Пошук

Документ № 109607511

  • Дата засідання: 13/03/2023
  • Дата винесення рішення: 13/03/2023
  • Справа №: 991/2175/23
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Цивільне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
  • Суддя (ВАКС) : Михайленко В.В., Мойсак С.М.
  • Секретар : Фінько Ю.В.
  • Прокурор : Дроботова Є.В.

Справа № 991/2175/23

Провадження 2-з/991/1/23

УХВАЛА

13 березня 2023 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Хамзіна Т.Р.,

суддів Михайленко В.В., Мойсака С.М.

за участю секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Дроботової Є.В.,

розглянувши заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Дроботової Єлени Вікторівни про забезпечення позову у справі

за позовом Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код юридичної особи 00034051

до

відповідача-1: ОСОБА_1, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

відповідача-2: ОСОБА_2, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2

про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора про:

- визнання необґрунтованими активів вартістю 1 527 000 грн, а саме: квартири АДРЕСА_2 загальною площею 83,2 кв.м, житловою площею 50,2 кв.м;

- солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави різниці між вартістю необґрунтованих активів та їхніми законними доходами, що становить 1 463 239,66 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2023 для розгляду справи визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді Хамзіна Т.Р., суддів Михайленко В.В., Мойсака С.М.

Одночасно з пред`явленням позову позивачем подана заяву про забезпечення позову.

1. Обґрунтування заяви

Позивач зазначила, що при виконанні повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 5 ст. 290 ЦПК України, встановлено факт набуття особами, уповноваженими на виконання функцій держави, - головним спеціалістом рекрутингу та комплектування 1 відділу у смт. Магдалинівка Новомосковського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1, начальником чергової частини відділення поліції № 1 Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 необґрунтованого активу, а саме: квартири АДРЕСА_2 .

Означена квартира набута ОСОБА_1 28.09.2021 на підставі договору купівлі-продажу за ціною 1 527 000 грн.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із 05.08.2006 перебувають у шлюбі. Тому квартира АДРЕСА_2 відповідно до ч. 2 ст. 60 СК України є їх спільною сумісною власністю.

Позивач стверджує, що законних доходів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було недостатньо для придбання цієї квартири.

Згідно із зібраними доказами станом на 28.09.2021 сукупний розмір законних доходів подружжя ОСОБА_3 складав 63 760,34 грн.

За таких обставин різниця між вартістю квартири АДРЕСА_2 та максимальними законними доходами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дату її придбання становить 1 463 239,66 грн.

Позивач зазначила, що у випадку задоволення позовних вимог з огляду на відчуження відповідачами частини квартири, яка є предметом спору, невисокого рівня доходу відповідачів та застосування наслідків визнання активів необґрунтованими у виді звільнення з посади, існує ризик невиконання судового рішення.

Тому позивач просить застосувати захід забезпечення позову, передбачений п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, та накласти арешт на частину активу, який є предметом спору, а саме: 1/4 частку квартири АДРЕСА_2, яка зареєстрована за ОСОБА_1, та на інші активи відповідачів, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 1222355100:03:002:0689, площею 0,15 га по АДРЕСА_3, зареєстровану за ОСОБА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 1222355100:03:002:0690, площею 0,15 га по АДРЕСА_3, зареєстровану за ОСОБА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 1222355100:03:002:1186, площею 0,5387 га, зареєстровану за ОСОБА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер 1222355100:03:003:0998, площею 0,1523 га, зареєстровану за ОСОБА_2 ; причіп марки КРД 050100, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, VIN НОМЕР_4, зареєстрований за ОСОБА_1 ; транспортний засіб Ford Kuga, д.н.з НОМЕР_5, VIN НОМЕР_6, зареєстрований за ОСОБА_2 .

2. Розгляд заяви

Згідно з ч. 5 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача у разі, якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.

У заяві позивач порушує питання про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення відповідачів.

Із змісту заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що через 4 місяці після придбання 3/4 частки квартири АДРЕСА_2 були відчужені ОСОБА_1 на користь неповнолітніх дітей. Відповідачі в силу займаних посад обізнані із антикорупційним законодавством та мають передбачати наслідки визнання активів необґрунтованими.

