- Головуючий суддя (ВАКС) : Федорак Л.М.
Справа № 991/2319/23
Провадження № 1-кс/991/2347/23
УХВАЛА
15.03.2023 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 22014101110000215,
за підозрою ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львів, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_5,
ВСТАНОВИЛА:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1. 15.03.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 22 355 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 000 820 грн з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 22014101110000215.
1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7. Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
2.8.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.9.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.10.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК України).
2.11.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
2.12.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
2.13.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;
-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам;
-обґрунтованість розміру застави;
-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.3.23.12.2014 було розпочато кримінальне провадження № 2201401110000215 /а.с. 38 т. 1/.
3.4.09.03.2017 матеріали стосовно ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, виділені в окреме провадження за № 52017000000000164 /а.с. 50, 51 т. 3/.
3.5.12.09.2017 у кримінальному провадженні № 52017000000000164 оголошено міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_3 /а.с. 106, 107 т. 3/.
3.6.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.11.2017 у справі 760/23365/17-к (провадження № 1-кс-15625/17) щодо підозрюваного ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з моменту його затримання /а.с. 123-129 т. 3/.
3.7.05.01.2018 орган досудового розслідування звернувся до компетентних органів Литовської Республіки щодо видачі підозрюваного ОСОБА_3 /а.с. 110-120 т. 3/.
3.8.Рішенням Вільнюського окружного суду від 23.01.2023 постановлено видати ОСОБА_3 до України для притягнення до кримінальної відповідальності /а.с. 65-79 т. 4/, яке рішенням Апеляційного суду Литви від 13.02.2023 залишено без змін /а.с. 21-43 т. 4/.
3.9.Відтак, 13.03.2023 відбулась передача ОСОБА_3 правоохоронним органам України, після чого цього ж дня його було затримано /а.с. 130-133 т. 3/.
3.10.14.03.2023 постановою прокурора кримінальне провадження № 52017000000000164 об`єднано з кримінальним провадженням № 22014101110000215, з присвоєнням об`єднаному кримінальному провадженню номера останнього /а.с. 52-54 т. 3/.
3.11.Так, 07.02.2017 у кримінальному провадженні № 22014101110000215 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, а 08.10.2019 у кримінальному провадженні № 52017000000000164 про зміну раніше повідомленої підозри, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та іншої фізичної і юридичної особи використанні свого службового становища всупереч інтересам служби, що завдало шкоди державним інтересам та спричинило тяжкі наслідки; а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в прийнятті обіцянки службовою особою, за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто обіцяє неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи будь-яких дій з використанням свого службового становища /а.с. 56-98 т. 3/.
3.12.Зокрема, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що прийняв від ОСОБА_8 обіцянку отримати неправомірну вигоду за укладення на користь підконтрольних йому підприємств контрактів щодо постачання сільськогосподарської продукції за цінами, нижчими від ринкових, та у тому, що внаслідок зловживання своїм службовим становищем, з метою особистого збагачення шляхом одержання від покупців Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - ПАТ «ДПЗКУ»), а саме підконтрольних ОСОБА_9 підприємств, неправомірної вигоди за укладення з останніми контрактів на поставку сільськогосподарської продукції, у тому числі за цінами нижче ринкових та на вигідних для покупців умовах оплати, при укладанні та виконанні контрактів № EXP 250714-1 від 25.07.2014 та № FB-Y250714 від 25.07.2014, № ЕХР15082014-1 від 15.08.2014, № ЕХР100914-1 від 10.09.2014, № ЕХР011014-1 від 01.10.2014 та № ЕХР021014-1 від 02.10.2014, ПАТ «ДПЗКУ» було завдано збитків у вигляді неоплати проданої ПАТ «ДПЗКУ» сільськогосподарської продукції у розмірі 60 560 477,82 доларів США, що станом на 09.08.2017 згідно офіційного курсу іноземних валют НБУ складає 1 558 375 947,44 грн. та збитків ПАТ «ДПЗКУ» на суму 45 302 164,30 грн. внаслідок заниження ціни товару за контрактами між ПАТ «ДПЗКУ», SOMERTON BUSINESS LIMITED та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, а усього на суму 1 603 678 111,74 грн.
3.13.Згідно з підозрою, у період 15-16.04.2014 у м. Юрмала (Латвійська Республіка) ОСОБА_3, будучи головою правління ПАТ «ДПЗКУ», зустрівся та познайомився з громадянином Угорщини ОСОБА_10, стосовно якого матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, який є власником багатьох підприємств та займається купівлею-продажем сільськогосподарської продукції у різних країнах світу, з яким також зустрічався в подальшому, зокрема, 08-10.05.2014 у передмісті м. Піза (Італійська Республіка) та 16.07.2014 у передмісті м. Київ, також у присутності громадянина російської федерації ОСОБА_11, стосовно якого матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, якого ОСОБА_12 представив ОСОБА_3 як свою довірену особу, уповноважену вести переговори щодо господарських взаємовідносин підприємств, підконтрольних йому.
3.14.У період з 15.04.2014 по 16.07.2014 ОСОБА_12, усвідомлюючи службове становище ОСОБА_3, запропонував останньому за неправомірну вигоду продати наявну в ПАТ «ДПЗКУ» сільськогосподарську продукцію (ячмінь, пшениця) підконтрольним ОСОБА_9 підприємствам на економічно вигідних для останнього умовах, на що ОСОБА_3, будучи службовою особою державного підприємства, маючи умисел на зловживання службовим становищем в ПАТ «ДПЗКУ» з метою одержання неправомірної вигоди, погодився.
3.15.Згідно з досягнутими між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 злочинних домовленостей неправомірна вигода повинна була надаватися ОСОБА_10 за укладення та виконання контрактів на поставку сільськогосподарської продукції між ПАТ «ДПЗКУ» та підконтрольним ОСОБА_9 підприємствам, у тому числі LIRTAVIS ENTERPRISES LTD (Республіка Кіпр), за цінами нижчими від ринкових, а також на вигідних для ОСОБА_8 умовах оплати, зокрема із застосуванням форми оплати у вигляді документарного інкасо (CAD), яка надавала фактичну можливість ОСОБА_9 перепродати поставлену продукцію до моменту оплати за контрактами з ПАТ «ДПЗКУ» та не містила для ПАТ «ДПЗКУ» гарантій такої оплати.
