- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/671/23
Провадження 1-кп/991/14/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42018111030000415 від 09.10.2018,
установив:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018111030000415 від 09.10.2018, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Під час підготовчого судового засідання захисники обвинуваченого ОСОБА_6, звернулися із письмовим клопотанням про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, з огляду на його невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Викладене в обвинувальному акті обвинувачення носить неконкретний характер та має суттєві протиріччя щодо формулювання об`єктивної сторони, вчинених ОСОБА_6 як за версією сторони обвинувачення, протиправних діянь.
Так, згідно формулювання обвинувачення, ОСОБА_6, обіймаючи посаду Білоцерківського міського голови, діючи умисно всупереч інтересам територіальної громади міста Біла Церква Київської області щодо ефективного розпорядження комунальним майном (коштами) використав службове становище міського голови з метою одержання неправомірної вигоди фізичною особою - ОСОБА_7, шляхом придбання у комунальну власність територіальної громади міста біла Церква за завідомо завищеною вартістю об`єкту незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді шкоди територіальній громаді міста Біла Церква. Під тяжкими наслідками зазначено завдання інтересам територіальної громади м. Біла Церква збитків у сумі 8 733 438 грн, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
Водночас, є незрозумілими певні обставини, відповіді на які обвинувальний акт не містить, а саме: яку саме вигоду, тобто розмір такої вигоди у грошовому еквіваленті отримав ОСОБА_7, та як розмір такої вигоди співвідноситься із сумою завданої інтересам територіальної громади шкоди; чому саме, з огляду на факт отримання коштів в рівних долях двома фізичними особами, за твердженням сторони обвинувачення у висунутому обвинуваченні - ОСОБА_6 діяв виключно в інтересах тільки однієї фізичної особи - ОСОБА_7 ; звідки у органу досудового слідства впевненість щодо обізнаності ОСОБА_6 у використанні завідомо підробленого документа, та яким чином така версія сторони обвинувачення доводиться.
Тобто викладені в обвинувальному акті відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, не є достатніми для розуміння висунутого проти ОСОБА_6 обвинувачення.
Відсутність чіткого та конкретного формулювання обвинувачення із зазначенням необхідних відомостей, передбачених п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, порушує право обвинуваченого на захист і є підставою для повернення обвинувального акту прокурору відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, з думкою яких погодився обвинувачений ОСОБА_6, клопотання підтримали, просили задовольнити.
Захисники ОСОБА_11, ОСОБА_12, обвинувачений ОСОБА_7 під час вирішення клопотання покладалися на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, з огляду на необґрунтованість клопотання сторони захисту. Пояснив, що обвинувальний акт складений у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, суть обвинувачення викладена зрозумілою мовою. Висловлені стороною захисту доводи стосуються доведення чи не доведення вини ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення і не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту. Диспозиція статті 364 КК України не передбачає такої обов`язкової ознаки, як мотив. Обов`язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, є мета - отримання неправомірної вигоди, реалізацію якої буде доводити сторона обвинувачення доказами, які будуть долучатися під час розгляду обвинувального акта по суті. Щодо ролі другого співвласника об`єкту незавершеного будівництва, то він має процесуальний статус свідка у цьому кримінальному правопорушенні, відомості про що наявні в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, визначено частиною 2 ст. 291 КПК України. До яких належать: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).
Крім цього, згідно з ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Оскільки повернення обвинувального акту є правом, а не обов`язком суду, то підставою для повернення обвинувального акта не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити, чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Дослідивши поданий у межах цього кримінального провадження обвинувальний акт, суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення дотрималася вказаних вимог до обвинувального акта.
Так, поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний детективом та прокурором, який його затвердив, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
В обвинувальному акті міститься повний виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація вчиненого із посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення із зазначенням конкретних дій, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, а також інші обставини, що, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
Щодо тверджень сторони захисту про недолік викладу фактичних обставин в обвинувальному акті, то суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті, зокрема, зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).
Тобто, визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Адже виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг.
Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 року по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Доводи сторони захисту щодо розміру неправомірної вигоди та її співвідношення із сумою завданої інтересам територіальної громади шкоди фактично стосуються питання остаточної доведеності вини або невинуватості особи. Водночас таке питання не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні з огляду на мету цієї стадії та вичерпний перелік повноважень суду під час її проведення. Вирішення такого питання можливе виключно за результатами судового розгляду та на підставі дослідження і оцінки наданих суду доказів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зауваження сторони захисту щодо змісту обвинувального акта, зазначені у клопотанні про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, не дають підстав для його повернення та не перешкоджають призначенню судового розгляду у цьому кримінальному провадженні, тому у задоволенні клопотань належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3