Документ № 109513021

Справа № 991/1218/23

1-кс/991/1230/23

У Х В А Л А

07 березня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

прокурора - ОСОБА_3,

захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківськ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

у кримінальному провадженні № 52023000000000043, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання детектива, у якому він просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_10 .

2.Доводи клопотання узагальнено зводяться до такого:

-ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК, а саме: у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, та третій особі неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду дій з використанням наданого їй службового становища;

-відповідні обставини підозри підтверджуються вагомими доказами, зібраними під час досудового розслідування;

-ОСОБА_10 не проживає на території України з 2019 року та 02.11.2022 оголошений у міжнародний розшук;

-наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_10 дій, передбачених пунктами 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК, щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;

-застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання

3.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання, з викладених у ньому підстав.

4.Підозрюваний ОСОБА_10 у судове засідання не з`явився, що відповідно до положень ч. 6 ст. 193 КПК не перешкоджає проведенню розгляду клопотання без участі підозрюваного.

5.Захисники підозрюваного - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 заперечували проти задоволення клопотання, їх доводи узагальнено зводились до такого:

-підозра ОСОБА_10 є необґрунтованою, оскільки: (1) містить непідтверджені посилання на порушення співучасником кримінального правопорушення, з метою одержання неправомірної вигоди, черговості відшкодування ПДВ, якої у дійсності законодавством не передбачено, (2) містить посилання на факти перерахування коштів, як неправомірної вигоди, без аналізу правової природи та підстави для здійснення відповідних перерахувань на предмет існування реальних господарських операцій; (3) надані детективом на її обґрунтування письмові показання свідків ( ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ), є неналежними доказами, оскільки не містять відомостей які б підтверджували обставини викладені у повідомленні про підозру та відображають обставини, що викликають сумніви у їх достовірності; (4) містить у своєму змісті посилання на неконкретні обставини і події, які до того ж не доводяться доказами;

-повідомлення про підозру ОСОБА_10 у передбаченому КПК порядку не вручено, тому ОСОБА_10 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні;

-сторона обвинувачення була обізнана, що ОСОБА_10 постійно проживає за кордоном, проте, в порушення вимог КПК, не здійснювала його виклик та не направляла повідомлення про підозру у спосіб визначений ч. 7 ст. 135 КПК, шляхом використання інструментів міжнародного співробітництва;

-всі виклики ОСОБА_10 були здійснені із порушенням порядку, встановленого КПК;

-відсутні зазначені у клопотанні детектива ризики щодо поведінки підозрюваного (ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином). На це вказує те, що ОСОБА_10 має позитивні характеристики, ніколи не переховувався від кримінального переслідування, не впливав на жодного учасника кримінального провадження, а також ним не було вчинено жодних дій спрямованих на викривлення значимих даних для кримінального провадження обставин;

-обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_10, з підстав наведених у клопотанні детектива, не відповідатиме практиці ЄСПЛ;

-детективом та прокурором не додано до клопотання про обрання запобіжного заходу доказів виконання вимог ст. 281 КПК, а відтак, не підтверджено документально наявності сукупності обставин, необхідних для встановлення факту оголошення ОСОБА_10 у міжнародний розшук;

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали

6.Підозрюваним є, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

7.Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (ч. 1 ст. 177 КПК).

8.Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ст. 278 КПК).

9.Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у порядку, передбаченому главою 11 КПК (виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід), за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи (ч. 3 ст. 111 КПК).

10.Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні врегульований у ст. 135 КПК та передбачає таке.

11.Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч. 1 ст. 135 КПК).

12.У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК).

13.Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч. 7 ст. 135 КПК).

14.Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами 1, 2, 4, 4-7 цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора .

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам) (ч. 8 ст. 135 КПК).

15.Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення КПК строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом (ч. 9 ст. 135 КПК).

16.Слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 193 КПК).

17.Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази та мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_10 .

18.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_10 підлягає задоволенню.

19.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо набуття ОСОБА_10 статусу підозрюваного; (2) щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення; (3) щодо оголошення ОСОБА_10 в міжнародний розшук; (4) щодо наявності заявлених у клопотанні детектива ризиків.

Щодо набуття ОСОБА_10 статусу підозрюваного

20.З огляду на вищенаведені положення ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 277, ч. 1 ст. 278 КПК, для перевірки того, чи набув ОСОБА_10 статусу підозрюваного, необхідно встановити наявність таких фактів: (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) невручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення зазначеного повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень.

21.З матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено, що 17.10.2022 детективом НАБУ ОСОБА_17, за погодженням із прокурором ОСОБА_3, у кримінальному провадженні № 52017000000000717, складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК, а саме: в наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище та третій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду дій з використанням наданого їй службового становища (т. 1, а.с. 24-56).

22.За своїм змістом таке письмове повідомлення про підозру відповідає вищенаведеним вимогам, передбаченим у ст. 177 КПК, оскільки містить прізвище та посаду детектива, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи, яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

23.Постановою прокурора від 27.01.2023 матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК виділені в окреме провадження, якому присвоєний номер № 52023000000000043 (т. 1, а.с. 259-263).

24.Як встановлено зі змісту службової записки детектива та доданих до неї документів, у день складання повідомлення про підозру - 17.10.2022, детектив, з метою вручення повідомлення про підозру, а також повісток про виклик прибув за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_10 в Україні ( АДРЕСА_2 ), проте не виявив останнього за цією адресою. Також детектив опитав сусідів ОСОБА_10, які зазначили, що їм не відоме місце знаходження останнього (т. 1, а.с. 59).

25.Станом на 17.10.2022 сторона обвинувачення також володіла інформацією з центральної підсистеми Державної прикордонної служби України «Аркан», що ОСОБА_10 23.10.2019 виїхав за межі України та на територію України не повертався (т.1, а.с. 144-148)

26.Водночас, у кримінальному провадженні не було жодних офіційних відомостей про те, що ОСОБА_10 виїхавши за кордон, змінив своє місце проживання у встановленому законодавством України порядку, а також про конкретне місце проживання ОСОБА_10 за кордоном.

27.Зазначені обставини обґрунтовано давали підстави для висновків щодо неможливості безпосереднього вручення повідомлення про підозру ОСОБА_10, внаслідок невстановлення його місцезнаходження.

28.Після цього, детективи НАБУ повідомили ОСОБА_10 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК, у визначеному статтями 111, 135 КПК порядку, шляхом вжиття заходів для вручення зазначеного повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень.

29.Зокрема, органом досудового розслідування, відповідно до ч. 1, 2 ст. 135 КПК, було направлене відповідне повідомлення про підозру та повістки про виклики за відомим місцем проживання/реєстрації ОСОБА_10 в Україні - АДРЕСА_1 та на адресу житлово-експлуатаційної організації, яка обслуговує цей будинок (т. 1, а.с. 59-66).

30.Окрім того, 17.10.2022 відповідно до положень ч. 1 ст. 135 КПК повідомлення про підозру ОСОБА_10, а також повістки про виклик були надіслані йому телефоном - шляхом направлення відповідних файлів з їх зображенням засобами програм обміну цифрових повідомлень (месенджер) Telegram на особистий номер телефону ОСОБА_10 . Водночас, після направлення повідомлення про підозру та повісток телефоном, у вказаному месенджері отримано сповіщення про їх доставку абоненту та подальше прочитання абонентом повідомлення про підозру (т. 1, а.с. 78-85).

31.На переконання слідчого судді сторона обвинувачення мала у своєму розпорядженні достатні відомості, які давали підстави пов`язувати відповідний номер телефону з ОСОБА_10 та вони зафіксовані у складених детективом протоколах огляду від 06.10.2022 та 17.10.2022 (т. 1, а.с. 78-85).

32.Водночас наведені стороною захисту доводи, що на час здійснення повідомлення про підозру цим телефоном ОСОБА_10 не користувався, та що можливо, цей телефон був переданий дитині ОСОБА_10, яка і здійснила прочитання повідомлення, видаються як такі, що ґрунтуються виключно на припущеннях, а отже є бездоказовими.

