заявах адвокатом зазначається про неможливість прибуття свідка у судові засідання та наявність тому поважних причин неприбуття, а саме звернення до закладу охорони здоров`я та перебування на лікарняному.
Приписами ст. 138 КПК України визначено перелік обставин, які виправдовують неприбуття викликаної особи. До таких належать: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Таким чином, КПК України відносить саме перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням до поважних причин неявки виключно за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад або ж захворювання особи, яку викликають, на тяжку хворобу, що також позбавляє її можливості прибути до суду. При цьому з огляду на положення ст. 22 КПК України, які закріплюють припис, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, тягар доведення захворювання особи саме на тяжку хворобу, факту її перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням та неможливість тимчасово залишити цей заклад покладається на ту сторону, яка повідомляє про відповідні факти.
На підтвердження факту перебування свідка на лікарняному адвокатом надано суду скрін-шоти з застосунку «Дія» (Т. 5 а.с. 188-189). За змістом наданих адвокатом документів комунальним некомерційним підприємством «центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва ОСОБА_9 надано медичний висновок про тимчасову непрацездатність у зв`язку з захворюванням або травмою загального характеру, датовані 28.02.2023 строком до 03.03.2023 та 03.03.2023 строком до 06.03.2023. При цьому вказані документи не містять відомостей про те, що наявне у ОСОБА_9 захворювання є тяжким, а посилання адвоката на рекомендації медичного персоналу з`явитися свідкові до лікаря в конкретні дні (на третій день після відкриття лікарняного та на третій день після його продовження) свідчить про не перебування останнього в закладі охорони здоров`я. Таким чином досліджені у судовому засіданні документи ніяким чином не підтверджують поважності причини неприбуття свідка за викликом, на які посилається адвокат у своїх заявах.
За змістом ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу. Однією із загальних засад кримінального провадження, яким повинні відповідати зміст та форма кримінального провадження, є розумність строків.
Відповідно до приписів ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.
З метою виконання вищевказаного завдання кримінального провадження та забезпечення проведення судового провадження у розумні строки, враховуючи те, що причини неявки свідка у судове засідання не відповідають приписам ст. 138 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для примусового супроводження ОСОБА_9 (приводу) до суду з метою його участі у судовому засіданні. При цьому здійснення приводу необхідно доручити Національному антикорупційному бюро України.
Керуючись статтями 139, 140, 327, 369, 372, 376 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Здійснити привід свідка ОСОБА_9, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на 10 год 30 хв 07 березня 2023 року до Вищого антикорупційного суду (вул. Хрещатик, 42а, м. Київ) для участі у судовому засіданні.
Здійснення приводу доручити Національному антикорупційному бюро України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3