3.16.З метою надання видимості законності діям щодо передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 та ОСОБА_12 домовилися, що один із контрактів на поставку сільськогосподарської продукції підконтрольному ОСОБА_9 підприємству LIRTAVIS ENTERPRISES LTD буде виконано із залученням підприємства-посередника, підконтрольного ОСОБА_3, яке повинно було укласти одночасно два правочини (контракти): один з ПАТ «ДПЗКУ» щодо купівлі сільськогосподарської продукції, а інший - з підконтрольним ОСОБА_9 підприємством LIRTAVIS ENTERPRISES LTD щодо продажу цієї ж продукції на тих же, окрім ціни, умовах. Водночас, різниця між загальною вартістю обох контрактів (суми оплати) була неправомірною вигодою, яка повинна була залишитися на закордонних рахунках підконтрольного ОСОБА_3 підприємства-посередника.
3.17.До виконання цього злочинного плану ОСОБА_3 залучив ОСОБА_13, а останній ОСОБА_14 . Так, ОСОБА_14, виконуючи вказівку ОСОБА_3 та ОСОБА_13, залучив у якості підприємства-посередника компанію SOMERTON BUSINESS LIMITED (Гонгконг), бенефіціарним власником (контролером) якого був знайомий ОСОБА_14 - ОСОБА_15, стосовно якого матеріали виділені в окреме провадження.
3.18.Отже, на виконання зазначеного, 25.07.2014, у приміщенні ПАТ «ДПЗКУ», між ПАТ «ДПЗКУ» в особі ОСОБА_16 та SOMERTON BUSINESS LIMITED, в особі ОСОБА_15, стосовно якого матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, укладено зовнішньоекономічний контракт між ПАТ «ДПЗКУ» і SOMERTON BUSINESS LIMITED щодо продажу ячменю для кормових цілей третього класу обсягом 75 000,000 +/- 10% метричних тон за ціною 209 доларів США за метричну тонну загальною вартістю 15 675 000 доларів США. Водночас, ринкова вартість ячменю для кормових цілей третього класу на умовах поставки FOB (ФРАНКО БОРТ) станом на 25.07.2014 складала 215,67 доларів США за метричну тонну.
3.19.Одночасно з цим, в тому ж місці, між SOMERTON BUSINESS LIMITED і LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, в особі представника за довіреністю ОСОБА_17, стосовно якого матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, був підписаний аналогічний контракт № FB-Y250714 щодо продажу ячменю для кормових цілей третього класу обсягом 75 000,000 +/- 10% метричних тон вже за ціною 217,85 доларів США за метричну тонну, тобто на 8,85 доларів США дорожче, загальною вартістю 16 338 750 доларів США. Укладання та підписання зазначеного вище контракту з боку LIRTAVIS ENTERPRISES LTD у приміщенні ПАТ «ДПЗКУ» за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, 1 забезпечував довірена особа ОСОБА_8 - ОСОБА_18, стосовно якого матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження.
3.20.Поряд з цим, пунктом 6.1 контрактів № EXP 250714-1 від 25.07.2014 та № FB-Y250714 від 25.07.2014 передбачалось, що оплата за товар здійснюється відповідно протягом 10 та 5 банківських днів по пред`явленню оригіналів документів згідно пункту 7 в банк Покупця.
3.21.Водночас ОСОБА_13, стосовно якого матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, забезпечив направлення оригіналів документів, визначених п. 7 контрактів № EXP 250714-1 від 25.07.2014 та № FB-Y250714 від 25.07.2014, не в адресу банків SOMERTON BUSINESS LIMITED чи LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, а на адресу банку кінцевого покупця сільськогосподарської продукції, визначеного ОСОБА_10 та його довіреними особами.
3.22.Водночас, з урахуванням фактичної кількості поставленого товару - ячменю для кормових цілей третього класу обсягом 75 400,995 метричних тон, різниця між загальною вартістю обох контрактів у розмірі 667 298,81 доларів США, що станом на 25.07.2014 згідно офіційного курсу іноземних валют НБУ складало 7 842 627,45 грн, повинна була залишитися на рахунках компанії SOMERTON BUSINESS LIMITED, відкритих у закордонних банківських установах, як неправомірна вигода до відповідних розпоряджень ОСОБА_3 та ОСОБА_13, стосовно якого матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження.
3.23.У подальшому, у період серпня - жовтня 2014 року, продовжуючи виконувати досягнуті між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 злочинні домовленості, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, стосовно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на зловживання службовим становищем як службових осіб ПАТ «ДПЗКУ», діючи узгоджено із довіреними особами ОСОБА_8, - ОСОБА_11 та ОСОБА_18, стосовно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, перебуваючи у приміщенні ПАТ «ДПЗКУ» за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, 1, у визначені відповідними контрактами дні, організували підготовку, укладання та виконання наступних контрактів між ПАТ «ДПЗКУ» та підконтрольним ОСОБА_9 підприємством LIRTAVIS ENTERPRISES LTD:
-контракт № ЕХР05082014-1 від 05.08.2014 щодо поставки 75 000 +/- 10% метричних тон ячменя 3-го класу для кормових цілей за ціною 209 доларів США, за яким ПАТ «ДПЗКУ» фактично реалізувало LIRTAVIS ENTERPRISES LTD 67 925,16 метричних тон зернової продукції на загальну суму 14 196 359,28 доларів США, ринкова вартість такого ячменю на умовах поставки FOB (ФРАНКО БОРТ) станом на 05.08.2014 складала 213,72 доларів США за метричну тону. Внаслідок цього, шляхом заниження вартості зернової продукції, завдано збитків ПАТ «ДПЗКУ» на суму 3 942 690,98 грн.
-контракт № ЕХР110814-1 від 11.08.2014 щодо поставки 86 000 +/- 10% метричних тон ячменя 3-го класу для кормових цілей за ціною 209 доларів США, за яким ПАТ «ДПЗКУ» фактично реалізувало LIRTAVIS ENTERPRISES LTD 66 569,6 метричних тон зернової продукції на загальну суму 13 913 045,77 доларів США, ринкова вартість такого ячменю на умовах поставки FOB (ФРАНКО БОРТ) станом на 11.08.2014 складала 214,44 доларів США за метричну тону. Внаслідок цього, шляхом заниження вартості зернової продукції, завдано збитків ПАТ «ДПЗКУ» на суму 4 644 781,82 грн.
