- Головуючий суддя (ВАКС) : Шкодін Я.В.
справа №991/2079/23
провадження №1-кс/991/2111/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
«09» березня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива НАБУ ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
До Вищогоантикорупційного судунадійшло клопотаннястаршого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП ОГП процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.3 ст. 369 КК України, а також ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 255, ч.ч. 3, 4 ст. 368 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_5 не пізніше листопада 2021 року на території м. Одеси створили стійке ієрархічне об`єднання злочинну організацію та здійснювали керівництво нею, з метою встановлення контролю над діяльністю Одеської міської ради та систематичного отримання доходу від вчинення злочинів проти власності та службових злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів. До складу цієї злочинної організації, крім ОСОБА_6 та ОСОБА_5, увійшли посадові особи Одеської міської ради ОСОБА_8 (перший заступник Одеського міського голови), ОСОБА_9 (в.о. заступника Одеського міського голови керівник апарату виконавчого комітету Одеської міської ради), ОСОБА_10 (заступник Одеського міського голови директор департаменту фінансів Одеської міської ради), підпорядкований керівникам злочинної організації та їх довірена особа ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, кожен із яких виконував роль у спільній злочинній діяльності відповідно до визначених напрямків.
Для забезпечення належної взаємодії між учасниками злочинної організації, планування та узгодження своїх дій, що будуть спрямовані на реалізацію злочинного плану, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 організували офіс, куди прибуватимуть учасники злочинної організації для зустрічей у спеціально облаштованій кімнаті для переговорів з використанням спеціальних засобів протидії фіксації розмов та з дотриманням прихованого прибуття до Офісу.
Також, з метою забезпечення функціонування злочинної організації та реалізації їх злочинних планів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за участю ОСОБА_7 організували систематичне надання неправомірної вигоди службовим особам та депутатам Одеської міської ради, а також службовим особам інших органів державної влади.
Зібрані докази,що наявнів матеріалахкримінального провадження,на думкуоргану досудовогорозслідування,свідчать пропричетність ОСОБА_9 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень.
08 грудня 2022 року ОСОБА_9 повідомлено пропідозру увчиненні кримінальнихправопорушень, передбачених ч.3 ст. 255, ч.4 ст. 368 КК України.
Детектив зазначає, що у органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що до ОСОБА_9, який набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, у випадку розгляду справи по суті в суді, в разі доведення його вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 255, ч.4 ст. 368 КК України, може бути застосовано конфіскацію майна, у зв`язку з чим вважає, що існують підстави для накладення арешту на майно підозрюваного.
За результатами аналізу майнового стану ОСОБА_9 органом досудового розслідування було встановлено, що у його власності перебуває квартира площею 66,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Детектив вважає,що уразі незастосуванняобмежень щодопередачі тарозпорядження такиммайном існуютьобґрунтовані підставивважати,що цеможе призвестидо вжиття ОСОБА_9 заходів для організації проведення реєстраційних дій щодо вказаного в клопотанні майна шляхом зміни власника, приховати або ним розпорядитися, з метою уникнення стягнення такого майна як виду покарання.
Детектив просив розглядати клопотання без повідомлення підозрюваного ОСОБА_9 про такий розгляд з метою уникнення втрати такого майна.
Не порушуючи рівності сторін, реалізуючи передбачену законодавцем можливість (ч.2 ст.172 КПК України) та з метою досягнення дієвості запропонованого детективом заходу, слідчий суддя вважає, що строк, протягом якого виготовлятиметься повний текст рішення, буде достатнім органу досудового розслідування для його реалізації, після спливу якого змагальність сторін буде відновлена шляхом поінформованості усіх зацікавлених осіб про наявність арешту.
Керуючись п. 4 ч. 2 ст. 27, ст. 222 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню.
Позиція сторін у судовому засіданні.
В судовому засіданні детектив підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Заслухавши пояснення детектива та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає про наступне.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна (п.7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Як вбачається з поданого клопотання та підтверджується витягом з ЄРДР від 03 березня 2023 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року здійснюється за щодо створення та діяльності на території м. Одеси злочинної організації, створеної з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів проти власності у сфері господарської та службової діяльності.
