- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/1939/23
Провадження 1-кс/991/1971/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 20.02.2023 про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 від 16.02.2023 про проведення слідчої дії у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019 р.,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_5 від 20.02.2023 про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 від 16.02.2023 про проведення слідчої дії у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019 р. (далі - Кримінальне провадження), в якій просить:
-скасувати постанову детектива НАБУ ОСОБА_5 від 20.02.2023 про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 від 16.02.2023 у Кримінальному провадженні;
-зобов`язати детектива НАБУ ОСОБА_5 провести за обов`язкової участі підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника у Кримінальному провадженні огляд комп`ютерних даних, розміщених в мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо закупівлі за ідентифікатором UA-2018-01-29-000811-с (далі - Скарга).
Скарга мотивована тим, що 16.02.2023 адвокатом ОСОБА_3 до детектива у Кримінальному провадженні в порядку статті 220 КПК України було спрямовано клопотання про проведення слідчої дії - проведення огляду комп`ютерних даних, розміщених в мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо закупівлі за ідентифікатором UA-2018-01-29-000811-с, за результатом розгляду якого детективом винесена постанова від 20.02.2023 р., якою відмовлено у задоволенні клопотання у повному обсязі, яка на думку сторони захисту є незаконною, необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
Особа, що звернулась із Скаргою, адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просив задовольнити в повному обсязі.
Від детектива ОСОБА_5 надійшли письмові заперечення на Скаргу, згідно яких просив відмовити у задоволенні Скарги з огляду на те, що у відповідності до положень ст.ст. 42,46,93 КПК України сторона захисту наділена правом на збирання доказів, а відомості у мережі Інтернет, які сторона захисту бажає оглянути, є загальнодоступними відомостями, за такого постановою відмовлено у задоволенні клопотання. Просив розгляд Скарги здійснювати за його відсутності у зв`язку із зайнятістю у проведенні інших процесуальних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду Скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд Скарги за відсутності особи, бездіяльність якої оскаржується.
Слідчий суддя, дослідивши Скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення особи, що звернулась із Скаргою, дійшов наступних висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України).
У відповідності до положень ст. ст. 110, 220, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України у випадку повної відмови у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим, прокурором виноситься вмотивована постанова.
Відповідно до ч.5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з:1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема, рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України (розгляд скарг на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій), передбачає не лише перевірку дотримання слідчим/прокурором норм чинного кримінального процесуального законодавства при вирішенні клопотань про проведення слідчих дій та винесенні постанови за результатом розгляду відповідних клопотань, а опосередковано й оцінку таких клопотань на предмет обґрунтування необхідності здійснення таких слідчих дій.
Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В рамках Кримінального провадження 16.02.2023 адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 подав до детектива НАБУ ОСОБА_5 у Кримінальному провадженні клопотання від 16.02.2023, в якому просив провести огляд комп`ютерних даних, розміщених в мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо закупівлі за ідентифікатором UA-2018-01-29-000811-с з метою здійснення фіксації відомостей задля отримання доказів на спростування обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, доказів на підтвердження відсутності в діях ОСОБА_4 елементів складу інкримінованого їй кримінального правопорушення (далі - Клопотання).
За результатами розгляду Клопотання детективом НАБУ ОСОБА_5 винесено постанову від 20.02.2023 р. про відмову у задоволенні Клопотання (далі - Постанова).
Постанова є предметом оскарження у даній справі.
Так, детектив мотивував своє рішення тим, що відомості у мережі Інтернет, огляд яких сторона захисту просить детектива провести, є загальнодоступними відомостями, та сторона захисту у відповідності до положень кримінального процесуального законодавства (п. 8 ч. 3 ст. 42, ч. 4 ст. 46, ч. 3 ст. 93 КПК України) наділена правом на збирання доказів та надання їх стороні обвинувачення, а отже сторона захисту має можливість самостійно зафіксувати відомості за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та за бажанням надати стороні обвинувачення.
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).
Аналізуючи норму ст. 223 КПК України, вбачається, що має бути чітко визначена мета проведення слідчої (розшукової) дії, яка має значення для здійснення неупередженого, повного та всебічного досудового розслідування, - збір доказів / перевірка вже отриманих доказів у Кримінальному провадженні.