-контракт № ЕХР15082014-2 від 15.08.2014 щодо поставки 50 000 +/- 10% метричних тон ячменя 3-го класу для кормових цілей за ціною 207,5 доларів США, за яким ПАТ «ДПЗКУ» фактично реалізувало LIRTAVIS ENTERPRISES LTD 49 210 метричних тон зернової продукції на загальну суму 10 211 075 доларів США, ринкова вартість такого ячменю на умовах поставки FOB (ФРАНКО БОРТ) станом на 15.08.2014 складала 215,33 доларів США за метричну тону. Внаслідок цього, шляхом заниження вартості зернової продукції, завдано збитків ПАТ «ДПЗКУ» на суму 5 061 292,52 грн.
-контракт № ЕХР15082014-1 від 15.08.2014 щодо поставки 200 000 +/- 10% метричних тон ячменя 3-го класу для кормових цілей за ціною 210 доларів США, за яким ПАТ «ДПЗКУ» фактично реалізувало LIRTAVIS ENTERPRISES LTD 127 736,7 метричних тон зернової продукції на загальну суму 26 824 712,67 доларів США, ринкова вартість такого ячменю на умовах поставки FOB (ФРАНКО БОРТ) станом на 15.08.2014 складала 215,33 доларів США за метричну тону. Внаслідок цього, шляхом заниження вартості зернової продукції, завдано збитків ПАТ «ДПЗКУ» на суму 8 943 125,28 грн.
-контракт № ЕХР100914-1 від 10.09.2014 щодо поставки 21 000 +/- 10% метричних тон пшениці 4-го та/або 5-го та/або 6-го класу за ціною 180 доларів США, за яким ПАТ «ДПЗКУ» фактично реалізувало LIRTAVIS ENTERPRISES LTD 22 127,9 метричних тон зернової продукції на загальну суму 3 983 038,20 доларів США, ринкова вартість такої пшениці на умовах поставки FOB (ФРАНКО БОРТ) станом на 10.09.2014 складала 191,01 доларів США за метричну тону. Внаслідок цього, шляхом заниження вартості зернової продукції, завдано збитків ПАТ «ДПЗКУ» на суму 3 155 434,82 грн.
-контракт № ЕХР011014-1 від 01.10.2014 щодо поставки 50 000 +/- 10% метричних тон ячменя 3-го класу для кормових цілей за ціною 200 доларів США, за яким ПАТ «ДПЗКУ» фактично реалізувало LIRTAVIS ENTERPRISES LTD 57 000 метричних тон зернової продукції на загальну суму 11 400 000,00 доларів США, ринкова вартість такого ячменю на умовах поставки FOB (ФРАНКО БОРТ) станом на 01.10.2014 складала 212,08 доларів США за метричну тону. Внаслідок цього, шляхом заниження вартості зернової продукції, завдано збитків ПАТ «ДПЗКУ» на суму 8 920 444,91 грн.
-контракт № ЕХР021014-1 від 02.10.2014 щодо поставки 100 000 +/- 10% метричних тон ячменя 3-го класу для кормових цілей за ціною 205 доларів США, за яким ПАТ «ДПЗКУ» фактично реалізувало LIRTAVIS ENTERPRISES LTD 50 019 метричних тон зернової продукції на загальну суму 10 253 918,99 доларів США, ринкова вартість такого ячменю на умовах поставки FOB (ФРАНКО БОРТ) станом на 02.10.2014 складала 212,11 доларів США за метричну тону. Внаслідок цього, шляхом заниження вартості зернової продукції, завдано збитків ПАТ «ДПЗКУ» на суму 4 605 487,32 грн.
3.24.Такими діями при укладанні контрактів між ПАТ «ДПЗКУ», SOMERTON BUSINESS LIMITED та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD щодо поставки сільськогосподарської продукції на економічно вигідних для останніх умовах, ОСОБА_3, а також ОСОБА_13 та ОСОБА_14, стосовно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, нехтуючи законними інтересами товариства щодо своєчасної і повної оплати за поставлену продукцію, свідомо допустили загрозу несплати державному підприємству грошових коштів та утворення заборгованості SOMERTON BUSINESS LIMITED та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD перед ПАТ «ДПЗКУ».
3.25.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.26.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
3.27.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.28.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
3.29.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.30.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання на близько 500 аркушах, зокрема:
-інформацією про перетин ОСОБА_3 Державного кордону України у напрямку виїзду до м. Мілан (Італійська Республіка) та м. Вільнюс (Литовська Республіка) у квітні та травні 2014 року, а також в`їзд ОСОБА_8 до Києва 16.07.2014 /а.с. 227-234 т. 1/;
-копію протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_14 від 01.09.2017 /а.с. 42-65 т. 1/, відповідно до якого, зокрема, у липні 2014 року такий влаштовувався на роботу до ПАТ «ДПЗКУ», де ОСОБА_3 представив його ОСОБА_13, який відповідав за всю фінансову діяльність корпорації, у т.ч. укладення та розрахунок за зовнішньоекономічними контрактами, був головним радником ОСОБА_3 як голови правління ПАТ «ДПЗКУ», водночас, не був самостійним у прийнятті будь-яких рішень і узгоджував їх з ОСОБА_3 /а.с. 45, 46 т. 1/ та, що 24.07.2014 ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_14 про нагальну необхідність залучення «компанії нерезидента-комісіонера», з якою можна було б укласти зовнішньоекономічний контракт на купівлю в ПАТ «ДПЗКУ» ячменю на суму близько 15-20 млн доларів США, а потім відразу продати це й же ячмінь іншій іноземній компанії, поряд з цим, як зрозумів свідок, йшлось про фірму - «прокладку» у контракті між ПАТ «ДПЗКУ» та компанією LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, що підконтрольна ОСОБА_9, на виконання чого ОСОБА_14 залучив до співпраці ОСОБА_15 - власника фірми SOMERTON BUSINESS LIMITED /а.с. 48, 52, 59 т. 1/; контракти з компанією LIRTAVIS ENTERPRISES LTD укладалися за цінами нижчими від ринкових, зокрема, сума різниці між ринковою ціною та ціною, за яку було продано зерно за контрактом з SOMERTON BUSINESS LIMITED становила 8,85 дол. США за тону, а за контрактами з LIRTAVIS ENTERPRISES LTD 5 дол. США за тону та на інших умовах, що у сукупності із цими показаннями ОСОБА_14 підтверджується і даними протоколу огляду відповідних записів, зроблених ОСОБА_14 на виконання ОСОБА_13 /а.