- Головуючий суддя (ВАКС): Ткаченко О.В.
Справа № 991/1871/23
Провадження № 1-кс/991/1903/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
10 березня 2023 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання Маргарита ВАСИЛЕВСЬКА.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 17 лютого 2021 року за № 42021000000000363.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Інформація у скарзі відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 191 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Скаржники: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 ; детектив Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів ОСОБА_6 (надалі - детектив НАБУ).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про скасування постанови детектива НАБУ про закриття кримінального провадження за № 42021000000000363 від 17 лютого 2021 року.
Зазначене питання вирішується за скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив.
Зі змісту скарги та долучених до неї матеріалів видно, що 13 квітня 2021 року на підставі заяви суддів Верховного Суду України (надалі ВС України) Б. Пошви, Г. Канигіної, В. Гуменюка, Т. Жайворонок та інших від 01 лютого 2021 року Державним бюро розслідувань розпочато кримінальні провадження за № 62021000000000282; № 62021000000000283; 62021000000000284 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України відповідно. У подальшому, вищезазначені кримінальні провадження були об`єднані у кримінальне провадження за № 42021000000000363 від 17 лютого 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 та 4 ст. 382, ч. 1 ст. 175 КК України.
21 грудня 2022 року керівником Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ на адресу суддів ВС України було направлено лист, яким повідомлено, що на виконання постанови прокурора про визначення підслідності від 09 червня 2022 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42021000000000363 на даний час здійснюється Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва прокурорів Печерської окружної прокуратури.
Після чого, 02 лютого 2023 року, суддями ВС України було зроблено запит до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо отримання інформації про результати досудового розслідування у вищевказаних кримінальних провадженнях, на який отримано лист, з якого видно, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42021000000000363 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 366,ч. 3 та 4 ст. 382, ч. 1 ст. 175 КК України здійснюється слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, а також повідомлено, що 31 травня 2022 року постановою детектива НАБУ кримінальне провадження за № 42021000000000363 було закрито в частині кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
З матеріалів скарги також видно, що копія вищевказаної постанови про закриття кримінального провадження в частині від 31 травня 2022 року була отримана 20 лютого 2023 року.
У скарзі заявники зазначають, що постанова детектива НАБУ від 31 травня 2022 року прийнята без проведення всебічного, повного, неупередженого та об`єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження. Крім того, у постанові не було наведено жодного аналізу проведених детективом слідчих дій та їх прив`язки до тих чи інших обставин на встановлення яких вони були направлені з урахуванням кримінальних правопорушень щодо яких здійснювалося досудове розслідування, що не відповідає вимогам щодо вмотивованості процесуального рішення, наведеним у статті 110 КПК України.
У скарзі також зазначено, що ОСОБА_7 (голова ліквідаційної комісії ВС України) за сприянням посадових осіб Верховного Суду та ДСА упродовж 2020 року незаконно застосовувала до суддів ВС України при нарахуванні їм щомісячної суддівської винагороди, а саме при визначені розміру базового посадового окладу, вже не існуючий у законі розмір - 15 прожиткових мінімумів замість 55 прожиткових мінімумів, а після Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року № 4-р/2020 - 75 прожиткових мінімумів, внаслідок чого суддям ВСУ не було нараховано і виплачено велику суму суддівської винагороди, що є тяжкими наслідками для кожного із суддів ВС України. Бюджетні кошти, призначені на утримання ВС України витрачалися ОСОБА_7 на незаконне утримання ліквідаційної комісії ВСУ, яка фактично не працювала, оскільки її повноваження були припинені Рішенням Конституційного Суду України № р/2020 від 18 лютого 2020 року. Однак, ОСОБА_7, переслідуючи корисливі мотиви, щомісячно нараховувала і виплачувала собі та членам ліквідаційної комісії ВС України заробітну плату, премії та надбавки у розмірах від 100 до 230 відсотків.
У зв`язку з чим, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 звернулися до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій просять скасувати постанову детектива НАБУ ОСОБА_6 від 31 травня 2022 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42021000000000363 від 17 лютого 2021 року, в частині кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 191 КК України, у зв`язку з встановленням відсутності складів цих злочинів, а також просять поновити строк на оскарження.
Зазначені у скарзі обставини підтверджуються долученими до неї копіями матеріалів, зокрема: постановою детектива НАБУ про закриття кримінального провадження в частині від 31 травня 2022 року; повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень від 03 лютого 2021 року; листом детектива НАБУ від 25 лютого 2021 року; роздруківкою ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 березня 2021 року; повідомленнями про початок досудового розслідування від 14 квітня 2021 року; листом прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 05 листопада 2021 року; запитами від 16 листопада 2022 року та 02 лютого 2023 року тощо.