33.Також, доводи захисту про те, що КПК не передбачає можливості направлення повідомлення засобами програм обміну цифрових повідомлень (месенджер) на телефон підозрюваного не узгоджується з положеннями КПК, які передбачають можливість здійснення виклику/повідомлення по телефону, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання (ч. 2 ст. 135 КПК). Окрім того, такі положення КПК не обмежують можливості здійснення виклику/повідомлення по телефону лише з використанням мобільного зв`язку, а тому здійснення виклику/повідомлення з використанням мережі Інтернет та застосунків, які можуть встановлюватись на телефон, також є таким, що відповідає вимогам законодавства.

34.Окрім того, відповідно до складеного детективом протоколу огляду від 21.10.2022 встановлено, що 18.10.2022 ОСОБА_10 на сайті власного аграрного холдингу надав коментар щодо повідомленої йому НАБУ підозри, за змістом якого можна встановити, що йде мова саме про підозру у кримінальному провадженні № 52017000000000717, зокрема було зазначено про таке: «…Сьогодні НАБУ висунуло мені підозру в «порушенні черговості» відшкодування ПДВ» (т. 1, а.с. 86-100).

35.Також публічна заява ОСОБА_10, яка вказує на його обізнаність зі змістом повідомлення про підозру, зафіксована у складеному детективом протоколі огляду від 15.11.2022 (т. 1, а.с.150).

36.Отже, на переконання слідчого судді, орган досудового розслідування, не встановивши місцезнаходження підозрюваного станом на 17.10.2022, вжив можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_10 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, і що найголовніше, останній був дієво ознайомлений з її змістом, тобто стороною обвинувачення виконане зобов`язання щодо інформування останнього про характер і причину підозри.

37.Власне, визначений КПК порядок здійснення повідомлення про підозру не має самоціллю здійснення направлення повідомлення про підозру особі у певний спосіб, натомість відповідний порядок покликаний гарантувати особі її право бути поінформованим про причину підозри, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для оголошення підозри.

38.Слідчий суддя не має сумнівів, що таке право ОСОБА_10 у кримінальному провадженні було дотримано.

39.З огляду на зазначене ОСОБА_10 набув відповідного статусу підозрюваного.

40.Водночас, слідчий суддя не погоджується з доводами захисту, що повідомлення про підозру ОСОБА_10 мало бути направлене органом досудового розслідування виключно за правилами ч. 7 ст. 135 КПК, тобто з використанням інструментів міжнародного співробітництва, оскільки ОСОБА_10, станом на час складання повідомлення про підозру, вже тривалий час проживав за кордоном, у Республіці Австрія. На підтвердження цих обставин стороною захисту було надано витяг з центрального реєстру реєстрації громадян по місцю проживання, складений компетентним органом Республіки Австрія.

41.З цього приводу слідчий суддя зазначає, що з документів, наданих стороною захисту, не вбачається, що сторона обвинувачення, станом на 17.10.2022, була обізнана про те, що ОСОБА_10 у встановленому законодавством України порядку змінив своє місце проживання та зареєструвався за певною адресою у Республіці Австрія, за якою могло бути скеровано письмове повідомлення про підозру.

42.Водночас, самого факту реєстрації ОСОБА_10 за певною адресою в Республіці Австрія не є достатньо для висновків про те, що ОСОБА_10 змінив своє місце проживання, згідно з законодавством України, а також про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_10 мало бути направлено виключно у спосіб, передбачений ч. 7 ст. 135 КПК.

43.Аналіз положень ст. 135 КПК вказує на те, що законодавством передбачено низку альтернативних способів сповіщення особи про виклик/повідомлення, водночас такі способи не є взаємовиключними.

44.Законодавець не встановлює будь-яких заборонних норм щодо здійснення виклику/повідомлення особи, зокрема, телефоном чи електронною поштою, навіть якщо вона тимчасово чи постійно проживає за межами України.

45.Водночас, як встановлено з досліджених слідчим суддею документів, підозрюваний ОСОБА_10 має зареєстроване в Україні місце проживання, за яким детективом направлялось повідомлення про підозру (т. 1 а.с. 143).

46.У зв`язку із цим, слід зазначити, що діюче законодавство України передбачає, певний алгоритм дій особи, які мають вказувати на зміну її місця проживання, яке раніше було задеклароване особою та зареєстроване компетентними органами України.

47.Так, місце проживання особи, яке на день набрання чинності Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» підтверджувалося пропискою або було відповідно зареєстроване, вважається зареєстрованим (задекларованим) (ст. 16 цього Закону, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

48.Щодо ОСОБА_10 відповідним задекларованим/зареєстрованим в Україні місцем проживання є - АДРЕСА_1 . Саме за цією адресою органом досудового розслідування і направлялось повідомлення про підозру, а також повістки про виклик.

49.Законодавством України передбачено, що саме за відповідною задекларованою/зареєстрованою адресою здійснюється офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

50.Водночас, законодавство України не передбачає юридичної можливості одночасного проживання особи за різними зареєстрованими (задекларованими) адресами, тобто згідно встановленої процедури реєстрації (декларування) нового місця проживання має відбуватися із зняттям з реєстрації за попереднім місцем проживання (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

51.Так, за заявою особи орган реєстрації вносить до реєстру територіальної громади інформацію про зняття такої особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон або залишенням на постійне місце проживання за кордоном у порядку, встановленому актами Кабінету Міністрів України (ст. 16 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

52.Загалом, з аналізу положень Законів України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне місце проживання, Податкового кодексу України, Порядку видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, у випадку зміни проживання у зв`язку з виїздом за кордон особа має виконати певні обов`язки та здійснити певні дії необхідні для зміни свого місця проживання, а саме: зняття з реєстрації місця проживання; внесення відомостей до паспорта громадянина України для виїзду за кордон в частині, що стосується оформлення виїзду на постійне проживання за кордон; подання довідки про реєстрацію місця проживання; подання декларації про майновий стан і доходи до органу державної фіскальної служби; зняття з військового обліку.

53.Без проходження вказаних процедур не може відбуватися автоматична зміна статусу відповідної особи і вона продовжує вважатися такою, що має постійне місце проживання в Україні, оскільки зміна місця проживання не відбувається автоматично, з огляду на строк фактичного проживання особи за встановленою адресою. Визначення місця проживання особи для направлення повістки/повідомлення жодним чином не обумовлюється терміном її можливої відсутності за визначеною згідно законодавства адресою місця проживання (у тому числі від терміну відсутності відповідної особи на території України протягом окремого періоду).

54.Процедура зміни місця проживання потребує від особи здійснення активних дій, а у разі зайняття пасивної позиції, особа свідомо наражає себе на можливі негативні наслідки, які можуть настати з причин не проведення відповідних процедур, пов`язаних зі зміною місця проживання.

55.У цьому зв`язку, слідчий суддя також бере до уваги інформацію отриману детективом від Державної міграційної служби України листом № 6.2-10601/3.1-22 від 24.10.2022, згідно з якою ОСОБА_10 з питання оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання в установленому законом порядку до органів ДМС не звертався і місце проживання ОСОБА_10 зареєстровано саме за адресою на яку направлялися повістки та повідомлення про підозру ( АДРЕСА_1 ). Окрім того, відповідно до інформації, отриманої від Міністерства закордонних справ України листами № 71/16-522/5-82889 від 18.10.2022 та № 71/16-522/5-93450 від 16.11.2022 ОСОБА_10 не перебуває на консульському обліку у дипломатичних установах України (т. 1, а.с. 135-143).

56.Отже, за наявності у ОСОБА_10 задекларованого/зареєстрованого місця проживання в Україні детектив цілком правомірно здійснив надсилання останньому повідомлення про підозру за відповідною адресою, а також телефоном та на адресу житлово-експлуатаційної організації, у порядку визначеному ч. 1, 2 ст. 135 КПК.

57.Сторона захисту, обґрунтовуючи доводи, щодо не набуття ОСОБА_10 статусу підозрюваного, також посилалася на матеріали звернення Офісу Генерального прокурора до компетентних органів Австрії з запитом про екстрадицію ОСОБА_10 в межах іншого кримінального провадження.

58.Проте, на переконання слідчого судді, сторона захисту не навела переконливих аргументів, щодо того, що ці документи можуть вказувати на недотримання стороною обвинувачення, визначеного КПК порядку здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_10 .

Щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення

59.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи ст. 8, 9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

60.Із клопотання детектива та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК, а саме: у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище та третій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду дій з використанням наданого їй службового становища.