с. 1-11 т. 3/, а також такі контракти укладались на інших умовах, аніж з іншими контрагентами, зокрема, було визначено довший період здійснення оплати, обрано менш безпечну форму оплати, що ставило ПАТ «ДПЗКУ» у невигідне становище, до того ж, за іншими контрактами проводилась експертиза визначення вартості зерна /а.с. 59, 60, 63 т. 1/; ОСОБА_13 також повідомив, що та частина грошових коштів, яка залишиться на рахунку компанії після оплати за зерно, повинна буде бути переведена або в готівку, або перерахована на розрахунковий рахунок, що, на переконання ОСОБА_14 було узгоджено з ОСОБА_3 /а.с. 47, 48 т. 1/; як наслідок, ОСОБА_3 отримував «відкат» від ОСОБА_8 /а.с. 48 т. 1/; згоду на підписання зовнішньоекономічних контрактів на продаж зерна, в тому числі і з компанією LIRTAVIS ENTERPRISES LTD давали ОСОБА_3 та ОСОБА_13, останній визначав кінцеву ціну товару, на переконання свідка, за погодженням з ОСОБА_3, при цьому, ОСОБА_14 доповідав ОСОБА_3 та ОСОБА_13 про світові ціни на зернову продукцію /а.с. 56 т. 1/; коли у процесі виконання контрактів з LIRTAVIS ENTERPRISES LTD були затримки з оплатою ОСОБА_19 повідомив йому, що всі питання з ОСОБА_3 закриті, а відгрузка зерна продовжиться, а у лютому 2015 року ОСОБА_19 повідомив, що ОСОБА_20 ухвалив рішення не платити за поставлене зерно /а.с.64, 65 т. 1/;
-копією протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_15 від 08.02.2017, показання якого узгоджуються з показаннями ОСОБА_14 щодо обставин його залучення до укладання контрактів SOMERTON BUSINESS LIMITED з ПАТ ДПЗКУ та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, а також дав показання, що після підписання цих контрактів він намагався з`ясувати причини несплати з боку LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, однак почув від ОСОБА_21, що оплата буде тоді, коли між собою домовляться ОСОБА_3 та ОСОБА_12 /а.с. 66-79 т. 1/;
-копією протоколу допиту свідка ОСОБА_22 від 09.09.2015, відповідно до якого ОСОБА_22 з ОСОБА_11 познайомив ОСОБА_3 та, що свідок неодноразово бачив ОСОБА_11 у кабінеті ОСОБА_3, а також що в липні 2014 року разом з ОСОБА_3 зустрічався з ОСОБА_23 у ресторані в місті Києві /а.с. 80-87 т. 1/;
-копією протоколу допиту свідка ОСОБА_24 від 20.08.2015, відповідно до якого свідок була на нараді в кабінеті ОСОБА_13 за участі ОСОБА_14 та ОСОБА_15, що узгоджується з показаннями останніх, під час якої їй повідомлено про намір ПАТ «ДПЗКУ» укласти договір із компанією SOMERTON BUSINESS LIMITED, яку представляв ОСОБА_15 та що усі питання щодо цього майбутнього контракту потрібно вирішувати із ОСОБА_14, а всіма зовнішньоекономічними питаннями ПАТ «ДПЗКУ» будуть займатися безпосередньо ОСОБА_13 і ОСОБА_14 /а.с. 88-108 т. 1/;
-копіями протоколів допиту свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26 від 02.07.2015, відповідно до яких свідки повідомили, що ОСОБА_11 є уповноваженим представником ОСОБА_8, про що також зазначав свідок ОСОБА_14 /а.с. 109-124 т. 1/;
-копіями протоколів допиту свідка ОСОБА_27 від 24.09.2015 та від 08.08.2016, відповідно до яких голова правління ПАТ «ДПЗКУ», тобто ОСОБА_3 ставив резолюції на службових записках, тобто фактично надавав дозвіл на підготовку та підписання зовнішньоекономічних договорів /а.с. 125-137 т. 1/;
-копіями протоколів допиту свідка ОСОБА_28 від 22.09.2015 та від 20.01.2016, відповідно до яких ОСОБА_13 вирішував і контролював усі питання, пов`язані з укладанням зовнішньоекономічних контрактів /а.с. 138-147 т. 1/;
-копіями зовнішньоекономічних контрактів № EXP250714-1 від 25.07.2014 між ПАТ «ДПЗКУ» та SOMERTON BUSINESS LIMITED /а.с. 154-160 т. 1/; № FB-Y250714 від 25.07.2014 між SOMERTON BUSINESS LIMITED та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD /а.с. 161-166 т. 1/; між ПАТ «ДПЗКУ» та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD № ЕХР05082014-1 від 05.08.2014 /а.с. 167-173 т. 1/; № ЕХР110814-1 від 11.08.2014 /а.с. 174-182 т. 1/, № ЕХР15082014-2 від 15.08.2014 /а.с. 183-189 т. 1/, № ЕХР15082014-1 від 15.08.2014 /а.с. 190-198 т. 1/, № ЕХР100914-1 від 10.09.2014 /а.с. 199-207 т. 1/, № ЕХР011014-1 від 01.10.2014 /а.с. 208-214 т. 1/ та № ЕХР021014-1 від 02.10.2014 /а.с. 215-221 т. 1/;
-копіями висновків експертів, якими підтверджується завдання ПАТ «ДПЗКУ» збитків внаслідок несплати компаніями SOMERTON BUSINESS LIMITED та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD за зовнішньоекономічними контрактами № EXP250714-1 від 25.07.2014, № EXP15082014-1 від 15.08.2014, № EXP100914-1 від 10.09.2014, № EXP011014-1 від 01.10.2014, № EXP021014-1 від 02.10.2014 у сумі 60 560 477,82 дол. США /а.с. 1-60 т. 2/, висновку експерта, згідно з яким унаслідок заниження ціни товару по зовнішньоекономічному контракті № EXP250714-1 від 25.07.2014, недоотримання доходу за зовнішньоекономічними контрактами № EXP250714-1 від 25.07.2014, № FB-Y250714 від 25.07.2014, № ЕХР05082014-1 від 05.08.2014, № ЕХР110814-1 від 11.08.2014, № ЕХР15082014-2 від 15.08.2014, № ЕХР15082014-1 від 15.08.2014, № ЕХР100914-1 від 10.09.2014, № ЕХР011014-1 від 01.10.2014, № ЕХР021014-1 від 02.10.2014 підтверджується завдання збитків у загальній сумі 45 302 164,3 грн /а.с. 61-143 т. 2/; висновками експертів, згідно з якими невиконання компанією LIRTAVIS ENTERPRISES LTD договірних зобов`язань за зазначеними в підозрі зовнішньоекономічними контрактами № EXP250714-1 від 25.07.2014, № EXP15082014-1 від 15.08.2014, № EXP100914-1 від 10.09.2014, № EXP011014-1 від 01.10.2014, № EXP021014-1 від 02.10.2014 призведе до втрати ПАТ «ДПЗКУ» активів у загальній сумі 60 560 477,82 дол. США /а.с. 62-250 т. 2/.
