- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/1578/23
Провадження 1-кс/991/1604/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, прокурора ОСОБА_7, детектива ОСОБА_8, розглянувши заяви про відвід прокурора та детектива від участі у розгляді у скарги адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9, на повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 21.10.2022 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9, подана у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016 (далі - Кримінальне провадження) на повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 21.10.2022 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України (далі - Скарга).
В ході розгляду Скарги захисником ОСОБА_3 було подано заяви про відвід прокурора ОСОБА_7 та детектива ОСОБА_8 від участі у розгляді Скарги.
Заява про відвід прокурора ОСОБА_7 мотивована тим, що існують обставини, які викликають сумнів у його неупередженості, а саме під час дослідження доказів (протокол НСРД) в ході вирішення питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 прокурор ввів в оману суддю першої інстанції щодо часткової належності доказу, наявності на розсекреченій карті пам`яті таємних форм та методів НСРД.
Заява про відвід детектива ОСОБА_8 мотивована тим, що існують обставини, які викликають сумнів у його неупередженості, а саме під час розгляду питання про відвід слідчого судді ОСОБА_10 від Кримінального провадження детектив ввів в оману суддю ОСОБА_11 щодо порушення порядку авторозподілу у Кримінальному провадженні, яким слідчим суддею у Кримінальному провадженні визначався ОСОБА_10, а також приховав від судді ОСОБА_11 ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.11.2022, про яку детектив знав, висновки в якій повністю спростовують доводи детектива, наведені ним судді ОСОБА_11 в якості обґрунтування підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_10 .
Крім того, захисником ОСОБА_4 було подано заяви про відвід прокурора ОСОБА_7 та детектива ОСОБА_8 від участі у розгляді Скарги.
Заява про відвід прокурора ОСОБА_7 мотивована тим, що мотивована тим, що існують обставини, які викликають сумнів у його неупередженості, а саме призначення прокурора у Кримінальному провадженні відбулося, коли досудове розслідування було зупинене, що є незаконним та суперечить положенням ст. 280 КПК України, оскільки для вчинення будь-яких процесуальних дій досудове розслідування у кримінальному провадженні має бути відновлено. Незаконне призначення прокурора свідчить про незаконне підписання ним повідомлення про підозру ОСОБА_9 .
Заява про відвід детектива ОСОБА_8 мотивована тим, що існують обставини, які викликають сумнів у його неупередженості, а саме всупереч положенням ст. 221 КПК України детектив неодноразово безпідставно відмовляв в наданні можливості стороні захисту ознайомитися з матеріалами Кримінального провадження за клопотаннями сторони захисту, а також безпідставно відмовляв у проведенні за клопотанням сторони захисту тих чи інших процесуальних дій, що свідчить про порушення ним загальних засад кримінального провадження.
Крім цього, захисником ОСОБА_5 було подано заяву про відвід прокурора ОСОБА_7 від участі у розгляді Скарги.
Заява про відвід прокурора ОСОБА_7 мотивована тим, що існують обставини, які викликають сумнів у його неупередженості, а саме прокурор обізнаний про місце проживання ОСОБА_9 у Республіці Кіпр, однак ігнорує цей факт, відмовляє у задоволенні будь-яких клопотань сторони захисту, не надає оцінку доводам сторони захисту щодо необхідності проведення слідчих та інших процесуальних дій, чим перешкоджає реалізації права на збирання доказів, намагається обрати ОСОБА_9 запобіжний захід без його виклику.
Захисники ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 всі подані заяви про відвід підтримали в повному обсязі, просили задовольнити з викладених у них підстав.
Прокурор ОСОБА_7, детектив ОСОБА_8 заперечували проти задоволення заяв про відвід прокурора та детектива, просили відмовити.
Дослідивши подані захисниками заяви про відвід прокурора та детектива, додані до них матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, особами, які беруть участь у кримінальному провадженні може бути заявлено відвід слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, експерту, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання, який повинен бути вмотивованим.
Відповідно до положень ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 81 КПК України заяву про відвід слідчого, прокурора під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя.