61.Так, відповідно до повідомлення про підозру, протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року з Державного бюджету України на користь низки товариств, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є ОСОБА_10, а саме - ТОВ «Європа Транс Лтд.», ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат» «Івано-Франківські Ковбаси», ТОВ «Імперово Фудз», ПАТ «Компанія Райз», ПАФ «Жуківська», СТОВ імені Духова, ТОВ «Батуринське», СТОВ «Промінь», ТОВ «Головеньківське Плюс», ТОВ «СП «Пуків Агро», СТОВ «Калина», СПОП «Березоволуцьке», ТОВ «Егрес-Агро», ТОВ «АПФ «Левада», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ПОСП «Перемога», СТОВ імені Щорса, ТОВ «Спецагропроект», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», АТзОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Невгодівське», ТОВ «Великофоснянське», ТОВ «Райз- Полісся», ТОВ «Раківщинське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-MB», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Зорі Прикарпаття», ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», ТОВ «Елеватор Агро», сплачено 3 244 048 800 грн в якості відшкодування податку на додану вартість.

62.Таке бюджетне відшкодування було здійснено за сприяння Голови ДФС України ОСОБА_18, яке полягало у наданні незаконних переваг переліченим платникам податків шляхом першочергового включення відомостей про них до передбачених Порядком № 39 узагальнюючих інформацій ДФС, в порівнянні з іншими платниками, в обмін на отримання останнім неправомірної вигоди в сумі 5 597 620 доларів США та 21 016 173, 26 Євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів склало 722 723 650, 99 грн, яка сплачувалася шляхом перерахування з рахунків товариств-нерезидентів «ULF Trade AG» та «Avonex Limited», кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є також ОСОБА_10, через рахунки компаній з ознаками фіктивності «Ktonel Holdings і Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc», «Sanda Commerce Lip» на рахунки товариств-нерезидентів, контроль над діяльністю яких здійснювали ОСОБА_18 та наближені до нього особи, а саме: «RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited», «Newline Leader Ltd».

63.Обґрунтованість такої підозри, на перконання слідчого судді, підтверджується дослідженими документами, а саме:

-протоколами огляду від 09.09.2021 та 01.11.2021 відомостей з ЄДРПОУ про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, відповідно до яких контроль над діяльністю низки юридичних осіб, які одержували відшкодування ПДВ протягом 2015-2016 років, здійснювався ОСОБА_10 (т. 1, а.с. 215-225);

-протоколом огляду від 22.12.2021 матеріалів, отриманих від компетентних органів Швейцарської Конфедерації у відповідь на запит НАБУ, в тому числі документів щодо виписок за рахунками товариств «AVONEX Limited» та «ULF TRADE AG», а також документів стосовно бенефіціарного власника вказаних товариств-нерезидентів, яким зазначено ОСОБА_19 (т. 4, а.с. 1-13);

-розпорядженням КМУ від 05.05.2015 № 424-р «Про призначення ОСОБА_18 Головою ДФС» (т. 1, а.с. 172);

-листом ДФС від 10.08.2017 № 13861/5/99-99-04-01-01-16, відповідно до якого ОСОБА_20 з 06.07.2015 по 15.03.2017 був радником Голови ДФС на громадських засадах, кабінет 510/6, що також підтверджується Наказом Голови ДФС ОСОБА_18 від 06.07.2015 № 1959-о «Про зарахування радником Голови ДФС ОСОБА_20 » (т. 1, а.с. 184-185);

-наказами Голови ДФС ОСОБА_18 від 06.05.2015 № 338 та від 23.03.2016 № 238 «Про тимчасовий розподіл обов`язків між керівництвом ДФС», відповідно до яких ОСОБА_18 підпорядкував собі роботу наступних структурних підрозділів: Департамент оподаткування юридичних осіб (Департамент податків і зборів з юридичних осіб) та координаційно-моніторинговий департамент (Департамент моніторингу доходів та обліково звітних систем)(т. 1, а.с. 187-192);

-листом Апарату Верховної Ради України від 08.11.2021 №20/13-20212/343806, згідно якого ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 були помічниками-консультантами народного депутата України ОСОБА_18 з грудня 2014 по 02.09.2015 (т. 1, а.с. 201-202);

-витягами з ДРАЦС про шлюб та народження від 13.09.2022, якими встановлено, що ОСОБА_18 є чоловіком ОСОБА_21, а ОСОБА_23 є батьком останньої (т. 1, а.с. 203-208);

-протоколом огляду документів від 31.01.2022 - реєстраційної справи ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство», згідно якого встановлено пов`язаність ОСОБА_18 з компанією Altis Investment Management Ltd. (був першим директором з 2009 року та акціонером компанії). Компанія RN Group Limited (в особі директора ОСОБА_18 ) 08.08.2014 надала дозвіл призначити директора ТОВ «Розважівське агропромислове підприємство» (секретарем загальних зборів учасників ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» зазначено ОСОБА_22 ), а 03.03.2017 подано відомості про те, що кінцевим бенефіціарним власником товариства є ОСОБА_20 (т. 1, а.с. 209-214);

-протоколом огляду документів від 06.08.2020 - реєстраційної справи ТОВ «Станіславська торгова компанія», відповідно до якої встановлено, що 08.09.2010 ОСОБА_24 була призначена на посаду директора товариства (т. 1, а.с. 226-230);

-протоколом огляду документів від 16.10.2020 - реєстраційної справи ТОВ «Європа Транс ЛТД» та ТОВ «Імперово Фудз», відповідно до документів з якої встановлено, що 03.03.2014 ОСОБА_25 (директор Ukrlandfarming PLC) обрана секретарем зборів товариства ТОВ «Європа Транс ЛТД», а ОСОБА_26 17.01.2013, будучи членом наглядової ради ПАТ «Авангард», приймала рішення щодо повноважень директора ТОВ «Імперово Фудз» (т. 1, а.с. 231-247);

-листом Мінекономіки від 22.09.2022 № 2205-20/66327-05 щодо отримання документів стосовно ОСОБА_27, який займав посаду Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з 17.03.2020 по 18.05.2021. Окрім того останній в період з 04.2013 по 10.2017 працював заступником генерального директора ТОВ «Райз-Максимко» (т. 1, а.с. 248-249);

-протоколами огляду від 12.08.2021 та 22.09.2022 - інформації, яка міститься в АС «Податковий блок» та стосується обставин подання декларацій з податку на додану вартість та заяв про бюджетне відшкодування ПДВ в 2014-2016 роках низки товариств (т. 2, а.с. 1-16);

-протоколами огляду документів від 01.09.2021, 08.07.2021, 23.06.2021, 17.05.2021, 05.08.2021 та 04.08.2021, вилучених під час тимчасових доступів в ГУ ДПС в Івано-Франківській області, ГУ ДПС в м. Києві, ГУ ДПС в Житомирській області, ГУ ДПС в Полтавській області, ГУ ДПС у Черкаській області та ГУ ДПС в Чернігівській області, які створені податковими органами областей на підставі ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках (затвердженого Наказом ДПА України від 03.02.2011 № 68/23) та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (затвердженого Постановою КМУ від 17.01.2011 №39), а також стосовно обставин відшкодування ПДВ щодо юридичних осіб, які перебувають на обліку у відповідних податкових органах (т. 2, а.с. 17-203);

-протоколом огляду речей від 03.11.2022, вилучених за місцем знаходження офісу ОСОБА_23, а саме інформації з резервних копій телефонів останнього виявлено спілкування в період вчинення злочину з ОСОБА_28 та іншими особами (т. 2, а.с. 204-217);

-протоколом огляду речей від 09.11.2022, вилучених за місцем проживання ОСОБА_23, а саме інформації з мобільного телефону останнього виявлено спілкування з ОСОБА_28, в тому числі в період надходження грошових коштів на рахунки компанії «LAMAGAN VENTURES LIMITED», а також спілкування з іншими особами (т. 2, а.с. 218-267);

-протоколом огляду документів від 16.08.2021, вилучених під час тимчасового доступу в Державній казначейській службі України, а саме: листів, інформації та інших додатків, стосовно відшкодування ПДВ, що надійшли до Державної казначейської служби України від ДФС в період з 01.01.2015 по 03.03.2017 (т. 3, а.с. 1-21);

