Документ № 109665615

Справа № 991/1791/23

Провадження 1-кс/991/1817/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, поданого у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, поданого у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, в якому захисник просить:

- змінити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою (застосований ухвалою від 24.01.2023) на більш мякий запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт за адресою реєстрації та проживання підозрюваного, а саме: АДРЕСА_1, з покладенням на нього додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, або зменшити заставу до розміру 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 400, 00 гривень.

Клопотання мотивовано наступним: (1) з`явилися обставини, які не були враховані раніше та виникли після застосування запобіжного заходу: у зв`язку із виявленням у ОСОБА_4 ознак психічного розладу, він проходив відповідне стаціонарне лікування, на даний час, ОСОБА_4 потребує лікування, його фізичний та психосоматичний стан є тяжким, що усвідомлює і сторона обвинувачення, оскільки нею призначено судово-психіатричну експертизу, де на вирішення експерта поставлено питання про осудність підозрюваного ОСОБА_4, не лише в період інкримінованих діянь, а й на теперішній час; (2) відсутні/зменшилися ризики, які стали підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, нові ризики не з`явились; (3) належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 може забезпечити застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу; (4) ОСОБА_4 виконуються усі додаткові процесуальні обов`язки, покладені на нього судом при застосуванні запобіжного заходу; (5) визначена ОСОБА_4 застава (4 026 000, 00 грн) не внесена підозрюваним у зв`язку із її непомірністю та невідповідністю матеріальному стану підозрюваного і його родичів, на все нерухоме майно ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_6 накладено арешт; (6) фактично тримання під вартою є безальтернативним запобіжним заходом, застосованим до ОСОБА_4, з огляду на розмір визначеної йому застави, та є катуванням підозрюваного, що використовується стороною обвинувачення з метою отримання викривальних показань; (7) при розгляді клопотання має враховуватись особиста ситуація підозрюваного ОСОБА_4 (одружений, має постійне місце проживання, пенсіонер, на утриманні має хвору матір похилого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, має проблеми зі здоров`ям, потребує лікування); (8) ч. 8 ст. 194 КПК України не може бути беззаперечною підставою для застосування до ОСОБА_4 виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або застави.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника, зазначив, що, перебуваючи слідчому ізоляторі, він позбавлений можливості отримати належну медичну допомогу, а саме: здати необхідні аналізи та пройти обстеження, просив змінити застосований до нього запобіжний захід на домашній арешт.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_5 заперечувала проти доводів клопотання, зазначила, що: (1) обставини, вказані захисником, не є новими, були враховані при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; (2) жодних доказів того, що ОСОБА_4 дійсно хворіє на хворобу, яка унеможливлює його перебування під вартою, стороною захисту не надано; (3) стороною захисту не доведено, що встановлені ризики, зменшилися; (4) підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у визначеному розмірі перевірялись судом апеляційної інстанції.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У клопотанні захисник ОСОБА_3, посилаючись на відсутність нових ризиків, відсутність/зменшення ризиків, встановлених при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 4 026 000, 00 грн, непомірність такої застави для підозрюваного, тяжкий фізичний та психосоматичний стан ОСОБА_4, необхідність проходження лікування, ставить питання щодо зміни застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або зменшення визначеного розміру застави.

Таким чином, враховуючи доводи клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється наявність/відсутність ризиків, які були встановлені при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу, помірність/непомірність застави у визначеному підозрюваному розмірі, наявність обставин (хвороби), які унеможливлюють перебування ОСОБА_4 в установі для попереднього ув`язнення.

07.11.2022 у рамках кримінального провадження № 52019000000000862 від 03.10.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до повідомлення про підозру, у період з 05.12.2017 по 28.10.2020 ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 організували заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами місцевого бюджету с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області та Державного бюджету України в сумі 27 321 402,2 гривень, тобто в особливо великих розмірах, яке було вчинено ними за попередньою змовою також з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. З метою заволодіння вказаними коштами, ОСОБА_4 вчинив службове підроблення, внісши завідомо неправдиві дані до офіційних документів про виконання робіт. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, - у службовому підробленні, а саме у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2022 (справа № 991/5351/22 провадження № 1-кс/991/5370/22) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 202 500, 00 грн, та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - два місяці, до 25.01.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.12.2022 (справа № 991/5351/22 провадження № 11-сс/991/427/22) вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 (справа № 991/6339/22 провадження № 1-кс/991/6363/22) застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави змінено на тримання під вартою до 24.03.2023 включно, однак у межах строку досудового розслідування, та визначено заставу у розмірі 1 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000, 00 грн, та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків -до 24.03.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.02.2023 (справа № 991/6339/22 провадження № 11-сс/991/111/23) вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.

Як вбачається зі змісту вказаних ухвал, при їх постановленні, з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу (у тому числі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень) та зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою та застава у розмірі 1 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000, 00 грн, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею була встановлена наявність трьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризиків, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні.

Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_4 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (за злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого, зокрема обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачено виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон та значні майнові активи підозрюваного та членів його сім`ї і близьких родичів, які ОСОБА_4 може використати для тривалого або постійного проживання як на території України так і за кордоном.