Пунктом 3 частини 1 статті 77 КПК України, на підставі якої захисники ОСОБА_9 заявили відвід прокурору ОСОБА_7 та детективу ОСОБА_8 від участі у розгляді Скарги, передбачено, що прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Згідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Отже, для відводу слідчого. прокурора необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Натомість, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність такої підстави відводу, а заява про відвід фактично містить власні припущення захисників щодо упередженості прокурора ОСОБА_7 та детектива ОСОБА_8 .
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України).
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ст. 94 КПК України).
З огляду на зазначені положення закону, слідчий, прокурор наділені правом у визначений КПК України спосіб та порядок збирати докази та подавати до суду той об`єм речей, документів та інших доказів, а також надавати ті пояснення в судовому засіданні та висловлювати ту правову позицію, які вони вважають за потрібне. Зі свого боку, в ході прийняття відповідних процесуальних рішень / винесення судових рішень оцінку наданих слідчим, прокурором доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, здійснює вже слідчий суддя, суд.
Твердження захисника щодо введення детективом та прокурором в оману суддів під час надання ними своїх пояснень щодо поданих ними доказів у справі є виключно суб`єктивною оцінкою правової позиції сторони обвинувачення, висловленої в ході розгляду судової справи. Висловлені судження мають характер оціночних. Доказів на підтвердження умисної протиправної поведінки детектива та прокурора не надано.
Ненадання тих чи інших доказів під час судового засідання, неповідомлення тих чи інших обставин в ході судового засідання є правом детектива та прокурора, яке закріплене нормами КПК України. Вказані дії не свідчить про існування підстав вважати про упередженість прокурора та детектива, а відповідають змісту такої засади Кримінального провадження як змагальність сторін кримінального провадження.
При цьому, сторона захисту так само наділена правом у визначений законом спосіб та порядок подавати до суду ті докази, яка вона вважає за необхідне, в тому числі і докази, які спростовують правову позицію детектива, прокурора, а також надані останніми докази.
Частиною 5 ст. 280 КПК України передбачено, що після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 с. 223 КПК України).
Таким чином, після зупинення досудового розслідування не допускається проведення не будь-яких дій, як про це стверджує захисник ОСОБА_4, а лише слідчих (розшукових) дій.
У ході співставлення (порівняння) між собою понять «процесуальна дія» і «слідча (розшукова) дія», які використовуються КПК України, встановлено, що за своїм змістом поняття «процесуальна дія» є більш ширшим та включає в себе поняття «слідча (розшукова) дія».
Призначення прокурора у кримінальному провадженні не є слідчою (розшуковою) дією, оскільки така процесуальна дія неспрямована на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у Кримінальному провадженні.
Відтак, призначення прокурора у кримінальному провадженні на стадії зупинення досудового розслідування не є порушенням норм КПК України.
При цьому, є незрозумілим яким чином здійснення такої дії у зупиненому Кримінальному провадженні як «Призначення прокурора» 23.09.2022 стосується прокурора ОСОБА_7, відносно якого заявлений відвід з цих підстав, оскільки з наданого захисником витягу з ЄРДР щодо руху Кримінального провадження у графі «Призначення прокурора 23.09.2022» взагалі відсутнє посилання на прокурора ОСОБА_7 .
За такого, наведені захисником доводи не свідчать про упередженість прокурора ОСОБА_7, а є результатом неправильного тлумачення норм закону.
Згідно положень ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора / слідчого.
Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, серед іншого, приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом (п. 9 ч. 2 ст. 36 КПК України).
Слідчий уповноважений, серед іншого, приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом (п. 8 ч. 2 ст. 40 КПК України).
Розгляд клопотань про виконання слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, поданих стороною захисту, виходячи з положень ст. ст. 36,40 КПК України, перебуває в межах дискреційних повноважень прокурора, слідчого, та якщо відповідні дії вчинені в межах закону та не є явно протиправними, то прийняті прокурором, слідчим рішення за результатами розгляду відповідних клопотань (відмова у задоволенні клопотання/задоволення клопотання, надання / ненадання на ознайомлення матеріалів досудового розслідування) не свідчить про існування підстав вважати про упередженість прокурора, слідчого, або про їх заінтересованість в результатах кримінального провадження.