-протоколом огляду документів від 22.06.2021, вилучених під час тимчасового доступу в Державній податковій службі України та передбачених Порядком формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках (затвердженого Наказом ДПА України від 03.02.2011 № 68/23), серед яких наявні листи ДФС на адресу ГУ ДФС щодо інвентаризації підтверджених, в тому числі надісланих раніше, але невідшкодованих сум ПДВ (т. 3, а.с. 148-173);

-листом Міністерства фінансів України від 25.02.2021 № 35020-12-7/6770, яким отримано копію листа ДФС від 07.09.2015 № 2353/4/99-99-20-01-02-13 щодо збільшення суми ресурсу бюджетного відшкодування ПДВ на вересень 2015 року з відповідним зменшенням у листопаді-грудні 2015 року рівними частими (т. 3, а.с. 175-178);

-протоколом тимчасового доступу до документів від 04.11.2021, отриманих в Міністерстві фінансів України, під час якого вилучено лист ДФС від 25.12.2015 № 3459/4/99-99-20-01-02-13 щодо підтвердження можливості додаткового відшкодування ПДВ у межах перевиконання індикативних показників (т. 3, а.с. 182-183);

-листом ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві від 02.08.2021 № 05-06.2-10/10889, яким надано інформацію про відшкодування ПДВ згідно висновків, сформованих територіальними органами ДПС на користь окремих платників за період 01.01.2015 по 31.12.2016 (т. 3, а.с. 186-192);

-листом Державної казначейської служби України від 24.11.2021 № 11-06-06/24588, яким надано інформацію про бюджетне відшкодування ПДВ запитуваним суб`єктам господарювання за період з 01.01.2015 по 01.06.2016, надану ГУ Державної казначейської служби України в областях та м. Києві (т. 3, а.с. 193-202);

-протоколами огляду від 06.09.2021, 26.03.2020, 03.02.2020 документів, вилучених під час здійснення тимчасових доступів у банківських установах, що містять інформацію про перерахування грошових коштів у 2015-2016 роках юридичними особами, а також відомості щодо джерел походження таких коштів, якими були бюджетні відшкодування ПДВ (т. 3, а.с. 203-267);

-протоколами огляду від 24.10.2018 та 01.02.2019 матеріалів, отриманих від компетентних органів Латвійської Республіки у відповідь на запит НАБУ, в тому числі документів щодо виписок за рахунками товариств «Ktonel Holding Limited», «Lazer Plus Limited», «Ipson Holding Limited» та «Shellrock Sales Inc», а також документів про дані уповноважених осіб вказаних товариств-нерезидентів (т. 4, а.с. 81-91, 143-159);

-протоколом огляду від 29.12.2021 матеріалів, отриманих від компетентних органів Швейцарської Конфедерації у відповідь на запит НАБУ, в тому числі документів щодо виписок за рахунками товариства «RN Group Limited», також документів стосовно уповноважених осіб зазначеного товариства, якими в різний час були ОСОБА_29 та ОСОБА_30 (т. 5, а.с. 1-9);

-протоколом огляду від 30.10.2018 матеріалів, отриманих від компетентних органів Британських Віргінських Островів у відповідь на запит НАБУ, в тому числі документів щодо реєстрації та діяльності товариства «RN Group Limited», також документів стосовно уповноважених осіб вказаного товариства, якими в різний час були ОСОБА_29 та ОСОБА_30 (т. 5, а.с. 62-65);

-протоколом огляду від 01.02.2019 інформації, наявної в мережі Інтернет, щодо діяльності компанії «LAMAGAN VENTURES LIMITED», відповідно до аудиторського висновку фінансової звітності ТОВ «Компанія з управління активами «Альтіс-Траст», про яку встановлено, що «LAMAGAN VENTURES LIMITED» (Британські Віргінські Острови) є учасником компанії і володіє 100% статутного капіталу ТОВ «Компанія з управління активами «Альтіс-Траст». В свою чергу власником та керівником ТОВ «Компанія з управління активами «Альтіс- Траст» є «Альтіс Девелопмент Лімітед (ALTIS DEVELOPMENT LIMITED)» (Кіпр), бенефіціарним власником якого є ОСОБА_23 (т. 5, а.с. 80-81);

-протоколом огляду від 29.09.2022 матеріалів, отриманих від компетентних органів Британських Віргінських Островів у відповідь на запит НАБУ, в тому числі документів щодо реєстрації та діяльності товариства «LAMAGAN VENTURES LIMITED» та «NEWLINE LEADER LTD», також документів стосовно бенефіціарних власників вказаних товариств, якими значаться ОСОБА_23 та ОСОБА_20 відповідно (т. 5, а.с. 101-106);

-протоколом огляду документів від 13.01.2022, отриманих в результаті тимчасових доступів; відповідей на запити про міжнародну правову допомогу від компетентних органів Латвійської Республіки та Швейцарської Конфедерації; Державної казначейської служби України на запити НАБУ, за якими встановлено, що у період, коли відбувалося бюджетне відшкодування ПДВ в 2015-2016 роках, на рахунки товариств, контроль над якими здійснювався ОСОБА_10, відбувалося перерахування коштів з «AVONEX Limited» та «ULF TRADE AG» (через рахунки компаній-транзитерів) на компанії-нерезиденти («RN Group Limited», «LAMAGAN VENTURES LIMITED» та «NEWLINE LEADER LTD»). Окрім того, також в січні-березні 2016 року мало місце перерахування через низку компаній частини коштів з Державного бюджету України в якості відшкодування ПДВ на рахунки компаній-нерезидентів («RN Group Limited», «LAMAGAN VENTURES LIMITED» та «NEWLINE LEADER LTD») (т. 5, а.с. 126-144);

-протоколами огляду від 17.11.2020 та 22.10.2021 інформації щодо телефонних з`єднань за номерами мобільного зв`язку ОСОБА_18 та ОСОБА_20 за період 2015-2016 років (т. 5, а.с. 145-171);

-протоколами огляду від 12.05.2021 та 29.11.2021 вилучених під час обшуку мобільного телефону та системного блоку ПК ОСОБА_20, під час якого встановлено, що останній спілкується з ОСОБА_31 та ОСОБА_32 стосовно перерахування коштів (т. 5, а.с. 172-193);

-протоколами огляду речей від 11.05.2021 та 04.06.2021 - фотокарток ОСОБА_18 та блокноту, вилучених під час обшуку за робочим місцем ОСОБА_20, в якому наявні записи про відвідування ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_27, а також записи стосовно ОСОБА_35 та ОСОБА_36 (т. 5, а.с. 198-227);

-протоколом про результати здійснення НСРД від 06.02.2019 стосовно ОСОБА_37, відповідно до якого встановлено, що останній консультував своїх знайомих з приводу відкриття рахунків в банках-нерезидентах та стосовно діяльності компаній-нерезидентів. Крім того встановлено, що ОСОБА_38 і ОСОБА_39 ) працювали за дорученнями ОСОБА_37 (т. 6, а.с. 1-25);

-протоколом про результати здійснення НСРД від 06.02.2019 стосовно ОСОБА_40, відповідно до якого встановлено, що остання працювала за дорученнями ОСОБА_37, вирішувала за його проханням питання стосовно перерахування коштів на рахунки різних компаній за кордон, будучи належним чином обізнаною у даній сфері (т. 6, а.с. 26-64);

-протоколом про результати здійснення НСРД від 16.04.2019 стосовно ОСОБА_41, відповідно до якого встановлено, що останній підписував окремі документи щодо відкриття рахунку чи щодо інших питань саме на прохання ОСОБА_42 ( ОСОБА_43 ) (т. 6, а.с. 65-104);

-протоколом про результати здійснення НСРД від 30.11.2021 стосовно ОСОБА_22, відповідно до якого встановлено, що останній був обізнаним і обговорював із ОСОБА_34 умови угоди стосовно компанії «LAMAGAN VENTURES LIMITED», а також спілкувався з ОСОБА_23 та іншими особами відносно виконання доручень свого брата - ОСОБА_18 (т. 6, а.с. 105-160);

-протоколом про результати здійснення НСРД від 30.11.2021 стосовно ОСОБА_23, відповідно до якого встановлено, що останній узгоджував умови договорів стосовно компанії «LAMAGAN VENTURES LIMITED» та надавав доручення для виконання ОСОБА_22 (т. 6, а.с. 161-202);