3.31.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 22014101110000215 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
3.32.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
3.33.А всі заперечення сторони захисту підозрюваного з цього приводу вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування. Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що хоч такі матеріали на разі не підтверджують наявність всіх ознак складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України, однак для їх отримання необхідне проведення великої кількості слідчих дій та заходів забезпечення кримінального провадження, що вимагає часу.
Щодо наявності ризиків
3.34.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.35.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному ОСОБА_3 злочини, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України.
3.36.Так, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України передбачають основне покарання у виді позбавлення волі, зокрема строком від 3 до 6 років за ч. 2 ст. 364 КК України та від 8 до 12 років за ч. 4 ст. 368 КК України.
3.37.До того ж, обидва кримінальні правопорушення передбачають додаткове обов`язкове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3.38.Окрім того, ч. 2 ст. 364 КК України передбачено обов`язкове додаткове покарання у вигляді штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, кримінальний закон встановлює відповідальність ще й у вигляді конфіскації майна.
3.39.Існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна, потенційною необхідністю відшкодувати завдану кримінальним правопорушенням шкоду, в сукупності з наступними обставинами.
3.40.Протягом 6 років підозрюваний ОСОБА_3 переховувався від органу досудового розслідування, зокрема, за таких обставин.
3.41.Кримінальне провадження № 22014101110000215 розпочато 23.12.2014.
3.42.02.07.2016 він покинув територію України повітряним транспортом сполученням Київ-Франкфурт (Федеративна Республіка Німеччина) /а.с. 103 т. 3/.
3.43.У судовому засіданні підозрюваний пояснив, що тоді з сім`єю полетів до Сполучених Штатів Америки та планував цю подорож завчасно, після чого відвідав Литовську Республіку, адже там похований його прадід. Проте з того часу до України підозрюваний не повертався /а.с. 103 т. 3/.
3.44.Слідча суддя враховує, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 було здійснено шляхом вручення повідомлення - дорослому члену його сім`ї, а саме дружині ОСОБА_29 /а.с. 71 т. 3/.
3.45.Покликання сторони захисту на те, що вона не отримувала таке повідомлення слідча суддя оцінює критично. Адже вручення повідомлення здійснювалось працівником Укрпошти під розписку із зазначенням « ОСОБА_29 ». Жодних об`єктивних даних, які б давали підстави сумніватись у зазначеному слідчій судді не наведено.
3.46.Як пояснив підозрюваний в судовому засіданні у Литовській Республіці він проживав, зокрема, з дружиною. Остання, на момент вручення ОСОБА_3 повідомлення про підозру, перебувала на території України. Отже, дружина підозрюваного, на відміну від нього самого до України поверталась.
3.47.27.01.2017 ОСОБА_3 отримав посвідку на постійне проживання в Литовській Республіці до 27.01.2022, як такий, що має литовське походження /а.с. 73 т. 4/.
3.48.Поряд з цим, 24.10.2019 у Литовській Республіці підозрюваний був затриманий у межах виконання запиту органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу щодо його видачі /а.с. 122 т. 3/.
3.49.У межах екстрадиційної процедури 20.11.2019 підозрюваний звертався до компетентних органів Литовської Республіки з метою отримання притулку, у чому йому було відмовлено /а.с. 73 т. 4/.
3.50.З цього приводу, слідча суддя ураховує положення Конвенції про статус біженців від 16.12.1966, а саме ст. 33 щодо невислання біженців до кордонів країни, де їхньому життю чи свободі загрожуватиме небезпека через їхню расу, релігію, громадянство, належність до певної соціальної групи або політичні переконання.
3.51.Також, стверджуючи про литовське походження, підозрюваний в 2021 році намагався отримати громадянство Литовської Республіки, для чого подав відповідні документи до компетентних органів /а.с. 141, 142 т. 3; а.с. 73 т. 4/.
3.52.Натомість, 08.02.2022 посвідка на постійне проживання в Литовській Республіці, видана підозрюваному, була анульована, позаяк отримана шахрайським шляхом, унаслідок надання неправдивих даних /а.с. 73 т. 4/.
3.53.За таких обставин, безумовно, що будучи обізнаним про здійснення цього кримінального провадження та про підозру в ньому, ОСОБА_3 не прагнув повернутись до України добровільно до прийняття литовським судом рішення про його екстрадицію.
3.54.Наведене у сукупності з поясненнями підозрюваного про те, що у Литовській Республіці він отримав постійну роботу, проживав там із сім`єю, вказує на те, що підозрюваний не планував повертатись до України, у т.ч. для співпраці із органом досудового розслідування. Навпаки, підозрюваний прагнув отримати правові підстави для постійного перебування на території Литовської Республіки. Водночас, виходячи із наведених обставин, таке бажання виникло саме після початку кримінального провадження.
3.55.Твердження підозрюваного про те, що він добровільно з`явився 13.03.2023 для його видачі такого висновку слідчої судді не спростовують, адже підозрюваний, очевидно, що усвідомлював невідворотність своєї екстрадиції.
3.56.Отже, загалом для підозрюваного є характерним ухилення від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування. Тому ймовірність повторення такого у майбутньому надзвичайно висока.