Тому є достатні підстави вважати, що у разі повідомлення відповідачів про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову останні можуть вжити заходів по відчуженню майна, про яке зазначається у заяві, що може поставити під загрозу ефективність заходу забезпечення позову.

За таких обставин заява розглянута без повідомлення відповідачів.

Прокурор Дроботова Є.В. у судовому засіданні підтримала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме і нерухоме майно відповідачів.

Зазначила, що дані, наведені нею у заяві про забезпечення позову, є достатніми для висновку, що квартира, яка є предметом спору у цій справі, є необґрунтованим активом. Необхідність накладення арешту на інші активи відповідачів обумовлена відчуженням частини квартири. Сукупна вартість цих активів становить 587 683, 87 грн, що значено менше вартості активу, щодо якого подається позовна заява.

3. Оцінка та мотиви суду

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16).

Позов забезпечується, у тому числі, шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, позивач, крім обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову, відповідно до положень ч. 3 ст. 151 ЦПК України повинен навести у достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими. У разі порушення питання про накладення арешту на інші активи відповідача, що відповідають вартості активів, які є предметом спору, позивач повинен також обґрунтувати неможливість накладення арешту саме на оспорювані активи.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Такий висновок узгоджується із п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

Спір, що виник між сторонами, стосується законності активів, використаних на придбання квартири АДРЕСА_2 .

За твердженням Позивача, сукупний розмір законних доходів відповідачів станом на 28.09.2021 не давав можливість придбати квартиру, вартість якої згідно з договором купівлі-продажу становила 1 527 000, 00 грн.

Правові наслідки визнання активів необґрунтованими визначені у ст. 292 ЦПК України.

Згідно з частинами 1-3 наведеної статті активи, визнані судом необґрунтованими, стягуються в дохід держави. Якщо суд визнає необґрунтованими частину активів, в дохід держави стягується частина активів відповідача, яка визнана необґрунтованою, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість.

У разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов`язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів.

Наведене підтверджує наявність спору між сторонами, а також зв`язок між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, оскільки у разі задоволення позову необґрунтовані активи стягуються у дохід держави. У разі ж неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, в дохід держави, стягуються інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів.

Досліджені у судовому засіданні декларації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 2021 рік, довідки про доходи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 2021 рік дають можливість допустити, що квартира АДРЕСА_2 може бути необґрунтованим активом. Але питання щодо обґрунтованості цього твердження та відповідно вимог позивача вирішуватиметься за результатами розгляду справи, відповідно до ст. 291 ЦПК України.

Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує існуванням ризику невиконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали, додані до заяви про забезпечення позову, вважає, що наведені прокурором на підтвердження необхідності забезпечення позову доводи є обґрунтованими з огляду на таке.

Згідно з договором купівлі-продажу квартира АДРЕСА_2 придбана 28.09.2021. Через 4 місяці, а саме 01.02.2022 по 3/8 частки квартири на підставі договорів дарування відчужені на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

За таких обставин у разі визнання вищевказаної квартири необґрунтованим активом на неї не може бути звернуто стягнення. В цьому випадку відповідно до ст. 292 ЦПК України відповідачі мають або сплатити вартість необґрунтованого активу, або вартість необґрунтованого активу буде стягнута за рахунок інших активів відповідачів, які відповідають вартості необґрунтованого активу.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої набрало законної сили рішення суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, підлягає звільненню з посади в установленому законом порядку.

Тобто в разі задоволення позову про визнання активу необґрунтованим та набрання рішенням законної сили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають звільненню, що суттєво утруднить або унеможливить виконання судового рішення за рахунок їх доходів. Декларації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 2021 рік не містять відомостей про наявність накопичень (готівкових коштів, грошових коштах на банківських рахунках), достатніх для виконання судового рішення у разі його задоволення у повному обсязі.

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, реєстраційних карток на транспортні засоби, інформаційних довідок з Державного земельного кадастру, ОСОБА_1 крім 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 належать земельні ділянки з кадастровими номерами 1222355100:03:002:0689, 1222355100:03:002:0690 площею по 0,15 га по АДРЕСА_3, причіп марки КРД 050100, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, VIN НОМЕР_4 . За ОСОБА_2 зареєстровані земельна ділянка з кадастровим номером 1222355100:03:002:1186, площею 0,5387 га, земельна ділянка з кадастровим номером 1222355100:03:003:0998, площею 0,1523 га, транспортний засіб Ford Kuga, д.н.з НОМЕР_5, VIN НОМЕР_6 .

