- Головуючий суддя (АП ВАКС): Семенников О.Ю.
справа № 991/1218/23
провадження №11-п/991/12/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
16 березня 2023 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8, про направлення провадження за клопотанням детектива Національного антикорупційного бюро України про обрання підозрюваному ОСОБА_7, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з Вищого антикорупційного суду до іншого суду,
ВСТАНОВИЛА:
08 лютого 2023 року у межах кримінального провадження №52023000000000043 детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 березня 2023 року вказане клопотання детектива задоволено.
В цей же день 07 березня 2023 року захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з клопотанням про направлення вищевказаного клопотання детектива НАБУ з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.
Клопотання адвоката ОСОБА_8 обґрунтоване відсутністю у повідомленні про підозру ОСОБА_7 будь-яких ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.4 ст.369 КК. Так, сторона захисту стверджує, що ОСОБА_7 не є та ніколи не був посадовою особою органу державної влади, місцевого самоврядування, у період з 2015-2016 роках не був службовою особою підприємства, яке має частку державної або комунальної власності в статутному капіталі. У вказаному кримінальному провадженні відсутні інші підозрювані, а тому посилання сторони обвинувачення у повідомленні про підозру, нібито, на надання голові ДФС України неправомірної вигоди, є нічим не підтвердженим припущенням. Разом з цим доказом надання неправомірної вигоди детективи вказують сам факт перерахування коштів, не аналізуючи правову природу та підстави для здійснення платежу. Таким чином, на переконання захисника, клопотання про обрання запобіжного заходу скеровано до Вищого антикорупційного суду з порушенням підсудності та має бути передане до іншого суду.
Адвокат ОСОБА_8, прокурор та інші учасники провадження в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили, проте суд згідно з положеннями ч.4 ст.34 КПК вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності вищевказаних осіб.
Прокурор ОСОБА_9 подав до суду письмові заперечення на клопотання, в яких зазначив, що розгляд такого клопотання на відповідній стадії кримінального провадження не відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції у зв`язку з чим просив закрити провадження.
Дослідивши матеріали поданого клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.33-1 КПК слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абз.7 ч.1 ст.34 цього Кодексу).
Положеннями ст.34 КПК визначено компетенцію судів, підстави та порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. У нормах вказаної статті використовується, зокрема, така термінологія: «кримінальне провадження передається», «до початку судового розгляду», «для судового розгляду», «обвинувачений», «судове провадження».
Системний аналіз зазначених правових норм, а також визначень термінів «кримінальне провадження» (п.10 ч.1 ст.3 КПК) та «судове провадження» (п.24 ч.1 ст.3 КПК) дає підстави вважати, що кримінальне провадження у розумінні ст.34 КПК є тотожним поняттю «судове провадження».
У зв`язку з цим направлення в порядку, передбаченому положеннями ст.34 КПК, кримінального провадження з одного суду до іншого суду можливе лише після направлення обвинувального акту (іншого документу, яким завершується досудове розслідування) до суду першої інстанції в порядку, передбаченому КПК, для розгляду його по суті за правилами глав 27 та 28 КПК, що підтверджується позицією, викладеною в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №571/196/18-к (провадження № 51-4493впс18).
З прохальної частини поданого адвокатом ОСОБА_8 клопотання вбачається, що йдеться про направлення до іншого суду саме провадження за клопотанням детектива НАБУ про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поданого у межах кримінального провадження, яке знаходиться на стадії досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що передбачений ст.34 КПК порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого до провадження за вказаним клопотанням детектива НАБУ не застосовується, при чому стадія розгляду такого клопотання слідчим суддею (в тому числі прийняття рішення за наслідками розгляду) не впливає на зазначені доводи.
Такий висновок також узгоджується з тим, що відповідно до КПК на стадії досудового розслідування вирішення питання про порушення правил підсудності при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора окремо визначено ст.304 КПК.
Так, вирішення питання про розгляд таких заяв, клопотань, скарг під час досудового розслідування по суті або їх повернення, відмова у відкритті провадження тощо, відноситься до виключної компетенції слідчого судді того суду першої інстанції, до якого вони надійшли.
Суд наголошує, що слідчий суддя за положеннями КПК наділений повноваженнями надати оцінку відповідним обставинам при вирішенні ним питання прийнятності та можливості призначення до розгляду клопотання (скарги, заяви), в тому числі за нормами ст.193, 199 КПК.
Відтак, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відповідно до діючого законодавства на стадії досудового розслідування уповноважена переглядати судові рішення слідчих суддів Вищого антикорупційного суду в випадках та порядку, передбачених КПК, проте за вищевказаними положення кримінального процесуального законодавства не має можливості направляти з Вищого антикорупційного суду до іншого суду матеріали провадження, що знаходяться на стадії досудового розслідування.
З огляду на вищевикладене, оскільки Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду позбавлена процесуальної можливості вирішити клопотання адвоката ОСОБА_8 про направлення провадження за клопотанням детектива НАБУ за підсудністю до іншого суду на стадії досудового розслідування, з урахуванням висновків Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду по справі №569/17036/118 від 19 лютого 2019 року, провадження з його розгляду підлягає закриттю.
Керуючись ст. 33-1, 34, 376, 419, 532 КПК, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження за клопотанням про направлення провадження за клопотанням детектива Національного антикорупційного бюро України про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з Вищого антикорупційного суду до іншого суду закрити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
__________ ___________ ___________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5