3.57.Оцінюючи ймовірність реалізації підозрюваним ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду, слідча суддя зважає ще й на таке.
3.58.У зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків.
3.59.Поряд з цим, слідчою суддею встановлено, що мати підозрюваного має ІІ групу інвалідності /а.с. 101 т. 4/.
3.60.Згідно з п. 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв`язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.
3.61.Можливості, надані цією нормою, можуть бути використані підозрюваним з метою переховування від органу досудового розслідування та суду, позаяк для їх реалізації достатньо щонайменше задекларувати спільне проживання зі своєю матір`ю при перетині Державного кордону України. Поряд з цим, не виключено оформлення підозрюваним і інших документів, що є підставою для перетину Державного кордону України згідно з цим положенням.
3.62.Тут слідча суддя ураховує й те, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить підозрюваному протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.
3.63.Водночас, слідча суддя не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3 . Адже вочевидь, в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, позаяк у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також Державний кордон у місцях активних бойових дій.
3.64.Зазначене, переконує слідчу суддю, у можливості втечі підозрюваного на тимчасово окуповану території України чи територію інших держав, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.65.До того ж, майновий стан самого підозрюваного, на переконання слідчої судді, свідчить про достатність ресурсів для тривалого життя підозрюваного в умовах розшуку.
3.66.Адже, ОСОБА_3 проживав на території Литовської Республіки понад 6 років.
3.67.Так, підозрюваний зазначив, що до виїзду за кордон його доходи, а також його дружини, складали близько 50-60 тис. доларів США на місяць, а в Литовській Республіці отримував близько 1 000 євро на місяць.
3.68.Поряд з цим, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, що розслідується у межах цього кримінального провадження становить 1 603 678 111,74 грн, частиною з яких міг заволодіти підозрюваний, що вбачається з підозри та доказів, якими вона обґрунтовується, про що йдеться вище в цій ухвалі.
3.69.Також слідча суддя зважає на пояснення підозрюваного, що в Україні у його власності є дачний будинок в Київській області, а за дружиною зареєстрована двокімнатна квартира у м. Києві.
3.70.Поряд з цим, слідча суддя враховує прагнення підозрюваного отримати правові підстави для постійного проживання за кордоном, зважаючи на що нагальної необхідності у збереженні майна на території України, на переконання слідчої судді, в підозрюваного не було. Водночас, підозрюваний не вдався до реалізації цього майна, зокрема, з метою отримання додаткових фінансів для забезпечення свого прожиття в Литовській Республіці, що переконує слідчу суддю у їх достатності для цього, ураховуючи, крім того, постійні витрати на дороговартісне лікування його дитини та те, що його дружина не працювала.
3.71.За таких обставин, підозрюваний має значні заощадження, до того ж, вдало соціалізувався у новому для себе середовищі іншої держави, що переконує слідчу суддю у схильності підозрюваного до швидкої адаптації до нових умов життя, а також наявність достатніх ресурсів для цього.
3.72.До того ж, як пояснив підозрюваний, у Литовській Республіці залишились його діти та дружина, в Україні він не працевлаштований. Водночас, догляд за хворим батьком, що проживає в Україні /а.с. 99 т. 4/, може здійснювати його сестра, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного в Україні та підвищує ймовірність його втечі.
3.73.Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного, з урахуванням досвіду попереднього переховування, в сукупності, дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні
3.74.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.75.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.76.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.77.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.78.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.79.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.80.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань, у т.ч. тих, що є діючими та колишніми працівниками ПАТ «ДПЗКУ», перебували в його безпосередньому підпорядкуванні та були працевлаштовані в ПАТ «ДПЗКУ» за протекцією ОСОБА_3 .
3.81.До того ж, у межах досудового розслідування здійснюється перевірка обставин імовірного вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема, за ч. 3 ст. 209/а.с. 38-41 т. 1/, а тому останній може впливати на причетних до цього осіб з метою уникнення притягнення до відповідальності за іншими діяннями, а так само і встановлених уже наразі співучасників, які за версією сторони обвинувачення ймовірно вчиняли кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України, у співучасті з ОСОБА_3 .
3.82.Окрім того, слідча суддя враховує, що у цьому кримінальному провадженні була проведена низка експертиз /т. 2/, на висновки за результатами яких сторона обвинувачення може покликатись під час судового розгляду в обґрунтування обвинувачення. У силу того, відповідно до ч. 7 ст. 101 КПК України, експерт може бути викликаний для допиту під час судового розгляду для доповнення чи роз`яснення свого висновку, слідча суддя вважає, що за наведених обставин існує й ризик незаконного впливу на експертів у цьому кримінальному провадженні.
3.83.Такого ж висновку слідча суддя доходить щодо можливого впливу на спеціалістів. Слідча суддя зважає на можливість залучення стороною захисту спеціалістів під час судового розгляду, використання його пояснень і допомоги (ч. 3 ст. 71 КПК України). Окрім того, спеціаліст може бути залучений і до проведення слідчих, процесуальних дій під час досудового розслідування, у т.ч., що здійснюються за участі підозрюваного.
3.84.Поряд з цим, слідча суддя виходить з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. й цього клопотання детектива, стануть відомі анкетні дані свідків, спеціалістів, та експертів. Тому з метою уникнення покарання, ця особа може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання, а також узгодження позиції із іншими підозрюваними.
3.85.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки існує ризик впливу на свідків, інших підозрюваних, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
3.86.Вище слідча суддя встановила, що посвідка на постійне проживання у Литовській Республіці, видана ОСОБА_3, 08.02.2022 була анульована, позаяк отримана шахрайським шляхом, унаслідок надання підозрюваним неправдивих даних /а.с. 73 т. 4/.
3.87.До того ж, підозрюваний намагався отримати громадянство Литовської Республіки за спрощеною процедурою /а.с. 161, 162 т. 3/, для чого надав до відповідних органів такі документи, як: витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 29.07.2021 про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, згідно з яким батько підозрюваного ОСОБА_30 є литовцем за національністю, копію свого свідоцтва про народження, згідно з яким його батько є литовцем за національністю /а.с. 150 т. 3/, копію свідоцтва про народження ОСОБА_31, 1947 р.н., згідно з яким батько останнього за національністю є литовцем /а.с. 147 т. 3/.