В умовах дії в Україні правового режиму воєнного стану (з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 по теперішній час) ОСОБА_4 не обмежений у виїзді за кордон в силу свого віку (61 рік).

При цьому, слідчим суддею береться до уваги, що ОСОБА_4 виконано додаткові процесуальні обов`язки, які були покладені на нього ухвалою слідчого судді від 25.11.2022 (справа № 991/5351/22), зокрема, здано на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби України наявний у нього паспорт громадянина України для виїзду за кордон, однак, здача паспорта не виключає можливості повторного його отримання з метою виїзду за кордон.

За такого, слідчий суддя дійшов до висновку про продовження існування заявленого ризику.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Так, ОСОБА_4, у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватості, може бути призначено виключно реальне покарання.

ОСОБА_4 працював у Гатненській сільсіькій раді, обирався депутатом, входив до складу виконавчого комітету, двічі був обраний Гатненським сільським головою. ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень шляхом зловживання своїм службовим становищем саме при здійсненні ним повноважень Гатненського сільського голови.

Частина працівників Гатненської сільської ради, що працювали за час повноважень ОСОБА_4, на даний час продовжують працювати в сільській раді. За такого, використовуючи свій авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), підозрюваний безпосередньо або опосередковано через інших осіб може впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань, приховання, підміни, спотворення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень та є посадовими особами Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, службовими особами ТОВ «Проектно-будівельний альянс» та ТОВ «Альянс ДС», зважаючи на наявність у підозрюваного зв`язків серед працівників правоохоронних органів, місцевого самоврядування, які напрацьовані ним за тривалий час роботи у Гатненській сільській раді, в тому числі за час виконання повноважень сільського голови, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може безпосередньо або опосередковано впливати на свідків/інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні для дачі ними неправдивих показань та уникнення ним можливої кримінальної відповідальності.

Крім того, існує ризик того, що ОСОБА_4, у тому числі через інших осіб, з метою ухилення від можливої кримінальної відповідальності, може забезпечити видачу нових документів із завідомо недостовірними відомостями.

Зазначене вказує на продовження існування ризику незаконного впливу на свідків/інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, ризику знищити, сховати або спотворити безпосередньо ОСОБА_11 або за його вказівкою іншою особою будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчим суддею також береться до уваги особиста ситуація підозрюваного (одружений, має постійне місце проживання, пенсіонер, на утриманні має хвору матір похилого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, має проблеми зі здоров`ям, потребує лікування), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

За такого, слідчим суддею встановлено продовження існування ризиків, передбачених п.1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 (справа № 991/6339/22 провадження № 1-кс/991/6363/22) застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави змінено на тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 4 026 000, 00 грн. Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.02.2023 (справа № 991/6339/22 провадження № 11-сс/991/111/23) вказана ухвала слідчого судді залишена без змін. При цьому встановлено, що враховуючи обставини, передбачені ч. 4 ст. 182 КПК, у тому числі особу підозрюваного, майновий стан ОСОБА_4 та членів його сім`ї, застава у розмірі 4 026 000,00 грн, хоча і є досить значною, але не є явно непомірною для ОСОБА_4, а її сплата здатна запобігти ризикам, передбаченим ч. 2 ст. 177 КПК України, оскільки можливість її втрати утримуватиме підозрюваного від вчинення відповідних дій.

Разом з тим, жодних доказів, які б вказували на неможливість утримання підозрюваного ОСОБА_4 в слідчому ізоляторі у зв`язку із погіршенням стану його здоров`я стороною захисту суду не надано. Із медичної документації, долученої захисником до клопотання, не вбачається, що підозрюваний хворіє на таку хворобу, яка унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я. Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, відповідно до пунктів 2.5-2.8 Розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту за № 212/20525, затвердженого Наказом МОЗ України № 239/5/104 від 10.02.2012, консультування, обстеження і лікування фахівцями закладів охорони здоров`я (якщо воно можливе в умовах медичної частини СІЗО) здійснюється в медичних частинах СІЗО в присутності персоналу медичної частини. Усі висновки медичних обстежень, консультацій та дані щодо проведеного лікування в обов`язковому порядку вносяться медичним персоналом СІЗО до відповідних форм первинної облікової документації. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця. Усі висновки медичного обстеження, консультації та дані щодо проведеного лікування лікарем-фахівцем в обов`язковому порядку вносяться до відповідних форм первинної облікової документації. Відшкодування витрат, пов`язаних із залученням обраного лікаря-фахівця, здійснюється за рахунок особи, узятої під варту, якій надавалась медична допомога, або її родичів. У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_4, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та який знаходиться у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13), має можливість отримати належне медичне обслуговування та пройти всі необхідні обстеження, у тому числі використовуючи з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обґрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_4, зважаючи на продовження існування ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, помірність для підозрюваного розміру визначеної йому застави, відсутність у матеріалах клопотання доказів такої хвороби ОСОБА_4, яка унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу або зменшення визначеного розміру застави, оскільки більш м`який запобіжний захід або застава у меншому розмірі не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

За такого, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 22, 26, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1