У судове засівання скаржники не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомленні належним чином. Разом з тим, 06 березня 2023 року до слідчого судді надійшло клопотання, у якому ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили розглянути вказану скаргу без їх участі та задовольнити її.
Детектив НАБУ у судове засідання також не прибув. Направив до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що постанова є законною, обґрунтованою, а тому не може бути скасована.
Слідчий суддя дослідив скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та додані до неї матеріали.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 33-1 КПК України: «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 40 КПК України: «Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого».
Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 5 ст. 110 КПК України: «Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови».
зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, зокрема військовослужбовцем вищого офіцерського складу Служби безпеки України.
Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України: «Кримінальне провадження закривається в разі, якщо: встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення».
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником».
Відповідно до вимог примітки ст. 45 КК України: «Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу».
З огляду на те, що копія постанови детектива НАБУ про закриття кримінального провадження в частині була отримана 20 лютого 2023 року, а зі скаргою заявники звернулися 01 березня 2023 року, тобто в межах десятиденного строку, слідчий суддя вважає, що строк на її оскарження не був пропущений, у зв`язку з чим підстави для вирішення клопотання про поновлення строку на оскарження постанови відсутні.
Зі змісту скарги видно, що предметом оскарження є рішення детектива НАБУ від 31 травня 2022 року про закриття кримінального провадження в частині кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні за № 42021000000000363 від 17 лютого 2021 року.
Так, 31 травня 2022 року детективом НАБУ винесена постанова, якою було закрите вищевказане кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку відсутністю в діях службових осіб Верховного Суду, ліквідаційної комісії Верховного Суду України та Державної судової адміністрації України, які підслідні НАБУ, складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 191 КК України.
Слідчий суддя не бере до уваги доводи скаржників стосовно того, що детективом НАБУ не проведено будь-яких слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, детектив (слідчий) є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а також на власний розсуд вирішує необхідність проведення певних слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім того, скаржниками не надано вагомих обґрунтувань, які б спростовували висновок детектива НАБУ щодо відсутності у діях службових осіб Верховного Суду, ліквідаційної комісії Верховного Суду України та Державної судової адміністрації України, які підслідні НАБУ, складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 191 КК України.
Так, слідчий суддя звертає увагу на те, що зі змісту скарги та повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень не можливо встановити об`єктивну сторону злочину, а також наявність у діях підслідних НАБУ службових осіб мети вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, як необхідного елементу суб`єктивної сторони цього кримінального правопорушення, крім того, також відсутні будь-які відомості про мету та спосіб вчинення вказаних дій. Скаржниками також не зазначено про наявність в діях підслідних НАБУ службових осіб ознак привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим повторно або за попередньою змовою групою осіб, що свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Крім того, зі змісту зазначених вище норм видно, що належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України або/та кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Умовами підсудності кримінального правопорушення Вищому антикорупційному суду, передбаченими п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, є вчинення кримінального правопорушення спеціальним суб`єктом.
Скаржники у своїй скарзі та у повідомленні про вчинення кримінальних правопорушень посилаються головним чином на дії голови ліквідаційної комісії ВС України ОСОБА_7, яка є державним службовцем категорії «Б», з чим погоджується слідчий суддя і що виключає предметну підсудність Вищого антикорупційного суду, з огляду на вимоги п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. Разом з тим, у скарзі не конкретизовано, якими саме службовими особами Верховного Суду і Державної судової адміністрації України було вчинено кримінальні правопорушення, та чи належить такі особи до суб`єктів, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, що є обов`язковою умовою для підсудності кримінального правопорушення Вищому антикорупційному суду.
Слідчий суддя також враховує те, що оскаржуваною постановою кримінальне провадження не було закрите в цілому. Станом на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42021000000000363 від 17.02.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ч. 2 ст. 364 і ч. 3 ст. 191 КК України, здійснюється слідчим відділом Печерського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві, що не виключає можливості встановлення службових осіб, які вчинили ці кримінальні правопорушення та їх притягнення до кримінальної відповідальності.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що кримінальне провадження за № 42021000000000363 від 17 лютого 2021 року у частині кримінальних правопорушень за ознаками ч. 2 ст. 364 і ч. 3 ст. 191 КК України щодо належних до підслідності НАБУ службових осіб, було закрите вмотивованою постановою детектива НАБУ з дотриманням вимог, передбачених ст. 284 КПК України.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 303, 304, 372, 376 КПК України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на постанову детектива НАБУ про закриття кримінального провадження.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
У задоволенні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 на постанову детектива НАБУ від 31 травня 2022 року про закриття кримінального провадження за № 42021000000000363 від 17 лютого 2021 року - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складений та оголошений 10 березня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1