Відповідачі є особами, уповноваженими на виконання функцій держави. ОСОБА_1 є головним спеціалістом рекрутингу та комплектування 1 відділу у смт. Магдалинівка Новомосковського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_2 - начальником чергової частини відділення поліції № 1 Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Згідно з доводами, наведеними у заяві, обидва мають вищу юридичну освіту.

З огляду на це суд дійшов висновку, що обидва обізнані про положення антикорупційного законодавства, мають передбачати наслідки визнання активів необґрунтованими та розуміти процедуру виконання судового рішення та звернення стягнення на майно.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги вчинення дій щодо відчуження частини оспорюваного майна, суд вважає, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що відповідачі можуть вжити заходів по відчуженню належного їм рухомого та нерухомого майна. Відчуження майна, яке є предметом спору чи відчуження іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення про визнання активів необґрунтованими у разі його задоволення.

У цьому контексті суд зазначає, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

З огляду на:

- доведення існування між сторонами спору;

- доведення позивачем зв`язку між обраним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- доведення існування ризику неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частину активу, який є предметом спору, та інші активи відповідачів.

Згідно із долученими до заяви матеріалами вартість причіпу на теперішній час становить 10 580 грн. Вартість транспортного засобу Ford Kuga становить 80 000 грн. Згідно з довідками про оціночну вартість об`єкта нерухомості оціночна вартість земельної ділянки 1222355100:03:002:0689 складає 360 778,49 грн, земельної ділянки 1222355100:03:002:0690 - 24 319,36 грн, земельної ділянки 1222355100:03:002:1186 - 87 317,66 грн, земельної ділянки 1222355100:03:003:0998 - 24 688,36 грн.

Отже, вартість активів, щодо яких ставиться питання про арешт, не перевищує вартості активу, щодо якого подається позов. Так вартість необґрунтованого активу складає 1 527 000 грн, позивач пред`являє вимогу про стягнення з відповідачів 1 463 239,66 грн.

За таких умов суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначені активи є співмірним заявленим позовним вимогам.

Також відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки майно (активи) залишаються в їх володінні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час до вирішення спору судом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що заяву прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Дроботової Єлени Вікторівни про забезпечення позову у справі № 991/2175/23 за позовом Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до ОСОБА_1, ОСОБА_2 шляхом накладення арешту на активи відповідачів, належить задовольнити.

Керуючись ст. 149, 150-153, 260, 261, 290-292, 353-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Дроботової Єлени Вікторівни про забезпечення позову у справі № 991/2175/23 за позовом Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

2. Накласти арешт на:

- 1/4 частку квартири АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2466050712020, яка зареєстрована за ОСОБА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 1222355100:03:002:0689, площею 0,15 га по АДРЕСА_3, зареєстровану за ОСОБА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 1222355100:03:002:0690, площею 0,15 га по АДРЕСА_3, зареєстровану за ОСОБА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 1222355100:03:002:1186, площею 0,5387 га, зареєстровану за ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 1222355100:03:003:0998, площею 0,1523 га, зареєстровану за ОСОБА_2,

- причіп марки КРД 050100, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, VIN НОМЕР_4, зареєстрований за ОСОБА_1 ;

- транспортний засіб Ford Kuga, д.н.з НОМЕР_5, VIN НОМЕР_6, зареєстрований за ОСОБА_2 .

3. Примірник ухвали про забезпечення позову надіслати заявнику - прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Дроботовій Є.В., відповідачам - ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також органам реєстрації прав на нерухоме майно та прав на транспортні засоби для виконання.

4. Строк пред`явлення ухвали до виконання три місяці.

5. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає розгляду справи.

6. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

7. Роз`яснити, що згідно із статтею 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Повний текст ухвали складений 16.03.2023.

Головуючий суддя Т.Р. Хамзін

Судді В.В. Михайленко

С.М. Мойсак