3.88.Натомість, до матеріалів клопотання детектив долучив документи, з яких встановлено, що за національністю дід підозрюваного є українцем, зокрема, архівні будинкові та погосподарські книги села Цигани за 1947 - 1990 роки, згідно з якими ОСОБА_32 народився в селі Цигани Чортківського району Тернопільської області (Україна) та є українцем за національністю /а.с. 172-189 т. 3/. Це ж підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_33 /а.с. 168-171 т. 3/.
3.89.Зважаючи на такі суперечності та те, що підставою для анулювання посвідки на постійне проживання в Литовській Республіці стало надання підозрюваним неправдивих відомостей, слідча суддя вважає обґрунтованою ймовірність вжиття підозрюваним заходів щодо знищення, приховування чи спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин цього кримінального провадження з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. До того ж, тривале переховування підозрюваного від органів досудового розслідування свідчить про небажання співпрацювати з органом досудового розслідування.
3.90.Також органом досудового розслідування здобуто дані, що 27.10.2014 ПАТ «ДПЗКУ» отримано лист-повідомлення компанії «Unifront Impex LLP» (Великобританія) про те, що вона передала усі свої права і обов`язки за контрактом № ЕХР050814-2 від 05.08.2014 компанії «Somerton Business Limited» /а.с. 223 т. 1/. Вказаний лист-повідомлення компанії «Unifront Impex LLP», особи, які за версією слідства причетні до скоєння кримінальних правопорушень, намагались використати для списання заборгованості компанії «Somerton Business Limited» перед ПАТ «ДПЗКУ», таким чином, вчинивши спробу приховати наслідки ймовірно вчиненого кримінального правопорушення.
3.91.Зокрема, це підтверджується показаннями свідка ОСОБА_14, який повідомляв ОСОБА_13 про неможливість здійснення перезарахунку боргу за зовнішньоекономічними контрактами, проте той боявся переслідування правоохоронних органів, та, на переконання ОСОБА_14, таким чином прагнув приховати сліди своєї злочинної діяльності /а.с. 55 т. 1/. Водночас, як зазначив ОСОБА_14 усі питання, у т.ч. щодо зовнішньоекономічних контрактів, ОСОБА_13 погоджував із ОСОБА_3 /а.с. 46 т. 1/.
3.92.Водночас, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що підписантом такого листа зазначено представника компанії «Unifront Impex LLP» ОСОБА_34 /а.с. 223 т. 1/, який, згідно з його показаннями, ніколи такий лист-повідомлення не підписував /а.с. 151 т. 1/, що, може вказувати на підробку документу.
3.93.Водночас, ОСОБА_15 повідомив, що лист від компанії «Somerton Business Limited» про передачу компанією «Unifront Impex LLP» (Великобританія) усіх своїх прав і обов`язків за контрактом № ЕХР050814-2 від 05.08.2014 був підписаний ОСОБА_15 виключно на прохання ОСОБА_14 /а.с. 77 т. 1/.
3.94.З наведеного вбачається, що спроби приховати свої можливо протиправні дії, вживались ймовірними співучасниками злочину ще до початку цього кримінального провадження. Ураховуючи те, що усі свої дії та рішення ОСОБА_13 ймовірно погоджував із ОСОБА_3, слідча суддя вважає, що ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення існує і наразі.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
3.95.Отримані органом досудового розслідування відомості, характер кримінальних правопорушень, що розслідуються вказують на високий рівень підготовки та конспіративності ймовірних співучасників вчинення злочину, у т.ч. підозрюваного ОСОБА_3 .
3.96.Зокрема, за версією органу досудового розслідування, для вчинення кримінального правопорушення використовувалась підконтрольна учасникам злочинної змови фірма-«прокладка», укладались удавані зовнішньоекономічні контракти, вживались заходи щодо приховування своїх діянь, про що слідча суддя зазначила при оцінці попереднього ризику, що вказує на високий рівень підготовки ймовірних співучасників до вчинення злочину, а, відтак, ускладнює встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення задля виконання завдання кримінального провадження.
3.97.Враховуючи те, що інкриміновані ОСОБА_3 злочини вчинені ним у співучасті з іншими особами, ОСОБА_3 може координувати свою процесуальну поведінку з такими особами, а відтак, перешкоджати кримінальному провадженню, задля уникнення ними кримінальної відповідальності.
3.98.Слідча суддя також враховує, що ОСОБА_3 колишній співробітник Служби безпеки України /а.с. 71 т. 1/, та може користуватись такими зв`язками та попереднім досвідом для перешкоджання кримінальному провадженню.
3.99.Надаючи оцінку наявності цього ризику, слідча суддя бере також до уваги показання ОСОБА_14 щодо обставин його працевлаштування в ПАТ «ДПЗКУ», а саме, що хтось зателефонував йому та запросив на співбесіду до ОСОБА_3, по завершенню якої ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_14 обійняти посаду начальника інформаційно-аналітичного управління /а.с. 42 т. 1/. Водночас, згідно з показаннями ОСОБА_15, ОСОБА_14, умовляючи його не давати показань у Службі безпеки України щодо обставин укладення 25.07.2014 зовнішньоекономічних контрактів повідомив, що з працевлаштуванням в ПАТ «ДПЗКУ» йому допоміг колишній працівник Держсільгоспінспекції ОСОБА_35, який є генералом та має серйозні зв`язки. Останній також був присутній на цій зустрічі та намагався справити враження на ОСОБА_15 своїми зв`язками, переконував не давати показань, також натякав на надання неправомірної вигоди за його мовчання /а.с. 78 т. 1/.
3.100.Позаяк з показань ОСОБА_14 вбачається, що для працевлаштування в ПАТ «ДПЗКУ» він проходив співбесіду у ОСОБА_3, а ОСОБА_15 повідомив, що з цим йому допоміг ОСОБА_35, у слідчої судді наявні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 та ОСОБА_35 знайомі, а тому підозрюваний може користуватись цим знайомством з метою перешкоджання цьому кримінальному провадженню. Адже з показань ОСОБА_15 вбачається певна зацікавленість ОСОБА_36 у цьому.
3.101.Отже, наведений ризик є обґрунтованим.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
3.102.Наразі органом досудового розслідування перевіряються обставини вчинення ОСОБА_3 злочину, що полягає у прийнятті обіцянки неправомірної вигоди від ОСОБА_37 . Водночас, досі не отримано доказів одержання такої.