В межахданого кримінальногопровадження,зокрема ОСОБА_9, підозрюється у вчиненнізлочинів, передбачених ч.3 ст. 255, ч.4 ст. 368 КК України.
Дослідивши обставини вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень та можливу роль ОСОБА_9 у них, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_9, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, не відступаючи від своїх висновків, які були зроблені в ухвалах від 15 грудня 2022 року (справа №991/6375/22), 10 лютого 2023 року (справа №991/1147/23), 06 березня 2023 року (справа №991/1816/23), слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочинами, доводячи причетність до них в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування заходів забезпечення, зокрема, арешту майна, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 255, ч.4 ст. 368 КК України, в межах даного кримінального провадження.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна та допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.ч.1,2ст.170КПК України).
Як зазначенов клопотанніта підтвердженодетективом всудому засіданні,метою арештумайна уданому кримінальномупровадженні єзабезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
Арешт майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ст.170 КПК України).
Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (ч.1 ст.59 КК України). Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Відповідно до матеріалів клопотання ОСОБА_9 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч.4 ст. 368 КК України.
Санкція ч.3 ст. 255 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна, а санкція ч.4 ст. 368 КК України від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, на детектива покладається обов`язок при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна надати документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема, підозрюваним таким майном.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у власності ОСОБА_9 перебуває квартира площею 66,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, отримана ним на підставі договору дарування від 04 серпня 2000 року. Вказана обставина підтверджується листом директора КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 22 лютого 2023 року №536/03.01-11 та копією договору дарування від 04 серпня 2000 року (а.с. 23-24).
Враховуючи зазначене, пояснення детектива та встановленні в ході розгляду клопотання обставини і дослідженні додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що детективом доведена належність підозрюваному ОСОБА_9 квартири загальною площею 66,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а тому арешту з метою можливої конфіскації може підлягати таке майно, що не суперечитиме вимогам КПК України, є виправданим з урахуванням заявленої детективом мети накладення арешту (конфіскація) та таким, що переслідує правомірну мету.
Підсумовуючи, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, а томувиправдовує саметакий ступіньвтручання управа тасвободи. Отже, на думку слідчого судді, таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності окремої особи, оскільки досягнення мети забезпечення можливої конфіскації як виду покарання не є можливим у інший спосіб, окрім як застосуванням такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. З огляду на характер кримінального правопорушення, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника/власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для них з огляду на обставини справи.
В той же час, слідчий суддя звертає увагу зацікавлених осіб, що у разі спричинення їх правам необґрунтованого обтяження цим арештом, останні не позбавленні можливості звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту повністю або частково.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону розпорядження таким майном, зважаючи на встановлені ризики передачі належного підозрюваному майна іншим особам.
Врахувавши правову підставу арешту майна (відповідні положення ст. 170 КПК України); можливість досягнення заявленої детективом мети - забезпечення конфіскації майнаяк видупокарання через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна; встановлення обставин, підтверджуючих факт можливого вчинення кримінальних правопорушень; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; обставини кримінального провадження, з яких, серед іншого, вбачається відсутність негативних наслідків такого арешту майна для третіх осіб, слідчий суддя приходить до висновку, що, з метою виконання завдань цього кримінального провадження та уникнення можливого відчуження майна, яке може бути конфісковане за вироком суду, клопотання детектива слід задовольнити частково.
Дана ухвала прийнята в розвиток і з урахуванням положень та встановлених обставин в ухвалах Вищого антикорупційного суду від 15 грудня 2022 року (справа №991/6375/22), 10 лютого 2023 року (справа №991/1147/23), 06 березня 2023 року (справа №991/1816/23).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання детектива задовольнити частково.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, яке належить йому на праві власності, з обмеженням права розпоряджатися таким майном, а саме: квартиру площею 66,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали після її постановлення вручити детективу.
Слідчий суддя Я. ШКОДІН