Відповідно до Глави 20 КПК України огляд віднесений до слідчих дій.
Так, згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень п. 8 ч. 3 ст. 42, ч. 4 ст. 46 КПК України сторона захисту (підозрюваний, його захисник) має право збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази.
На підставі ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. (ч. 3 ст. 93 КПК України).
У Клопотанні адвокат просить детектива провести огляд інформації, яка розміщена в мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо закупівлі за ідентифікатором UA-2018-01-29-000811-с.
При цьому, адвокат, обґрунтовуючи необхідність здійснити такий огляд саме детективом, зазначає, що фіксування комп`ютерних даних не належить до джерел отримання доказів стороною захисту згідно положень ч. 3 ст. 93 КПК України, які визначають вичерпний перелік джерел отримання доказів стороною захисту, а саме: витребування певних речей та документів, ініціювання проведення слідчих та інших процесуальних дій, вчинення інших дій, спрямованих на здобуття доказів, у порядку, встановленому КПК України.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК України).
Отже, процесуальні джерела доказів - це форма закріплення та збереження фактичних даних, тобто, що саме є доказами у кримінальному провадженні.
Таким чином, частиною 3 статті 93 КПК України передбачені не джерела отримання доказів стороною захисту, а визначено яким чином сторона захисту може здійснювати збирання таких доказів - закріплено перелік дій / заходів, які сторона захисту може здійснювати / вживати з метою збирання та подання суду належних і допустимих доказів.
Так, за ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту має право, окрім як шляхом здійснення передбачених цією частиною дій згідно переліку, збирати докази, зокрема, шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання до суду належних і допустимих доказів.
З огляду на це, сторона захисту має право здійснювати збирання доказів шляхом здійснення будь-яких дій, які здатні забезпечити подання до суду належних і допустимих доказів.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 86 КПК України).
Положеннями КПК України передбачена можливість проведення огляду комп`ютерних даних з метою отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні (ч. 1, 2 ст. 223, ч.ч. 1, 2 ст. 237 КПК України), зі свого боку, не встановлена заборона стороні захисту здійснювати такі дії.
Отже, у відповідності до ч. 3 ст. 93 КПК України, яка надає право стороні захисту здійснювати збирання доказів шляхом здійснення будь-яких яких дій, які здатні забезпечити подання до суду належних і допустимих доказів, сторона захисту може збирати докази шляхом самостійного проведення огляду комп`ютерних даних, виявляти та фіксувати отримані за результатом такого огляду відомості.
При цьому, інформація, яка розміщена в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо закупівлі за ідентифікатором UA-2018-01-29-000811-с, огляд якої сторона захисту просила детектива провести, не є інформацією, яка містить охоронювану законом таємницю, та знаходиться на певних носіях інформації, які перебувають у володінні сторони обвинувачення, та доступ до яких сторона захисту отримати не може.
Відповідна інформація відноситься до відкритих даних, які містяться у мережі Інтернет, є загальнодоступною інформацією, що, з урахуванням вищевикладеного, свідчить про існування у сторони захисту права та можливості провести огляд зазначених даних, які містяться у мережі Інтернет, та зафіксувати отримані відомості самостійно, зокрема, шляхом копіювання (відображення) такої інформації (комп`ютерних даних) на електронний носій, та відповідна скопійована інформація у електронному вигляді або у паперовому вигляді у відповідності до положень ст. 99 КПК України та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» буде вважатися оригіналом електронного документа.
В оскаржуваній постанові детектив надав оцінку вказаним у Клопотанні вимогам та доводам, наведених в обґрунтування заявлених вимог, із зазначенням мотивів прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що детективом за результатами розгляду Клопотання винесено обґрунтоване процесуальне рішення, що відповідає вимогам, передбаченим ч.5 ст. 110 КПК України, а тому не вбачається підстав для скасування відповідної постанови.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про відмову у задоволенні скарги.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення Скарги.
Керуючись статтями 5, 9, 303, 306-308, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1