-протоколом про результати здійснення НСРД від 09.11.2021 стосовно ОСОБА_44, відповідно до якого встановлено, що останній спілкувався з реєстраційними агентами стосовно діяльності компанії «LAMAGAN VENTURES LIMITED», надсилав та отримував проєкти документів вказаної компанії, а також отримував інформацію про перерахування коштів, які надходили на рахунки компанії «LAMAGAN» від «RN Group Limited», «Ipson» та «Shellrock Sales Inc» (т. 6, а.с. 203-242);

-протоколами огляду від 06.03.2019 та 12.03.2019 речей та документів, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_40, за яким встановлено наявність аркушів із рукописними написами з прізвищами « ОСОБА_45 » та сумами коштів, а також проєкти контрактів з компанією «Ipson Holding Limited» (т. 7, а.с. 1-25);

-протоколом огляду від 06.07.2020 телефону ОСОБА_24, вилученого під час обшуку від 11.11.2019, за яким встановлено обставини спілкування ОСОБА_10 з ОСОБА_20 та ОСОБА_18, а також довірених осіб ОСОБА_10, в тому числі із керівниками ГУ ДПС в областях та працівниками ДПС стосовно обставин відшкодування ПДВ та включення до узагальненої інформації відповідних відомостей щодо товариств про відшкодування ПДВ (т. 7, а.с. 26-250);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_46 від 03.11.2021, який повідомив, що під час роботи на посаді заступника Голови ДФС у 2015 році йому стали відомі факти зловживань ОСОБА_31 під час відшкодування ПДВ підприємствам, які були підконтрольні ОСОБА_47, незаконність відшкодування полягала у неправомірному формуванні податкового кредиту шляхом надання документів щодо операцій, які фактично не відбувалися; за своєчасне і швидке відшкодування ПДВ платники мали надати неправомірну вигоду у розмірів до 22 %; якщо платник не надавав правомірну вигоду, то відшкодування ПДВ затягувалося та проводилися додаткові перевірки (т. 8, а.с. 1-6);

-протоколами допиту свідка ОСОБА_40 від 14.03.2019 та від 25.03.2019, яка повідомила, що вона протягом 2015-2016 років виконувала обов`язки секретаря та помічника ОСОБА_37, який мав ряд компаній, зареєстрованих за кордоном, («Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Shellrock Sales Inc» та ін.) і рахунки, в тому числі в Латвійському банку «Regional Investment Bank». ОСОБА_40, на прохання останнього, забезпечувала при цьому здійснення фінансових операцій в системі клієнт-Банк, а також готувала за дорученням ОСОБА_37 шаблонні договори для компаній «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc» (т. 8, а.с. 7-27);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_41 від 26.03.2019, який повідомив, що він працював водієм ОСОБА_37 протягом 2015-2019 років, відношення до діяльності компанії «Shellrock Sales Іпс» та управління банківськими рахунками цієї компанії не має, проте інколи ОСОБА_48 давав для підпису свідку документи, в тому числі іноземною мовою, які свідок не читав, пояснюючи про необхідність їх підписання як довіреною особою (т. 8, а.с. 28-34);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_49 від 03.12.2018, який повідомив, що він не має відношення до діяльності компаній «Ktonel Holdings Limited» та «Lazer Plus Limited» і йому вперше, саме під час допиту, стало відомо, що він є представником, директором та бенефіціарним власником зазначених товариств, зареєстрованих за кордоном (т. 8, а.с. 35-40);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_50 від 26.03.2019, який повідомив, що знає ОСОБА_37 давно і під час зустрічі у м. Київ приблизно у 2009 році ОСОБА_48 йому пояснив, що може надавати послуги з реєстрації компаній за кордоном і відкриття рахунків в банках за межами України. Приблизно у 2012 році ОСОБА_48 допомагав і оформлював договори купівлі-продажу товарів медичного призначення за кордоном від імені компаній-нерезидентів підконтрольних ОСОБА_51 - «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings united», «Lazer Plus Limited» і всі питання стосовно перерахування коштів вирішувалися або з ОСОБА_33, або із ОСОБА_40 (т. 8, а.с. 41-46);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_52 від 03.08.2020, яка повідомила, що вона працювала на посаді начальника ГУ ДФС у Івано-Франківській області протягом 2015-2016 років. У 2015 році представником компаній, які були на обліку в ГУ ДФС у вказаній області і бенефіціарним власником яких був ОСОБА_10 була ОСОБА_24 ; стосовно відшкодування ПДВ підприємствам, які перебували на обліку, обласний апарат зводив інформацію та направляв її на Київ (де інформація перевірялася), і після того як інформація надходила з Києва виписувалися висновки в казначейство кожного району, де на обліку знаходився платник для відшкодування ПДВ. Свідок також повідомила, шо бачила ОСОБА_20 у кабінеті ОСОБА_18 під час зайняття останнім посади Голови ДФС (т. 8, а.с. 47-51);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_53 від 28.12.2020, яка повідомила, що вона працювала у Куликівському відділенні Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області і пам`ятає про відшкодування ПДВ ТОВ «Егрес Агро», яке тісно співпрацювало з ТОВ «Сіверське» і вказані підприємства орендували один в одного техніку, купували худобу, ймовірно лише на папері, бо вказані операції були сумнівними (т. 8, а.с. 66-69);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 11.11.2021, яка повідомила, що вона працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Мілвуд» протягом 2015-2016 років і протягом вказаного періоду підприємство систематично отримувало відшкодування ПДВ, у товариства виникали затримки у зв`язку з відшкодуванням ПДВ у цей період, так як були зауваження з боку головного офісу ДФС в м. Києві, у зв`язку з чим потрібно було проводити додаткові перевірки. Також товариство направляло скарги до ДФС України (т. 8, а.с. 79-83);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 16.12.2021, який повідомив, що протягом 2009-2020 років працював на посаді директора ТОВ «Вівад 09» і протягом 2015-2016 років відбувалися затримки із відшкодуванням ПДВ, у зв`язку із відсутністю узагальненої інформації від ДФС України в органах казначейства. Товариство було вимушено звернутися до суду стосовно протиправної бездіяльності, в тому числі ДФС, щодо ненадання узагальненої інформації про суми відшкодування ПДВ товариству та стягнення пені з Держбюджету за несвоєчасне відшкодування ПДВ, і позовні вимоги товариства були задоволені (судом першої інстанції та підтримані в апеляційному та касаційному порядку) (т. 8, а.с. 84-91);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 23.09.2021, яка повідомила, що працює на посаді головного бухгалтера ТОВ «Агро Імекс» з липня 2011 року, в 2015 році товариство отримувало відшкодування ПДВ за деклараціями січень-червень 2015 року, однак лише в кінці 2015 року, хоча подавали декларації вчасно - помісячно. Через це товариство було вимушено скаржитися до керівництва ДКСУ, ДФС та Прем`єр-Міністра України. Відповідно до відповіді від керівництва ДФС встановлено наступні причини затримок у відшкодуванні ПДВ: у цей період «здійснюються процедури для проведення перевірок достовірності бюджетного нарахування з ПДВ», хоча перевірки вже були проведені місцевими органами ДФС і порушень виявлено не було. Лише після скарг до Ради бізнес-омбудсмена ситуація з відшкодуванням ПДВ їх товариству трохи виправилася (т. 8, а.с. 92-98);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 23.12.2021, який повідомив, що з 2007 року працює на різних посадах у комунальному підприємстві «Львівтеплоенерго». Підприємство мало право отримати відшкодування ПДВ за деклараціями вересень-жовтень 2015 року у розмірі понад 3 млн грн, однак через затримку фактично отримало вказане відшкодування лише 27.05.2016. Причинами затримок відшкодування ПДВ була відсутня узагальнена інформація у органах ДКСУ від ДФС (згідно офіційних відповідей податкових органів на листи). Лише після подання позову до суду 27.05.2016 було відшкодовано ПДВ за деклараціями вересень-жовтень 2015 року, тому товариство зменшило позовні вимоги, а саме залишило лише вимогу про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ і за відповідним рішенням з суду (яке було залишено в силі в апеляційній інстанції) товариству сплачено пеню з Державного бюджету у розмірі понад 140 тис. грн та судові витрати за несвоєчасне відшкодування ПДВ (т. 8, а.с. 99-104);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 12.10.2021, яка повідомила, що працює з 1992 року на посаді директора ТОВ «Джі-Ен-Ел» і товариство у зв`язку із здійсненням експортних операцій мало право та отримувало відшкодування ПДВ у 2015-2016 роках, проте із затримками (затримки в цей період були і в інших товариствах Чернігівської області). Затримки виникали саме через відсутність узагальненої інформації від ДФС України. Так, станом на кінець 2015 року товариство не отримало відшкодування ПДВ за деклараціями квітень, травень, липень та вересень 2015 року, хоча вчасно були подані декларації (щомісячно) і протягом 1-2 місяців з дати подання декларацій були проведені податкові перевірки достовірності нарахування від`ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ за результатами яких не було виявлено порушень норм законодавства. Товариство було вимушене скаржитися та звертатися до суду з позовами з метою порушення відновлених прав. Так, Касаційним адміністративним судом було підтверджено рішення судів попередніх інстанцій та зобов`язано виплатити з Держбюджету понад 400 тис. грн за затримку у відшкодуванні ПДВ. Крім того свідку на мобільний телефон дзвонили декілька разів протягом 2015 року сторонні особи, які пропонували домовитися про «прискорення» відшкодування ПДВ підприємству за грошову винагороду (т. 8, а.с. 105-111);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 15.10.2021, який повідомив, що з 2012 року працює на посаді члена наглядової ради ПрАТ «ТД «Гідросила» і товариство завжди отримувало відшкодування ПДВ у зв`язку із здійсненням експортних операцій (близько 80 відсотків продукції реалізовується за кордон). Свідку відомо, що починаючи з середини 2015 року товариство не отримувало відшкодування ПДВ (в цей час змінилося керівництво ДФС України) і точні причини свідку не відомі, проте у середині 2015 року йому на мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік та попросив про зустріч по важливому питанню, під час якої вказаний невідомий чоловік повідомив, що ситуація із відшкодуванням ПДВ змінилася і потрібно «платити» 35 відсотків від суми відшкодування ПДВ. Також він повідомив, що не обов`язково готівковими коштами, а можна перерахувати кошти на «офшорний рахунок». Чоловік відповів свідку, що платять всі, навіть народні депутати. Після відмови свідка платити, компанії, де він є власником, перестали отримувати відшкодування ПДВ (т. 8, а.с. 112-118);