3.103.З цього приводу слідча суддя враховує зацікавленість останнього в уникненні ОСОБА_3 кримінальної відповідальності. Адже ОСОБА_3, будучи підозрюваним, та зрештою затриманим, може надати викривальні покази стосовно нього. Отже, наявні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_20 може бути зацікавленим у наданні ймовірно обіцяної неправомірної вигоди ОСОБА_3 задля убезпечення від притягнення до кримінальної відповідальності.
3.104.Отже, існує ризик продовження вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, що полягає у можливому отриманні ОСОБА_3 неправомірної вигоди чи вчинення іншого кримінального правопрушення.
Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою для запобігання ризикам
3.105.Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведеного в цій ухвалі, можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислюється з моменту затримання, однак, у будь-якому разі у межах строку досудового розслідування.
3.106.Поряд з цим, встановлені ризики не нівелюються тим, що підозрюваний раніше не судимий, доказів притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні чи застосування стосовно нього раніше запобіжних заходів у розпорядженні слідчої судді немає. Водночас, відомостей про наявність тяжких хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню його під вартою, слідчій судді не надано, станом на день вирішення клопотання йому виповнився 51 рік.
3.107.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
3.108.Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, а також застава не будуть достатніми запобіжними заходами, адже пов`язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.
3.109.Застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням установлених слідчою суддею можливостей підозрюваного для переховування, створює сприятливі умови для цього.
3.110.Порушення домашнього арешту може зумовити лише ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.
3.111.Слід зазначити, що через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв`язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об`єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти ризику переховування підозрюваного ОСОБА_3, враховуючи його можливості, від органів досудового розслідування та суду.
3.112.Особиста порука та особисте зобов`язання тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Щодо розміру застави
3.113.Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
3.114.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:
-обставини кримінального правопорушення;
-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;
-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;
-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;
-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
3.115.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
3.116.Водночас, підозрюваний, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
3.117.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.
3.118.Слідча суддя переконана, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.
3.119.Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого корупційних злочинів, а саме, у тому, що прийнявши обіцянку неправомірної вигоди, з метою її отримання вступив у злочинну змову із підприємцем щодо укладення на користь останнього зовнішньоекономічних контрактів щодо поставки сільськогосподарської продукції за цінами, нижчими від ринкових, що призвело до завдання збитків ПАТ «ДПЗКУ» у сумі 1 603 678 111,74 грн.
3.120.Поряд з цим, відповідно до п. 11 ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана також врахувати розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
3.121.Так, відповідно до матеріалів клопотання за обставин зазначеного органом досудового розслідування наразі не встановлено, що прийнявши обіцянку отримати неправомірну вигоду ОСОБА_30 таку отримав. Водночас, згідно з показаннями свідка ОСОБА_14 частина коштів, отриманих від виконання контракту від 25.07.2014, що мала залишитись на рахунку компанії SOMERTON BUSINESS LIMITED мала бути переведена в готівку або перерахована на розрахунковий рахунок /а.с. 67 т. 1/, до того ж, робилось це саме для ОСОБА_31 /а.с. 68 т. 1/.
3.122.Згідно з показаннями ОСОБА_14 у сукупності із записами щодо виконання контрактів з SOMERTON BUSINESS LIMITED та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, сума різниці між ринковою ціною та ціною, за яку було продано зерно за контрактом з SOMERTON BUSINESS LIMITED становила 8,85 дол. США за тону, а за контрактами з LIRTAVIS ENTERPRISES LTD 5 дол. США за тону /а.с. 64 т. 1; а.с. 11 т 3/.
3.123.Окрім того, як зазначив ОСОБА_14, коли у процесі виконання контрактів з LIRTAVIS ENTERPRISES LTD були затримки з оплатою, ОСОБА_19 повідомив йому, що всі питання з ОСОБА_3 закриті, а відгрузка зерна продовжиться, що, як він вважає, свідчило про отримання ОСОБА_3 «відкату» /а.с. 64 т. 1/.
3.124.Отже, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний отримував певні суми коштів за ймовірно надане ним сприяння ОСОБА_9 в укладенні зовнішньоекономічних контрактів.
3.125.Зазначений злочин, за умови його доведеності, має особливу суспільну небезпеку, позаяк стосується реалізації державним підприємством сільськогосподарської продукції за цінами нижчими від ринкових, шляхом зловживання керівником державного підприємства своїм службовим становищем, з метою особистого збагачення, водночас, навіть за таких обставин, оплата за ними у повному обсязі проведена не була, унаслідок чого ПАТ «ДПЗКУ» завдано колосальних збитків, а саме в сумі 1 603 678 111,74 грн.
3.126.При визначенні розміру застави слідча суддя бере до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень та спричинену ними шкоду, в сукупності з майновим станом підозрюваного, про який уже зазначалось у цій ухвалі.
3.127.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
3.128.З огляду на викладене, слідча суддя переконана, що застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.129.За таких обставин, майновий стан підозрюваного, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, дають підстави для висновку щодо обґрунтованості розміру застави, про який просить прокурор.
3.130.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_31 та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
3.131.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
3.132.З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, на підозрюваного слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, а саме: (1) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; (2) не відлучатися із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України; (5) утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_24, ОСОБА_43, ОСОБА_27, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_28, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_22, ОСОБА_16, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62 ; (6) носити електронний засіб контролю.
3.133.Свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну підозрюваний зобов`язаний здати на зберігання за місцем реєстрації до відповідного територіального відділення Державної міграційної служби України.
3.134.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в підозрі, зазначені обов`язки, у разі внесення застави, покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України), однак, у будь-якому разі у межах строку досудового розслідування. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.135.З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку про задоволення клопотання в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 372 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання (13.03.2023), тобто, до 11.05.2023 включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 22 355 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 000 820 (шістдесят мільйонів вісімсот двадцять) гривень.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_2 .
У разі внесення застави у визначеному слідчою суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов`язки:
-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
-не відлучатися із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
--здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;
-утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_24, ОСОБА_43, ОСОБА_27, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_28, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_22, ОСОБА_16, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62 ;
-носити електронний засіб контролю.
З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Строк дії обов`язків, покладених слідчою суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, однак у межах строку досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1