Зі свого боку, положеннями ст. 303 КПК України передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а також встановлює право на оскарження під час підготовчого провадження у суді тих рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора, які під час досудового розслідування оскарженню не підлягають.
Отже, якщо сторона захисту не погоджується з тими чи іншими процесуальними діями/бездіяльністю/рішеннями слідчого, прокурора, норми чинного кримінального процесуального законодавства надають право у передбачених законом випадках на звернення до слідчого судді зі скаргами на рішення/дії/бездіяльність детектива, прокурора, та саме шляхом оскарження дій/бездіяльності/рішень детектива, прокурора сторона захисту з урахуванням такої засади як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 22 КПК України) має можливість довести незаконність, необгрунтованість та безпідставність прийнятих детективом, прокурором рішень, вчинення бездіяльності/дій детективом, прокурором.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що заяви захисників про відвід детектива та прокурора фактично зводяться до незгоди сторони захисту з процесуальною позицією детектива та прокурора у Кримінальному провадженні, з обсягом доказів, які сторона обвинувачення вважає необхідним надати у судових засіданнях під час розгляду справ у рамках Кримінального провадження, з процесуальними діями та рішеннями детектива, прокурора, здійсненими/прийнятими у рамках Кримінального провадження.
Однак, відповідні обставини не пов`язані із виявом упередженості детектива та прокурора. Сумніви захисників щодо упередженості прокурора та детектива мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються.
Висловлення певної правової позиції детективом та прокурором у Кримінальному провадженні, обсяг доказів, які детектив, прокурор вважає необхідним надавати чи не надавати у судових засіданнях під час розгляду справ у рамках Кримінального провадження, є виключно правом детектива та прокурором, яким вони користуються з огляду на засаду змагальності. Те, що захисники внаслідок суб`єктивних міркувань вважають, що такі обставини є підставою для сумніву в неупередженості прокурора та детектива, не свідчить про упередженість та необ`єктивність останніх і, як наслідок, не тягне за собою усунення їх від розгляду Скарги.
Зі свого боку, сама по собі незгода з процесуальними діями та рішеннями детектива, прокурора не може бути достатніми підставами існування обставин, що викликали б сумнів в неупередженості останніх. Незгода з процесуальними рішеннями та діями прокурора та детектива у Кримінальному провадженні може бути підставою для оскарження таких рішень/дій/бездіяльності відповідно до положень КПК України, а не для відводу детектива, прокурора.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що заяви захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відвід не містять належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_7 та детектива ОСОБА_8, та які б, зі свого боку, унеможливлювали їх участь у розгляді Скарги.
Детектив ОСОБА_8 та прокурор ОСОБА_7, здійснюючи процесуальні дії, а також приймаючи процесуальні рішення у рамках Кримінального провадження, на які посилаються захисники, мотивуючи свої заяви про відвід, діяли в межах своїх дискреційних повноважень, які передбачені положеннями чинного кримінального процесуального законодавства, що не може само по собі вважатися об`єктивними обставинами, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості детектива та прокурора, або свідчать про їх особисту зацікавленість в результатах кримінального провадження, а отже не є підставою для відводу останніх від участі у розгляді Скарги.
Таким чином, слідчим суддею не встановлено та захисниками не доведено наявність правових підстав для задоволення Заяви про відвід прокурора та детектива, а тому у задоволенні таких заяв слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 77, 81 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід прокурора ОСОБА_7 від участі у розгляді поданої скарги відмовити.
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід детектива ОСОБА_8 від участі у розгляді поданої скарги відмовити.
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_7 від участі у розгляді поданої скарги відмовити.
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 про відвід детектива ОСОБА_8 від участі у розгляді поданої скарги відмовити.
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_7 від участі у розгляді поданої скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1