-протоколом огляду документів від 23.02.2022 - отриманих в результаті допиту свідків представників товариств реального сектору економіки та комунальних підприємств, які мали затримки у відшкодуванні ПДВ протягом 2015-2016 років і скаржилися у податкові органи, Раду бізнес-омбудсмена та суди (т. 8, а.с. 119-166);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_54 від 22.10.2018, яка повідомила, що питання погодження відшкодування ПДВ в кінці 2015 року вирішував ОСОБА_20 і саме після домовленостей з ОСОБА_55 про надання неправомірної вигоди на рахунки компанії нерезидента в швейцарському банку в сумі понад 300 тис. доларів США було відшкодовано ПДВ платнику (т. 8, а.с. 167-172).

64.Отже, на переконання слідчого судді, описана у клопотанні детектива та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження вказують на наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 369 КК, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

65.Водночас, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності, достовірності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

66.Тому, слідчий суддя вважає, що доводи сторони захисту про недостовірність показань свідків, недостатність доказів, які б підтверджували окремі складові підозри, зокрема щодо безтоварності господарських операцій, з якими сторона обвинувачення пов`язує факт надання неправомірної вигоди, доводи про неконкретність формулювань підозри, доводи щодо оцінки окремих фактів викладених у підозрі на предмет їх відповідності національному законодавству (щодо черговості відшкодування ПДВ), не можуть бути предметом оцінки під час цього провадження, а підлягатимуть оцінці судом, за результатами розгляду висунутого обвинувачення, якщо відповідне провадження надійде до суду.

Щодо оголошення ОСОБА_10 в міжнародний розшук

67.Із матеріалів клопотання вбачається, що постановою старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_17 від 02.11.2022 оголошено міжнародний розшук ОСОБА_10 (т. 1, а.с. 159-160).

68.Підставами для оголошення розшуку ОСОБА_10 стали відсутність даних щодо його місцезнаходження та ухилення останнього від слідства.

69.Слідчим суддею, на підставі досліджених матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_10 викликався до органу досудового розслідування в порядку, визначеному главою 11 КПК, для участі в проведенні слідчих та процесуальних дій на 20.10.2022, 21.10.2022, 01.11.2022, 07.11.2022, 11.11.2022 та 15.11.2022 (т. 1, а.с. 57, 58, 101, 109, 119, 127). Так, повістки (виклики на 20.10.2022, 21.10.2022) направлено 17.10.2022 житлово-експлуатаційній організації за відомим місцем його проживання і реєстрації та за місцем роботи (т. 1, а.с. 59, 60, 68, 72, 75), а також в цей день надсилалися шляхом направлення їх засобами програм обміну цифрових повідомлень (месенджер) Telegram на особистий номер телефону ОСОБА_10 (отримано сповіщення про їх доставку абоненту) (т. 1, а.с. 80-81). Також, повістки (виклики на 01.11.2022, 07.11.2022, 11.11.2022 та 15.11.2022) завчасно (не пізніше ніж за три дні до дня, коли підозрюваний зобов`язаний прибути за викликом) публікувалися в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр») (т. 1, а.с. 102-103, 110-111, 120-121, 128-129), на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро (т. 1, а.с. 104-108, 112-116, 122-126, 130-134). Окрім того, повістка про виклик на 07.11.2022 надсилалася захисникам ОСОБА_10 (т. 1, а.с. 117-118).

70.Відповідні дані, вказують на те, що орган досудового розслідування дотримався встановленого ст. 135 КПК порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні та добросовісно використав всі доступні способи сповіщення ОСОБА_10 про виклик.

71.Доводи сторони захисту, про те, що єдиним можливим способом здійснення виклику ОСОБА_10 є скерування повістки в порядку міжнародного співробітництва за відомою органу досудового розслідування адресою в Республіці Австрія, слідчий суддя відхиляє з мотивів, аналогічних тим, які вже наведені у цій ухвалі, під час оцінки процедури здійснення повідомлення про підозру.

72.Водночас, слідчий суддя зазначає, що можливість безпосереднього вручення та ознайомлення ОСОБА_10 зі змістом судових повісток залежала виключно від підозрюваного.

73.Процесуальне законодавство не пов`язує порядок вручення судового виклику з бажанням учасника провадження одержати такий судовий виклик. Підозрюваний може не ознайомлюватись зі змістом виклику, направленого телефоном або поштою, проте це не може бути свідченням недотримання детективом визначеного КПК порядку сповіщення підозрюваного про час та місце його виклику.

74.Не вчинення підозрюваним дій щодо отримання чи ознайомлення з судовою повісткою, направленою згідно з визначеним КПК порядком, свідчить лише про його недобросовісну процесуальну поведінку. Власне, як вбачається з даних, щодо направлених детективом на телефон ОСОБА_10 повісток на 20.10.2022 та 21.10.2022, останній не здійснив дії щодо їх прочитання, хоча і прочитав файл з текстом повідомлення про підозру, який був направлений одночасно з вже згаданими повістками.

75.Зазначене, слідчий суддя розглядає як свідомий прояв поведінки підозрюваного, що свідчить на його небажання виконувати свої процесуальні обов`язки, щодо з`явлення за викликом до детектива.

76.Посилання сторони захисту на те, що окремі повістки могли надійти на адресу підозрюваного із запізненням, не можуть слугувати належним обґрунтуванням для оспорювання законності рішення щодо оголошення підозрюваного у розшук, оскільки підозрюваний жодного разу не повідомляв орган досудового розслідування про те, що перешкодою прибуття його до органу досудового розслідування стали саме такі обставини. Водночас, згідно зі ст. 42 КПК підозрюваний мав обов`язок прибути за викликом до детектива, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це.

77.З цього приводу слідчий суддя також зазначає, що в той час як фундаментальний принцип змагальності провадження вимагає, щоб повістки були належним чином вручені учаснику кримінального провадження, відповідні гарантії не заходять так далеко, щоб зобов`язувати органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему (як приклад, аналогічні підходи до оцінки процедури вручення викликів, застосовані ЄСПЛ у рішенні у справі «Войцеховський проти України» («Voytsekhovskyy against Ukraine») від 26.01.2023).

78.Отже, сторона обвинувачення може нести відповідальність лише за ненадсилання відповідних документів учаснику кримінального провадження. Проте, одного лише факту, що заявник міг несвоєчасно отримати кореспонденцію, надіслану йому детективом, недостатньо для того, щоб закласти аргументовану основу для доводів про те, що права підозрюваного були порушені.

79.Більше того, слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_10 не запитав детективів про стан кримінального провадження, де він є підозрюваним, протягом декількох місяців після оголошення про підозру, незважаючи на те, що повістки про виклик надсилалися його захисникам, а також незважаючи на високу ймовірність, враховуючи провадження, що орган досудового розслідування буде здійснювати процесуальні дії за його участі, зокрема, допит.

80.У зв`язку з цим, слідчий суддя зазначає, що підозрюваний зобов`язаний виявляти особливу старанність у захисті своїх інтересів і вживати необхідних заходів, щоб залишатися в курсі подій у кримінальному провадженні.

81.З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в цій справі не було доведено, що орган досудового розслідування несе відповідальність за те, що заявник міг несвоєчасно отримати повістки та не з`явився за викликом. Подані з цього приводу доводи сторони захисту слідчий суддя вважає явно необґрунтованими, а тому відхиляє їх.

82.Водночас, слідчий суддя бере до уваги, що у своєму публічному виступі перед журналістами, підозрюваний ОСОБА_10, коментуючи обставини щодо можливого його повернення в Україну, зазначив про таке: «… я точно не хочу приїжджати і зв`язуватися з кримінальними справами…» (т. 1 а.с. 150).

83.Наведене, на переконання слідчого судді, дає достатні підстави для висновків, щодо обізнаності підозрюваного щодо розпочатих стосовно нього кримінальних проваджень та його наміру на ухилення від процесуального обов`язку щодо явки до детектива.

84.Далі слідчий суддя зазначає, що підставою для оголошення розшуку ОСОБА_10 стала також наявність інформації з центральної підсистеми Державної прикордонної служби України «Аркан» про те, що 23.10.2019 ОСОБА_10 виїхав за межі України та на територію України не повертався (т. 1, а.с. 144-148).

85.У відповідній постанові прийнято також рішення про її направлення до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні.

86.Як вже зазначалося вище, у ч. 6 ст. 193 КПК передбачено, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного можливе у разі якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

87.Тобто положення ч. 6 ст. 193 КПК не зобов`язують при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу доводити факт перебування особи в розшуку, йдеться лише про оголошення в міжнародний розшук.

88.Чинний КПК не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК).

89.Винесена детективом або прокурором на підставі ст. 281 КПК постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення розшуку оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів в межах державного розшуку, або для звернення за міжнародною правовою допомогою - при міждержавному або міжнародному розшуку. Тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.

90.Слідчий (детектив) вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол так і поза нею.

91.Отже з урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає доведеним той факт, що ОСОБА_10 оголошено у міжнародний розшук.

92.Відповідно, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту, щодо того, що детективом та прокурором не додано до клопотання про обрання запобіжного заходу доказів виконання вимог статті 281 КПК, а відтак, не підтверджено документально наявності сукупності обставин, необхідних для встановлення факту оголошення ОСОБА_10 у міжнародний розшук.

Щодо наявності заявлених у клопотанні детектива ризиків

93.Слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 1 ст. 177 КПК, відповідно до яких метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.

94.Отже, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

95.Виходячи саме з такого розуміння положень ч. 1 ст. 177 КПК слідчий суддя буде розглядати питання щодо наявності заявлених у клопотанні детектива ризиків.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

96.На переконання слідчого судді, заявлений детективом ризик переховування ОСОБА_10 обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 КК, у якому підозрюється ОСОБА_10, є тяжким корупційним, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

97.Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК).

98.Зазначене слідчий суддя оцінює у сукупності із поведінкою ОСОБА_10, який, згідно наявної інформації з центральної підсистеми Державної прикордонної служби України «Аркан», 23.10.2019 виїхав за межі України та на територію України не повертався (т. 1, а.с. 144-148). Окрім того, як вже було зазначено вище, відповідно до протоколу огляду від 15.11.2022 встановлено, що в своєму інтерв`ю, опублікованому 31.10.2022 після повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52017000000000717, ОСОБА_10 зазначив, що не має наміру повертатися в Україну: «я точно не хочу приїжджати і зв`язуватися з кримінальними справами», що теж свідчить про можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

99.Надаючи оцінку існуванню ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя також враховує майновий стан підозрюваного, який свідчить про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах переховування за кордоном у зв`язку з володінням значними матеріальними активами як в Україні, так і за кордоном.

100.Окрім того, члени родини ОСОБА_10 не перебувають на території України з 2019 року, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків у підозрюваного в Україні (т. 1, а.с. 147-148).

101.Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті відомості щодо підозрюваного, в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

102.Водночас, надані стороною захисту документи, які вказують на позитивні характеристики підозрюваного, не є достатньою підставою, яка б могла нівелювати відповідний ризик.

103.Окрім того, слідчий суддя також вважає необґрунтованими посилання сторони захисту, на рішення ЄСПЛ у справах Клішин проти України, Развозжаєв проти Росії та України та Удальцов проти Росії, для доведення своєї позиції у справі, щодо відсутності заявленого ризику переховування. На переконання слідчого судді зазначені рішення були ухвалені у справах, що мали обставини відмінні від тих, які є у цій справі, а отже відповідні посилання є нерелевантними. Сторона захисту здійснила лише вибіркове цитування висновків ЄСПЛ без врахування їх контексту. Зокрема, за змістом рішення у справі Развозжаєв проти Росії та України та Удальцов проти Росії, до заявника було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою після того, як він сам з`явився, щоб зробити явку з повинною (п. 202 рішення), чого слідчим суддею не встановлено щодо підозрюваного ОСОБА_10 .

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

104.Слідчий суддя погоджується з доводами детектива щодо існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

105.Обставини та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10, може свідчити про високий рівень підготовки та конспіративності його дій та іншого співучасника під час вчинення кримінального правопорушення, а також про ймовірну здатність ОСОБА_10 приховувати та маскувати свої протиправні дії усіма доступними засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню у різний спосіб.

106.Зокрема, згідно з повідомленням про підозру до перерахування ОСОБА_10 коштів на рахунки підконтрольних ОСОБА_18 та його наближеним особам («RN Group Limited», «Newline Leader Ltd», «Lamagan Ventures Limited») було залучено п`ять компаній нерезидентів - «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc.» та «Sanda Commerce LLP», номінальні директори яких фактичного відношення до їх діяльності не мали.

107.Також, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином доводиться такими обставинами:

1)Після направлення під час досудового розслідування запиту про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні до компетентних органів Швейцарської Конфедерації та початку його виконання, особисто ОСОБА_10, здійснював спроби ініціювати на території вказаної країни досудове розслідування відносно детектива, який склав такий запит, а також щодо прокурора, який його погодив (т. 8, а.с.182-189).

Слідчий суддя вважає, що відповідні дії хоча і свідчать про реалізацію ОСОБА_10 своїх законних прав на звернення до правоохоронних органів, проте дають підстави для висновків про можливість зловживання цим правом з метою перешкоджання та затягування кримінального провадження. Такі висновки слідчого судді також ґрунтуються на оцінці процесуальної поведінки сторони захисту у цій справі, про що слідчий суддя детальніше зазначить нижче.

2)Під час огляду телефону представника ОСОБА_10 - ОСОБА_24, встановлено, що ОСОБА_56, який займає посаду Директора Бюро економічної безпеки України, повідомляв останню про свою готовність виконати будь-які прохання ОСОБА_24 . Отже існує ризик залучення правоохоронців з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Також, зазначене вказує, що підозрюваний ОСОБА_10, як особисто так і через інших осіб, що мають стійкі ділові та дружні зв`язки з представниками правоохоронних органів, органів державної влади, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом погроз, тиску на учасників, сторін кримінального провадження, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

3)У березні 2020 року мала місце спроба змінити підслідність у кримінальному провадженні (№ 52017000000000717) за ініціативи Голови СБУ через Генерального прокурора, у зв`язку з нібито неефективністю досудового розслідування детективами НАБУ «за оперативного супроводу оперативних підрозділів Центрального управління СБУ», хоча оперативні працівники не проводили жодних слідчих чи інших процесуальних дій в рамках вказаного провадження, оскільки вони їм і не доручалися детективами НАБУ (т. 8, а.с.190). Зазначене, дає достатні підстави для висновків, щодо можливого поза процесуального впливу фігурантів провадження, зокрема ОСОБА_10, на хід кримінального провадження, за допомогою зв`язків у правоохоронних органах.

Щодо врахування інших обставин кримінального провадження

108.Виходячи з наведених положень кримінального процесуального закону слідчий суддя, ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні матеріалах та поясненнях сторін провадження, враховує, окрім уже наведених обставин, наступні.

109.Серед даних про особу підозрюваного слідчий суддя враховує таке.

110.Обставини, які б свідчили про те, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_10 перешкоджає обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді не повідомлялися.

111.ОСОБА_10 є підозрюваним у вчиненні іншого кримінального правопорушення. Останньому в рамках кримінального провадження № 52019000000001195 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК (т. 1, а.с. 253-258).

112.З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_10 .

113.Поряд з цим, у рамках цього провадження слідчий суддя не перевірятиме питання недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам. Адже, відповідно до ст. 194 КПК такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно із ч. 6 ст. 193 КПК під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя перевіряє наявність лише підстав, встановлених у ст. 177 КПК. До того ж, КПК визначає єдиний запобіжний захід, щодо якого можливе саме обрання - це тримання під вартою.

114.Відповідно до положень абз. 7 ч. 4 ст. 183, ч. 4 ст. 197 КПК слідчий суддя не визначає розмір застави та не зазначає строку дії цієї ухвали.

V. Щодо зловживань процесуальними правами

115.Кримінальний процесуальний закон України не містить окремого положення, яке визначає випадки та наслідки зловживання процесуальними правами. Водночас, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Верховний Суд, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 07.02.2022 у справі № 266/108/22, від 07.11.2022 у справі № 757/9655/22-к, та ін.).

116.Отже, відсутність визначеного законом переліку зловживань процесуальними правами учасників кримінального провадження, не означає, що такі зловживання не можуть бути встановлені слідчим суддею під час здійснення правосуддя, а особи які їх вчиняють не зазнають негативних наслідків своєї поведінки.

117.З урахуванням завдань кримінального провадження та з огляду на визначені процесуальним законом повноваження слідчий суддя може визнати зловживанням процесуальними правами будь-які дії, які мають відповідну спрямованість.

118.З огляду на це, а також на винятковість ситуації, що мала місце у цій справі, слідчий суддя вважає за необхідне окремо зазначити про системні процесуальні зловживання сторони захисту, які супроводжували весь процес розгляду погодженого прокурором клопотання детектива про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_10 та мали на меті затягування кримінального провадження, створення передумов для можливості оскарження рішення слідчого судді з процесуальних підстав.

119.Відповідні зловживання процесуальними правами мали такі прояви:

-неприбуття захисників ОСОБА_57 до суду на розгляд клопотання детектива;

-не ознайомлення окремих захисників з матеріалами цього клопотання упродовж більш ніж двох тижнів;

-обрання способу залучення підозрюваним захисників до участі у кримінальному провадженні, який сприяє затягуванню кримінального провадження (обмеження повноважень захисників виключно можливістю брати участь в одному судовому засіданні або навіть можливістю подання окремої заяви, почергове збільшення кількості захисників, що здійснюють захист, зокрема, останній з п`яти захисників прибув до суду коли судове засідання вже тривало декілька годин, а загальний розгляд клопотання детектива тривав понад три тижні);

-повторне заявлення відводів у кримінальному провадженні, які в більшості зводилися до незгоди з процесуальними рішеннями чи діями слідчого судді, прокурора, секретаря судового засідання (загалом, лише під час розгляду слідчим суддею клопотання детектива про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_10 стороною захисту було подано чотири заяви про відвід слідчого судді, дві заяви про відвід прокурора, одна заява про відвід секретаря судового засідання. Окрім того, стороною захисту у кримінальному проваджені були подані окремі заяви про відвід слідчого судді, прокурора та детектива, які були передані для окремого їх розгляду суддями ВАКС). Зазначення стороною захисту як підстави для відводу слідчого судді - порушення порядку автоматизованого розподілу справи, лише на четвертому тижні розгляду клопотання детектива, за наявності даних щодо розподілу ще на початок розгляду відповідного клопотання;

-ініціювання стороною захисту перед судом апеляційної інстанції питання щодо передачі справи до іншого суду, у зв`язку із непідсудністю ВАКС такої справи, на переконання сторони захисту;

-численні випадки заявлення клопотань про відкладення судових засідань з підстав, які не передбачені КПК та які обумовлені виключно поведінкою сторони захисту (серед таких підстав: необхідність надання часу на ознайомлення з матеріалами справи після того, як слідчий суддя вже надавав достатній час для цього; необхідність надання додаткових документів, у той час, як розгляд клопотання вже тривав понад три тижні; подання відводів прокурору та детективу, які передано на розгляд іншому слідчому судді; звернення до суду апеляційної інстанції з питанням щодо передачі справи до іншого суду, у зв`язку із її непідсудністю ВАКС);

-порушення порядку в судовому засіданні, що полягало у висловлюванні захисника без дозволу головуючого, не реагування на розпорядження головуючого у судовому засіданні, щодо зупинки виступу захисника.

-частина виступів захисників зводилась до неодноразового повторення тотожних пояснень щодо предмету розгляду.

120.З огляду на такі процесуальні зловживання, слідчим суддею: ухвалювались рішення щодо залучення/заміни захисника з центру надання безоплатної правової допомоги; порушувалось перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати адвоката до дисциплінарної відповідальності, питання про дисциплінарну відповідальність адвоката; скеровувалось повідомлення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про неналежне виконання адвокатом покладених на нього обов`язків щодо надання безоплатної правової допомоги; визначався достатній процесуальний строк, упродовж якого сторона захисту мала завершити ознайомлення із матеріалами клопотання; ухвалювались рішення щодо залишення без розгляду відводів слідчому судді, прокурору, як таких що мають ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, а також рішення про відмову у відводах прокурору та секретарю судового засідання; ухвалювались рішення про відмову у відкладенні судових засідань через безпідставність відповідних клопотань; у зв`язку із невиконанням розпорядження головуючого захисником слідчим суддею робились попередження про відповідальність за неповагу до суду; встановлювався часовий регламент виступів сторони захисту.

121.Як наслідок таких системних процесуальних зловживань сторони захисту, розгляд слідчим суддею погодженого прокурором клопотання детектива про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_10 тривав майже місяць.

122.Оцінюючи відповідні дії сторони захисту як зловживання процесуальними правами слідчий суддя враховував таке.

123.У постанові Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначається, що оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати існування випадків зловживання процесуальними правами. Водночас слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.

124.Заборона зловживання правами закріплена і у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви. Як наслідок - позбавлення суб`єктивного права на звернення до ЄСПЛ, що певним чином є заходом відповідальності заявника. У свою чергу, критерії зловживання правом визначаються не в Конвенції, а в рішеннях ЄСПЛ. Встановлення наявності зловживання правом ЄСПЛ в кожному конкретному випадку вирішує виходячи із прецедентів, які загалом сформували систему випадків зловживання правом.

125.З урахуванням можливості використання практики ЄСПЛ як джерела права в Україні, вважаю, що такі підходи у питанні протидії процесуальним зловживанням мають бути сприйняті і у судовій практиці України.

126.Оскільки зловживання правом не становить собою правопорушення, його наслідком повинно бути переважно не застосування відповідних санкцій національними судами, а відмова у захисті права, яке спрямоване на зловживання.

127.Саме з такого розуміння наслідків зловживань процесуальними правами слідчий суддя виходив, коли ухвалював відповідні рішення у цій справі.

128.З огляду на системність процесуальних зловживань сторони захисту, не ухвалення слідчим суддею відповідних рішень, спрямованих на протидію таким зловживанням, мало б своїм наслідком неможливість розгляду клопотання детектива, затягування кримінального провадження, та як наслідок, невиконання завдань кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, у кримінальному провадженні № 52023000000000043 - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1